Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 74. Мета, зміст, умови, завдання рятувальних та інших невідкладних робіт

Які невідкладні роботи проводять аварійно-рятувальні бригади під час автомобільних аварій і катастроф?

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи спрямовані на: • пошук, рятування життя, збереження здоров'я людей і захист населення; • уникнення руйнувань і матеріальних збитків; • локалізацію зони впливу небезпечних чинників; • ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників.

Постраждалі внаслідок надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру (далі — постраждалі) — це особи, здоров'ю яких заподіяна шкода (травма, поранення, опік тощо) внаслідок цієї ситуації.

Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період включає: • організацію та управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами; • розвідку районів, зон, ділянок, об'єктів проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; • визначення та локалізацію зони надзвичайної ситуації; • виявлення та позначення районів, які зазнали радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження (крім районів бойових дій); • прогнозування зони можливого поширення НС та масштабів можливих наслідків; • ліквідацію або мінімізацію впливу небезпечних чинників, які виникли внаслідок надзвичайної ситуації; • пошук та рятування постраждалих, надання їм екстреної медичної допомоги і транспортування до закладів охорони здоров'я; • евакуацію або відселення постраждалих; • виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів; • санітарну обробку населення та спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій, які зазнали радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження; • надання медичної допомоги постраждалим, здійснення санітарно-протиепідемічних заходів, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення в районі виникнення НС та місцях тимчасового розміщення постраждалих; • запровадження обмежувальних заходів, обсервації та карантину; • надання психологічної та матеріальної допомоги постраждалим, проведення їх медико-психологічної реабілітації; • забезпечення громадського порядку в зоні надзвичайної ситуації; • проведення першочергового ремонту та відновлення роботи пошкоджених об'єктів життєзабезпечення населення, транспорту і зв'язку; • здійснення заходів соціального захисту постраждалих унаслідок надзвичайних ситуацій; • проведення інших робіт та заходів залежно від характеру та виду надзвичайної ситуації.

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи проводять відповідно до порядку, визначеного інструкціями, правилами, статутами, іншими нормативними документами щодо дій у надзвичайних ситуаціях, які схвалені відповідними центральними органами виконавчої влади (КМУ, ДСНС). Такі роботи та гасіння пожеж повинні бути виконані в максимально стислі строки, безперервно до їх повного завершення (безупинно вдень і вночі за будь-якої погоди), з найбільш повним використанням можливостей сил і засобів, неухильним дотриманням вимог встановлених режимів робіт та правил безпеки.

Для організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації працює штаб з ліквідації її наслідків.

Основну частину робіт, пов'язаних з реагуванням на надзвичайну ситуацію або усуненням загрози її виникнення, виконують сили цивільного захисту підприємства, установи чи організації, де виникла така ситуація, з наданням їм необхідної допомоги силами цивільного захисту адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташоване таке підприємство, установа чи організація, а також відповідними підрозділами ДСНС, МОЗ, ЗСУ, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення відповідно до Конституції і законів України.

До робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків можуть залучатися на добровільних або договірних засадах громадські об'єднання за наявності в учасників, які залучаються до таких робіт, відповідного рівня підготовки. Сили цивільного захисту, крім добровільних формувань цивільного захисту, укомплектовуються персоналом (кадрами) та повинні забезпечуватися засобами цивільного захисту з урахуванням необхідності проведення робіт у автономному режимі протягом не менше трьох діб.

Іл. 74.1. Підготовка до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт

Іл. 74.2. Надання постраждалим невідкладної медичної допомоги

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи (іл. 74.1) спрямовують на пошук, рятування і захист людей (також надання їм невідкладної медичної допомоги) (іл. 74.2), захист матеріальних і культурних цінностей та довкілля під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. До їх виконання залучаються працівники, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та відповідне оснащення. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи проводять з метою порятунку людей і надання допомоги постраждалим, для локалізації аварії й усунення пошкоджень, що ускладнюють проведення рятувальних робіт, а також для створення відповідних умов проведення відбудовних робіт.

Організація та виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження і зонах стихійного лиха є одним із головних завдань цивільного захисту ЦЗ. Шляхи їх вирішення — це припинення або обмеження дії чинника ураження; розвідка осередків ураження; відновлення шляхів сполучення; виявлення постраждалих і винесення їх з-під завалів, а також з ушкоджених, загазованих та палаючих будинків і споруд; надання постраждалим до медичної допомоги і евакуація їх у лікувальні заклади; виведення (вивезення) населення із зон, небезпечних для проживання, — затоплення, хімічного і небезпечного радіоактивного зараження тощо; за необхідності — проведення санітарної обробки людей, знезараження техніки, засобів захисту і одягу, продовольства, води і фуражу, території, споруд, транспортних засобів; забезпечення людей водою, харчуванням, захистом від несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Особиста гігієна в умовах радіаційного, хімічного і біологічного зараження.

Головну небезпеку для людей на території, забрудненій радіоактивними речовинами, становить внутрішнє опромінювання внаслідок потрапляння радіоактивних речовин усередину організму з повітрям, що вдихається, та під час споживання продуктів харчування й води. Тому перед випаданням радіоактивних речовин варто ущільнити вікна вашого будинку, вхідні двері обладнати м’якими шторами; заклеїти димоходи, вентиляційні віддушини (отвори, люки); згорнути килимові доріжки й килими; м’які меблі накрити чохлами, столи — поліетиленовою плівкою або клейонкою; перед вхідними дверима поставити ємність з водою, а поруч розстелити килимок.

Для запобігання дії на організм радіоактивних речовин, потрібно обмежити перебування на відкритій території. Виходячи з приміщення використовуйте засоби індивідуального захисту (респіратори Р-2, «Пелюстка», ватно-марлеві пов’язки, плащі з капюшоном, гумові чоботи, рукавиці, а за наявності — і захисний одяг); за необхідності перебування в зоні радіоактивного зараження періодично промивайте чистою водою відкриті ділянки тіла, слизові оболонки очей, носа і рота, а також видаляйте радіоактивний пил з одягу, взуття, засобів індивідуального захисту. Не роздягайтесь, не сідайте на землю, не куріть; перед тим як зайти в приміщення, вимийте взуття або витріть його мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почистіть вологою щіткою.

Суворо дотримуйте правил колективної та особистої гігієни: ретельно мийте руки з милом перед уживанням їжі; регулярно (не рідше одного разу на добу) приймайте душ, менше користуйтесь косметичними засобами (помада, крем, пудра); у всіх приміщеннях, призначених для перебування людей, щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів; необхідно стежити, щоб у квартирі не було протягів; уживайте їжу тільки в закритих приміщеннях; використовуйте воду лише з перевірених джерел; сільськогосподарські продукти з індивідуальних господарств, особливо молоко, овочі та фрукти, споживайте тільки за рекомендаціями органів охорони здоров'я. Не купайтеся у відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення; не збирайте в лісі ягоди, гриби, квіти. Засоби індивідуального захисту можна не використовувати під час перебування в житлових і адміністративних будинках, тимчасово, у тиху безвітряну погоду і після дощу.

Іл. 74.3. Перебування рятувальників г протичумних костюмах

Складною проблемою під час дій у зоні радіоактивного зараження є організація харчування людей. У разі гострої необхідності готувати їжу на відкритій місцевості можна за рівня радіації до 1 P/год. Якщо рівень сягає 5 P/год, розгортання кухонь дозволене в наметах. Ділянку навколо них доцільно дезактивувати або зволожувати в радіусі 20-100 м. На території з вищим радіоактивним фоном готувати та споживати їжу потрібно тільки в закритих герметичних і дезактивованих приміщеннях або в захисних спорудах. Продукти і воду доставляють сюди в герметичному посуді (упаковці) або використовують ті, що зберігалися в захищених місцях (у підвалах, сховищах) у скляній тарі, поліетиленових пакетах або в холодильниках. Споживання їжі на відкритій місцевості й у відритих спорудах дозволяється за рівня радіації до 5 P/год. Перевезення людей можна здійснювати тільки після спеціальної обробки транспорту і його радіометричного контролю. Щоб попередити важкі наслідки опромінення і послабити прояви променевої хвороби в усіх випадках перебування на зараженій місцевості, необхідно здійснювати профілактику уражень іонізуючим випромінюванням, використовуючи радіопротектори.

В осередку біологічного зараження і за появи особливо небезпечних інфекцій запроваджують стан суворого протиепідемічного режиму. Перебуваючи там, рятувальники використовують протичумні костюми (іл. 74.3), які знімають виходячи із зараженої зони перед проведенням повної санітарної обробки. Крім того, усі, хто перебував у цій зоні, мають прийняти відповідну дозу антибіотиків для екстреної неспецифічної профілактики інфекційних захворювань.

• 1. У чому полягає мета аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт?
• 2. Які завдання вирішують рятувальники під час проведення аварійно-рятувальних робіт та інших невідкладних робіт?
• 3. Які заходи передбачає проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт?
• 4. Які особливості здійснення заходів особистої гігієни в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження?