Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 97. Домедична допомога під час поранень. Асептичні й антисептичні засоби обробки ран

Пораненням називають порушення цілісності шкірних покривів або слизових оболонок людини, що супроводжується болем, зовнішньою або внутрішньою кровотечею, ушкодженням внутрішніх органів, а нерідко — і переломами кісток. Усі поранення призводять до розладів функції травмованої частини тіла або організму в цілому. Відповідно до фактора травми рани бувають рубані, різані, колоті, забиті, а також на поверхневі, коли ушкоджується лише шкіра, і глибокі, коли ушкоджується шкіра, глибоко розташовані тканини, м'язи, кістки, внутрішні органи. Глибокі рани, у свою чергу, поділяють на непроникаючі і протікаючі в порожніти черепа, грудей, живота, суглобів та очного яблука. За цих поранень навіть невеликі вхідні отвори дуже небезпечні для життя постраждалого, оскільки можуть бути ушкоджені глибоко розташовані життєво важливі внутрішні органи — головний мозок, серце, великі кровоносні судини, печінка, нирки, підшлункова залоза тощо.

Загоювання ран може відбуватися як завдяки первинному, так і вторинному натягу. За первинного рани загоюються швидко, рубці після них будуть тонкі, рівні та малопомітні. Передумова цього — правильна і своєчасна перша медична допомога — накладання покривної (захисної, асептичної) пов'язки, що дає змогу хірургові щільно з'єднати швами краї рани. Загоєння ран шляхом вторинного натягу — повільне й болюче, з нагноєнням. Рубці — широкі, червоні, нерівні, бо кровотеча не була зупинена вчасно.

Домедична допомога під час поранень полягає в накладанні покривних (захисних, асептичних) пов'язок з метою зупинити кровотечу та ізолювати рану або опікову поверхню від вторинного мікробного забруднення (іл. 97.1).

Іл. 97.1. Алгоритм надання домедичної допомоги в разі великих поранень кінцівок: 1 — розрізати одяг: 2 — оголити рану; 3, 4, 5, 6 — припинити кровотечу методом: прямого тиску на рану, накладанням турнікета, джгута або закрутки; 7 — обробити шкіру навколо рани дезінфікувальними розчинами; 8 — не торкатись руками до рани; 9 — накласти асептичну пов’язку; 10 — провести знедолення; 11 — іммобілізувати кінцівку (за необхідності); 12 — утеплити кінцівку

Перед їх накладанням необхідно провести обробку рани. Одяг, білизну, взуття розрізають вздовж швів або у формі клапана. Для власної безпеки рятувальник має вдягти гумові рукавички. У разі поранень з масивною кровотечею спочатку здійснюють прямий тиск на рану і накладають турнікет, кровоспинний джгут або закрутку вище місця кровотечі. Шкіру навколо рани обробляють дезінфікуючими розчинами (спирту, йоду, горілкою, парфумами тощо). Рятувальнику варто обробити руки цим же розчином.

Забороняється: доторкатись руками до рани, очищати її від забруднення; видаляти уламки кісток та згустки крові, що містяться в ній, шматки одягу, які прилипли до рани, щоб не спричинити повторної кровотечі; а також вправляти внутрішні органи, що випали. Рану покривають однією або кількома стерильними марлевими серветками, зверху шаром білої вати, а потім забинтовують. Правильно і швидко накладена пов'язка в більшості випадків дозволяє зупинити невелику кровотечу, запобігти вторинному забрудненню рани, захистити її від дії несприятливих факторів довкілля (вітер, волога, сонячні промені), а також знерухомити ушкоджені тканини й органи.

За наявності ушкоджень м'яких тканин, опіків, переломів кісток з метою профілактики травматичного шоку треба провести знеболення — ввести ін'єкцію знеболювального розчину, дати знеболювальні таблетки. Із цією ж метою необхідно іммобілізувати ушкоджену кінцівку підручними або табельними (шини) засобами. У холодну пору року поранену кінцівку потрібно утеплити, обгорнувши її рушником або теплими речами. На поверхневі рани та опіки обличчя після знезаражування пов'язки можна не накладати. Постраждалих з глибокими ранами після накладання пов'язок потрібно негайно доправляти в лікувальний заклад для проведення хірургічної обробки, яка попередить розвиток інфекційних ускладнень.

Асептикою називають прийоми й методи роботи щодо запобігання проникненню інфекції в рану, створення стерильних умов роботи в місцях перебування постраждалих шляхом певних заходів, хімічних, фізичних і технічних чинників. Асептику забезпечують:

  • своєчасним накладанням асептичних пов'язок;
  • дезінфекцією рук, захистом від інфекції шляхом одягання на ніс і рот марлевих пов'язок;
  • зменшенням поширення інфекції завдяки використанню медперсоналом спецодягу (халати, шапочки, бахили, комбінезони тощо);
  • обмеженням кількості осіб, які контактують з постраждалим;
  • проведенням санітарно-гігієнічної обробки поранених;
  • провітрюванням і дезінфекцією приміщень, прибиранням і ультрафіолетовим опроміненням повітря в них;
  • періодичним обстеженням медперсоналу щодо наявності хвороботворної інфекції в їх організмах і здійсненням заходів щодо оздоровлення;
  • проведенням стерилізації (знезаражування) медичних предметів та матеріалів фізичними та хімічними методами.

Під антисептикою розуміють систему заходів, спрямованих на знищення мікроорганізмів у рані, а також у всьому організмі постраждалого за допомогою активних хімічних, фізичних, біологічних та механічних методів. Хімічна антисептика знищує мікроорганізми в рані (йод, хлорамін, етиловий спирт і багато інших). Фізична антисептика використовує стерильний гігроскопічний перев'язувальний матеріал (вату, марлю), гіпертонічні розчини, сорбенти та різні методи дренування для знищення мікроорганізмів і виведення їх з рани. Прикладом механічної антисептики є первинна хірургічна обробка рани і механічне очищення її від забруднення, уламків кісток, згустків крові, гнійних виділень; розкриття гнійних порожнин і ран. Широко поширені методи біологічної антисептики, основним з яких вважають використання біологічно активних препаратів — антибіотиків, які знищують хвороботворні мікроби в організмі людини. Крім них, до цієї групи належать засоби стимуляції імунітету — сироватки, вакцини та інші препарати.

Отже, завдяки методам асептики й антисептики зменшується кількість інфекційних ускладнень ран, створюється можливість якнайшвидшого одужання поранених.

  • 1. Що таке поранення?
  • 2. Як класифікуються рани?
  • 3. Які ускладнення виникають унаслідок різних поранень?
  • 4. Чим обумовлена кровотеча з рани?
  • 5. Яка виникає небезпека внаслідок інфікування рани?
  • 6. Від чого залежить загоєння ран?
  • 7. Які рубці виникають у разі первинного і вторинного загоєння ран?
  • 8. Яка послідовність надання домедичної допомоги під час поранення?
  • 9. Що таке асептика і чим вона забезпечується?
  • 10. Що розуміють під антисептикою, які її види? Наведіть приклади.
  • 11. Надайте домедичну допомогу на манекені, умовно пораненому в праве стегно, дотримуючи відповідного алгоритму.