Підручник з Захисту Вітчизни. Хлопці. 10 клас. Гарасимів - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 27. Нанесення гриму. Маскування зброї

Щоб краще воювати з ворогом, треба стати для нього непомітним. Чи можна це зробити і як? Як сховатися від ворожих спостерігачів?

Мистецтво ставати непомітним широко застосовують у військовій справі і називають маскуванням. Якісне маскування полягає в адаптації колірної гами відкритих ділянок тіла бійця, форм екіпірування, зброї і приладів для спостереження до навколишньої місцевості, фону, ландшафту.

Війна є одночасно і своєрідним гігантським маскарадом. На полі бою все змінює свій вигляд, колір і розміри. Бойові дії сухопутних військ ведуть, зазвичай, у різні пори року та на ділянках місцевості, де розташовані населені пункти, прокладені дороги, є ліси, річки, болота тощо. Тому бійці стараються замаскуватися під кольори місцевості.

Мета маскування — зменшення своїх утрат і завдання максимально можливої шкоди супротивнику. Бойовий досвід показав, що прихованого солдата, замаскованого на місцевості, може виявити тільки дуже уважне око досвідченого спостерігача за ледь помітними ознаками.

Особисті способи маскування призначені для введення в оману супротивника щодо реального місця перебування бійця, снайперів, розташування вогневих гнізд тощо. Зазвичай бойовий грим бійці наносять перед атакою (або під час навчальних заходів з бойової підготовки), а не в обороні, перебуваючи в окопах чи інших захисних спорудах.

Крім захисту голови бійця за допомогою шолома та його маскування, треба ще й маскувати обличчя та інші відкриті ділянки тіла, а також — одяг і зброю. Жодна частина тіла не має бути помітною на тлі навколишнього середовища. Світла шкіра обличчя та рук, що вирізняється із загальної колірної гами, дуже добре проглядається навіть неозброєним оком на великих відстанях.

Особливо важливо, щоб здалеку не було видно жодної ділянки голови, що може трапитися з незамаскованими особами. Людська шкіра потребує спеціальної маскувальної обробки, бо шкірне сало найчастіше спричиняє блиск шкіри на певних ділянках обличчя, а особливо на чолі та носі, незалежно від природного кольору шкіри. Можна замаскувати обличчя під пов’язкою або спеціальною маскою, але це створює суттєві незручності. Тому військовослужбовці найчастіше використовують бойовий грим, тобто розфарбовують шкіру обличчя, шиї, зокрема і її задню ділянку, руки та кисті, щоб приховати світлий тон шкіри.

Маскування ж для снайпера — це узагалі запорука захисту самого його життя; і воно використовується ним у бою, щоб не бути поміченим і знищеним супротивником.

Бойовий, або військовий грим. Раніше військовики використовували як грим на обличчя суміш золи, яку змішували з ґрунтом або ж травою, найчастіше покривали його повністю. Хоча такий спосіб маскування і завжди доступний, але не дуже зручний. Крім того, золу не так просто відмити зі шкіри, а суміш її з соком трави може навіть спричинити алергію або серйозні опіки шкіри, через дію соків отруйних трав.

Тому розроблені та випускаються в різних формах і з безліччю колірних відтінків багатьма фірмами спеціальні маскувальні фарби для шкіри обличчя та інших ділянок тіла, які широко використовують під час бойових дій. Вони безпечні, тому що складаються з натуральних компонентів, досить легко змиваються і не спричиняють алергію, що дає змогу їх використовувати будь-якому бійцю без загрози виникнення алергії. Найпоширеніші кольори, що застосовують для нанесення гриму влітку, — зелений, коричневий, темно-синій (майже чорний) і темно-бордовий.

Маскувальні фарби (військовий грим) виробляють у трьох формах: • крем-фарба; • фарба-спрей; • паста.

Фарба, яку виробляють у формі крему, має середню густину певного кольору. її наносять на обличчя та шию зазвичай руками. Витрата фарби може бути значною через те, що за допомогою рук непросто наносити склад тонким шаром. Тримається таке маскування доволі довго. Змити грим можна за допомогою звичайного мила. Містяться маскувальні крем-фарби або в тубах, або у невеликих баночках. Надійніше зберігається виріб у тубі, яка щільно закручена, тому фарба не проливається, а у банках зазвичай немає такої щільної герметизації.

Маскувальна фарба у формі спрею міститься у балонах різного об’єму. її наносять за допомогою спеціального розпилювача, яким забезпечений кожен балон. Недоліками її є те, що під час розпилювання є ризик потрапляння в очі, що дуже небажано, а також сам балон досить об’ємний і не зручний для носіння при собі.

Третій вид гриму — маскувальна паста, яка має консистенцію густішу за крем, тому її складніше наносити. Але тримається такий грим на обличчі набагато довше від крему та спрею.

Нанесення бойового гриму. Для нанесення гриму використовують спеціальну маскувальну водостійку фарбу, яка за кольором підходить під тип місцевості та близька до фону довкілля. Малюнок і його колір необхідно обирати так, щоб він зливався з навколишніми рослинністю і тінню. Наприклад, улітку в лісі ділянки шиї, кисті рук і руки доцільно розфарбовувати під колір листя і гілок, тобто у світлі й темно-зелені кольори. Білий і сірий кольори ліпше застосовувати на засніженій місцевості, а пісочний і світло-коричневий — у випаленому спекою степу або пустелі. Не можна наносити яскраві кольори, що будуть помітні на загальному тлі як неприродні плями.

Різновиди малюнків на лиці можуть варіюватися від несиметричних смуг через все обличчя до великих плям. Як засвідчила практика, найкраще використовувати комбінацію і смуг, і плям.

Накладати на обличчя бойовий маскувальний грим краще в парі: накладаючи грим самому собі, легко залишити незагримованими важливі ділянки, наприклад задню поверхню вух та шиї.

Зазвичай грим наносять послідовно. Треба починати наносити достатньо гриму зі світло-коричневої фарби у заглиблення обличчя, зокрема на ділянки навколо очей, потім на скронях і вилицях, під носом та нижньою губою, а на решту ділянок - темніші.

Зокрема, такі виступаючі частини голови, як чоло, вилиці, ніс, щоки, вуха і підборіддя, потрібно зафарбовувати темними кольорами. Це маскує світлі ділянки обличчя і робить розпливчатими його риси.

Далі симетрично розфарбовують ділянки в напрямку від носа на щоки, підборіддя та чоло й куточки губ, які відбивають світло, а у спеку на них рясно виступає піт. Грим на відкриті ділянки тіла потрібно наносити широкими непаралельними діагоналями темно-зеленого або чорного кольору, починаючи від чола і скронь. Завдяки цьому стають непомітними вертикальні і горизонтальні лінії очей, носа і рота.

Потім пальцями в напрямку від очей до шиї потрібно розтерти всі пофарбовані ділянки для рівномірного переходу кольорів один в одного (іл. 27.1). За можливості й кінцівки покривають гримом так, щоб уникнути однотонності та ритмічності смуг. На ці ділянки треба наносити фарбу чорного кольору, але не занадто темного, ліпше деревним вугілля, яке не розпливається від поту та води.

Під час бойових дій у жаркому кліматі треба грим наносити в такий же спосіб і на усі інші відкриті ділянки тіла.

За відсутності фарб спеціального військового гриму його можна наносити підручними засобами.

Для змивання гриму потрібно досить багато води, можна також використати вологі серветки.

Іл. 27.1. Військовий грим жінки-військовослужбовця

Маскування зброї. Маскуванню (фарбуванню) під фон місцевості підлягають також озброєння, техніка і споруди.

Особиста зброя є головним предметом, який необхідно особливо ретельно маскувати, тому що її правильні, геометричні деталі мають неприродний вигляд на тлі природи і демаскують бійця.

Але камуфлювати (маскувати) зброю треба обережно, щоб це не вплинуло на її роботу, чистоту огляду. Не можна допустити, щоб елементи камуфляжу торкалися групи затвора. Камуфляжна сітка відповідного кольору надягається на приклад і ремінь (та оптичний приціл у снайперської зброї), потім, щоб приховати її характерний обрис, надівають сітку з обробкою. Приклад і ствол зброї бажано забарвити під колір відповідної місцевості, наприклад пустельної або засніженої. Антабки і карабінчики необхідно обов’язково обмотати тканиною, щоб вони не блищали та не цокали. Є снайперська зброя зі спеціальним покриттям проти відблисків у колірних гамах під тип місцевості.

Для маскування особистої зброї залежно від типу місцевості та пори року можна використовувати чохол з тканини або обмотку нерухомих частин зброї спеціальною еластичною термостійкою камуфльованою стрічкою з бавовняної тканини багаторазового використання (іл. 27.2), допускається маскування камуфльованою тканиною, стрічкою з медичної косинки або мішковини (іл. 27.3). Еластична стрічка клеїть сама до себе, тому не залишає слідів на зброї.

Іл. 27.2. Самоклейна камуфляжна стрічка

Іл. 27.3. Обмотка нерухомих частин зброї камуфльованою тканиною

Узимку особисту зброю обмотують білою стрічкою або звичайним медичним білим бинтом. Його потрібно намотувати у два шари. Ствол треба обмотувати щільно по всій довжині та обов’язково маскувати всі металеві й дерев’яні деталі. Після ретельного обгортання деталей зброї, потрібно підігнати фрагменти маскування й закріпити їх мотузком або шпагатом. Кінець бинта ретельно зав’язують звичайним медичним вузлом так, щоб ніщо не сповзало.

Узимку обов’язково маскують і темно-зелений ремінь зброї, тому що зелений колір узимку також, як і чорний, є неприродним та демаскуючим (іл. 27.4; іл. 27.5). Оголені кисті рук бійця (снайпера) теж демаскують його. їх маскують надяганням звичайних бавовняних рукавичок або рукавиць, у яких потрібно на правій рукавичці для вказівного пальця обрізувати кінчик матеріалу (на рукавиці робиться проріз для нього), щоб можна було стріляти (іл. 27.6).

Іноді стрілецьку зброю додатково обшивають обривками маскувальної мережі або шматками мішковини, розрізаними на тонкі смуги і забарвленими під колір місцевості. Мішковина не шелестить від вітру і під час руху через кущі в лісистій місцевості, тому є зручним матеріалом.

Не можна використовувати синтетичні матеріали: вони плавляться на розжареному від стрільби металі. Магазин зброї теж треба обмотати смужкою лейкопластиря, який потрібно забарвити під колір місцевості.

Іл. 27.4. Зимове маскування

Іл. 27.5. Замаскований автомат узимку

Іл. 27.6. Рукавиця з прорізом для вказівного пальця стрільця

Деколи замість гриму можна використовувати маску, наприклад балістичну. Вони маскують обличчя та захищають очі від осколків і уламків, які утворюються внаслідок детонації вибухівки та інших вибухових пристроїв; різноманітних загроз штучного та природного походження, зокрема від ультрафіолетового випромінення.

У 2017 р. МО України закупило перші 20 000 масок (іл. 27.7). Маскують обличчя і спеціальна маска та балаклава з гладкофарбованого трикотажного кулірного полотна (кулір — найтонше трикотажне полотно з бавовни) захисного, оливкового, синього кольору або камуфльована (використання затверджено наказом Міністерства оборони України 18 липня 2017 р. № 370) (іл. 27.8).

Можна і самому бійцю виготовити маску у вигляді трафарету із зеленої напівшерстяної тканини з прорізами для очей і обшити кошлатим матеріалом та прикріпити на гумках на голові. Крім того, така маска оберігатиме його обличчя від комарів, що особливо важливо під час бою та для снайпера (іл. 27.9).

Іл. 27.7. Балістична маска «Кіборг»

Іл. 27.8. Спеціальна маска (а) і балаклава (б)

Іл. 27.9. Саморобна маска

1. Що означає поняття «маскування»? У чому полягає якісне маскування?

2. Коли зазвичай бійцям потрібно наносити бойовий грим?

3. Чим наносять грим і які кольори застосовують для маскування влітку?

4. Як треба наносити бойовий грим? Чим можна наносити військовий грим за відсутності спеціальних фарб? Що можна використовувати для маскування замість нанесення гриму?

5. Чому солдату необхідно особливо ретельно маскувати особисту зброю?

6. Що можна використовувати для маскування особистої зброї залежно від типу місцевості та пори року?