Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 5. Психологія військової діяльності

Які психічні процеси вам відомі?

Поняття про військову службу та військову діяльність. Військова служба в ЗСУ — це вид діяльності, покликаний гарантувати національну безпеку України. За своєю суттю вона є діяльністю військовослужбовців з певними обмеженнями: відсутність звичних умов життя, наявність певного дискомфорту, особлива регламентованість поведінки, звуження кола людей, з якими він спілкується, тощо.

Військова служба — це державна служба особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я та віком громадян країни, пов'язаній із захистом Батьківщини.

Порядок проходження військової служби, права й обов'язки військовослужбовців визначені відповідними законами держави та певними положеннями про проходження військової служби, які ухвалює влада країни, й іншими нормативно-правовими актами. Військова служба є специфічним державно необхідним видом професійної діяльності, який охоплює військове навчання, бойове чергування, вартову та внутрішню службу, обслуговування військової техніки, безпосередньо бойові дії. Військова діяльність є складовою військової служби.

Основними соціально-психологічними специфічнішії особливостями військової діяльності є: велика громадська та державна значимість; напруженість, темп і динаміка; жорстка регламентація та правове регулювання між людьми; високий рівень колективності в сфері діяльності; певна замкнутість, просторова локалізація діяльності (під водою, у танку, за пультом управління тощо); високий рівень організації за вертикаллю та горизонталлю; часта зміна одних видів військової діяльності на інші, їх тісна взаємозалежність і взаємовплив. Успішність військово-професійної діяльності визначається певними професійно важливими якостями, ступенем їх відповідності вимогам професії. Виконавцем будь-якої діяльності є особистість, і в діяльності будь-якого командира наявний лідерський компонент.

Щодо кінцевої мети військову діяльність поділяють на два основних види — навчально-бойову та бойову.

Мета навчально-бойової діяльності — підготовка фахівців для різних видів і родів військ. Відбувається безпосередньо в частинах, навчальних військових підрозділах ЗСУ.

Навчально-бойову діяльність, своєю чергою, поділяють на: навчальну, бойову (бойове чергування, бойові стрільби тощо), повсякденну службу, військові навчання, маневри, обслуговування бойової техніки, військового обладнання, зброї; різні види самодіяльності тощо.

Для цих напрямів характерні певні види діяльності, основними з яких можна вважати: організаторську, військово-педагогічну, методичну, навчально-бойову, виховну тощо.

Структура діяльності військового фахівця характеризується: напрямами діяльності (бойова підготовка, військове виховання тощо); видами (функціями) діяльності (службово-бойові, соціальні тощо); видами задач (професійні, соціально-професійні, соціально-побутові тощо).

Військова діяльність вимагає ініціативи і творчості, що зумовлено новизною та нестандартністю вирішуваних завдань, новими ситуаціями, які постійно виникають, і які не можна, незважаючи на ретельність прогнозування, запрограмувати та передбачити заздалегідь. Крім того, ця діяльність цілодобово унормована, її жорстко контролюють за вертикаллю. Здійснюється діяльність зі значними соціальними, матеріальними, правовими, моральними та фізіологічними обмеженнями. Військова діяльність характеризується умовами, максимально наближеними до бойової обстановки, плановістю та чіткою організацією на основі військових статутів, наказів, настанов, у межах яких відбувається розвиток як особистості військовослужбовця зокрема, так і військового колективу в цілому.

Бойова діяльність передбачає військову сутичку, бій, кінцевою метою яких є перемога над ворогом.

Військова діяльність порівняно з іншими видами соціально значущої діяльності характеризується високою динамічністю: швидким темпом, великими фізичними та психічними навантаженнями, раптовими переходами з одного виду діяльності на інший, а також суворою регламентацією, чіткою організацією, дисципліною, що обумовлено необхідністю підтримання високої боєготовності військ.

Діяльність воїнів проходить у різних умовах: просторових (у полі, за пультом управління бойової машини чи установки, у бліндажі), часових (удень, уночі, у будь-який час), географічних (у горах, на морі, на півдні, півночі), кліматичних тощо.

Військова діяльність є більш напруженою, екстремальною порівняно з іншими видами діяльності. Їй притаманні несподіваність, раптовість, незвичність, здатність руйнувати сформовані до призову стереотипи поведінки, спричиняти негативні психічні стани (тривожність, страх, афект, стрес, депресія).

Усе це зумовлює суттєві фізіологічні зміни у військовослужбовця (у вегетативній нервовій системі — у диханні, кровообігу, частоті серцевих скорочень, тиску тощо), зміни психічних процесів (уваги, сприймання, мислення, пам'яті, уяви, зсуви в емоційно-вольовій сфері особистості) і зміни функціонального рівня практичної діяльності (результативності, успішності військової служби).

Ці зміни певним чином взаємопов'язані і взаємообумовлюють одна одну.

Під професійною діяльністю військовослужбовців розуміється вид діяльності, що є професією для військовослужбовця і вимагає певної підготовки, навчання й отримання спеціальної освіти.

Військова служба в цьому сенсі — одна з багатьох професій, для яких необхідні професійні навички, переконання, спеціальна освіта, складання відповідних іспитів, отримання допусків. До кандидатів для проходження військової служби висувають додаткові вимоги за медичними, професійно-психологічними показниками, до фізичної підготовки та моральних якостей.

Підготовка до служби в ЗСУ — це складна, тривала, цілеспрямована діяльність суспільства (сім'ї, школи, громадських організацій), результатом якої має стати готовність юнака до строкової військової служби.

Залежно від змісту та мети у підготовці до служби в армії розрізняють такі її види: фізіологічна підготовка — формування готовності всіх фізіологічних систем організму (дихання, кровообігу, травлення) до великих і складних навантажень, суворих вимог військової діяльності; фізична підготовка — розвиток необхідних воїну фізичних якостей (сили, витривалості, спритності, рухливості тощо); початкова військова підготовка, яка формує початкові військові знання, практичні навички та вміння; психологічна підготовка.

Усі ці види підготовки взаємопов'язані і в сукупності формують готовність особистості до служби в армії.

Психологічна готовність до військової служби. Готовність до служби в армії полягає в здатності успішно виконувати всі її вимоги на початковому етапі.

Психологічна готовність до військової служби — це складна властивість особистості, рівень сформованості якої визначається ступенем розвитку всіх сфер людської психіки: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-чуттєвої, вольової.

Щоб сформувати психологічну готовність до військової служби, потрібно розвинути в собі такі три взаємопов'язані компоненти: соціально-психологічну готовність, загальну військово-професійну готовність, емоційно-вольову готовність.

Соціально-психологічна готовність до військової служби характеризується рівнем сформованості бажання служити в армії, інтересу до військової діяльності, ідеалів військової людини, почуття обов'язку, відповідальності перед суспільством, патріотизму, розуміння соціальної значимості та необхідності військової служби, потрібних воїну моральних якостей. Загальна військово-професійна готовність до військової служби визначається рівнем розвитку знань, навичок і вмінь, що необхідні молодому воїнові (зі статутів ЗСУ, з їх історії, з вогневої, стройової, тактичної, фізичної, медико-санітарної підготовки тощо). Емоційно-вольову готовність до військової служби характеризують здатністю особистості регулювати свої емоційні стани (тривожність, страх, невдоволення, обурення, радість), витримувати складні умови, обмеження, труднощі армійського життя.

Усі компоненти психологічної готовності до служби в ЗСУ взаємообумовлені.

  • 1. Дайте поняття військової служби.
  • 2. У чому суть професійної військової діяльності?
  • 3. Які види підготовки до служби в ЗСУ вам відомі?
  • 4. У чому суть психологічної підготовки до військової служби?
  • 5. Яка різниця між психологічною підготовкою і психологічною готовністю до військової служби?