Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 62. Засоби захисту органів дихання. Фільтрувальні протигази. Призначення та будова

Поміркуйте, які засоби можна використати для захисту від сльозогінного газу.

До найпростіших засобів захисту органів дихання належать протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов'язка, які захищають органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріальних засобів, але непридатні дія захисту від отруйних речовин.

Протипилова тканинна маска ПТМ-1 (іл. 62.1). Визначено сім розмірів маски — залежно від висоти обличчя. ПТМ виготовляється самостійно за викройками і лекалами відповідного розміру з 4-5 шарів тканини, перевіряється, ретельно підганяється під рельєф обличчя для щільного прилягання до поверхні шкіри.

Іл. 62.1. Протипилова тканинна маска ПТМ-1: 1 — корпус маски; 2 — оглядові отвори; 3 — кріплення; 4 — гумова тасьма; 5 — поперечна гумова смужка; 6 — зав’язки

Іл. 62.2. Виготовлення ватно-марлевої пов’язки (розміри у см)

Ватно-марлева пов’язка (іл. 62.2) виготовляється самотужки. Шматок марлі розміром 100 х 50 см розстеляють на столі, посередині нього кладуть шар вати завтовшки 1-2 см площею 30 х 20 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5-6 шарів). Вільний край марлі загортають по довжині на вату з обох боків, а на кінцях роблять розрізи завдовжки 30-35 см, формуючи зав’язки. Їх перехрещують, нижні зав’язують на тімені, верхні — на потилиці, чим забезпечують щільне прилягання пов’язки до шкіри обличчя: зверху — на рівні очей, знизу — за підборіддям. Для захисту очей одягають окуляри.

Респіратори використовуються для захисту органів дихання від радіоактивного, промислового і ґрунтового пилу. Найпоширеніші респіратори Р-2 і ШБ-1 («Пелюстка»).

Респіратор Р-2 (іл. 62.3 а, б) — це фільтрувальна напівмаска, яка має два вдихальних і один видихальний клапан із запобіжним екраном, наголовник, носовий затискач. Зовнішня частина маски виготовлена з поліуретанового пінопласту зеленого кольору, а внутрішня — з повітронепроникної плівки, у яку вмонтовані два клапани вдиху. Між поліуретаном та плівкою розташовано фільтр з полімерних волокон. Респіратори виготовляють трьох розмірів. Зберігають респіратори у запаяному поліетиленовому пакеті.

Принцип дії респіратора полягає в тому, що під час вдиху повітря послідовно очищується фільтрувальним поліуретановим шаром маски від грубодисперсного пилу, потім — фільтрувальним полімерним волокнистим матеріалом від тонкодисперсного пилу. Очищене повітря крізь клапани вдиху потрапляє у підмасковий простір, а відтак — в органи дихання. Під час видихання повітря виходить через клапан видиху.

Перевірка щільності прилягання респіратора до обличчя здійснюють у такому порядку: долонею руки щільно затуляють отвори запобіжного екрана клапана видиху і роблять легкий видих.

Якщо при цьому вздовж лінії прилягання респіратора до обличчя повітря не виходить, а лише дещо роздуває напівмаску, респіратор одягнутий герметично; у випадку, якщо повітря проходить у ділянці крил носа, треба щільніше притиснути до носа кінці носового затискача. Таку перевірку щільності прилягання респіратора до обличчя необхідно періодично проводити й під час користування респіратором. Негерметичний респіратор потрібно замінити респіратором меншого розміру.

Іл. 62.3. Респіратори та їх використання: Р-2 (а, б); «Пелюстка» (в, г)

Респіратори надягають за командою «Респіратор надягти!» або самостійно. Після зняття респіратора необхідно провести дезактивацію, тобто видалити пил із зовнішньої поверхні напівмаски щіткою або витрусити. Внутрішня поверхня протирається вологим тампоном і просушується. Респіратор не захищає очі. Для захисту очей потрібно надягати окуляри, конструкція яких унеможливлює потрапляння пилу до очей. Респіратор необхідно зберігати в поліетиленовому пакеті, що закривається за допомогою спеціального кільця.

Респіратор ШБ-1 («Пелюстка») виготовляють зі спеціального матеріалу, який має високі фільтрувальні властивості (тканина Петрянова). Це респіратор одноразового користування, випускається одного розміру; широко застосовувався для захисту дихальних шляхів від радіоактивного пилу під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (іл. 65.3 в, г).

Фільтрувальні протигази призначені для захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від впливу отруйних, радіоактивних речовин, бактеріальних засобів та від різних шкідливих домішок, що є в повітрі. Принцип їх захисної дії заснований на очищенні (фільтрації) повітря, що вдихається людиною, від шкідливих домішок. У системі цивільного захисту нашої країни використовують фільтрувальні протигази для дорослого населення ГП-5, ГП-5М (іл. 10.4), ГП-7, ГП-7В.

Цивільний фільтрувальний протигаз ГП-5 складається з таких основних елементів: лицева частина ШМ-62У і фільтрувально-поглинальна коробка ГП-5. Для зберігання і перенесення протигаз комплектується сумкою та коробкою з плівками, що не запотівають (іл. 62.4, іл. 62.6).

Діючим елементом фільтрувально-поглинальної коробки ГП-5 є протиаерозольний фільтр і шихта. Шолом-маска лицевої частини ШМ-62У виготовлена з каучуку. У шолом-маску вмонтовано окулярний вузол і клапанну коробку з одним клапаном вдиху та двома — видиху, яка слугує для розподілу потоків повітря. Плівки, що не запотівають, вставляють з внутрішнього боку скелець протигаза желатиновим покриттям до очей і фіксують затискними кільцями. Завдяки желатину, який рівномірно всмоктує конденсовану вологу, зберігається прозорість плівки. Модифікований протигаз ГП-5М має шолом-маску ШМ-66МУ, обладнану переговорним пристроєм мембранного типу, і вирізи для вух.

Іл. 62.4. Протигаз ГП-5 і ГП-5М

Іл. 62.5. Протигаз ГП-7

Модель цивільного протигаза ГП-7 (іл. 62.5, іл. 62.7) широко використовують як для захисту дорослого населення, так і особового складу невоєнізованих формувань. Його лицева частина обладнана фільтрувально-поглинальною коробкою ГП-7К в захисному трикотажному чохлі, та плівками, що не запотівають. Зберігають у сумці. Його маса без сумки — до 900 г. Опір диханню у ГП-7 менший, ніж у ГП-5.

Лицеву частину протигаза виготовляють трьох розмірів (позначається арабською цифрою з правого боку маски на підборідді). Вона складається з маски об'ємного типу з «незалежним» обтюратором, яка не закриває вуха, окулярного вузла, переговорного пристрою, вузлів клапанів вдиху і видиху, обтічника, спеціального наголовника, призначеного для зменшення втомлюваності людини під час перебування в протигазі, і притискних кілець для кріплення плівок, що не запотівають.

«Незалежний» обтюратор — це смужка тонкої гуми для забезпечення герметичності лицьової частини протигаза. Обтюратор щільно прилягає до обличчя і може розтягуватися самостійно, незалежно від корпусу маски, при цьому механічна дія лицевої частини на голову людини незначна.

Наголовник призначений для закріплення лицевої частини.

Трикотажний чохол фільтрувально-поглинальної коробки захищає її від дощу, бруду, снігу, грубодисперсних часток аерозолю. Переговорний пристрій протигаза забезпечує спілкування на відстані, а також полегшує користування технічними засобами зв'язку. Протигазом ГИ-7, як засобом індивідуального захисту, можуть користуватися хворі з легеневими і серцево-судинними захворюваннями легкого ступеня тяжкості.

Іл. 62.8. Протигаз ГП-7ВМ

Лицева частина протигаза ГП-7В має пристосування, за допомогою якого можна пити воду. Це гумова трубка з мундштуком і ніпелем, розміщена під переговорним пристроєм. Пристосування приєднується спеціальною кришкою до фляги. Крім того, лицева частина протигазу ГП-7ВМ (іл. 62.8) має трапецієподібні отвори для скелець окулярних вузлів, що покращують огляд під час роботи. Також, маска ГП-7ВМ, на відміну від протигазів ГП-7 і ГП-7В, має два вузли для під'єднання фільтрувально-поглинальної коробки (праворуч і ліворуч) для зручності використання протигазу.

  • 1. Що входить до найпростіших засобів захисту органів дихання, яка їх захисна дія?
  • 2. Який принцип дії респіратора?
  • 3. Як перевірити щільність прилягання респіратора до обличчя?
  • 4. Для чого призначені фільтрувальні протигази?
  • 5. Коротко охарактеризуйте відомі вам приклади фільтрувальних протигазів.