Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 109. Ознаки гострих хвороб шлункового-кишкового тракту (ШКТ), кишок і сечовивідних шляхів

Травна система людини наскрізна, складається з трьох відділів, починається ротовою порожниною та закінчується анальним отвором (іл. 109.1). Передній відділ — це ротова порожнина (губи, зуби, язик), глотка, стравохід; у ньому їжа механічно обробляється, частково знезаражується і розщеплюється.

Шлунок, тонкий і товстий кишечник є середнім відділом ШКТ, у якому відбувається хімічне розщеплення й всмоктування спожитої їжі та формування калу. У задньому відділі — прямій кишці — накопичується та виводиться кал.

Ознаки гострих хвороб шлунково-кишкового тракту — шлунка (спрага, біль у животі, відрижка, печія, блювання, шлункова і кишкова кровотечі, пронос тощо). Сильна спрага — це симптом, який вказує на дефіцит води в організмі. Причиною появи спраги за гострих хвороб шлункового тракту стають блювання, пронос (діарея), рясний піт та гарячка (висока температура понад +38 °С), що їх супроводжують та зневоджують організм.

Іл. 109.1. Травна система людини

Іл. 109.2. Типові больові точки живота у разі захворювання внутрішніх органів

У цих випадках для встановлення справжньої причини нездужання потрібна медична консультація і проведення низки діагностичних процедур.

Біль у животі є неспецифічним симптомом багатьох захворювань і має такі особливості: локалізація, різновид — гострий і хронічний, характер — пронизуючий, пекучий, тупий, тиснучий, нападоподібний, спазматичний; інтенсивність; чинники, що викликають або змінюють біль, особливо такі, як їжа, пиття, блювання, випорожнення, положення тіла (іл. 109.2).

На органічне захворювання, яке вимагає негайної діагностики або хірургічного лікування, вказує, наприклад, гострий біль у животі. Біль зі швидким погіршенням стану постраждалого (падіння артеріального тиску крові — гіпотензія), часткова втрата притомності, порушення дихання) — може бути ознакою внутрішньочеревної кровотечі, перфорації шлунку, гострого панкреатиту, гострої печінкової недостатності та ін.

Домедична допомога. Постраждалому з такими симптомами необхідна термінова консультація хірурга та проведення призначених ним досліджень, бо вирішальним у цій ситуації є «чинник часу». До приїзду ЕМД надати постраждалому зручне положення та укрити його термопокривалом / ковдрою. Не можна давати пити та їсти, уживати знеболювальні засоби, які можуть змінити клініку захворювання й призвести до діагностичної і тактичної помилки. Але якщо біль нестерпний, то дають анальгетики і письмово повідомляють, що введено і коли. Транспортують хворого обережно і зазвичай лежачи.

Відрижка — це вихід зайвих газів зі шлунка, що завжди є в ньому. Постійна відрижка відбувається унаслідок запалення стравоходу, ураження шлунка, грижі харчового отвору в діафрагмі та ін. Відрижку спостерігають і через захворювання жовчного міхура, печінки, шлунка, дванадцятипалої кишки, серцево-судинної системи (наприклад, інфаркт міокарда — омертвіння серцевого м'яза). Тому слід піти на прийом до лікаря-гастроентеролога.

Печія — це відчуття печіння в стравоході, частіше в нижній його третині, що пов'язане з витоком вмісту шлунка та вмісту дванадцятипалої кишки в стравохід. Зазвичай печія виникає після прийому їжі. Вона часто є одною з перших ознак запалення слизової шлунка — гастриту, який без лікування призведе до утворення виразки шлунка. Виразка шлунка — це поява відкритої ранки на слизовій оболонці шлунка. Вона різко підвищує внутрішньочеревний тиск, що заважає нормальному перетравленню їжі і сприяє вкиданню шлункового соку в стравохід.

Блювання — складнорефлекторний акт, який закінчується виверженням вмісту шлунка (іноді разом із вмістом кишечника) назовні через рот (рідше і через ніс). У фізіологічному відношенні воно є захисною реакцією ШКТ на потрапляння в нього (або виникнення в ньому) токсичних або інших шкідливих речовин. Блювання є симптомом багатьох захворювань, тому якщо воно часто повторюється, то вимагає ретельного обстеження і лікування відповідно до причини. За кривавої блювоти (гематемезіс — унаслідок кровотечі зі стравоходу, шлунка чи дванадцятипалої кишки) або каловій потрібна негайна госпіталізація.

Домедична допомога постраждалому під час блювання. Якщо дозволяє стан хворого, його потрібно зручно посадити на стілець, закрити груди і коліна рушником або клейонкою так, щоб нижній край звисав у таз. За наявності зубних протезів їх виймають. Постраждалого нахиляють над тазом, при цьому однією рукою підтримують його голову, поклавши долоню на лоб, а другою рукою тримають підставлену під підборіддя миску (лоток) або підтримують плече хворого (іл. 109.3).

Іл. 109.3. Домедична допомога постраждалому під час блювання

Іл. 109.4. Кровотеча: а — із судини, яка вражена ерозією, б — шлункова кровотеча

Непритомного хворого, що лежить, під час блювання необхідно повернути на бік, забравши при цьому подушку і опустивши підголівник, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи. До рота підставляють ниркоподібний лоток, під який кладуть клейонку або серветку, щоб не забруднити білизну. Залишки блювотних мас з ротової порожнини видаляють за допомогою елекровідсмоктувача чи гумового балона або марлевого тампона на затискачі. Після закінчення блювання притомному хворому дають воду для полоскання ротової порожнини і рушник для витирання.

Шлункова кровотеча — дуже небезпечний стан, за якого кров витікає із судин, які вражені ерозією або патологією, у просвіт шлунка (іл. 109.4). На сьогодні розрізняють близько 100 різноманітних патологій, які можуть спричинити шлунково-кишкові кровотечі. Вони можуть відбуватися як окремо, так і одночасно.

їх симптомами можуть бути такими: непритомність, тахікардія, мелена (чорні безформні випорожнення з характерним неприємним запахом, що утворюються з суміші крові з вмістом шлунка і кишечника), блювання, забарвлення якого нагадує кавову гущу, блідість шкіри і запаморочення. Постраждалого кладуть на ліжко з трохи піднятими ногами та забезпечують йому цілковитий спокій, прикладають до ймовірного місця кровотечі грілку з холодною водою і терміново викликають бригаду ЕМД. Не можна залишати хворого без нагляду. Він підлягає госпіталізації в спеціалізований центр з лікування шлунково-кишкових кровотеч, а за відсутності такого — у хірургічний стаціонар багатопрофільної лікарні для надання кваліфікованої допомоги, інакше це може призвести до його смерті.

Госпіталізувати таких хворих у найближчу лікарню можна лише за умови тяжкого стану хворого або за інших виняткових обставин.

Ознаки гострих хвороб шлунково-кишкового тракту — кишок (проноси, закрепи, метеоризм, кишкова кровотеча).

Проносом (діарея) називають стан, за якого людина виділяє кал надто рідкої консистенції (рідкий або напіврідкий) з частотою випорожнень більше 3 на добу. Причинами проносу є: інфекції ШКТ або потрапляння з їжею та водою бактерійних токсинів — це понад 90 % випадків гострої діареї; побічні ефекти приймання різних ліків (найчастіша причина неінфекційної діареї) тощо.

Основним ускладненням діареї є зневоднення організму з наступними ускладненнями. Хворого до проведення консультації лікаря слід укласти в ліжко і не годувати.

Іноді проноси перемежовуються закрепами. Запором (закрепом) вважають хронічну затримку випорожнення кишечника понад 48 год за наступних ознак, які спостерігаються не менше, ніж упродовж трьох місяців: відчуття неповного випорожнення, невелика кількість (менше 100 г) і густа консистенція калу, натужування при дефекації не менше 15 хв. Лікування запору у хворих мають призначати кваліфіковані фахівці.

Метеоризм — це надлишкове скупчення газу в ШКТ унаслідок їх підвищеного утворення чи недостатнього виведення з кишечника. Він проявляється здуттям живота, розпираючим болем у животі, можливо рясне виділенням великої кількості травних газів.

Хворим з метеоризмом призначають дієту з обмеженою кількістю вуглеводів та кислих напоїв. За необхідності призначають етеросорбенти — активоване вугілля і под., накопичені гази з просвіту кишки видаляють за спеціальною методикою.

Кишкова кровотеча — різновид внутрішніх кровотеч. Вона може виникнути і розвинутися у випадках пошкоджень внутрішніх кровоносних судин — артерій, капілярів, вен.

Домедична допомога залежить від масивності кровотечі. За незначних кровотеч з гемороїдальних вен її проведення практично не потрібно. Хворому в задній прохід поміщають тампон і перевозять його в лікарню. Коли ж пацієнт втрачає великий об'єм крові, а джерело кровотечі точно не відоме, необхідно викликати бригаду ЕМД. До її прибуття постраждалого слід укласти на клейонку та прикрити задній прохід рушником для того, щоб вбиралася кров.

Під час кишкової кровотечі заборонено їсти, це може викликати прискорення перистальтики і посилення кровотечі, однак дозволено пити рідину малими ковтками.

Ознаки гострих хвороб сечовивідних шляхів (розлад виділення сечі, набряки, гіпертонія, біль). Основними компонентами сечовидільної системи людини є нирки, сечовід, січовий міхур та сечівник (уретра).

Розлад виділення сечі. Сечовипускання — це фізіологічний акт, який контролюється центральною нервовою системою і в нормі має бути своєчасним, вільним, безболісним, повним та приносити полегшення. Будь-які розлади акту сечовипускання об'єднують у поняття «дизурія». Її симптоми наявні практично при всіх захворюваннях сечового міхура, сечівника, передміхурової залози та сім'яних міхурців.

Гостра затримка сечовипускання найчастіше виникає за наявності перешкоди для відтоку сечі з сечового міхура (пухлини передміхурової залози, камінь сечового міхура чи сечівника тощо) і зазвичай супроводжується частими позивами до сечовипускання та різким болем унизу живота. У разі гострої затримки сечовипускання хворому треба терміново викликати бригаду ЕМД для надання невідкладної допомоги — проведення катетеризації або надлобкової пункції сечового міхура з евакуацією сечі.

Набряки — один з основних симптомів захворювань нирок; вони спостерігаються в ділянках повік, нижньої частини живота, калитки, кінцівок.

Причиною болю частіше є патологічний процес у сечовому міхурі, але він може бути зумовлений і захворюваннями тазового відділу сечоводу, передміхурової залози, сечовипускного каналу, внутрішніх статевих органів і прямої кишки. Тому без установлення причини болю лікарем не можна застосовувати для лікування власні методи й домашні засоби, як і за інших симптомів, щоб не нашкодити здоров'ю постраждалого.

Є багато різних причин болю, але в усіх випадках необхідно негайно звернутися за медичною консультацією до фахівця — лікаря-уролога. Самолікування категорично неприпустимо! Вчасно вжиті заходи допоможуть швидше вилікуватися.

Гіпертонія. За даними ВООЗ, артеріальний тиск крові (AT) понад 130/80 мм рт. ст. є вже гіпертонією (АГ). Це вважають захворюванням, коли AT не приходить у норму. Ознаки гіпертонії: головні болі, шум у вухах, болі в очних яблуках, зниження пам'яті, поганий сон, серцебиття, задишка. Гіпертонія збільшує ризик серцевого нападу та інсульту.

Домедична допомога полягає в контролі артеріального тиску — щоденному дворазовому його вимірюванні та своєчасному прийманні призначених лікарем ліків. У випадку раптового підвищення AT, який не знижується після прийому цих ліків, з метою попередження інсульту (це гостре порушення мозкового кровообігу, що спричинює ушкодження тканин мозку і розлади його функцій) потрібно викликати бригаду ЕМД і пояснити диспетчеру причину виклику. Постраждалого покласти в горизонтальне положення з припіднятими головою і плечами та не давати йому їсти й пити, забезпечити постійний нагляд за ним до приїзду бригади ЕМД.

Гострий апендицит — це запалення червоподібного відростка кишечника (апендикса) внаслідок розвитку інфекції в ньому. Апендицит може бути простим (катаральний) і деструктивним: флегмонозний, гангренозний і перфоративний. У разі гострого апендициту відразу з'являється біль, частіше в правій нижній частині живота, де знаходиться сліпа кишка. Іноді він виникає спочатку в надчеревній ділянці або по всьому животі з подальшим переходом в праву нижню ділянку живота.

Домедична допомога за гострого апендициту. Вже навіть запідозрівши «гострий апендицит», ви повинні хворого негайно доправити в хірургічне відділення, тому насамперед слід викликати бригаду ЕМД, а потім спробувати полегшити стан хворого до приїзду медиків. Його укладають у ліжко, на живіт можна покласти міхур з льодом або грілку з холодною водою. Таким пацієнтам категорично не можна давати питво та їжу, знеболювальні засоби (зменшення болю може призвести до хибного діагнозу й неправильного лікування) та пробувати очистити кишечник за допомогою проносних засобів або клізми.

У людей, які страждають на гостру або хронічну виразкову хворобу, може відбутися прорив шлунка внаслідок роз'їдання його стінок виразкою (іл. 109.5). Зазвичай хворий відчуває гострий біль (т. зв. «удар кинджалом») у ділянці шлунка. Вміст шлунка, витікає в черевну порожнину або в заочеревинний простір, що зумовлює її інтенсивне запалення. На початках можлива блювота. Хворий нерухомий, у нього може наступити непритомний стан і виникнути шок. Ноги нерідко приведені до живота. Вираз обличчя сповнений страждання. Шкірні покриви бліді, може виступити холодний піт, спостерігається невеликий ціаноз губ. Дихання поверхневе (глибокий вдих неможливий через біль), супроводжується стогоном. Пульс нормальної частоти або навіть уповільнений.

Заходи домедичної допомоги за гострих хвороб шлунково-кишкового тракту

Іл. 109.6. Алгоритм домедичної допомоги за гострих захворювань шлунково-кишкового тракту

Такий хворий повинен бути негайно доставлений в хірургічне відділення — його може врятувати тільки екстрена операція, тому насамперед треба викликати бригаду екстреної (швидкої) допомоги, а потім полегшити стан хворого до її приїзду — необхідно надати напівсидяче положення із зігнутими в колінах ногами.

Переважно під час надання домедичної допомоги постраждалим з ознаками гострих хвороб ШКТ треба дотримувати певного алгоритму дій (іл. 109.6).

  • 1. Яка домедична допомога хворому, у якого болі в животі?
  • 2. Що таке відрижка? Ознакою чого є печія?
  • 3. Які причини виникнення блювання та яка домедична допомога при цьому?
  • 4. Які найчастіші причини шлункової кровотечі та яка домедична допомога при ній?
  • 5. Що таке пронос і яка домедична допомога в разі його виникнення?
  • 6. Що вважають запором і яка домедична допомога при цьому?
  • 7. Що таке метеоризм і яка домедична допомога при цьому?
  • 8. Які причини набряків?
  • 9. Що таке гіпертонія і яка домедична допомога необхідна такому хворому?
  • 10. Що таке гострий апендицит?