Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 11. Колективні традиції і норми

Які військові традиції та ритуали вам відомі?

Колективні традиції. Слово «традиція» в перекладі з латинської означає «передача». Колективні традиції — це норми та правила життя, поведінки воїнів, їхнє ставлення до військової діяльності, які виступають у вигляді соціально-психологічних регуляторів і передаються з покоління в покоління.

У військовому колективі важливу роль відіграють службові, професійні, моральні, спортивні традиції, свята, ритуали, звички. Усе це — найважливіший елемент соціально-психологічного клімату, у якому постійно перебуває воїн.

Умовно традиції можна розрізняти за такими ознаками:

  • за змістом: бойові, трудові, службові, побутові, спортивні тощо;
  • за сферою прояву: ідейно-моральні, правові, художні, релігійні тощо;
  • за належністю до різних спільностей людей: загальнолюдські, національні, територіальні, професійні, вікові, внутрішньоколективні (групові), змішані.

Найміцнішими традиціями є героїзм, любов до свого роду військ, бойової спеціальності, своєї частини, гордість за бойові заслуги, успіхи частини, підрозділу і належність до них. Також у військових колективах можуть складатися такі колективні традиції, як трудові (бути кращими у бойової підготовці), спортивні (бути першими у відповідних видах спорту), побутові (урочистість, ритуальність проводів воїнів, які звільнені в запас, приймання нового поповнення), службові (несення вартової служби без порушень), у громадському і культурному житті (зустрічі з ветеранами).

Передові, емоційно привабливі традиції стимулюють розвиток колективу, сприяють зростанню рівня свідомості й дисциплінованості особового складу, зміцненню бойової готовності підрозділу. І навпаки, втрата традицій унеможливлюють розвиток колективу, так само, як утрата пам'яті стає перешкодою для розвитку особистості.

У колективі традиції виступають як історично сформовані й закріплені форми діяльності та відповідні їм уявлення і цінності. На відміну від вимог Статуту, які прийшли до підрозділу «зверху», традиції виростають із життя підрозділу. Їх сила полягає в тому, що вони спираються на реальні події, що відбулися не де-небудь, а в їхньому колективі. Місце традицій в житті колективу можна порівняти зі звичками в житті кожного окремого воїна. Звички означають, що людина стійко відтворює певний спосіб поведінки, майже не замислюючись над цим. Аналогічним чином і традиції припускають певну стабільність у здійсненні деяких форм дисциплінованого поведінки.

Бойові традиції Збройних сил України. Провідними серед усіх традицій армії в цілому, а також кожного військового колективу є бойові традиції.

Бойові традиції — це історично складені правила та звичаї, що спонукають воїнів зразково і з гідністю виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною. Бойові традиції як елементи надбання українського війська передаються з покоління в покоління та зберігають свою актуальність для потреб військової практики й зразкового виконання військового обов'язку протягом тривалого часу.

Бойові традиції — це комплексне поняття, тому йдеться не лише про бойове застосування. Це один із елементів супроводження діяльності, ідеологічний зміст службової діяльності ЗСУ. Наприклад, перейменування військових частин ґрунтується на історичних постатях українського народу чи подіях.

У 2014 р. було скасовано офіційне свято «День захисника Вітчизни» (23 лютого) і натомість було запроваджено День захисника України (14 жовтня — на свято Покрови).

Наказом Начальника Генерального штабу ЗСУ у 2018 році затверджена Програма заходів щодо відновлення та впровадження національних бойових традицій у ЗСУ.

Суть відновлення українських традицій полягає в повному забутті усього радянського. Експерти акцентують увагу на тому, що українське військо має набагато глибше коріння та історичне тло, ніж СРСР і Червона армія. Основа ідеології українського війська ґрунтується на бойовому минулому козаків, походів київських та галицьких князів, а також армії УНР. За роки війни на Донбасі народилися розповіді, історії, хроніка з боїв (ДАП, Іловайськ, Савур-Могила), з'явилися нові відзнаки, які пов'язані з АТО - ООС та обороною міст.

Уже зараз є багато традицій та важливих започаткувань. Це стосується, зокрема, вручення бойових прапорів військовим частинам як відзнаки військової доблесті під час ведення бойових дій; надання бригадам і полкам почесних найменувань не за радянськими зразками, а відповідно до української новітньої історії та вимог сучасності; отримання штандартів командувачів; зміни зовнішнього вигляду та назв державних нагород, відомчих відзнак. Змінилися правила носіння нових елементів форми, з'явилася нова символіка та знаки розрізнення, зокрема — військових звань та розміщення їх на погонах від ліцеїстів до генералів, нові берети, їхні кольори та призначення (іл. 11.1).

Військові ритуали та символи. Основною ознакою наявності традиції є властивий тільки даному підрозділу військовий ритуал. Ритуал — це впорядкована система дій, що символізують певні соціальні цінності.

Ритуал є формою підтримки традиції. Наприклад, ритуал віддання військового вітання має велике морально-психологічне навантаження. Наповнений шляхетним змістом, традиційний обмін військовим вітанням нагадує кожному військовослужбовцю про перебування в одному бойовому строю захисників Батьківщини. Підносячи долоню до головного убору, воїни підкреслюють взаємну повагу і готовність допомогти один одному.

Найважливішою та хвилюючою подією в житті воїна є проведення ритуалу складання Військової присяги (іл. 11.2). Військова присяга — документ юридичної сили, що має державне значення. У ній сформульовано найважливіші вимоги до воїна, які він має неухильно виконувати в інтересах національної безпеки України. Складаючи присягу, воїн клянеться перед народом, державою бути вірним і відданим їм, як були вірними й відданими рідній землі запорозькі козаки, Січові стрільці, борці з нацизмом у роки Другої світової війни.

Іл. 11.1. Вручення марунового (крапового) берета у Десантно-штурмових військах

Іл. 11.2. Урочисте складання присяги на вірність Українському народові

Ритуал складання військової присяги як клятви воїна на вірність своєму народові на території сучасної України започатковано у IX ст. з приходом на наші землі скандинавів. Ритуал складання військової присяги на вірність Україні вперше був проведений Легіоном січових стрільців 3 вересня 1915 р.

Урочистий ритуал складання присяги відбувається в урочистій обстановці на плацу військового підрозділу. Розпочинається захід з виносу Бойового Прапора та привітального виступу командира підрозділу. Молодий воїн зі зброєю в руках біля Бойового Прапора військової частини перед строєм дає персональну клятву народові України. Складання Військової присяги для кожного військовослужбовця залишається в пам'яті на все життя. Вірність військовому обов'язку, Військовій присязі — це традиція, і її дотримання є мірилом моральності громадянина, його справ і вчинків.

Колективні норми. Колективні норми є різновидом стійких колективних думок, предметом яких є правила, вимоги до поведінки воїна в тих чи інших умовах. Як єдині норми в колективній свідомості закріплюються вимоги законів, принципів моралі, військових статутів.

  • 1. Що таке колективні традиції?
  • 2. За якими ознаками розрізняють традиції?
  • 3. Які традиції є провідними у військовому колективі?
  • 4. Яке значення мають службові та побутові традиції для згуртування колективу?
  • 5. Що є основною ознакою наявності традиції у військовому колективі?
  • 6. Які військові ритуали вам відомі?