Підручник з Захисту Вітчизни. Хлопці. 10 клас. Гарасимів - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

ТЕМА 2. ІНДИВІДУАЛЬНІ ДІЇ СОЛДАТА ТА ВЗАЄМОДІЇ У СКЛАДІ ДВІЙОК ТА ГРУП

§ 29. Склад бойової групи. Розподіл обов’язків між військовослужбовцями та їх взаємодія в бойовій групі

Пригадайте з уроків «Основи здоров’я» правила взаємодії під час роботи в групі. Що вам відомо про поняття «психологічна сумісність»?

Роль дрібних підрозділів у боротьбі з мобільними групами супротивника. Солдат у бою у складі бойової групи. Пошук ефективних способів ведення бойових дій в арміях держав, які брали й беруть участь у локальних війнах, обмежених збройних конфліктах, бойових діях в ООС, викликав появу тактики групового бою, основу якої складають дії бойових груп, які формуються у взводах і у відділеннях механізованих військ. Нові способи ведення загальновійськового бою відображені в бойових статутах Сухопутних військ Украйни, сухопутних військ США та провідних держав НАТО.

Результата практики бойових дій, особливо в зоні ООС, показують, що найдоцільнішою формою ведення бойових дій в ланці «взвод - відділення» є дії цих підрозділів у складі дрібних тактичних груп, які об'єднані єдиним замислом командира в рамках виконання бойового завдання підрозділу за відносної самостійності дій на окремих етапах бою. Проведені дослідження показують, що застосування тактики бойових груп потребує значного підвищення рівня бойової підготовки підрозділів і сержантів, морально-психологічного стану особового складу, ретельної організації взаємодії між бойовими групами, із сусідами, засобами та підрозділами посилення й підтримки, ураховуючи бойові гвинтокрили. Особливі вимоги — до системи управління бойовими групами і до їх всебічного забезпечення під час ведення бою.

У зв'язку з ймовірністю різких змін обстановки (положення й можливостей сторін), бойові групи у ланці «взвод - відділення», по суті, мають вести універсальні бойові дії.

Бойова група (іл. 29.1) — найменше позаштатне військове формування в багатьох арміях світу в складі механізованого відділення, яке не має штатного командира.

Іл. 29.1. Бойові групи на полі бою

Зміна умов тактичної обстановки і практика дій супротивника мобільними групами у збройних конфліктах новітньої історії спонукала до створення в складі механізованих підрозділів бойових груп — «двійок», «трійок» і більш численних утворень, що мають різних фахівців: стрільців-автоматників, кулеметників, гранатометників, що підсилюються саперами, а іноді й вогнеметниками.

Мета формування таких груп — створити більш гнучкий, розосереджений бойовий порядок підрозділу, який був би придатнішим для боротьби з малими мобільними групами супротивника, у тому числі в населених пунктах, горах, забезпечував ефективне використання можливостей кожного виду стрілецької зброї. У цьому випадку, природно, підвищуються роль молодших командирів і старших груп і взагалі самостійність і відповідальність кожного військовослужбовця за виконання поставленого бойового завдання.

Однією з передумов створення бойових груп стало і те, що під час бойових дій, збройних конфліктів, особливо в зоні ООС, вагоме місце посідає снайперське протиборство. У ряді випадків, особливо в місті, горах, снайпер часто стає ключовою фігурою: уражаючи важливі цілі, він нерідко визначає успіх підрозділу. Коли снайпера почали вводити до складу групи, то діючі у парі з ним автоматники, кулеметники, гранатометники почали допомагати йому в пошуках цілі, забезпечувати його охорону, вибір позиції, її маскування. Це підвищило ефективність робота і снайперів, і самих бойових груп.

У Збройних силах країн НАТО бойовою групою може командувати молодший сержант, сержант, капрал, старший солдат.

Зазвичай у механізованому відділенні 2-3 групи: а) командування або управління, вогнева; б) ударна, снайперська, мінування; в) прикриття, забезпечення тощо.

У відділеннях інших родів військ чисельність особового складу групи може складати від 2 до 5 чоловік. Такий підхід до формування груп набув широкої практики в ЗС США в частині, що стосується взаємного маневру і вогневого прикриття.

Первинним підрозділом Сухопутних військ у Збройних силах України є механізоване відділення (іл. 29.2), до складу якого можуть входити до трьох бойових груп.

Розподіл механізованого відділення на бойові групи дає можливість створити гнучкий і розосереджений бойовий порядок, підвищити ефективність вогневого ураження супротивника і живучість підрозділу, забезпечує взаємну підтримку і прикриття вогнем на полі бою під час здійснення маневру.

Склад бойової групи («двійки», «трійки») (іл. 29.3). Склад бойових груп залежить від організаційно-штатної структури відділення і завдань, які воно виконує. Для найкращої взаємодії, взаємоконтролю і взаємодопомоги, а також для полегшення управління підрозділом в цілому групи розбиваються на пари або трійки.

Іл. 29.2. Механізоване відділення —базовий підрозділ для створення бойової групи

Іл. 29.3. Склад бойової групи («двійка»)

Бійці в парах чи трійках (далі просто парах) діють у тісному контакті, постійно перебувають у межах прямої видимості і підтримують голосовий зв’язок. Вони мають регулярно контролювати своїх товаришів за принципом «кожен відповідає за кожного».

Щоб такі пари діяли ефективно й мали високий рівень взаєморозуміння, треба формувати їх заздалегідь, ще в процесі підготовки до бойових дій. Таким чином, у бійців складатимуться не тільки дружні стосунки, а й почуття розуміння і передбачення дій товариша. При спільних тренуваннях у парах ітиме обмін досвідом і вироблятися єдина тактика дій, навіть буде формуватися своя «мова» спілкування. Подібна практика, наприклад, діє у Французькому іноземному легіоні, де військовослужбовці розбиті на пари (біноми).

У разі посилення відділення вогневими засобами, до складу бойових груп можуть додатково входити вогнеметних, обслуга АГС-17 або СПГ-9.

Із урахуванням зазначених чинників елементами бойового порядку відділення можуть бути: перша група (трійка), друга група (трійка), третя група (бойова машина).

Варіант складу бойових груп може бути таким: перша група — старший стрілець (старший групи), кулеметник і стрілець; друга група — командир від ділення, снайпер, гранатометник, стрілець-помічник-гранатометника; третя група — заступник командира БМ — навідник-оператор (кулеметник) і механік-водій (водій).

Розподіл обов’язків між військовослужбовцями та їх взаємодія у бойовій групі. Особливості дій солдата у складі бойової групи в умовах ближнього бою.

Склад бойових груп в обороні: 1-а група — старший стрілець, кулеметник та стрілець; 2-а група — командир відділення, снайпер, гранатометник, помічник гранатометника; 3-я група — механік-водій, навідник-оператор (навідник).

Солдати в обороні діють у складі відділення. Залежно від обстановки та рішення командира вони розміщуються розосереджено (рівномірно) або бойовими групами.

Відстань між ними за рівномірного розміщення особового складу може бути 14-16 м, між бойовими групами — 20-30 м, а між собою в середині — до 5 м.

Завдання бойових груп на полі бою.

Перша бойова група: веде розвідку на відстані 500-700 м; знищує живу силу та неброньовані цілі супротивника на відстанях 500-300 м. Резерв групи — найбільш підготовлений солдат, який діє за вказівкою командира: це захистить передові групи від ударів з тилу або ж замаскованих сил супротивника.

Друга бойова група, веде розвідку на відстанях 500-700 м; знищує живу силу та броньовані цілі на відстані 300-500 м; охороняє командира відділення.

Третя бойова група, використовуючи оптичні приціли БМП (БТР): веде розвідку на відстані до 2000 м; знищує супротивника на відстані до 2000 м; знищує броньовані цілі на дальності до 1500 м.

Солдату бойової групи вказують 2-3 вогневі позиції, основний і додатковий сектори стрільби які мають перекриватися не менше ніж на 10-15°, створюючи зону суцільного вогню. Сектор обстрілу для кулеметника сягає 120°, для автоматника — 40°.

Зміна позицій здійснюється під вогневим прикриттям чергового вогневого засобу і вогню БМП (БТР). Щоб зменшити ймовірність ураження БМП (БТР) вогнем ПТРК, ними обладнуються один-два окопи і заздалегідь готуються маршрути висування і зайняття їх.

Щоб підвищити ефективність виконання завдань у наступальному бою під час дій у траншеях, ходах сполучення, а також в особливих умовах ведення бою у відділенні можуть створюватися бойові групи («двійки», «трійки»), які ведуть наступ з інтервалом між собою 20-25 м, а між солдатами в них — 3-5 м. Бойові групи можуть діяти в лінію, уступом або у дві лінії (одна за другою).

Дії механізованого відділення в бою у складі бойових груп застосовуються зазвичай під час наступу в глибині, на поспішно зайняту оборону супротивника, під час ведення боїв у ході переслідування малих груп супротивника та в інших сприятливих умовах.

Старшому кожної бойової групи повідомляють про напрямок наступу, смугу висунення, рубіж переходу в атаку (або умовний сигнал на перехід в атаку), спосіб атаки супротивника (з фронту, з виходом у фланг або в тил, одночасно із сусідньою бойовою групою або самостійно, із застосуванням засобів задимлення або без них), об’єкт атаки і напрямок продовження наступу.

Старші бойових груп визначають відповідні завдання кожному солдатові під час висунення до переднього краю супротивника, під час зближення з супротивником. Зазначені завдання, через кожні (50-100 м), можна уточнювати або ставити наново (з урахуванням характеру дій супротивника, утрат особового складу тощо).

Важливо взаємодіяти між парами, здійснюючи під час бою штурмові дії (певних пересувань), тоді для забезпечення безпеки необхідно організувати взаємне прикриття.

Одна група прикриває, друга — здійснює маневр і навпаки.

Кожному солдату, з урахуванням умов місцевості, на напрямки дій групи вказуються 2-3 вогневі позиції, які необхідно міняти після кількох коротких черг з автомата; також кожному солдатові бойової групи призначають сектори стрільби — основний і додатковий, вони мають перекриватися між військовослужбовцями, які діють поряд, не менше ніж на 10-15°, створюючи зону суцільного вогню; висунення на рубіж переходу в атаку здійснюється на дистанціях, які забезпечують візуальне спостереження за діями один одного і взаємну підтримку вогнем; атака супротивника здійснюється, як правило, після максимально можливого просунення під прикриттям димів (як з фронту, так і з виходом в один із флангів або тил). Рух груп у бою відбувається короткими кидками від укриття до укриття.

Навіть за відсутності вогню супротивника бійцям слід бути обережними й не затримуватися на відкритих ділянках понад дві-три секунди.

Іл. 29.4. Вогневе прикриття бойової групи: а — кулеметником: б — снайпером

Основне прикриття підрозділів здійснюють кулеметники (іл. 29.4), снайпери та гранатометники. Утім, снайпери, кулеметники, гранатометники діють парами в штатному порядку. При цьому кулеметники можуть вести «турбуючий» вогонь по підозрілих місцях, у яких може перебувати супротивник.

Снайпери та гранатометники також ведуть вогонь по цілях, позиціях супротивника. Після проходження передовими підрозділами рубежу вони закріплюються на захоплених позиціях і забезпечують підхід групи прикриття, яка підтягується на нові позиції.

Практика показала, що за належної підготовки й всебічного забезпечення підрозділів бойові групи можуть успішно використовуватися в наступі й в обороні, у складі бойової охорони, сторожових застав, під час проведення блокування, пошуку, патрулювання, під час штурмових дій у населеному пункті, у горах.

Звичайно, застосування бойових груп не панацея. їхнє створення вступає в певне протиріччя з основним принципом ведення бою — зосередження сил і засобів на важливому напрямку. Зауважмо, що не проти кожного супротивника прийнятна групова тактика — вона не заміняє, а лише доповнює ударну тактику. До того ж, як уже зазначалося раніше, ефективне використання групової тактики вимагає від командирів високої тактичної підготовки, уміння організовувати взаємодію між бойовими групами, із сусідами, з підтримуючими засобами, здійснювати стійке управління бойовими групами, усебічне забезпечення в ході бою.

1. З якою метою об’єднують солдатів відділення в бойові групи? Доведіть, що психологічна сумісність важлива для членів бойової групи.

2. У якому складі можуть бути створені бойові групи?

3. Який розподіл обов’язків між військовослужбовцями та як організовують їх взаємодію в бойовій групі?

4. Які особливості дій солдата в складі бойової групи в умовах ближнього бою?

5. Розкажіть товаришу про завдання, прийоми і способи дій солдата на полі бою в складі бойової групи.

6. Як розпізнають солдати «своїх» під час організації взаємодії між бойовими групами на полі бою?