Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 45. Навчально-тренувальний похід

До навчально-тренувальних походів (іл. 45.1) належать подорожі, що відповідають вимогам Спортивної класифікації маршрутів (СКМ) і проводяться у відповідності до Положень, затверджених Федерацією спортивного туризму України.

Важливо заздалегідь установити оптимальний склад учасників походу. Досвід підказує: найкраще, коли чисельність групи коливається в межах 10-15 осіб (не більш 20 для одноденних подорожей).

Основні вимоги підготовки до походу. Завдання підготовчого етапу полягає в методичній, краєзнавчій, фізичній і матеріально-технічній підготовці до виходу на маршрут, яка передбачає: чітке розуміння мети і завдань подорожі; вивчення району подорожі, розробку схеми маршруту; визначення особового складу групи і розподіл обов’язків між

її членами; наявність календарного плану подолання маршруту і встановлення його контрольних термінів; розробку тактичного плану подорожі, що передбачає доставку продуктів харчування і спорядження у проміжні пункти; ознайомлення з усіма доступними географічними матеріалами стосовно району подорожі, підготовку необхідного картографічного матеріалу; придбання і перевірку особистого, групового і спеціального спорядження, продуктів харчування; оформлення необхідних документів; проведення тренувальних заходів за попередньо складеним планом.

Іл. 45.1. Навчально-тренувальних похід

Розподіл обов’язків у поході між його учасниками. Якщо подорож буде тривати два-три дні з ночівлею в польових умовах, варто заздалегідь розподілити обов’язку між учасниками. Крім керівника групи і його заступника (з числа досвідчених туристів), у групі необхідно мати завідувача господарством.

Керівник (інструктор) групи очолює підготовку до походу і його здійснення, на нього покладається відповідальність за безпеку учасників подорожі. Згідно з правилами, група повинна його вибрати. Заступник керівника (інструктора), староста здійснює керівництво окремими роботами при підготовці до подорожі, і частиною групи в разі її поділу на маршруті. Завідуючий господарством (завгосп) відповідає за підбір і збереження групового спорядження і продуктів харчування, здійснює облік на маршруті. Потрібний групі і санінструктор, що має необхідну підготовку щодо надання домедичної допомоги хворому або постраждалому на маршруті. Хтось зі складу групи регулярно веде запис подій, що відбулися в поході, фіксує час проходження етапів маршруту.

Визначення цілі походу. Для походу не можна намічати багато різних цілей. Найкращий варіант — це одна ціль. Якщо цілей намічено більше однієї, серед них повинна бути абсолютно чітко визначена головна.

Вивчення маршруту. Під час розробки і вивчення маршруту беруть до уваги таке:

1. Ділянка маршруту, яку долатимуть туристи пішки, на лижах, велосипедах або човнах, має бути насамперед не занадто великою, а крім того, привабливою, цікавою різноманітною. Дистанції, що рекомендують у піших походах: для школярів старших класів і учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти — 10-12 км, для молодих і досить зрілих людей — 18-25, для людей старшого віку — 10-15 км протягом дня. Добре треновані туристи і ті, хто готується до багатоденних подорожей, можуть збільшити довжину маршруту до 25-35 км на день.

2. Розробляючи маршрут, передбачають знайомство з місцевими пам’ятками.

3. Розробити маршрут потрібно так, щоб рух увесь час, в обидва кінці, йшов різними дорогами, стежками, для цього придатний кільцевий (похід починається і закінчується в одній точці) і лінійний (подорож починається і закінчується в різних точках) маршрути.

4. Треба намітити місця привалів, а також майданчик для табору, якщо похід буде дво- чи триденним. У передпохідній підготовці головна фігура — керівник походу.

Потрібно стежити за поступовістю наростання кілометражу. Денний перехід у піших і лижних походах становить, як правило, 15-23 км, гірських — 15-18 км, водних — 20-30 км. Необхідно враховувати, що за тривалості походу 6-8 днів варто планувати одну днівку, а понад дев'яти днів — 2.

Організація руху в поході. Нормою швидкості пересування по рівнинній місцевості з незначним коливанням висот вважають 3,5-4,5 км/год.

Особисте спорядження для походу (іл. 45.2). Особисте спорядження має складатися з мінімуму необхідних речей. Укомплектовувати рюкзак бажано за списком, щоб не забути якусь необхідну річ. Оскільки вміст наплічника складають речі, різні за призначенням, масою, формою, міцністю, їх слід розмістити найбільш раціонально. При цьому необхідно пам’ятати, де що лежить. Речі повсякденного користування повинні бути завжди під рукою. Крихкі і ламкі предмети треба вкладати у спеціальні чохли. Зображення речей особистого спорядження для походу подано на іл. 45.2.

Іл. 45.2. Речі для походу: особисте спорядження

До групового спорядження на випадок ночівлі належать: • намет; • посуд для приготування їжі; • сокира; • розливна ложка; • свічки стеаринові; • сірники у водонепроникній упаковці; • медична аптечка; • ремонтний набір; • фляга для води (5-10 л); • харчові продукти; • групові документи і картографічні матеріали; • рукавиці вогнищеві.

Правила організації харчування під час походу. Санітарно-гігієнічні вимоги до продуктів харчування. Харчування в поході.

Розклад дня багатоденної подорожі повинен передбачати дво- або триразове гаряче харчування. Харчуватися нашвидкуруч не можна, так як це може призвести до порушень травлення, шлункових та інших захворювань. У режимі дня групи слід передбачити відпочинок після ранкового і обіднього прийому їжі не менше ніж 45-60 хв.

Організація приготування їжі. Похідний посуд.

Залежно від особливостей приготування їжі (на стаціонарній плиті, на портативній газових чи бензиновій плиті або примусі, таганку, на вогнищі) добирають посуд, який повинен мати відповідну місткість, бути транспортабельним, легким і зручним у користуванні. Для приготування їжі на вогнищі (іл. 45.3) підходять каструлі з металевими дужками, щоб можна було їх підвісити. Для приготування їжі може бути використаний також посуд типу скороварки. Необхідно також мати сковороду, один-два ополоники, кухонну дошку, гачки для підвішування каструль над багаттям. Ще одна обов'язкова умова: посуд повинен легко піддаватись чищенню і миттю. Для запобігання пошкодження посуду при його транспортуванні слід подбати про брезентові чохли для нього. Місткість посуду визначається з розрахунку 1 л рідини на кожного. При цьому найкраще використовувати алюмінієві або виготовлені з тонкої нержавіючої сталі казанки, каструлі з кришкою. Їх треба мати не менше трьох (для перших, других страв і напоїв). Оптимальні розмір і форма посуду повинні дозволяти поставити його один у другий.

Іл. 45.3. Приготування їжі на вогнищі

Послідовність пакування речей. Як правильно упакувати наплічник, щоб усі потрібні речі завжди були під час походу під рукою, адже якщо неправильно зібрати речі в похід, туристична вилазка може бути повністю зіпсована?

Як правильно зібрати наплічник у похід. Варіант укладання майна показаний на іл. 45.4 а, б.

Іл. 45.4. Як правильно зібрати наплічник

Як правильно надіти наплічник (іл. 45.5).

Іл. 45.5. Як правильно надіти наплічник?

Усі моделі обладнані зручною і дуже гнучкою системою кріплень, завдяки чому розташування наплічника і щільність прилягання до спини можна легко і дуже точно підігнати по своїй фігурі (іл. 45.5).

  • 1. Одягніть і прокоментуйте, як правильно надягнути наплічник?
  • 2. Розкажіть, як готувати похід?
  • 3. Розкажіть як організовується харчування в поході?
  • 4. Покажіть, прокоментуйте та виконайте укладання майна в наплічник.
  • 5. Які санітарно-гігієнічні вимоги до організації харчування в поході?