Підручник з Мистецтва. 10 (11) клас. Гайдамака - Нова програма

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ

Українська музична культура містить величезний пласт музичного фольклору, якому притаманні національна самобутність і неповторність. Багато зразків прийшли до нас від східних слов’ян, які ще в дохристиянські часи мали багаті обрядові традиції, різноманітний музичний інструментарій. Твори різних фольклорних жанрів не записували, а, варіюючи, усно передавали від покоління до покоління, тому в зміненому вигляді традиції обрядових пісенних жанрів збереглися донині.

Музична культура Київської держави за короткий історичний проміжок сягнула високого рівня, вона розвивалася під впливом європейської музичної культури, не втрачаючи, однак, власної самобутності.

З прийняттям християнства на українських землях упроваджувалися церковні піснеспіви, запозичені з Візантії. Головним осередком, де культивувався церковний спів, була Києво-Печерська лавра. Особливого розвитку набула на Русі музика дзвонів, що супроводжувала колоритним перегуком християнські свята, а також збирала народ на віче.

Міжнародний фестиваль дзвонового мистецтва у Гошеві (Прикарпаття), фрагмент. Музика на дзвонах.

Поцікавтеся іншими мистецькими заходами, що проходять у сфері дзвонового мистецтва.

Дзвіниця Софійського собору. Київ

Головна відмінність східнохристиянського - православного - музичного ритуалу від західнохристиянського - католицького - полягає у використанні виключно вокальної музики, хорового співу без акомпанементу (а капела). Це та багаті пісенні традиції народу сприяли активному розвитку українського хорового мистецтва, яке в різні часи дарувало світу справжні шедеври.

За часів Київської Русі панував знаменний розспів - одноголосний унісонний спів. Мелодії, запозичені з Візантії, змінювались під впливом місцевих народнопісенних традицій. їх записували спеціальними знаками - крюками (від старослов’ян. крюк, знамя - «знак»). За відсутності лінійок висоту й тривалість звуків фіксували тільки орієнтовно. Упродовж X-XVI століть українськими землями прокотилися ідеї західноєвропейського Відродження, окремі спалахи якого були відчутні в церковній музиці.

Поступово монодичний (одноголосний) спів розвинувся в багатоголосний: виник партесний спів (від лат. «партії», «голоси»), у якому відбулося чітке розмежування чотирьох голосів хору за висотою і тембром: бас, тенор, альт, дискант. Тексти записували близькою народові слов’яноруською мовою, мелодії - не крюками, а вже новим «київським знаменем», тобто квадратними нотами на лінійках (з 2-ї пол. XVI ст.).

У надрах стилю бароко з його схильністю до пишності, помпезності, динамічності й святкової орнаментальності партесний спів досяг свого розквіту. Його музика творилася для виконання великим хором на 8-12 голосів або навіть двома хорами (до 48 голосів) без інструментального супроводу. Епізоди, що виконувалися соло і вокальним ансамблем (солістами), чергувалися з хоровими епізодами.

У партесній музиці важливе місце посідали колористичні ефекти, контрасти тембрових зіставлень, які створювали об’ємне відчуття простору. За образним змістом концерти умовно розподілялися на урочисті, лірико-драматичні, скорботні. Із впровадженням партесного співу храмова музика поступово набула авторства.

1 - Крюкове письмо; 2 - київська «квадратна нота». Півчий рукопис

Воздвиження Чесного Хреста з родиною Яна Собеського. Хористи (фрагмент ікони)

Партесна музика стала плідним музичним ґрунтом, з якого виріс хоровий концерт. Мабуть, закономірно, що саме в Україні з її багатими хоровими традиціями розквітнув і досяг вершини свого розвитку цей жанр хорової музики. Хорові концерти Максима Березовського, Артемія Веделя, Дмитра Бортнянського - досягнення хорової культури не тільки української, але й світової. Зокрема, Д. Бортнянський увійшов в історію світового мистецтва як реформатор церковного співу. А в одному з храмів Нью-Йорка - Єпископальному соборі Святого Іоанна Богослова - його скульптурне зображення розміщене в одному ряду зі скульптурами найвидатніших авторів церковних творів - Давида, автора псалмів, святої Цецилії, покровительки церковної музики, святого Григорія Великого - Папи Римського, що запровадив григоріанський хорал, а також європейських композиторів Джованні Палестрини, Йоганна Себастьяна Баха, Георга Фрідріха Генделя та ін.

Здобутки творців хорового концерту - це величний злет української церковної музики.

Завдяки їхньому таланту й майстерності, обізнаності з досягненнями західноєвропейського мистецтва барокового і класичного стилів, які вони творчо використовували, музика М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського досягла високого мистецького рівня. Нині вона звучить у концертних залах України та поза її межами.

Максим Березовський, Артемій Ведель, Дмитро Бортнянський. Хорові концерти (фрагменти на вибір).

На які роздуми надихнула вас ця музика? Поміркуйте, які візуальні асоціації можуть доповнити й збагатити музичний образ.

Мускійська граматика Миколи Ділецького (фрагмент)

Довідка

Епоха бароко в Україні була плідною в різних сферах музичної творчості. Зокрема, у різних освітніх осередках (братських школах, колегіумах, Києво-Могилянській академії) виник своєрідний вид музично-поетичної творчості, тісно пов’язаний із письмовою віршовою поезією, - кант. Існували церковні й світські канти.

За змістом поетичного тексту й характером музики канти можна розподілити на урочисті, ліричні, гумористичні й сатиричні. Як продовження кантової лірики виникла пісня-романс. Найвидатнішим серед авторів кантів був філософ, педагог і музикант Григорій Сковорода. Багато «сковородинських пісень» були дуже популярні серед простого люду і стали народними. Найвідомішою є збірка його творів «Сад божественних пісень».

Фрагмент грошової купюри із зображенням Григорія Сковороди

За бажання дослідіть творчість Григорія Сковороди і визначте основну ідею тих творів, що вам сподобалися. Поміркуйте над сенсом людського життя. Чи згодні ви з позицією великого філософа щодо цього?

Яскравим спалахом стала українська хорова музика ХІХ-ХХ століть у творчості Кирила Стеценка, Якова Степового, Миколи Леонтовича, Миколи Лисенка та ін. Твори цих композиторів свідчать про високий рівень майстерності та професіоналізму.

Хорова музика є однією з найкращих сторінок спадщини основоположника української професійної музики Миколи Лисенка. Вона включає твори великої форми (кантата «Радуйся, ниво неполитая») і ліричні, майже акварельні мініатюри («Сон», «Пливе човен»).

Упродовж усього життя композитор звертався до спадщини Тараса Шевченка. Його сповнена громадянським і патріотичним пафосом поезія завжди надихала митця: музична шевченкіана М. Лисенка охоплює понад 80 вокальних і хорових творів. Серед них монументальною вершиною височить цикл «Музика до “Кобзаря”».

Хорова обробка Миколи Леонтовича «Щедрик» - це, напевне, найвідоміша і найпопулярніша різдвяна пісня у світі, яка на сьогодні має безліч вокально-хорових та інструментальних інтерпретацій.

Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки

Микола Леонтович. «Щедрик». Гурт «Воплі Відоплясова». «Щедрик».

Схарактеризуйте інтерпретації твору. У мережі Інтернет знайдіть різні версії «Щедрика» (Carol of the Bells), створені у світі. Презентуйте їх. Дізнайтеся про творчість українських композиторів у галузі хорової музики.

Довідка

Цікавою та унікальною сторінкою української музики є думи - жанр музичного фольклору, властивий тільки українській національній культурі. На думку вчених-дослідників, їхньою появою завдячуємо козаччині. Думи - героїчна, драматизована, пройнята ліризмом поезія.

Боротьба козацтва із завойовниками, життя бранців у неволі, тяжка праця на галерах, морські походи козаків, козацькі повстання проти Польщі - усі ці події були мотивами українських дум. До кращих із цих творів належать: «Дума про козака Голоту», «Дума про Марусю Богуславку», «Дума про Самійла Кішку», «Дума про Івана Богуна» та ін.

Михайло Дерегус. Козак Голота

Якби вам запропонували створити думу чи сучасну історичну пісню, яку тематику ви вибрали б? Поясніть свій вибір.

В оперному жанрі українське мистецтво також має свої досягнення. XIX століття увійшло в історію української культури під знаком становлення національних і професійних засад у галузі музичної творчості. В Україні з’явилися перші опери. Яскравим зразком є «Запорожець за Дунаєм» Степана Гулака-Артемовського - класичний взірець оперного жанру в українській музиці. Виразна й доступна музична мова із цитуванням зразків українського фольклору, реалістичність музичних образів сприяли надзвичайній популярності твору.

До другої половини XIX століття належить становлення національної композиторської школи, основоположником якої був Микола Лисенко. Вершинне досягнення оперної спадщини композитора - опера «Тарас Бульба», перейнята волелюбними мотивами й патріотичним пафосом.

Микола Лисенко. Опера «Тарас Бульба» (фрагменти).

Схарактеризуйте музику опери. Чи відома вона вам? Дізнайтеся, у яких видах мистецтва втілено образи повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба».

1 - Сцена з опери М. Лисенка «Тарас Бульба»; 2 - Олександр Герасимов. Стій! Випала люлька

Віктор Москалюк. Портрет Мирослава Скорика

Ми маємо пишатися і здобутками української симфонічної та камерно-інструментальної музики. Мирослав Скорик, Євген Станкович, Леся Дичко, Валентин Сильвестров та ін. - постаті, відомі не тільки в нашій країні, а далеко за її межами.

На творчості українських музикантів XX століття позначилися авангардні впливи. Експериментаторство в галузі сучасної техніки привело до появи нових синтетичних жанрів (опера-балет, балет-симфонія, фольк-опера, рок-опера тощо). Творчість представників українського авангарду виявила нові можливості музичної мови (В. Годзяцький «Розрив площин» для фортепіано, В. Загорцев «Градації», Л. Грабовський «Константи», В. Сильвестров «Спектри», «Кітч-музика»). І це велика заслуга митців-новаторів, адже злет їхньої творчості (1960-1980-ті роки) - часи, коли в музичній культурі виявлялися дві системи — офіційна музика соцреалізму, яка попри загальну естетику творів на замовлення та «ювілейних штампів» мала значні творчі здобутки, та офіційно не визнана у власній країні творчість композиторів- «шістдесятників», які сповідували інші естетичні ідеали, утілюючи їх переважно в інструментальній непрограмній музиці. Прикладом цього є те, що новаторську творчість В. Сильвестрова спочатку високо оцінили за кордоном: він став лауреатом Міжнародної премії США, Міжнародного конкурсу молодих композиторів у Нідерландах.

У наш час в умовах творчої свободи, налагодження міжнародних зв’язків в українську музичну культуру проникають потужні струмені західноєвропейського постмодернізму. Молоді композитори-професіонали починають активно звертатися до модерних засобів у звукообразній та технічній сферах, інтонаційних шарів джазу, поп-культури. Ці експериментальні пошуки по-своєму реалістично віддзеркалюють складність сучасного культурного простору.

Проект «Музика XX століття». Дослідіть творчість (або твір) одного з видатних українських митців. Презентуйте ваші відкриття в цікавій і захопливій формі.

Ніна Матвієнко

Львівський Джаз-фест

Українська популярна музика ввібрала кращі традиції народних ліричних пісень і професійних солоспівів, а також зарубіжної естради. У другій половині XX століття сформувалися різні напрями вітчизняної музичної естради: поп-музика, рок-музика, джаз, авторська (бардівська) пісня. Збагатилася жанрова палітра популярної музики, зародився особливий різновид пісенної творчості - шлягер.

Українська естрадна пісня набула популярності в 1960-1970-х роках завдяки поширенню вокально-інструментальних ансамблів, серед яких найвідомішими були «Мрія», «Смерічка», «Кобза», «Червона рута», «Краяни», «Соколи» та ін. Відмітна риса кращих українських гуртів - опора на національний фольклор, використання українських народних інструментів поряд з електронними. Широкій популяризації естрадної пісні сприяв фестивально-конкурсний рух. Завдяки фестивалям, конкурсам та іншим формам підтримки («Червона рута», «Таврійські ігри», «Чайка», дитячий фестиваль «Крок до зірок») сучасна популярна музика досягла свого злету й українських виконавців почули в інших країнах світу.

Джаз в Україні зародився у 20-30-х роках XX століття й надалі розвивався в умовах андеґраунду - неофіційної заборони. У містах створювалися джазові ансамблі, клуби, проводилися фестивалі («Обрії джазу», «Міні-Джаз-Фест», «Джаз-Коктебель» та ін.). Сьогодні сформована система професійної джазової освіти від школи до вишу. Стали традиційними цікаві радіопередачі, присвячені цьому виду музичного мистецтва («Тема з варіаціями», «35 хвилин джазу»).

Логотипи та афіша музичних фестивалів

Гурт «Скрябін»

Гурт «Океан Ельзи»

Напрям рок-музики постав у другій половині XX століття. Спочатку українські рок-гурти переважно орієнтувалися на відомі зарубіжні групи, особливо «Бітлз», або навіть копіювали їх. Поступово викристалізувалися національні традиції рок-музики, зокрема в мелодику проникли фольклорні інтонації, упроваджені україномовні тексти. Сьогодні рок-музика, що умовно розділилася на професійний і аматорський види, розвивається в численних напрямах. Виникають рок-клуби, проводяться всеукраїнські та міжнародні фестивалі («Рок-діалог», «Оберіг», «Країна мрій» та ін.). З-поміж відомих українські рок-гурти «ВВ», «Брати Гадюкіни», «Скрябін», «Океан Ельзи» та ін. Професійні митці використовують елементи рок-музики у своїй творчості.

Розкажіть про особливості джазу і рок-музики, манеру вокального та інструментального виконання цієї музики.

Українська музична культура XX століття - це довгий і складний шлях еволюційного зростання, втрат і здобутків, це, зрештою, наша історія, яку ми мусимо вивчати й критично оцінювати. Але насамперед захоплюймося найвищими її цінностями - самою Музикою, яка завжди полонила серця мільйонів українців і яку з великим інтересом відкривають для себе народи інших країн.

1 - Фестиваль «Країна мрій»; 2 - лідер гурту «ВВ» Олег Скрипка

Червона рута

Музика і слова Володимира Івасюка

2. Бачу я тебе в снах, у дібровах зелених,

По забутих стежках ти приходиш до мене.

І не треба нести мені квітку надії,

Бо давно уже ти увійшла в мої мрії.

Приспів

Запитання і завдання

1. Які досягнення українського музичного мистецтва були в різні етапи його розвитку?

2. Дізнайтеся, які хорові та симфонічні твори українських композиторів увійшли до золотого фонду вітчизняної культури, отримали міжнародне визнання. Наведіть приклади.

3. Колективна робота. Разом з однокласниками заплануйте фольклорну експедицію для дослідження музичної культури рідного краю (орієнтовні теми: «Історія в піснях того краю», «Музичні інструменти в побуті українців»).

4. Гра-конкурс у групах. Презентуйте (заспівайте, інсценізуйте, продемонструйте запис) улюблені пісні українських композиторів XX століття.

5. Оберіть твір із прослуханої музики, який найбільше сподобався, і напишіть міні-рецензію.