Підручник з Захисту Вітчизни. Хлопці. 10 клас. Гарасимів - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

РОЗДІЛ IV. СТРОЙОВА ПІДГОТОВКА

Стройовий статут ЗСУ визначає, що стройова підготовка є одним з найважливіших розділів військового навчання, тому що готує підрозділи до злагоджених дій. Вона виховує у військовослужбовців високу дисциплінованість, звичку швидко, без зволікань, чітко та узгоджено виконувати прийоми та дії, бути підтягнутими й охайними.

Стройова підготовка — це знання обов'язків військовослужбовців перед шикуванням і в строю та вимог до їх стройового навчання, уміння кожного військовослужбовця приймати стройове положення, виходити зі строю та повертатися до нього, здійснювати військові вітання, безпомилково виконувати повороти на місці та в русі, прийоми і рухи без зброї та зі зброєю, знати строї підрозділів та військових частин.

Метою кожного стройового заняття є виховання в особового складу навичок виконання стройових прийомів і набуття стройових навичок, які солдату потрібні повсякденно — на занятті, у поході, під час несення служби в добовому наряді, у варті, на тактичних навчаннях і в бою.

ТЕМА 1. СТРОЙОВІ ПРИЙОМИ І РУХ БЕЗ ЗБРОЇ

§ 12. Строї та їх елементи. Обов’язки військовослужбовця перед шикуванням і в строю. Попередня та виконавча команди

Чи спостерігали ви в русі стрій військовослужбовців? За яких обставин? Яке враження це справило на вас?

Стрій — визначене Стройовим статутом ЗСУ розміщення військовослужбовців, підрозділів і частин для їх спільних дій у пішому порядку та/або на машинах.

Розглянемо елементи строю:

• Шеренга — стрій, у якому військовослужбовці розміщені один біля одного на одній лінії. Лінія машин — стрій, у якому машини розміщені на одній лінії одна біля одної.

• Фланг — правий (лівий) край строю. Під час поворотів назви флангів не змінюються.

• Фронт — бік строю, до якого військовослужбовці повернені обличчям, а машини — лобовою частиною.

• Інтервал — відстань по фронту між військовослужбовцями (машинами), підрозділами та частинами.

• Дистанція — відстань у глибину між військовослужбовцями (машинами), підрозділами та частинами.

• Ширина строю — відстань між флангами.

• Глибина строю — відстань від першої шеренги (військовослужбовця, що стоїть попереду) до останньої шеренги (військовослужбовця, що стоїть позаду).

• Двошеренговий стрій — стрій, у якому військовослужбовці однієї шеренги розміщені за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані одного кроку (витягнутої руки, покладеної долонею на плече військовослужбовця, що стоїть попереду). Шеренги поділяють на першу та другу. Після повороту строю назви шеренг не змінюються.

• Ряд — два військовослужбовці, що стоять у двошеренговому строю один за одним. Якщо за військовослужбовцем першої шеренги не стоїть військовослужбовець другої шеренги, такий ряд називають неповним; останній ряд завжди має бути повним. Після повороту двошеренгового строю кругом військовослужбовець неповного ряду самостійно стає в першу шеренгу.

• Одношеренговий (шеренга) і двошеренговий строї можуть бути зімкнутими або розімкнутими. У зімкнутому строю військовослужбовці в шеренгах розміщені по фронту один від одного з інтервалами на ширину долоні між ліктями. У розімкнутому строю військовослужбовці в шеренгах розміщені по фронту один від одного з інтервалами на один крок або з інтервалами, які визначає командир.

• Колона — стрій, у якому військовослужбовці або підрозділи (машини) розміщені один (одна) за одним (одною) на дистанціях, установлених Статутом або командиром. Колони можуть бути вишикувані по одному, по два, по три, по чотири та більше військовослужбовців. Колони застосовують для шикування військовослужбовців, підрозділів і частин у розгорнутий або похідний стрій.

• Розгорнутий стрій — стрій, у якому військовослужбовці, підрозділи (машини) вишикувані на одній лінії по фронту в одношеренговому чи двошеренговому строю (в лінію машин) або в лінію колон з інтервалами, установленими Статутом або командиром. Розгорнутий стрій застосовують для проведення перевірок, розподілу, оглядів, парадів, а також в інших необхідних випадках.

• Похідний стрій — стрій, у якому підрозділ вишикуваний у колону або підрозділи в колонах вишикувані один за одним на дистанціях, установлених Статутом або командиром. Похідний стрій застосовують для пересування підрозділів, проходження урочистим маршем або з піснею та в інших необхідних випадках.

• Напрямний — військовослужбовець (підрозділ, машина), що рухається на чолі строю у визначеному напрямку. За напрямним має переміщуватися решта військовослужбовців (підрозділів, машин).

• Замикаючий — військовослужбовець (підрозділ), який рухається останнім у колоні.

• Лінійний — військовослужбовець, призначений для позначення лінії шикування підрозділів і частин, а також лінії проходження урочистим маршем.

Строєм управляють командами й розпорядженнями, які подає командир голосом, сигналами та особистим прикладом і які передають технічними й руховими засобами.

Команди та розпорядження можуть передаватися колоною через командирів підрозділів (старших машин) і спостерігачів.

Розрізняють підготовчу та виконавчу команди, проте можуть бути лише виконавчі. Підготовчу команду подають чітко (виразно), гучно та протяжно, щоб військовослужбовці зрозуміли, яких дій вимагає від них командир. За підготовчою командою військовослужбовці, які перебувають в строю, приймають стройове положення, під час руху переходять на стройовий крок, а поза строєм повертаються вбік начальника та приймають стройове положення.

Виконавчу команду (далі надрукована великими літерами) подають після паузи гучно, уривчасто й чітко. Таку команду здійснюють негайно й точно. З метою привернути увагу підрозділу або окремого військовослужбовця в підготовчій команді, у разі потреби, називають підрозділ або військове звання військовослужбовця. Наприклад: «Взвод (3-й взвод) — СТІЙ!»; «Солдат Левченко, кру-ГОМ!».

Під час виконання прийомів зі зброєю в підготовчій команді можуть зазначати назву зброї, наприклад: «Автомати на — ГРУДИ!»; «Кулемети на ре-МІНЬ!» тощо.

Гучність голосу під час подання команди змінюють залежно від ширини і глибини строю, рапорт віддають чітко, без різкого підвищення голосу.

Під час подання команди сигналом попередньо подають сигнал «УВАГА», а якщо команда стосується одного підрозділів, то подають сигнал, який стосується цього підрозділу. Відповідні сигнали, що позначають підрозділи, встановлює командир частини.

Щоб припинити виконання прийому, подають команду «ВІДСТАВИТИ». За цією командою приймають положення, яке було до виконання прийому.

Під час навчання дозволено виконання зазначених у Статуті стройових прийомів і рухів за розподілом, а також з допомогою підготовчих вправ, наприклад: «Автомат на груди, за розподілом: роби — РАЗ, роби — ДВА, роби — ТРИ»; «Праворуч, за розподілом: роби — РАЗ, роби — ДВА».

Обов’язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю. Військовослужбовець зобов’язаний:

• перевіряти справність своєї зброї, закріплених за ним озброєння й техніки, боєприпасів, засобів індивідуального захисту, шанцевого інструменту (інструмент, призначений для виконання вручну інженерних робіт — самообкопування, відривання траншей і ходів сполучення та ін.), обмундирування та спорядження;

• мати коротку зачіску; охайно заправляти обмундирування, правильно надівати та припасовувати спорядження, допомагати товаришеві усувати помічені недоліки;

• знати своє місце в строю, ставати до строю швидко, без метушні; під час руху зберігати рівняння, інтервал і дистанцію; не виходити зі строю (машини) без дозволу;

• у строю без дозволу не розмовляти, додержувати цілковитої тиші; бути уважним до наказів (розпоряджень) і команд (сигналів) свого командира, виконувати їх швидко й точно, не заважаючи іншим;

• передавати накази (розпорядження), команди (сигнали) без перекручень, гучно й чітко.

Виконання команд у строю. Шикування військовослужбовців здійснюють за командою «СТАВАЙ!». За цією командою треба швидко стати в стрій на визначені Статутом інтервал і дистанцію, підбори поставити разом, а носки розвести по лінії фронту на ширину стопи; дивитися прямо перед собою.

За потреби вирівняти відділення на місці подають команда «РІВНЯЙСЬ» або «Ліворуч — РІВНЯЙСЬ». За командою «РІВНЯЙСЬ» усі, крім правофлангового, повертають голову праворуч (праве вухо вище від лівого, підборіддя трохи підняте) і вирівнюються так, щоб кожен бачив груди четвертої особи, вважаючи себе першим. За командою «Ліворуч — РІВНЯЙСЬ» усі, крім лівофлангового, повертають голову ліворуч (ліве вухо вище від правого, підборіддя трохи підняте).

Під час рівняння військовослужбовці можуть трохи пересуватися вперед, назад або в той чи інший бік. Під час рівняння з карабінами (кулеметами) в положенні «до ноги» за виконавчою командою багнет (дульну частину) притискають до правого боку.

Після закінчення рівняння подають команду «СТРУНКО!», за якою всі військовослужбовці приймають стройове положення — швидко повертають голову прямо, а карабіни (кулемети) приводять у попереднє положення.

За командою «ВІЛЬНО» можна послабити в коліні праву або ліву ногу, але не можна зрушувати з місця, треба бути уважним і не розмовляти. Після команди «ВІЛЬНО» може бути подана команда «ЗАПРАВИТИСЬ», за якою, не залишаючи свого місця в строю, потрібно поправити зброю, обмундирування та спорядження.

Для зняття головних уборів є команда «Головні убори (головний убір) — ЗНЯТИ», а для надівання — «Головні убори (головний убір) — НАДІТИ». За потреби поодинокі військовослужбовці знімають і надівають головні убори без команди. Головний убір треба тримати в лівій, вільно опущеній руці кокардою вперед (іл. 12.1).

Іл. 12.1. Положення знятого головного убору

У положенні «за спину» головний убір знімають і надівають правою рукою, а із зброєю в положенні «на ремінь», «на груди» і «до ноги» — лівою рукою.

Знімаючи головний убор у положенні з карабіном «на плече», карабін беруть до ноги.

Для виходу військовослужбовця зі строю подають команду, наприклад: «Солдате Іванченко. Вийти зі строю на стільки-то кроків» або «Солдате Опанасова. До мене бігом — РУШ)». Військовослужбовець, почувши своє прізвище, відповідає: «Я», — а за командою на вихід (виклик) зі строю відповідає: «Слухаюсь». За першою командою він стройовим кроком виходить зі строю на вказану кількість кроків, рахуючи від першої шеренги, зупиняється і повертається обличчям до строю.

За другою командою, ступивши один-два кроки від першої шеренги прямо, на ходу повертається до начальника, найкоротшим шляхом стройовим кроком підходить (підбігає) і доповідає про прибуття.

Підходячи до начальника поза строєм, військовослужбовець за п’ять—шість кроків до нього переходить на стройовий крок, за два—три кроки зупиняється й приставляючи ногу, прикладає праву руку до головного убора, а тоді доповідає, наприклад: «Товаришу лейтенанте. Солдат Жуйко за вашим наказом прибув». Відтак руку опускає. Під час підходу до начальника зі зброєю положення зброї не змінюється, за винятком карабіна в положенні «на плече», який беруть до ноги після зупинки перед начальником. Руку до головного убора не прикладають, за винятком, коли зброя в положенні «за спину».

Під час виходу військовослужбовця з другої шеренги він злегка торкається долонею лівої руки плеча військовослужбовця, який стоїть попереду, той робить крок уперед і, не приставляючи правої ноги, — крок праворуч, пропускає військовослужбовця, який виходить зі строю, а потім стає на своє місце. Після виходу військовослужбовця попередньої шеренги на його місце стає військовослужбовець, який стояв за ним.

Коли військовослужбовець виходить зі строю з колони по два, по три, по чотири, то прямує в напрямку найближчого флангу, попередньо зробивши поворот праворуч (ліворуч). Якщо поруч стоїть військовослужбовець, то він робить крок правою (лівою) ногою вбік і, не приставляючи лівої (правої) ноги, — крок назад, пропускає військовослужбовця, який виходить зі строю, а потім повертається назад, на своє місце.

Після дозволу йти військовослужбовець прикладає праву руку до головного убора і відповідає: «Слухаюсь». Повертається в напрямку руху, з першим кроком (ліва нога на землі) опускає руку і, зробивши три-чотири кроки стройовим, рухається похідним кроком.

1. У чому полягає роль стройової підготовки для військовослужбовців?

2. Що таке стрій військовослужбовців, підрозділів і частин? Назвіть його елементи.

3. Що зобов’язаний зробити військовослужбовець перед шикуванням в строю?

4. Яку команду подають для виходу військовослужбовця зі строю та як він повинен її виконувати?

5. Що має зробити військовослужбовець, отримавши дозвіл іти?

6. Які розрізнають команди, що віддають військовослужбовцям? Як військовослужбовець має виконувати команди «Ставай», «Рівняйсь», «Струнко», «Вільно», «Заправитись», «Головний убір зняти», «Головний убір одягти»? Повправляйтеся з товаришем у виконанні цих команд.