§ 38. Відділення в похідній та сторожовій охороні

На вашу думку, яка потреба відривати бойові підрозділи для ведення охорони?

Загальний порядок роботи командира відділення, призначеного в похідну охорону. Командир дозорного відділення з отриманням завдання зобов'язаний: розглянути на карті (схемі) маршрут руху, небезпечні ділянки і місця ймовірної зустрічі з противником; призначити спостерігачів, черговий вогневий засіб, піших дозорних; встановити порядок спостереження за місцевістю, наземним і повітряним противником, сигналами командира взводу, дій при зустрічі з противником (вороже налаштованим місцевим населенням); поставити завдання підлеглим.

Під час постановки бойових завдань підлеглим командир відділення вказує: • механіку-водію — маршрут і швидкість руху, порядок подолання небезпечних ділянок; • навіднику-оператору (навіднику кулемета, гармати), черговому вогневому засобу — порядок спостереження, відкриття і ведення вогню; • пішим дозорним — порядок огляду місцевості (об'єктів), дії при зустрічі з противником; • решті особового складу — сектори спостереження і порядок доповіді; дії під час руху, на привалах, при зустрічі з противником.

Про все виявлене на маршруті руху і про зустріч із противником командир дозорного відділення негайно доповідає командиру, який його вислав. У разі виявлення засідки противника дозорне відділення вступає в бій (іл. 38.1) (займає позицію) і забезпечує висування і вступ у бій основних сил ГПЗ (головної похідної застави), ГД (головного дозору).

Іл. 38.1. Дозорне відділення вступає в бій

Іл. 38.2. Командир відділення віддає бойовий наказ

У разі блокування ділянок маршруту руху вороже налаштованим місцевим населенням дозорне відділення, не входячи з ними в контакт, обходить цю ділянку і проводить колону, яка охороняється, обхідним маршрутом. У разі блокування колони похідна охорона сковує дії вороже налаштованого цивільного населення, не допускаючи роззброювання військовослужбовців (взяття їх у заручники), вживає заходів щодо просування встановленим маршрутом або у зворотному напрямку.

Бойовий наказ командира відділення щодо дій відділення в похідній та сторожовій охороні (варіант). У бойовому наказі командир відділення вказує (іл. 38.2): 1. Відомості про противника; 2. Завдання підрозділу, який охороняють, і завдання відділення: маршрут і швидкість руху, порядок спостереження, доповіді про помічене і порядок дій під час зустрічі із противником; 3. Після слова «наказую» ставить завдання підлеглим: механіку-водію — маршрут і швидкість руху; навіднику-оператору (навіднику кулемета, гармати) — порядок наведення і ведення вогню; решті особового складу — кому, куди і як вести спостереження, склад піших дозорних; 4. Сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними; 5. Час готовності до маршу і заступника. Після віддання бойового наказу командир відділення перевіряє готовність відділення до виконання бойового завдання і доповідає командиру роти (взводу).

Варіант бойового наказу командира відділення щодо дій відділення в похідній охороні

1. Противник. Зусиллями наших військ пересування противника зупинено на рубежі Івашів, Горинка. Одночасно розвідкою установлено висування його резервів із глибини. Зустріч з противником можлива на рубежі Вилкове, Більче. У тилу наших військ активно діють диверсійно-розвідувальні групи, очікується висадка повітряних десантів противника. Зустріч з ними можлива в будь-який час.

2. 1 мв — головна похідна застава (ГПЗ) — здійснює марш за маршрутом селище Зібровка, Пасіки, Павлопіль, Стернівка, Саранка із завданням не допустити раптового нападу противника на колону 3 мб, забезпечити йому вигідні умови для вступу в бій, не допустити проникнення наземної розвідки до колони батальйону.

1 мвід. — дозорне — прямує за маршрутом ГПЗ на віддалі зорового зв’язку і вогневої підтримки із завданням не допустити раптового нападу противника на колонну ГПЗ. Швидкість руху — 25...30 км/год. Під час руху відділення веде візуальне спостереження за допомогою оглядових приладів БМП, розвідку маршруту, місцевості й місцевих предметів. Про все помічене негайно доповідає встановленими сигналами, а в разі бою — по радіо, командиру ГПЗ. Дрібні групи противника відділення знищує і продовжує рух за маршрутом. При зустрічі переважаючого за силою противника відділення займає вигідну позицію і забезпечує розгортання і вступ в бій основних сил ГПЗ.

3. Наказую: Старшому солдату Гринюку (механіку-водію) рухатися за вказаним маршрутом ГПЗ, спостереження вести в напрямку руху, при спішуванні командира відділення виконувати команди навідника-оператора; старшому солдату Остапенку (навіднику-оператору) вогонь вести за моєю командою, а при спішуванні відділення та й самостійно, піші групи противника, а також противника на легкоброньованих і неброньованих машинах знищувати вогнем кулемета і гармати, танки — протитанковими ракетами; спостереження вести в напрямку руху і за повітряним противником; при спішуванні командира відділення керувати діями механіка-водія.

Спостереження вести: старшому солдату Сіренку (старшому стрільцю) — етил і за сигналами командира взводу; солдату Кущенку (кулеметнику) і солдату Заграйчуку (снайперу) — ліворуч; солдату Павленку (гранатометнику), солдату Грецьку (помічнику гранатометника) — праворуч.

Про все помічене негайно доповідати мені за внутрішнім зв’язком, голосом і визначеними сигналами. Старшому солдату Сіренку і солдату Кущенку бути в готовності за моєю командою діяти дозорними для огляду місцевості і місцевих предметів; старший бойової групи — старший солдат Сіренко. Десанту — бути в готовності до знищення противника через бійниці, а при зустрічі з переважаючим за силою противником — за моєю командою — спішитися, зайняти вигідну позицію і вогнем з місця забезпечити розгортання і вступ в бій ГПЗ.

4. Сигнали оповіщення. Про повітряного противника — голосом «ПОВІТРЯ», по радіо — «555»; про радіоактивне зараження — голосом «РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА», по радіо — «666»; про хімічне, бактеріологічне (біологічне) зараження — голосом «ХІМІЧНА ТРИВОГА», по радіо — «777». За сигналом «ПОВІТРЯ» механіку-водію продовжувати рух, здійснюючи маневрування машиною, десанту за командою старшого стрільця вести вогонь з відкритих люків БМП: загороджувальним вогнем — по літаках, супроводжувальним — по вертольотах. Вогонь корегувати за трасами куль. За сигналами «РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА» і «ХІМІЧНА ТРИВОГА» всьому особовому складу закрити всі люки і надіти протигази. Механіку-водію включити систему колективного захисту і продовжувати рух. Спостереження вести через прилади спостереження машини. Засоби захисту шкіри надягати за моєю командою.

Управління і взаємодія: «Зустрів противника» — по радіо «Грім-222», дозорним — підняти автомат стволом уверх; «Зустрів загородження» — по радіо «Рів-333», дозорним — підняти автомат прикладом вверх; «Виявив заражену ділянку місцевості» — по радіо «Туман-111», дозорним — підняти автомат горизонтально над головою; «Шлях вільний» — по радіо «Килим-555», дозорним — показати рукою в бік руху. За всіма сигналами управління і взаємодії діяти тільки за моєю командою.

5. Готовність до маршу — 19.40. Заступник — старший солдат Сіренко.

Відділення в сторожовій охороні. Сторожовий пост несе службу зазвичай протягом доби. Пароль і відгук встановлюються на кожну добу для впізнання своїх військовослужбовців. Перепусткою може служити найменування озброєння чи бойової техніки (наприклад: «Ствол», «Пушка», «Затвор»), а відкликом — назва населеного пункту, що починається з тієї ж букви, що і перепустка (наприклад: «Суми», «Полтава», «Запоріжжя»). Пароль повідомляється всьому особовому складу поста (застави) і підрозділів, що ведуть розвідку, а відклик — командирам цих підрозділів, а також особам, що посилаються для передачі їм наказів. Пароль запитується в осіб, що проходять через лінію охорони й ідуть по розташуванню підрозділу вночі, а відгук — в осіб, що передають наказ. Пароль і відгук вимовляють пошепки. Усіх, хто не знає пароля, а також ті, котрі прибули з наказом, але не знають відгуку, затримують. Затриманих командир відділення опитує особисто й залежно від обставин дозволяє їм іти далі чи направляє під конвоєм до командира, що вислав охорону.

У бойовому наказі командир сторожового поста вказує: 1. Орієнтири; 2. Склад, розташування і характер дій противника; 3. Завдання взводу; 4. Завдання відділення, позицію (БМП/БТР — основну і запасну вогневі позиції), смугу вогню і додатковий сектор обстрілу (БМП/БТР — основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції); 5. Завдання сусідів; 6. Завдання особовому складу: навіднику-оператору (навіднику кулемета), механіку-водію (водію), кулеметнику і гранатометнику — основні і запасні вогневі позиції; автоматникам — місця для стрільби, послідовність їхнього обладнання і зміни в ході бою; навіднику-оператору (навіднику кулемета) і кулеметнику, крім того, — основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції; 8. Сигнали оповіщення, управління і взаємодії, порядок дій за ними і пароль; 9. Час готовності і заступника.

1. Від яких підрозділів призначається дозорне відділення на марші, його місце в похідному порядку і завдання?
2. Організація спостереження в дозорному відділенні?
3. Зміст бойового завдання, що ставиться дозорному відділенню, яке висипається від батальйону (роти)?
4. Працюючи у групах, в ролі командира сторожового поста сформуйте варіант бойового наказу.
5. Повправляйтеся з добором пароля й відгуку згідно із завданням учителя.

Зміст

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України