Мистецтво. Інтегрований курс. Повторне видання. 8 клас. Гайдамака (2025)

Музика українського бароко

Ми, українці, маємо пишатися й музичними досягненнями доби бароко. У надрах цього стилю з його схильністю до пишності, помпезності, динамічності й святкової орнаментальності в українській православній церковній музиці на зміну поглиблено зосередженому одноголосному знаменному розспіву прийшло відкрито емоційне звучання хорового багатоголосся. Це була перша культурна революція в історії української музики, коли звичайний одноголосний спів замінили на багатоголосний, а багатовікова традиція одноголосного співу (із часів Візантії) поступилася місцем захопленню милозвучними гармоніями хору. Виник новий музичний жанр - партесний концерт, де передбачено поділ голосів на партії (від лат. pars - «частина», «участь», «партія», у множині - partes).

У партесній музиці відтворився «розкішний стиль» барокової композиції, де важливе місце посідали колористичні ефекти, контрасти тембрових зіставлень, що створювали об’ємне відчуття простору. За образним змістом концерти умовно розподілялися на урочисті, світлі, лірико-драматичні, скорботні. З упровадженням партесного співу храмова музика поступово набула авторства. Перша велика постать серед майстрів партесного письма - Микола Дилецький, композитор, учений, музичний просвітитель, хоровий регент (диригент). Його кредо - утвердження ідеї високого професіоналізму в мистецтві. Саме він першим з українських композиторів докладно виклав технічну суть лінійної, нотної системи, партесного співу й партесної композиції в музично-теоретичному трактаті «Грамматика пѣнія мусикийского».

Музична грамота Миколи Дилецького

Микола Дилецький. Алилуя (https://cutt.ly/XeKWx6Yj).

• Схарактеризуй свої враження, емоції від хорового твору «Алилуя». Які співацькі голоси звучали? Як розвивалася музика (скористайся підказками)? Поміркуй над висловом Миколи Дилецького, уміщеним на обкладинці його «Музичної граматики»: «Мусикиа есть, яже своим гласом возбуждает сердца человеческая ово к веселию, ово к печали или смешенне...».

Хор: фрагмент ікони Воздвиження Хреста (кінець 17 ст.)

Музика партесних концертів творилася для виконання великим хором на 8-12 голосів (партій) або навіть двома хорами (до 48 голосів) без інструментального супроводу. Епізоди, які виконувалися соло і вокальним ансамблем (солістами), чергувалися з хоровими епізодами. Партесні концерти ще не записували в цілісну єдину партитуру. Їх рукописи зберігалися у вигляді комплектів книг-поголосників, де партія кожного голосу записана в окремій книжечці-партії. Із часом деякі книжечки було втрачено, але сучасні музикознавці здійснюють реконструкцію голосів для виконання або видання партесних творів.

Хористи. Фрагмент ікони «Воздвиження Хреста Господнього» кінця 18 ст.

• Обговоріть з однокласниками та однокласницями, чому саме в Україні виник і розквітнув жанр партесного концерту.

У козацько-гетьманську добу - період боротьби українського народу за національну та соціальну незалежність - у народній культурі досяг вершин музичний епос. Саме в ті часи народився унікальний музично-пісенний жанр, властивий тільки українській національній музиці, - думи. Це - ліро-епічна співана поезія під супровід ліри, кобзи чи бандури. Боротьба козаків із чужоземними завойовниками, життя бранців у неволі, морські походи, козацькі повстання проти поневолювачів - усі ці події були мотивами українських дум. І це не просто хроніка подій, документ, у якому провідну роль відіграють факти; це, насамперед, художні твори, і тому в їхньому змісті можливий творчий домисел поряд із згадками про історичні події чи діяльність конкретних персонажів. Справжні перлини українського народного епосу - «Дума про козака Голоту», «Дума про Марусю Богуславку», «Дума про Самійла Кішку», «Дума про Івана Богуна» та ін. Автори дум того періоду не відомі. Переважно це були учасники козацьких битв і походів. Кобзарі, лірники, бандуристи виконували думи речитативом, мелодія чітко підпорядковувалася поетичному тексту, а віртуозний інструментальний супровід з елементами зображальності «домальовував» картину запеклої битви, страждання невольника чи бурі на морі. Від села до села, від міста до міста розносили народні співці вісті про славу й подвиги героїв, їхню мужність, самопожертву й палку любов до України.

Дума про козака Голоту (XVII ст., https://cutt.ly/7eKWbEwf).

Рок-гурт «Гайдамаки». «Дума», (https://cutt.ly/AryMIQmj).

Дума про полковника Петра Болбочана, (https://cutt.ly/QryM1Yk1).

• Про що можна дізнатися з думи? Яка співацька манера виконання? Схарактеризуй інструментальний супровід. Пригадай відомі тобі історичні пісні, порівняй їх з думами.

Іван Їжакевич. Пісня кобзаря

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ (на вибір)

1. У тогочасній Європі та в Україні (до прикладу, у Київській духовній академії) існували шкільні театри. Вони ставили драми про святих, драми-мораліте, драми на історичні сюжети. Пролог зазвичай виконував учитель (він пояснював зміст і мораль вистави). Сюжет (2-3 дії та епілог) грали учні-актори. Їхня гра вирізнялася підкресленими жестами й позами, піднесеною декламацією, але дія відбувалася переважно статично. У проміжках між діями для розваги глядачів учні грали інтермедії або інтерлюдії - жартівливі сценки з українського побуту, не пов’язані з текстом драми.

Ось, наприклад, інтермедії:

1) головні персонажі - наївний мужик Стецько і пройдисвіт Климко, який продає нерозумному Стецькові замість лисиці кота в мішку;

2) троє чоловіків вирішують, що пиріг дістанеться тому, хто побачить кращий сон, і поки двоє з них сплять, третій з’їдає пиріг.

Шкільний театр українського бароко започаткував драму як сценічне дійство, що відбувалося за певними правилами, з декораціями, шумовими ефектами та іншими сценічними засобами.

Вертеп

• Робота в парах / групах. Придумайте сюжет для інтермедії з вашого шкільного життя. Презентуйте: виконайте її в ролях.

Пригадай, що тобі відомо про народний український різдвяний театр. Назви персонажів українського вертепу, за бажання - намалюй одного з них.

2. Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» українського художника Іллі Рєпіна - твір не лише про давню історію, він про українців усіх часів, про дух свободи, здатність сміятися в обличчя ворогу та відмовляти тирану, який вважає себе великим і всемогутнім. Тому її люблять і відтворюють у різних сучасних інтерпретаціях (фото-, відеореконструкції, скульптура тощо).

• Мініпроєкт. Дослідіть з різних джерел наявну інформацію про картину І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Створіть її інсценізацію або фотореконструкцію.

Ілля Рєпін. «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

В Україні барокової доби в освітніх осередках (братських школах, колегіумах, Києво-Могилянській академії) виник своєрідний вид музично-поетичної творчості - кант. Існували церковні й світські канти. Останні висвітлювали різні сфери діяльності (матроські, солдатські, студентські) та особливості українського побуту. Більшість авторів кантів невідомі. Найвідоміший - філософ, педагог і музикант Григорій Савич Сковорода. Його пісні-канти були популярні серед простого люду й ставали народними. У них відбилися роздуми автора про високі моральні якості людини, які виявляються в добрих учинках; про вільну людину, яка мусить реалізувати свої можливості, а для цього - пізнати себе.

ВСЯКОМУ ГОРОДУ НРАВ І ПРАВА

Музика та вірші Г. Сковороди

«Всякому городу нрав і права» (автор Григорій Сковорода, https://cutt.ly/seKWQlTO, https://cutt.ly/0eKWWtl4).

• Послухай твір Григорія Сковороди та його сучасну інтерпретацію. Перед розучуванням пісні розтлумач зміст тексту. Поміркуй над його актуальністю в наш час. Поцікався, у якій опері М. Лисенка використано цю пісню.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ

1. Які унікальні музичні жанри з’явились на території України?

2. Вислови думки, чому в Україні активно розвивалась вокальна, хорова музика.

3. За бажання:

• Досліди особливості поширення кобзарства в Україні. Дізнайся про тематику пісенного репертуару, особливості народних музичних інструментів-кобзи та бандури.

• Досліди провідні мотиви й образи історичних пісень та дум. Обери тематику сучасної думи або історичної пісні.

• Разом з однокласниками та однокласницями заплануйте фольклорну експедицію для дослідження музичної культури рідного краю (орієнтовні теми: «Історія в піснях мого краю», «Музичні інструменти в побуті українців»).

• На 500-гривневій купюрі розміщено портрет Григорія Сковороди та його малюнок незвичного фонтана. Цей фонтан водою наповнює такі різні за формою посудини. Джерело фонтана - те, що дає енергію (Бог, абсолют, вища сила). А посудини - кожен із нас. Вони різні, як і всі ми. Кожна людина наповнена життєвою енергією і талантами. Тому не слід дивитися на інших, повторювати чужий шлях. Потрібно шукати своє, реалізувати свої таланти. Бо коли людина займається справою, яка їй до душі і до якої вона має хист, то стає вільною та щасливою. «Бажаєш бути щасливим? Істинне щастя всередині нас. Пізнай себе!» - говорив Г. Сковорода. А як вважаєш ти?