РОЗДІЛ V. ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА

ТЕМА 1. СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯ ТА ПОВОДЖЕННЯ З НЕЮ

§ 15. Історія розвитку стрілецької зброї. Сучасна стрілецька зброя. Озброєння іноземних армій

Пригадайте з уроків історії, коли у світі почали використовувати стрілецьку зброю. У яких країнах?

Історія розвитку й класифікація стрілецької зброї, етапи розвитку стрілецької зброї. З найдавніших часів людина прагнула відшукати засіб, за допомогою якого могла би впевнено вражати ціль — на полюванні або в бою — з великої відстані. Приблизно в середині XIII ст. у Європі стає відомим димний порох, а вже на початку XIV ст., за даними рукопису з бібліотеки Оксфордського університету, створено вогнепальну зброю.

Батьківщиною стрілецької зброї є Схід. З початку XIV ст. починає свою довгу історію стрілецька зброя.

Використання енергії пороху для метання куль знаменувало початок нової ери у військовій справі: з’явилася галузь в системі озброєння — ручна вогнепальна зброя.

Стрілецька зброя — ствольна зброя для стрільби кулями та іншими видами патронів; наймасовіша з усіх видів сучасної зброї.

Вибухова речовина — селітросірководневий порох — з’явилась у Європі близько І ст. н. е. Але порох тривалий час не мав бойового застосування. Спочатку його використовували як запальну речовину, а пізніше стали застосовувати як вибухову і метальну.

Справжня історія вогнепальної зброї почалася у Європі на межі XIII-XIV ст.

У 1372 році в Німеччині з’явився і перший ґнотовий аркебуз, подібний до сучасної рушниці. Інотовим замком був примітивний важіль, який після натискання на спусковий гачок опускав тліючий ґніт на запальну полицю. На ній розташовувався запальний заряд, що слугував для підпалу основного порохового заряду. У Франції подібна зброя називалася кулевриною, у східних слов’ян побутував інший термін — пищаль.

Перший зразок вогнепальної зброї був металевою трубою завдовжки до півметра, внутрішнім діаметром 20-40 мм, у якій один кінець робили глухим, а поруч висвердлювали невеликий запальний отвір. Такий ствол укладали в дерев’яну колодку-ложемент і кріпили металевими обручами. Заряджання проводилося через дульну частину: туди засипали пилоподібний порох, ущільнювали його пижем, а потім укладали кулю з каменю або металу. Стрілець наводив зброю на ціль. Упирав приклад в груди або плече, затискав під пахвою або ставив на землю (це залежало від розмірів і ваги вогнепальної системи) і підносив до запального отвору розпечений на деку прут. У східних слов’ян знаряддя, розраховані для стрільби з рук, називали ручницями (іл. 15.1. а, б).

Іл. 15.1. Ручниці східних слов’ян:

а — західноєвропейська ручниця кінця XVI ст.; знизу — ручниця, обладнана легким прикладом

б — ручниця з металевою рукояттю, кінець XIV ст. (довжина — 297 мм, калібр — 32 мм)

Винахід у першій половині XIX ст. ударного замка і капсуля як засобу запалення метального заряду, паперового і металевого унітарного патрона, удосконалення замків і створення затворів дали змогу переозброїти армію нарізними карабінами і гвинтівками.

Важливим етапом у розвитку стрілецької зброї було створення автоматичної зброї. Вона з’явилась наприкінці XIX ст. Бурхливий розвиток автоматичної зброї відбувся в роки Другої світової війни; були створені пістолети-кулемети й автомати.

Історія розвитку стрілецької зброї свідчить, що принципові зміни конструкції вогнепальної зброї визначалися зміною типу використовуваних боєприпасів, точніше — способом здійснення пострілу. Унітарний патрон з ударним капсулем визначив розвиток вогнепальної зброї від XIX ст. до сьогодення.

У багатьох країнах працюють над створенням безгільзових патронів, що складаються лише з 3-х елементів: циліндричної порохової шашки; кулі; капсуля-детонатора.

Узявши до уваги те, що перші зразки стрілецької зброї з’явилися у XIV ст., основними етапами розвитку її можна вважати:

• розробку та розповсюдження ґнотового (XV ст.) замка;

• розробку кременевого (кінець XV ст.) замка;

• винахід паперового набою (середина XVI ст.) багнета (XVII ст.);

• винахід ударної сполуки та капсульного замка (початок XIX ст.);

• винахід нарізної зброї (середина XIX ст.), унітарного набою з металевою гільзою;

• розробка газозаряджувальної зброї (друга пол. XIX ст.);

• винахід магазинної зброї (кінець XIX ст.).

На українських землях наприкінці XV ст. з’явилась ґнотова рушниця, яку теж заряджали з дула, так звана аркебуза. Пізніше її ґнотовий замок був замінений на коліщатий, а згодом — на пружинний. У XVI ст. аркебузу замінено мушкетом з крем’яним замком. Одним з кращих типів таких мушкетів були довгі турецькі «яничарки», що мала на озброєнні й козацька піхота.

Найбільшими центрами зброярського ремесла були Львів і Київ. Львівську людвисарню (гарматний двір) засновано 1468 р. Рівень виробів українських ливарників відповідав європейському.

В Україні першим видом ручної вогнепальної зброї була пищаль. Уперше згадують про цю зброю в 1471 р. Пищалі були двох типів: ручні й гаківниці. Ручні пищалі називали рушницями, бо вони були легкими: стріляючи, їх можна було тримати в руках. У замках Чуднова та Вінниці на озброєнні було по дві пищалі.

На початку XV ст. до рушниці був прилаштований механізм для запалювання заряду — ґнотовий замок. Цей простий і дешевий пристрій, що проіснував у Європі до кін. XVII ст., дав змогу вести більш прицільну стрільбу та значно підвищити ефективність ручної вогнепальної зброї — автоматично вистрілювати. Зброя з таким пристроєм мала назву «аркебуза» (італійська назва). В Україні вона з'явилися в середині XVI ст., також з вогнепальної зброї використовували в нас півґаки, карабіни, бандолети, яничарки, самопали, пищалі.

Згодом вдосконалення стрілецької зброї пішло шляхом створення автоматичної зброї (кінець XIX - початок XX ст.). Її почали поширювати вже під час І світової війни; вона стала основною стрілецькою зброєю II світової війни і бойових конфліктів новітньої історії (іл. 15.2).

Іл. 15.2. Сучасна стрілецька зброя початку XXI ст.: а — АКС-74у; б — Форт-12

Характеристики стрілецького озброєння і гранатометів іноземних армій

Таблиця 15.1

Найменування, належність	Маса зброї, кг	Прицільна дальність, м	Початкова швидкість кулі, м/с	Бойова швидкострільність, постр./хв	Місткість магазина, шт.
Пістолети
9-мм пістолет «Вальтер» (ФРН)	0,78	50	350	16	8
11,43-мм пістолет «Кольт» (США)	1,2	70	250	14	7
9-мм «Браунінг» (Бельгія)	0,920	50	350	26	13
9-мм пістолет Макарова (СРСР)	0,810	50	315	30	8
Пістолети кулемети
11,43-мм пістолет-кулемет (США)	3,7	90	280	60-120	30
9-мм пістолет-кулемет МР2А1 (ФРІ І)	3,75	200	-	120	25
9-мм пістолет-кулемет У'ЗІ (Ізраїль)	3,99	250	420	80	32
7,62 мм пістолет-кулемет ППШ-41 (СРСР)	5,45	200	500	800-900	35 (75) барабан, диск
Автоматичні гвинтівки
5,56-мм автоматична гвинтівка M16А1 (США)	3,22	500	990	150-200	20 (30)
7,62-мм автоматична гвинтівка СЗ (ФРН)	4,1	400	780-800	100	20
7,62-мм Г-3 (ФРН)	5	400	800	600	20
7,62-мм снайперська М-21 (США)	4,35	1000	853	20
Кулемети
7,62-мм єдиний кулемет М60 (США)	10,4	1100	855	200	250
7,62-мм єдиний кулемет МСЗ (ФРН)	11,6	1200	820	250	250
12,7-мм крупнокаліберний кулемет 85 (США)	27	1880	893	100	110
5,45-мм РПК (СРСР)	5	1000	900	600	30 (45)
Ручний 7,62-ММ «Брен» (Велика Британія)	9,5	1800	853	60	30
Гранатомети
АГС-17 «Пламя» (СРСР)	31	1700	185	50-100	-
РПГ-16 «Муха» (СРСР)	10,3	800	114	5-6	-
РПГ-7 (СРСР)	6,3	до 700	145	4-6	до 750
40-мм АГС М-19 (США)	35,3	1500	240	до 375	-
40-мм М-79 (США)	2,7	до 400	76	9	-
40-мм М203 (США)	1,36 (не зарядж.)	150	76	4-6	-
88,9-мм «Базука» М20 (США)	5,9 (не зарядж.)	450	-	3-4	до 280