Мистецтво. Інтегрований курс. Повторне видання. 8 клас. Гайдамака (2025)
Реалістичні образи на сцені
Театр родом із життя, і театральні постановки розповідають нам про людей у різні часи та епохи і про нас самих. Він занурює у світ героїв, спонукає переживати разом з ними різні емоції, вчитися думати, відповідно ставитися до різних життєвих ситуацій, будувати взаємини з оточенням. А ще це просто джерело задоволення та насолоди.
У 19 ст. в театральному мистецтві відбулася справжня «революція», що виявилася у прагненні створювати цілісні художні сценічні твори, з емоційно насиченою драматургією, реалістичною грою акторів та акторок і вагомою роллю режисера. Саме режисер вибудовував драматургію театральної дії, відпрацьовував мізансцени з акторами, прагнув до ансамблевості, тобто єдності, узгодженості акторської гри. Співпрацював з музикантами й художниками-оформлювачами, досягаючи історичної правдивості декорацій, ретельної продуманості світлових і звукових ефектів.
Основоположником сучасного нам «режисерського» театру вважається Антуан Анре, який створив у Парижі «Вільний театр». Він виступав проти фальші, відриву театру від реального життя. Прагнув правдивого змалювання життя на сцені - реалістичності у відображенні характерів, дійсності тощо.
Нові принципи в театральному мистецтві яскраво втілилися в українському професійному «Театрі корифеїв». У ньому ставили драми й комедії І. Карпенка-Карого, М.Кропивницького, М. Старицького, Панаса Мирного, І. Франка, що стали міцним фундаментом розвитку українського театру. Класики української драматургії висвітлювали в п’єсах найголовніші конфлікти свого часу: намагалися показати соціальні протиріччя, що панували в суспільстві; протестували проти приниження людської гідності тощо.
І. Карпенко-Карий. Мартин Боруля (фільм-спектакль Київського драматичного театру Франка, реж. Гнат Юра, 1953 р.) (фрагменти, https://cutt.ly/NrtIxpOq, https://cutt.ly/HrtIGDmk).
• Переглянь фрагменти фільму-спектаклю про марні намагання шляхтича Мартина Борулі досягти успіху через отримання дворянства. Його самовпевненість стає перешкодою для щастя власних дітей. Що є важливою цінністю для головного героя на початку твору? Які зміни з ним відбулися наприкінці спектаклю? Чи правдивою є акторська гра?
Схарактеризуй її. Поміркуй, чому ця п’єса є популярною і нині. Які паралелі із сучасним життям можна провести?
МИСТЕЦЬКА ГРАМОТНІСТЬ. Драматургія - особливість побудови драматичного твору, мистецтво створення емоційного переживання в літературних, театральних, музичних, кінематографічних або телевізійних творах/постановах.
Драматургія має свою специфічну структуру: експозиція (введення в сюжет, зав’язка конфлікту), розвиток конфлікту, кульмінація (найвища точка напруги) і розв'язка. Ця структура допомагає створити динамічний і захопливий сюжет.
|
Композиція п’єси
|
|
Пролог
|
Дія І (сцени)
|
Дія II (сцени)
|
Дія III (сцени)
|
Епілог (за наявності)
|
Ознаки драматичного твору:
- наявність конфлікту, що «рухає» розвиток сюжету (зіткнення між персонажами або їхні внутрішні суперечності);
- поєднання монологів, діалогів, полілогів;
- поєднання слова й жесту, міміки, музики тощо.
У театральній драматургії жанр - спосіб відображення дійсності під певним кутом зору, утілений у тому чи іншому образі (драма, трагедія, комедія тощо).
• Увідповідни характерні ознаки жанрів драматичних творів.
• Схарактеризуй інтер'єри Паризької опери, одяг глядачів.
До світових вершин оперного мистецтва належить спадщина італійця Джузеппе Верді. Для його творів характерне правдиве втілення сильних характерів персонажів та їхніх стосунків. Часто - через драматизм співставлення почуттів простої людини та жорстких обставин її оточення.
Опера «Ріголетто» розповідає про горбатого старого блазня Ріголетто, що служить у молодого герцога. Він злий і жорстокий до аристократів, але ніжний і люблячий батько своєї доньки Джильди. Вона закохується в герцога, який, на переконання Ріголетто, понасміхається над нею. Він замовляє вбивство герцога. Але жорстока доля збиткується із блазня: його Джильда, рятуючи герцога, стає добровільною жертвою.
Джильда й Ріголетто
Музична драматургія опери - це напружений і динамічний наскрізний розвиток. Трагічний образ Ріголетто відчувається в його вокальній партії, де поєднано наспівність і декламаційність, колючі ритми, гострі інтонації. Образ герцога яскраво характеризує легковажна пісенька «Серце красуні...». А музичний образ Джильди наповнений світлом, теплом.
Важливу роль у драматургії виконує оркестр: на початку опери блискуча танцювальна музика передає святковий настрій балу (духовий оркестр грає за сценою). А звукова «картина бурі» зі співом хору, що імітує завивання вітру, гуркотом литавр (грім) та оркестровими пасажами, що ніби блискавки прорізують нічну темряву, створює гнітюче тло розв’язки трагедії.
Джузеппе Верді. Опера «Ріголетто». Арія Джильди (https://cutt.ly/BkBMsnq).
Арія-монолог Ріголетто (https://cutt.ly/hkB8kmB). Пісенька герцога. Фінальна сцена бурі (https://cutt.ly/6kB4p7U).
• Як музика арії передає душевний стан героїні? Який інструмент «супроводжує» вокальну тему, надаючи їй помітності? Схарактеризуй музичний образ герцога. Мелодія його пісеньки кантиленна чи грайливо-танцювальна?
Який момент з опери «вмонтовано» в образ видатного італійського тенора Лучано Паваротті?
Лучано Паваротті. Ріголетто
Микола Пимоненко: 1 - Не жартуй; 2 - У затінку
• Робота у групах. Перегляньте інсценізацію за картиною М. Пимоненка «Не жартуй» (https://cutt.ly/oryMXD2f). Створіть власну інсценізацію за цією картиною або іншою, розміщеною в підручнику.
Придумай «озвучку» картини «У затінку».
Одним зі складників акторського портфоліо є карта емоцій. Це колаж із 9-12 портретних фотографій в одному образі, але з різними емоціями. Він дає можливість оцінити, наскільки актор / акторка здатні зображати емоції, їх діапазон. Класична карта - 12 емоцій (збудження, сарказм, втома, сором, задумливість, злість, скепсис, здивування, самотність, роздратування, смуток, щастя).
• Спробуй за допомогою селфі-зйомки зробити власну карту емоцій.
Уяви себе актором / акторкою. Відтвори монолог Ластика (див. Додаток, с. 140).
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ
1. Що нового відбулося в театральному мистецтві 19 ст.?
2. Чому, на твою думку, важлива побудова драматургії в сценічному творі?
3. Робота в групах. Об’єднайтеся у три групи. Група «Песимісти» доводить, що Ріголетто - негативний герой. Група «Оптимісти» намагається спростувати цю думку, аргументувати протилежну версію (Ріголетто - позитивний герой). Третя група «Арбітри» вирішує, чиї аргументи були переконливішими, і робить висновок.
4. За бажання:
• Досліди творчість «Театру корифеїв». Презентуй результати дослідження.
• Переглянь оперу «Запорожець за Дунаєм» українського композитора Семена Гулака-Артемовського, що була першою оперою на лібрето українською мовою на території підросійської України. Які ідеї, цінності оспівано в ній? Поміркуй, до якого жанру її можна зарахувати.
