Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 6. Психічні стани військовослужбовців, їх прояви у військовій діяльності

Які психічні стани вам відомі?

Особливості психічних станів військовослужбовців. На основі психічних процесів виникають і розвиваються більш стійкі і тривалі психічні стани.

Психічні стани — складні, цілісні, динамічні утворення, які багато в чому визначають своєрідність усієї психічної діяльності особистості протягом певного часу.

У структурі психіки стани розташовані між психічними процесами і властивостями особистості та виникають в результаті діяльності мозку. Раз виникнувши, стани, з одного боку, впливають на психічні процеси; з іншого — це «будівельний матеріал» для формування властивостей особистості. Психічні стани слугують тлом, що сприяє прояву особливостей особистості або маскуванню їх. Наприклад, стан чекання бою характеризується відхиленнями у сфері відчуттів, сприйнять, пам'яті та мислення, невпорядкованості вольової активності, які не властиві особистості за звичайних умов.

Психічним станам притаманні певні особливості. Розгляньмо їх.

Цілісність. Психічні стани характеризують психічну діяльність у цілому за визначений проміжок часу.

Рухливість і відносна стійкість. Психічні стани мають початок, кінець, динаміку. Вони менш постійні, ніж властивості особистості, але більш стійкі й триваліші, ніж психічні процеси.

Індивідуальна своєрідність і типажність. Психічні стани кожної людини своєрідні, оскільки нерозривно зв'язані з індивідуальними особливостями особистості, її моральними та іншими рисами.

Полярність. Кожному психічному станові відповідає протилежне. Так, активності протистоїть пасивність, упевненості — невпевненість, рішучості — нерішучість, що особливо виявляється в незвичайних (екстремальних) умовах, наприклад у бою.

Однак, риси особистості й пережиті психічні стани не завжди відповідають один одному. Те, що приймається іноді за рису особистості, виявляється нетиповим для цієї людини, тимчасовим станом.

Науці відоме велике різноманіття психічних станів, про що свідчить такий неповний їх перелік: подив і здивування, розгубленість і зосередженість, надія та безнадійність, зневіра і бадьорість, підйом і збудженість, нерішучість і рішучість, напруженість і спокій тощо.

Зазначені ознаки притаманні психічним станам кожного військовослужбовця. Військова служба загалом, а в різних видах і родах збройних сил зокрема, різко відрізняється від звичайних умов. Загальне й особливе в умовах служби визначає загальне й особливе у психічних станах військовослужбовців. Типові, наприклад, психічні стани молодих солдатів і старослужбовців, танкістів, моряків, льотчиків, операторів тощо. Типові стани воїнів у бою.

Психічні стани класифікують за різними ознаками (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Класифікація психічних станів

Ознака психічного стану за:

відповідністю основним станам вищої нервової діяльності;

власне психологічною ознакою;

родом занять;

роллю в структурі особистості;

глибиною переживань;

характером впливу;

тривалістю перебігу;

ступенем усвідомленості

Види психічного стану:

оптимальний, збуджений, депресивний;

активний і пасивний;

творчий і репродуктивний;

парціальний і загальний;

істеричний або астенічний;

інтелектуальний, емоційний, вольовий і комбінований;

у різних видах діяльності;

ситуативний, особистісний, груповий;

глибокий і поверхневий;

позитивний і негативний;

тривалий і короткий;

більш-менш усвідомлений

Психічний стан багато в чому залежить від глибини усвідомлення військовослужбовцем свого військового обов'язку і відповідальності за захист Батьківщини.

У сукупності конкретних обставин чимало залежить від умов служби, порядку і військової дисципліни в підрозділах, організації побуту та відпочинку особового складу, ступеня задоволення їхніх потреб й інтересів, системи сталих взаємин.

Якщо з усіх питань організації служби та порядку в підрозділі є достатня чіткість і ясність, усе відпрацьовано й налагоджено, кожен воїн знає, що і коли він має робити в тій чи іншій обстановці, то характерними психічними станами воїнів будуть статі службової відповідальності, високої працездатності, упевненості. Коли ж у частині невисока організація служби, немає статутного порядку, у станах людей виявлятимуть елементи невпевненості, невизначеності, нервовості.

Сильний вплив на психічні стани воїнів несе організація їхнього побуту, відпочинку та дозвілля.

Психічні стани воїнів максимально залежать від службово-ділової обстановки в колективі. Чітко організований процес служби та бойового навчання породжує стани захопленості, професійної гордості й радості за успіхи колективу. А відсутність турботи про культуру військової праці нерідко викликає байдужність до справ служби.

На психічні стани воїнів істотно впливають загальний порядок у підрозділі, його розташування, вид військового містечка, порядок у казармі, культура й естетика військового побуту.

Особливо позначаються на психічних станах людини морально-психологічна атмосфера, стосунки командира з підлеглими, настрій командира, ділова спрямованість і зацікавленість у загальному успіху, тип ставлення до служби, характер громадської думки, що переважає, міжособистісні й колективні настрої тощо.

На психічні стани воїна впливають попередні стани. Іноді попередній стан змінюється протилежним. Наприклад, висока напруга, пильність, мобілізація усіх своїх фізичних і духовних сил воїна в період несення вартової службі змінюються розслабленістю, розрядкою після неї. За інших обставин між попереднім і наступним психічним станом є не протилежність, а подібність. Попередній стан може підсилювати дієвість наступних станів.

Психічні стани воїнів зазнають істотних змін у зв'язку з впливом на організм кліматичних умов, а також специфічних особливостей військової служби (тривала нерухомість і однобічна фізична напруженість, недостатність інформації, обмежений простір і сенсорний голод, обмеженість соціальних контактів тощо).

Перебування груп людей в обмеженому просторі (у танку, літаку тощо), підвищує чутливість людей до форми звертання (жарту, голосу, жестів) товаришів або командирів і може не тільки не сприяти глибокому взаєморозумінню членів групи, але й спричиняти небажані стани невдоволення, що, повторюючись, можуть перерости в психологічну несумісність членів групи.

Управління психічними станами військовослужбовців. Успішному розв'язанню службових і бойових задач сприяють певні психічні стани воїнів. Найважливішими з них є: стан постійної бойової готовності, стан готовності до розв'язання конкретних службових і бойових задач мирного часу, стан бойової активності. Ці стани сприяють негайній перебудові всієї психіки воїна і швидкому ввімкненню її в розв'язання службових і бойових задач без витрати енергії на подолання внутрішнього опору та напруги. За наявності таких станів воїн із самого початку навчань, бойових чергувань або бою діє з повного віддачею сил та характеризується високою емоційно-вольовою стійкістю.

Рівні психологічної готовності різні: від ситуаційної готовності (тимчасового психічного стану, що виявляється тільки в певній ситуації й стосовно конкретного виду бойової і службової діяльності) до постійної внутрішньої готовності (стійкого особистісного стану, що виявляється в будь-який час, за будь-яких умов).

Зазначені психічні стани формуються в результаті:

• завчасної морально-політичної та психологічної підготовки військовослужбовців до сучасної війни; • безпосередньої морально-політичної та психологічної підготовки до виконання майбутньої бойової задачі.

Морально-психологічна підготовка воїнів і колективів створює передумови для керування психічними станами особового складу в бою.

Управління психічними станами воїнів і колективів — одна з центральних проблем управління військами в бою.

  • 1. Які особливості притаманні психічним станам?
  • 2. За якими ознаками групують психічні стани?
  • 3. Що має сильний вплив на психічні стани воїнів?
  • 4. У чому полягає роль командира у формуванні психічного стану військовослужбовців на різних етапах їх діяльності?
  • 5. Чи є різниця в психічний станах цивільного та військовослужбовця?