§ 111. Домедична допомога в разі укусів комах і змій

Домедична допомога від отрути перетинчастокрилих. Сусідство з комарами, ґедзями, мошками та іншими дрібними комахами рідко буває приємним. Але річ не тільки в цьому — їх укуси здатні викликати достатньо важкі алергічні реакції.

Іл. 111.1. Комар

Іл. 111.2. Мошка

Іл. 111.3. Ґедзь

Через властивості слини комара (іл. 111.1), у місці укусу виникає невелике почервоніння, свербіж, жар. Щоб уникнути укусу, потрібно обробити всі відкриті місця тіла репелентом — цей засіб має бути обов'язково в аптечці мандрівника.

Мошки (іл. 111.2) активні в жаркі сонячні дні. Їх приваблює світлий одяг та запах поту. Момент укусу мошки не відчувається, але через кілька хвилин з'являється відчуття жару, свербіж, червоний набряк. Набряк спадає через декілька днів, а нестерпний свербіж може турбувати декілька тижнів. Зазвичай місця укусу розчісують до крові та появи виразок. Численні укуси мошки можуть викликати підвищення температури і появу ознак загального отруєння. Щоб уникнути укусів, необхідно обробити шкіру репелентом.

Ґедзі (іл. 111.3) можуть переносити інфекції. У місці укусу може з'явитися відчуття жару, набряк, почервоніння шкіри, можливе також збільшення лімфатичних вузлів. Укус Гедзя може швидко перетворитися на значну припухлість з білим пухирем посередині.

Іл. 111.4. Бджола

Іл. 111.5. Оса

Іл. 111.6. Шершень

Іл. 111.7. Джміль

Бджоли, оси, джмелі і шершні (перетинчастокрилі) (іл. 111.4 - іл. 111.7) — комахи, що жалять, бувають небезпечними для людей, які мають підвищену чутливість до їх отрути.

Через укусу бджолами, осами, шершнями, джмелями може виникнути місцева або загальна реакція. Для місцевої реакції характерні сильний біль, сверблячка та жар, почервоніння, набряк. Особливо набрякають повіки, губи, статеві органи. Тривалість місцевої реакції 1-8 діб. Загальні реакції бувають токсичними і алергічними. Токсична реакція виникає, коли людину одночасно ужалять кілька десятків або сотень комах. Важкість загальної токсичної реакції залежить від кількості отрути, яка потрапила до організму. Доза отрути від укусу 500 і більше комах смертельна. За загальної токсичної реакції, крім місцевого набряку, може з'явитися кропивниця — пухирна свербляча висипка на тілі. Її супроводжують висока температура, головний біль, блювота, марення, судоми.

Алергічна реакція на отруту комах виникає приблизно у 1-2% людей, і для її розвитку кількість отрути значення не має. Достатньо, щоб людину ужалила всього одна комаха. Алергічна реакція, яка з'являється після кожного наступного укусу, буде все більш важкою. Дуже небезпечний набряк язика і гортані, що може спричинити задишку. Отож алергічну реакцію можна лікувати тільки в медичній установі.

Найтяжча алергічна реакція — анафілактичний шок, який загрожує життю. Він розвивається відразу за укусом. Людина непритомніє, порушується діяльність багатьох органів і систем, насамперед серцево-судинної і нервової.

За загальної токсичної реакції, щоб загальмувати всмоктування, на місці набряку слід покласти грілку з холодною водою або рушник, змочений в холодній воді. Алкоголь категорично заборонено, оскільки він сприяє збільшенню проникливості судин, що призводить до посилення набряку. Не можна використовувати для місцевого охолодження сиру землю, глину, це може призвести до зараження правцем або зараження крові. Якщо набряк болючий і не зникає, необхідно звернутися до лікаря.

Той, у кого хоч один раз виникла алергічна реакція на отруту бджоли, оси, шершня або джмеля, повинен обов'язково звернутися до алерголога. Такій людині в літній період потрібно завжди мати при собі виданий алергологом так званий паспорт хворого алергічним захворюванням, у якому вказується прізвище, ім'я, по батькові власника, його вік, домашня адреса, телефон, діагноз, телефон алергічного кабінету, де спостерігався хворий, і ті невідкладні міри, які потрібно надати в разі укусу. Необхідно, щоб людина носила з собою шприц-упаковку і набір медикаментів, перерахованих у паспорті.

У важких випадках, коли в постраждалого зупиняється серце і зникає дихання, необхідно до приїзду ЕМД робити СЛР. Також необхідно забезпечити спостереження за станом хворого, у разі зупинки дихання і серцевої діяльності почати проведення.

Треба терміново звернутися до лікаря, якщо оса або бджола укусила в око, губи, рот або язик, оскільки набряк у цих місцях може бути небезпечним для життя. До приїзду лікаря слід охолоджувати місце укусу.

Іл. 111.8. Кліщ

Кліщі. Кліщ присмоктується протягом 15-20 хв, у цей час виділяючи анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним. Лише згодом, як правило, через кілька годин виникає відчуття болю або дискомфорт на місці укусу.

Піки активності кліщів (іл. 111.8) щороку припадають на квітень - травень та серпень - вересень. Кліщі (хоч і не всі) можуть переносити збудників як вірусних, так і бактеріальних захворювань. Зокрема такі небезпечні захворювання, як кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт, марсельська гарячка тощо.

Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, ломота у всьому тілі і млявість. Якщо не пролікуватися відразу, хвороба може вразити різні органи: шкіру, суглоби, м'язи, нервову і серцево-судинну систему, і навіть до інвалідності. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%.

Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, блювоти, порушення сну. При цьому захворюванні переважно уражається центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках — до летальних наслідків. Вірус зберігається в організмі іксодового кліща, який може потрапити на тіло людини із землі, кущів та високої трави. Заразитися можна не лише під час кровоссання кліща, але також якщо випадково його розчавити або розчесати місце укусу.

Якщо виявили кліща на шкірі, необхідно: 1) Негайно звернутися до найближчого травмпункту, які працюють цілодобово, де кліща вилучать, оброблять місце укусу та нададуть рекомендації щодо подальшого спостереження. Якщо це неможливо, постаратися видалити його самостійно, повільно витягнувши разом із хоботком, розхитуючи його пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити найближче до шкіри. 2) Після видалення кліща змастити ранку антисептичним розчином. Якщо залишилася частина кліща, його видаляють стерильною голкою. Видаленого кліща для проведення лабораторних досліджень на наявність збудників бореліозу необхідно помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд та щільно закрити кришку й подати у відповідну лабораторію. 3) Ретельно вимити руки з милом. 4) Протягом двох тижнів щоденно вимірювати температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення почервоніння на шкірі — звернутися до лікаря. 5) Здати аналіз крові на наявність імуноглобулінів класів М і G до збудника кліщового бореліозу.

Змії. В Україні живуть три види отруйних гадюк (іл. 111.9 - іл. 111.11), а також вужі (іл. 111.12), полози, ящірки, черепахи та інші плазуни.

Зазвичай люди отримують укуси, якщо випадково наступають, сідають чи лягають на плазуна. Гадюки ніколи не нападають на людину першими. Укус змії — це вимушена і крайня міра її самозахисту. Укус може мати важкі прояви та серйозні наслідки.

Іл. 111.9. Гадюка звичайна

Іл. 111.10. Гадюка степова

Іл. 111.11. Гадюка Нікольського

Іл. 111.12. Водяний вуж

Отрута гадюки викликає руйнування червоних кров'яних тілець крові. Після укусу на ураженому місці спостерігається болючий набряк з множинними дрібними крововиливами — геморагіями. Отрута швидко вражає життєво важливі системи організму людини: з'являється загальна слабкість, знижується тиск, виникає головний біль, задишка, запаморочення, набряк тканин та запалення лімфатичних вузлів, судоми.

У разі укусу необхідно якнайшвидше потрапити до лікаря, щоби отримати необхідну допомогу. Якщо транспортування до лікарні вимагає певного часу, надати домедичну допомогу постраждалому.

У разі виявлення зміїного укусу, типовим виявом якого є 2 червоні ранки від зубів, необхідно: • зберігати спокій і стежити, щоби постраждалий менше рухався; • надати йому горизонтальне положення з припіднятою головою; • максимально обмежити рухи, особливо ураженою кінцівкою; • звільнити уражену частину тіла від одягу, взуття, прикрас тощо; • ніколи не накладати джгут з метою запобігання поширення отрути по організму з кров'ю; • ранку на місці укусу слід обробити антисептиком і накласти стерильну пов'язку; • для зменшення загальної інтоксикації постраждалому треба давати багато пити; • якщо є аптечка, дати йому 1-2 таблетки від алергії, знеболювальні та сечогінні препарати; • під час транспортування покласти уражену кінцівку на підвищення; • якщо можливо, прикласти до рани лід, обгорнутий у тканину.

У разі укусу змії не варто намагатися припікати рану, накладати джгут, вживати алкоголь. Сучасні настанови з домедичної допомоги не рекомендують відсмоктувати отруту.