Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 25. Кримінальна відповідальність за військові злочини та злочини проти національної безпеки України

Поняття «військовий злочин», «державна зрада». Злочином є передбачене Кримінальним кодексом (КК) України суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), учинене суб’єктом злочину. Ч. 1-ша ст. 401-ої КК визначає військовими злочинами такі, що спрямовані проти встановленого законом порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними під час проходження ними навчальних або спеціальних зборів. Усі злочини проти військової служби через їх специфіку об’єднано в розділі XIX «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)» Особливої частини КК. Ряд військових злочинів характеризується такими ознаками, як вчинення діяння в умовах воєнного стану, у бойовій обстановці, під час бою, у районі бойових дій. Ці ознаки свідчать про підвищену суспільну небезпеку діяння.

За відповідними статтями цього розділу, несуть відповідальність військовослужбовці Збройних сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.

Стаття 402. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, або інше умисне невиконання наказу карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні до двох років, або позбавленням волі до трьох років. За інших обставин це діяння карається позбавленням волі на 3-10 років.

Стаття 403. Невиконання наказу начальника, вчинене за відсутності ознак, зазначених у частині першій статті 402-ої цього Кодексу, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк до двох років. За інших обставин це діяння карається позбавленням волі на строк від двох до семи років.

Стаття 404. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків караються службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. За інших обставин це діяння карається позбавленням волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Стаття 405. Погроза вбивством або насильство щодо начальника карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до 2 років або позбавленням волі на той самий строк. За інших обставин це діяння карається позбавленням волі на строк 2-10 років.

Стаття 406. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, що виявилося в завданні побоїв чи вчиненні іншого насильства, карається арештом на строк до 6 місяців або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк до трьох років. За інших обставин це діяння карається позбавленням волі на строк 2-10 років.

Стаття 407. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця, караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років. За інших обставин це діяння карається позбавленням волі на строк від 2-10 років.

Стаття 408. Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. За інших обставин це діяння карається позбавленням волі на строк від 5-20 років.

Стаття 409. Ухилення від військової служби через самокалічення або іншим способом (симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману) карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. За інших обставин ці дії караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років

Також до військових злочинів, які підлягають кримінальній відповідальності та покаранню, належать: стаття 411. Умисне знищення або пошкодження військового майна, стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна, стаття 413. Втрата військового майна, стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин, стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання, стаття 421. Порушення статутних правил внутрішньої служби, стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості, стаття 425. Недбале ставлення до військової служби. Ці військові злочини караються позбавленням волі на різні строки залежно від обставин.

  • 1. Що в ККУ називають злочином?
  • 2. Що в ККУ називають військовим злочином?
  • 3. Які військовослужбовці несуть відповідальність за відповідними статтями розділу XIX ККУ?
  • 4. Розкажіть товаришу, які можуть бути військові злочини.
  • 5. Які види відповідальності передбачені за військові злочини?
  • 6. Як Стаття 111-та КК визначає державну зраду та як за неї карають?