Розділ «Військово-інженерна підготовка та зв’язок»

§ 47. Протитанкові та протипіхотні міни. Мінні поля. Способи подолання мінних полів¹

Які хімічні й фізичні процеси покладено в основу дії мінно-вибухових пристроїв?

Протитанкові міни призначені для знищення або виведення з ладу бойової техніки. Міни зазвичай спрацьовують під тиском на них понад 100 кг. Протитанкові міни бувають протигусеничні і протиднищеві. Вони призначені для мінування місцевості проти танків, самохідних ракетних і артилерійських установок, бронетранспортерів і інших бойових і транспортних машин супротивника. Протитанкова міна ТМ-62М (іл. 47.1) може застосовуватися з підривачем МВЧ-62.

Іл. 47.1. Протитанкова міна ТМ-62М: а — загальний вигляд міни з підривачем МВЧ-62 в транспортному положенні; б — розріз міни без підривана (з пробкою): 1 — корпус, 2 — пробка: 3 — прокладка, 4 — заряд; 5 — дно; 6 — додатковий детонатор: 7 — вушко для кріплення ручки

Іл. 47.2. Протитанкова міна ТМ-57 з підривником МВЗ-57: а — загальний вигляд в транспортному положенні; б — розріз в бойовому положенні; 1 — корпус; 2 — щиток; 3 — підривник МВЗ-57; 4 — діафрагма; 5 — заряд; 6 — дно; 7 — центральний детонатор; 8 — бічний детонатор; 9 — пробка

Протипіхотні міни призначені для знищення живої сили супротивника. Дія міни базується на детонації вибухової речовини, спричиненої присутністю, близькістю (наближенням) або безпосереднім впливом на міну людини; при цьому вона калічить або вбиває одного або кількох чоловік. Осколкові міни зазвичай споряджають готовими уражальними елементами, як-от металевими кульками, циліндрами, смужками тощо. Протипіхотні міни призначають, як правило, для ураження живої сили. Розрізняють міни фугасні (ПМН (іл. 47.3) ПМН -2, ПМН-3) і осколкові (ПОМЗ-2М, ОЗМ-72 і МОН-50).

Протипіхотна міна ПМН (іл. 47.3). Принцип дії: у разі натискання на міну кришка і шток опускаються; бойовий виступ штока виходить із зачеплення з ударником, він звільняється і під дією бойової пружини наколює запал, який, спалахуючи, спричиняє вибух міни. Протипіхотні фугасні міни взимку за глибини снігу до 10 см встановлюють на ґрунт, а за більшої глибини — на утрамбований сніг з маскувальним шаром до 5 см. Знімати протипіхотні фугасні міни категорично заборонено.

¹ Матеріал параграфа викладений з урахуванням «Тимчасового стандарту тактичних умовних знаків для оформлення бойових документів» з застосуванням кольорів та умовних позначень, які використовуються під час розробки графічних частин документів з бойової підготовки НАТО.

Іл. 47.3. Протипіхотна міна ПМН: а — поперечний розріз; б — будова наколеного механізму міни ПМН

Класифікація мінних полів. Усі мінні поля поділяють на захисні, оборонні, загороджувальні, «турбуючі» і хибні. Вони можуть бути протитанковими, протипіхотними та змішаними.

Захисні мінні поля: складаються з протитанкових, протипіхотних і сигнальних мін, які встановлюють у землю або на поверхні землі з маскуванням та для швидкого зняття своїми військами на обмежений час і можуть зніматися своїми підрозділами.

Оборонні мінні поля встановлюють за стандартною схемою 1-4-8 (1 протитанкова, 4 протипіхотні осколкові, 8 протипіхотних фугасних мін), при цьому близько 5% протитанкових мін встановлюють в положення невилучення. Мінімальна глибина мінних полів не менше 100 м (бажано до 300-500 м).

Загороджувальні мінні поля встановлюють перед всім фронтом за схемою 3-4-8 (3 протитанкові, 4 протипіхотні осколкові, 8 протипіхотних фугасних мін), при цьому 20 % протитанкових мін встановлюють у положення «на невилученння». Застосовують протитанкові, протипіхотні і сигнальні міни усіх типів.

«Турбуючі» мінні поля: встановлюють на окремих ділянках, шляхах, об'єктах, спорудах тощо. Щоб уникнути виявлення та знімання таких полів, широко використовують міни-пастки.

Міни іноземних армій. Міна-пастка МС-3 (Російської Федерації) (іл. 47.4). Міна-пастка (або міна-сюрприз) МС-3 призначена для влаштування різного роду пасток (сюрпризів), а також установки протитанкових мін «на невилучення». Перебуває на озброєнні армії Російської Федерації і низки інших країн. У арміях країн НАТО застосовують інші модифікації мін (іл. 47.5).

Іл. 47.4. Міна-пастка МС-3 виробництва РФ

Іл. 47.5. Міни країн НАТО: а — М18А1 «Клеймор» (США); б — ФРН; в — Велика Британія

Таблиця 47.1

Основні тактико-технічні характеристики мін країн НАТО

Характеристика	США	ФРН	Великобританія
Марка міни	М18А1	РРМ-2	Міна системи мінування «Рейнджер».
Вага, кг: загальна	1,6	0,371	0,12
ВР	0,68	0,11	0,1
Тип підривника	Електричний	Електромеханічний	—
Сектор ураження	60°	360°	360°
Ефективна дальність ураження	до 50 м	до 60 м	—
Способи встановлення	Вручну	Вручну	Дистанційний
У бойні елементи	700 металевих кульок	Фугасна міна	Фугасна міна

Способи подолання мінних полів. Тренування з подолання мінних полів. Мінне поле відділення долає вслід за танком за його коліями або проробленим для взводу проходом.

Підійшовши до мінного поля, командир відділення командує: «Відділення, за мною, у колону по одному (по двоє), у прохід, бігом - РУШ»

За цією командою кулеметник першим висувається до проходу, долає його і вогнем прикриває рух відділення. Решта особового складу поступово скорочує інтервали, перешиковуються в колону і стрімким кидком під прикриттям вогню БМП (БТР) і кулеметника долає мінне поле.

Якщо відділення у складі бойових груп, то спочатку долає загородження маневрена група під прикриттям вогню вогневої групи і БМП (БТР), після зайняття нею вказаного рубежу переміщується група вогневого забезпечення, БМП (БТР) долає загородження за особовим складом під його вогневим прикриттям.

Подолавши мінне поле відділення, що наступає у пішому порядку, за командою командира відділення «Відділення, у напрямку ..., напрямний ... — ДО БОЮ, ВПЕРЕД» або «Відділення, за мною - ДО БОЮ» встановленим порядком розгортається в бойову лінію і за підтримки вогню БМП (БТР) услід за танками стрімко атакує противника, ведучи вогонь на ходу і з коротких зупинок.