Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 75. Організація проведення рятувальних робіт. Заходи безпеки

Для ведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залучають воєнізовані спеціалізовані формування цивільного захисту та невоєнізовані аварійно-рятувальні загони об'єктів господарського комплексу.

В окремих випадках, крім названих формувань, можуть залучати військові частини. Головне їх завдання — порятунок людей і матеріальних цінностей. Характер і порядок дій формувань при цьому залежить від виду стихійного лиха, аварії чи катастрофи, обставин, що склалися, кількості й рівня підготовки задіяних сил, пори року і доби, кліматичних умов тощо. Зазначені сили забезпечуються засобами захисту.

Іл. 75.1. Використання спеціальної техніки під час гасіння пожежі

Під час ліквідації наслідків виробничих аварій застосовують інженерну й іншу спеціальну техніку (іл. 75.1): крани, бульдозери, екскаватори, компресорні станції, самоскиди, важкі тягачі з тросами для розтягування і розведення великих залізобетонних конструкцій, вертольоти великої вантажопідйомності та металорізальні установки. Використовують також засоби малої механізації: домкрати, лебідки, мотопили, газорізи, електронасоси тощо.

Створюють угруповання сил у складі розвідувальних підрозділів, загонів забезпечення руху, 2-3 ешелонів і резерву. Успіх дії залежить від рівня розвідки і врахування конкретних умов, обставин. У районах стихійного лиха розвідка має встановити межі осередку лиха і напрямок його поширення; об'єкти й населені пункти, яким загрожує небезпека; місця скупчення людей; шляхи підходу техніки до місць робіт; стан пошкоджених будівель і споруд, а також наявність у них постраждалих; місця аварій на комунально-енергетичних мережах; обсяг аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, залежно від масштабів лиха і обставин, що склалися, виконують по-різному. Припинити поширення отруйної речовини в навколишньому середовищі (локалізація зони хімічного зараження) можна таким чином: а) зменшення швидкості випаровування за рахунок ізоляції шару небезпечної хімічної речовини повітряно-механічною піною, а також зв'язування матеріалами (пісок, ґрунт тощо) з наступним видаленням; б) зменшення концентрації хімічної речовини за допомогою водяних завіс із розпилених струменів, які встановлюють на шляху поширення хмари ОР (іл. 75.2 а, б, іл. 75.3). У районі осередку аварії на радіаційно та хімічно небезпечному об'єкті дія аварійно-рятувальних формувань має бути спрямована на надання постраждалим тільки найнеобхіднішої допомоги.

Після цього потрібно швидко евакуювати їх за межі зараженої території (іл. 75.4 а, б).

Іл. 75.2 а, б. Ліквідація аварії з викидом СДОР

Іл. 75.3. Установлення водяної завіси

Іл. 75.4. Евакуація з вогнища СДОР

Іл. 75.5. Рятувальні роботи після землетрусу

Іл. 75.6. Медична допомога в задимленій атмосфері

Іл. 75.7, іл. 75.8. Евакуація людей плавзасобами із затоплених територій

Іл. 75.9. Викопування водовідвідної канави

Після землетрусів (іл. 75.5) насамперед витягують постраждалих з-під завалів, напівзруйнованих і палаючих будинків, цим людям надають невідкладну допомогу (іл. 75.6). У завалах влаштовують проїзди, локалізують і усувають аварії на інженерних мережах, які загрожують життю людей або заважають виконувати рятівні роботи. Завалюють конструкції приміщень і споруд, що перебувають в аварійному стані, або укріплюють їх, організовують водопостачання та обладнують пункт збору постраждалих та медичні пункти.

Під час повені для виконання рятувальних робіт залучають загони, а також відомчі спеціалізовані команди й підрозділи, які оснащені плавзасобами. Рятувальні роботи під час повені спрямовані на пошуки людей на затоплених територіях, посадку їх у плавзасоби або гелікоптери та евакуацію в безпечні місця (іл. 78.7, іл. 75.8). Групи розвідки мають переміщуватись на швидких плавзасобах і гелікоптерах, визначати місця скупчення людей на затоплених територіях, їхній стан. Для зняття людей з напівзатоплених будинків, споруд, дерев або рятування їх із води всі плавзасоби оснащують необхідним обладнанням і пристроями, рятувальними засобами. Домедичну допомогу надають рятувальні підрозділи безпосередньо в зоні затоплення. Боротьбу з повенями в період льодоходу проводять шляхом ліквідації заторів, що утворюються на річках. Особовий склад формувань має бути обізнаний з правилами поведінки на воді, заходами рятування людей і прийомами користування рятувальними засобами.

Основним засобом попередження селів є закріплення і стимулювання розвитку ґрунтового і рослинного покриву на гірських схилах, і особливо в місцях зародження селів, а також зменшення надходження поверхневих вод, спуск талої води, перекачування її за допомогою насосів, а також правильне розміщення на схилах гір різних інженерних гідротехнічних споруд. Після зупинки зсуву формування шляхового будівництва і мостобудівні організації відновлюють дороги, мости, лінії та засоби зв'язку, будують водовідвідні канави (іл. 75.9), прибирають із доріг і вулиць завали. Під час виконання робіт з ліквідації зсуву необхідно суворо дотримувати заходів безпеки. Небезпечні дільниці необхідно огороджувати спеціальними знаками. Для боротьби зі сніговими заметами й обледенінням залучають формування загального призначення, а також працездатне населення району, а за необхідності — й сусідніх районів. Для виконання визначених робіт необхідно використовувати інженерну техніку формувань, а також снігоочищувальну техніку об'єктів. Снігоочищувальні й снігозбиральні машини обладнують приладами звукового та світлового попередження. На шляхах лід сколюють або посипають піском, гравієм, особливо на поворотах та ділянках з поганою видимістю.

Боротьбу із сніговими лавинами організовують протилавинні служби. У місцях накопичення снігу ставлять щити й огорожі, завдяки чому сніг накопичується в безпечних місцях, а на шляхах можливого спуску лавин споруджують відбійні дамби, лавинорізи. У місцях постійної загрози сходження снігових лавин організують лавинні станції, які ведуть спостереження і попереджають людей про небезпеку.

Після урагану формування спільно з усім працездатним населенням виносять (виводять) постраждалих із завалених захисних та інших споруд і надають їм домедичну допомогу, відновлюють ушкоджені приміщення, лінії електропередач, зв'язку, газо- і водопроводу, ремонтують техніку та виконують інші відновлювальні роботи.

У разі великих аварій і катастроф роботи з ліквідації наслідків проводять з урахуванням обставин, що склалися, ступеня зруйнованості й ушкодження приміщень і споруд, технологічного обладнання, агрегатів, характеру аварії на комунально-енергетичних лініях, особливостей забудови та інших умов.

Винесення вражених людей за межі небезпечної зони здійснюють різноманітними способами: на ношах (іл. 75.10), руках, брезенті, ковдрі та інших засобах (іл. 75.11). Постраждалих зосереджують в безпечних районах, де їм надають домедичну допомогу. Для цього будь-яка особа, що потрапила до зони враження, а особливо рятувальник, повинен вміти надавати домедичну допомогу, використовуючи підручні засоби.

Іл. 75.10. Евакуація із зараженої зони

Іл. 75.11. Евакуація з важкодоступного місця

Заходи безпеки під час рятувальних та інших невідкладних робіт. Руйнування і пожежі на об’єктах, пошкодження мереж комунально-енергетичного господарства, можливі зараження небезпечними хімічними речовинами вимагають в особового складу рятувальних формувань суворо дотримувати заходів безпеки та правил поведінки в зонах зараження.

1. Перед роботами в осередках ураження та зонах руйнувань необхідно: уважно оглянути зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди; встановити небезпечні й пошкоджені місця.

Заборонено без потреби заходити в зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, які можуть обвалитись.

Заходити в такі будинки необхідно тільки з безпечного боку, при цьому уважно прислуховуватись до характерних потріскувань або шарудіння, які вказують на можливість обвалення пошкоджених конструкцій.

2. Під час виконання робіт у зруйнованих чи пошкоджених будинках (спорудах) і завалах на висоті необхідно користуватись страхувальними засобами, місця (ділянки) огороджувати і позначати спеціальними знаками. Організовується надійна страховка рятувальників.

Не дозволяється проведення робіт у завалах одним рятувальником (бійцем).

3. Для роботи на електромережах призначають підготовлених для цього людей. Усі роботи здійснюють після вимкнення електроенергії. Заборонено торкатися електричних дротів та з’єднаних з ними металевих конструкцій.

4. Під час роботи на водопровідних, каналізаційних та газових мережах особовий склад ЦЗ повинен бути забезпечений ізоляційними протигазами. Наявність газу визначають газоаналізаторами або іншими спеціальними приладами. Поблизу загазованих ділянок заборонено курити, користуватись сірниками та інструментами, які при роботі іскрять.

Слід суворо дотримувати заходів пожежної безпеки. Не можна гасити водою палаючі метали (магній, натрій) чи електропристрої, що перебувають під напругою, резервуари з бензином, гасом, матеріали, які зберігаються разом з негашеним вапном та карбідом кальцію. У таких ситуаціях використовують вогнегасники.

5. У разі проведення АР та інших HP вночі та за несприятливої погоди організовують освітлення ділянки робіт та під’їзних шляхів, умовними освітлювальними знаками позначають небезпечні місця для руху транспорту, переходи, котловани тощо.

Крім цього, пересування людей і автомобілів дозволено тільки визначеними та розвіданими шляхами; заборонено проведення робіт біля конструкцій, яким загрожує падіння; роботи в задимлених, загазованих приміщеннях і завалах проводять групи по 2-3 особи в індивідуальних засобах захисту.

Важливе значення має обмеження тривалості роботи в небезпечних зонах радіоактивного та хімічного зараження. Встановлюють відповідні режими радіоактивного захисту, які передбачають максимально допустиму тривалість перебування в зоні радіоактивного зараження (на ділянках робіт), термін перебування в захисних спорудах, а також тривалість проїзду з району розташування формувань в осередок ураження і назад. Для здійснення індивідуального дозиметричного контролю особовому складу перед введенням його на заражену місцевість видають індивідуальні дозиметри. Після закінчення роботи в спеціальному журналі реєструють дозу опромінення, яку отримала кожна особа. Для визначення тривалості роботи особового складу на зараженій місцевості проводять груповий дозиметричний контроль. Терміни роботи людей на радіоактивно зараженій місцевості встановлюють відповідно до чинних безпечних норм дози опромінення. Необхідно також передбачити прийом особовим складом радіопротекторних засобів, перед тим як увійти в зону з підвищеним рівнем радіації. Після закінчення роботи особовим складом аварійно-рятувальних загонів має здійснюватися повна санітарна обробка — миття під душем зі зміною одягу.

Суворе дотримання всього комплексу заходів щодо безпеки особового складу оперативно-рятувальних сил ЦЗ під час проведення АР та інших HP дає можливість зберегти їхню працездатність, обмежити втрату людей та своєчасно виконати поставлені їм завдання.

• 1. Які сили й засоби використовують для проведення АР та інших HP робіт?
• 2. У чому полягає завдання розвідки осередку ураження?
• 3. Які особливості проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру вам відомі?
• 4. Яких заходів безпеки потрібно дотримувати під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт?