Мистецтво. Інтегрований курс. Повторне видання. 8 клас. Гайдамака (2025)

Додаток

МОНОЛОГ ЛАСТИКА

Автор Тимур Івакін

Сьогодні в театрі прем’єра. Усі бігають від самого ранку як навіжені. Ввечері актори вийдуть на сцену. Мій костюмер також буде стояти за лаштунками й дивитися чудову виставу. І тільки я, як завжди, буду валятися на столі й нічого не побачу. А навіщо я вам потрібен? Ось я лежу, іноді на столі, іноді за вухом, іноді в кишені. Мною можна щось стерти. Олівець, наприклад, або... А ні, тільки олівець ... І в цьому моє призначення? Знищувати творіння митця, залишаючи непотрібні катишки? І все? У цьому моя ціль? А я ще й гумовий! Так, гумовий! І що далі? Шини теж гумові, і шайба, і жуйка теж. Чим же я від них відрізняюсь?

Ой! Він знову мене взяв... Що, знову знищувати? Я бачу ці лінії - складники малюнка. Я бачу сукню... Але стоп! Я її вже бачив! Я вже це стирав... Цей малюнок... він змінився... він перетворився на розкішну сукню! Прекрасну, витончену, немов для принцеси!

Мене підносять до паперу. Лоскотно... Мене знов забрали в кишеню. Але що це було? Раніше я вбивав цей малюнок! Але тепер він став кращий! Живіший... А може, я зовсім не вбивав? Може навпаки - життя дарував? Та ні. Я не зміг би. Адже я просто маленький шматок гуми. Майстер може обійтись і без мене.

Але він шукав мене, коли я губився. Він нервував, коли я зламався! Він радів, коли знайшов мене! Малюнок став гарніший! З’явилася чарівна сукня! А може, її сьогодні вдягне актриса, коли буле грати принцесу? Лінії, лінії, які я вбив, - вони змінилися! Я подарував їм життя! Я подарував їм нове життя! Я подарував малюнку нове життя! Напевно, я потрібен майстру! Я потрібен театру!

(За матеріалами https://www.facebook.com/watch/?v=3874115509340669)