Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 88. Надання домедичної допомоги в секторах обстрілу й укриття

У секторі обстрілу (червоній зоні) і поранений боєць, і боєць, який може надати домедичну допомогу, перебувають під прямим вогнем противника. Існує загроза їх загибелі.

Алгоритм надання домедичної допомоги в секторі обстрілу

1. У разі початку обстрілу і появі пораненого бійця інші бійці, які можуть прийти на допомогу, повинні переміститися в укриття і розпочати вести вогонь у відповідь.

У жодному разі не можна наближатися до пораненого на відкритій місцевості під вогнем противника.

2. За можливості, необхідно встановити голосовий та/або візуальний контакт з пораненим, дізнатися про місце поранення та можливість пересування.

Якщо поранений не має масивної кровотечі і може пересуватися, голосно наказати переміститися в укриття і вести вогонь у відповідь. Якщо поранений має ознаки масивної кровотечі з кінцівки і не може пересуватися, голосно наказати накласти самостійно собі джгут і не ворушитися («прикинутися загиблим»). Якщо поранений має ознаки масивної кровотечі з кінцівки і може пересуватися, голосно наказати переміститися в укриття, накласти собі джгут і, за можливості, продовжувати вести бойові дії.

3. Усі дані про пораненого, з яким вступили в контакт (місце поранення, наявність масивної кровотечі, можливість пересуватися), а також пораненого, з яким немає контакту, необхідно передати командиру підрозділу і спільно з ним обговорити план рятувальних дій.

Якщо під час голосового та візуального контакту поранений не подає ознак життя (не рухається, не говорить, не плаче, не стоне, не рухає кінцівками) до закінчення вогневого контакту йому допомогу не надають.

4. Наближення до пораненого, у тому числі для витягання його з транспорту чи будівлі, які горять, гасіння палаючого одягу та переміщення в укриття дозволено лише за наказом командира.

Після наближення до пораненого: а) з'ясувати, чи він притомний: запитати гучним, але спокійним голосом: «Ти в порядку? Де болить?». Акуратно струсити або поплескати пораненого по плечу. Якщо поранений реагує — він притомний і підкаже місце ураження, що можна використати; б) за наявності масивної кровотечі з кінцівок або її ампутації (незалежно, чи кровотеча продовжується, чи ні) негайно слід накласти джгут, взятий у пораненого максимально високо на руці або нозі. Якщо тактична обстановка не дозволяє швидке переміщення непритомного пораненого в укриття, безпечно для себе його слід повернути його на живіт, оскільки протягом 5-10 хв він може задихнутися від западання язика та/або захлинутися рідинами; в) за командою перемістити пораненого в укриття (жовту зону).

В окремих випадках поранених виймають з палаючих транспортних засобів, з-під завалів, гасять палаючий одяг.

«Під вогнем» зупиняють тільки загрозливу для життя кровотечу.

У секторі укриття (жовтій зоні) поранений перебуває в безпеці. Домедичну допомогу надає перший боєць, що прибув до нього. Він обстежує пораненого, усуває безпосередні загрозливі для життя стани, використовуючи аптечку пораненого.

Алгоритм дій для етапу «Допомога в тактичних умовах»

1. Після евакуації пораненого в укриття потрібно постійно дбати про власну безпеку і безпеку пораненого. З цією метою організовують периметр безпеки відповідно до стандартної процедури бойового підрозділу та обставин бою. Постійно здійснюють контроль тактичної ситуації.

2. Подальші дії полягають в огляді пораненого й наданні необхідної домедичної допомоги. Їх проводять за наказом командира після виконання головного бойового завдання або якщо це дозволяє тактична ситуація.

3. У зоні укриття боєць, що надає домедичну допомогу, одягає латексні рукавички і виконує первинний огляд, спрямований на виявлення життєвозагрожуючих станів і їх усунення. Первинний огляд проводять без знімання захисного спорядження пораненого (шолома і бронежилета). Огляд розпочинають із визначення притомності. Пораненого питають про самопочуття, де він відчуває біль, дискомфорт. Отримання адекватних відповідей означає, що поранений притомний. У нього, за можливості, забирають зброю, боєкомплект, гранати, ніж. Унаслідок стресу він може використати їх не за призначенням.

4. Подальший алгоритм первинного обстеження (відповідно до стандартів НАТО) коротко позначають абревіатурою MARCH, у якій кожна літера позначає певний вид обстеження та надання домедичної допомоги.

  • М — Massive Bleeding (масивна кровотеча): насамперед слід визначити наявність масивної кровотечі.
  • А — Airway (дихальні шляхи): оцінка в пораненого прохідності верхніх дихальних шляхів.
  • R — Respiration (дихання): оцінка дихання.
  • С — Circulation (кровообіг): визначають порушення, пов’язані з втратою крові (шок).
  • Н — Head injury / Hypothermia (черепно-мозкова травма / гіпотермія — переохолодження).

Вторинний огляд проводять ретельніше і в більшому обсязі. Він дає змогу виявити всі наявні в бійця додаткові поранення і кровотечі, які не були виявлені або на які свідомо не звертали увагу при первинному огляді. Виявивши їх, надають домедичну медичну допомогу й готують пораненого до евакуації.

Вторинний огляд проводять як травмообстеження з голови до п'ят. Оцінюють цілісність шолома: за наявності дефектів чи осколків у ньому запідозрюють травму черепа. Далі знімають шолом і бронежилет.

Під час вторинного обстеження надають домедичну допомогу відповідно до виявлених пошкоджень. Потрібно впевнитися, що кровотеча зупинена. Якщо немає ампутації, перевірити наявність дистального пульсу на кінцівці нижче від місця поранення. Якщо кровотеча продовжується, додатково затягнути накладений турнікет або застосувати другий джгут, розмістивши його вище та безпосередньо поряд з першим. Якщо є рани, опіки, накласти пов'язки. За наявності: а) рани грудної клітки — накласти клапанну або герметичну пов'язку; б) стороннього предмета в рані — зафіксувати його там; в) переломів — зафіксувати їх; г) відкритих ран — дати пораненому антибіотик (з аптечки). Якщо поранений не може ковтати (шок, втрата свідомості), покликати на допомогу старшого бойового медика роти, щоб ввести антибіотики довенно чи дом'язово; у разі помірного болю, коли поранений може вести бойові дії, дати йому знеболювальне.

У перехідний період до запровадження стандартів НАТО в ЗСУ затверджена та впроваджена картка «РАПОРТ - КОЛЕСО - МІСТ» (іл. 88.1), яка є формою первинної медичної документації й відображає стан пораненого та зміст наданої йому домедичної допомоги. Картку заповнює будь-яка особа, що надає цю допомогу. Після заповнення картку вкладають в ліву нарукавну кишеню пораненого, і вона перебуває з ним під час евакуації та лікування.

Іл. 88.1. Картка «РАПОРТ - КОЛЕСО - МІСТ»

Допомогу в зеленій зоні надають постраждалому після того, як він був доставлений до транспортного засобу для евакуації. За цих умов допомогу надає персонал цього засобу з використанням наявного табельного обладнання.

  • 1. Чому в «червоній зоні» за появи поранених найпершим завданням є пригнічення вогневої активності противника?
  • 2. Якими є візуальні ознаки поранення бійця?
  • 3. Якою є послідовність дій бійця під час виявлення пораненого?
  • 4. За яких обставин приймають рішення щодо наближення до пораненого під вогнем противника?
  • 5. Яка послідовність дій після наближення до пораненого в «червоній зоні»?
  • 6. Які особливості переміщення пораненого з-під обстрілу противника в зону укриття?
  • 7. Що входить до обсягу домедичної допомоги в «червоній зоні»?
  • 8. У чому полягає план дій для етапу «Допомога під вогнем»?
  • 9. Хто може надавати домедичну допомогу пораненому в жовтій зоні?
  • 10. Як здійснюється забезпечення особистої безпеки жовтій зоні?
  • 11. Яка послідовність первинного обстеження?
  • 12. Яка послідовність вторинного обстеження?
  • 13. Які показники оцінюють в ході вторинного обстеження?