Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

Розділ «Статути Збройних Сил України»

§ 18. Дотримання військовослужбовцем загальновійськових статутів ЗСУ під час виконання обов’язків військової служби

На сьогодні є реальні загрози національній безпеці України, що проявляються не лише анексією Криму та бойовими діями російських окупаційних військ на Донбасі, а й подальшим нарощуванням присутності поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил та підвищують небезпеку вже не гібридної, а відкритої війни. Тому захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовослужбовці ЗСУ мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією, законами України з військових питань, статутами ЗСУ та іншими нормативно-правовими актами.

Усі військовослужбовці незалежно від військових звань, службового становища та заслуг мають керуватися положеннями й вимогами Статутів ЗСУ. Статут внутрішньої служби визначає загальні права, обов'язки та взаємовідносини військовослужбовців.

Права військовослужбовців. Держава гарантує військовослужбовцям та членам їхніх сімей соціальний і правовий захист.

Військовослужбовці під час виконання службових обов'язків мають право застосовувати заходи фізичного впливу особисто або в складі підрозділу, а також носити, зберігати та застосовувати спеціальні засоби, зброю в порядку, встановленому законодавством. Але застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї допускається лише тоді, коли інші заходи виявилися неефективними або якщо через обставини застосування інших заходів є неможливим. При тому застосуванню зброї, за деякими винятками (раптовий напад, зокрема й із застосуванням техніки, втечі з-під варти зі зброєю тощо), повинно передувати попередження про намір застосовувати зброю і постріл угору. У разі застосування і використання зброї військовослужбовець зобов'язаний вжити заходів для того, щоб не було завдано шкоди стороннім особам. Також він має право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги. Про застосування сили та спеціальних засобів військовослужбовець доповідає безпосередньому командирові (начальникові), а про поранення або смерть, що сталися внаслідок їх застосування, а також про випадки застосування зброї військовослужбовець зобов'язаний негайно і письмово повідомити свого командира (начальника).

Начальники та підлеглі, старші та молодші за військовим званням. Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними силами України. За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглим накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглі зобов'язані беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, зокрема й тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

За своїми військовими званнями начальниками є: а) сержанти і старшини — для рядових однієї з ними військової частини; б) прапорщики і мічмани — для сержантів і старшин та рядових однієї з ними військової частини; в) молодші офіцери — для сержантів, прапорщиків і мічманів однієї з ними військової частини і старшин та рядових.

Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням не є стосовно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими за військовим званням.

Старші за військовим званням військовослужбовці мають право вимагати від молодших за військовим званням військовослужбовців додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за званням військовослужбовці мають беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців. У разі спільного виконання службових обов'язків військовослужбовцями, що не підпорядковані один одному, якщо їх службові відносини не визначені командиром (начальником), начальником є старший із них за посадою, а за рівних посад — старший за військовим званням.

Порядок віддання й виконання наказів. Накази віддають у порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення, його можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.

За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винних осіб притягають до відповідальності згідно із законом.

Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь», — і далі виконує наказ. Про виконання чи невиконання наказу він зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання.

Таблиця 18.1

Відповідальність військовослужбовців. Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Кожний військовослужбовець має військове звання відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Військові звання поділяють на армійські та флотські.

Знаком розрізнення військового чи спеціального звання зазвичай є погон — наплічна нашивка чи накладка на однострої. Наказом МО України від 20. 11. 2017 р. № 606 про «Про затвердження Правил носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями ЗСУ та ліцеїстами військових ліцеїв» затверджені певні погони (табл. 18.1).

30. 05. 2019 р. ВРУ прийняла за основу законопроект № 10181 щодо запровадження сержантських звань у ЗСУ. Він спрямований на вдосконалення законодавства України з питань проходження військової служби для впорядкування повноважень посадовців, прав та обов’язків сержантського (старшинського) складу тощо.

Армійські звання

Корабельні звання

Рядовий склад

рекрут

рекрут

солдат

матрос

старший солдат

старший матрос

Сержантський І старшинський склад

Молодший сержантський і старшинський склад

молодший сержант

старшина 2-ї статті

сержант

старшина 1-ї статті

Старший сержантський і старшинський склад

старший сержант

головний старшина

перший сержант

головний корабельний старшина

штаб-сержант

штаб-старшина

Вищий сержантський і старшинський склад

майстер-сержант

майстер-старшина

старший майстер-сержант

старший майстер-старшина

головний майстер-сержант

головний майстер-старшина

  • 1. У чому полягають права та обов’язки військовослужбовців щодо виконання військових статутів?
  • 2. Хто є старшим за військовим званням та службовим становищем?
  • 3. Що мають вимагати старші за військовим званням військовослужбовці від молодших за військовим званням?
  • 4. Розкажіть про порядок віддання й виконання наказів.
  • 5. Яка відповідальність за порушення вимог статутів під час виконання наказів та розпоряджень?
  • 6. Потренуйтеся в розрізненні військовослужбовців за військовими званнями.