Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 107. Тепловий і сонячний удари. Ураження електричним струмом, блискавкою

Тепловий та сонячний удар, причини їх виникнення та симптоми розвитку. Тепловий та сонячний удари — це небезпечні для життя стани. Вони можуть виникати як кожен окремо, так і одночасно. Тепловий удар настає внаслідок перегріву всього організму людини. Сонячний удар є наслідком розширення кровоносних судин мозку під впливом на них надмірно високої температури та перегрівання власне головного мозку.

Причини виникнення. Є два основних різновиди теплового удару. Перший — найчастіше розвивається в людей під час виконання важкої фізичної роботи в погано провітрюваних приміщеннях або гарячих цехах, а також у спортсменів за великих фізичних навантажень у спекотну погоду. Другий — частіше трапляється в людей похилого віку і маленьких дітей через високу температуру повітря. Також сприяють виникненню теплового удару ще й підвищена вологість повітря, зневоднення організму і порушення процесів його терморегуляції.

Швидка втрата рідини призводить до зневоднення організму та порушення водно-сольового балансу. Це спричиняє гіповолемію — стан, за якого в організмі людини через некомпенсовану втрату води зменшується об'єм циркулюючої крові та підвищується її в'язкість. Тому погіршується кровообіг у тілі, зокрема в головному мозку та серці, що спричиняє недостатність кисню в мозку, а також виникає гостра серцева слабкість.

Подальше погіршення кровообігу головного мозку й серця призводить до їх кисневого голодування та гострої серцевої недостатності, що часто спричиняє стан короткочасної непритомності. Разом це без надання допомоги може розвинутися в тепловий удар важкого або вкрай важкого ступеня з настанням клінічної смерті.

Симптоми розвитку. Унаслідок дії високих температур зовнішнього середовища в постраждалих можуть виникнути теплові судоми, теплова перевтома та тепловий удар. Теплові судоми — болісні скорочення м'язів переважно в ділянках гомілок або м'язів передньої черевної стінки, які виникають на тлі зневоднення та внаслідок надмірної активації нервової системи. Теплова перевтома — нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна, волога унаслідок рясного потовиділення, почервоніла або пізніше бліда шкіра, головний біль, відчуття спраги та нудоти, запаморочення або слабкість. Спричиняє її недостатність кровообігу, зумовлена гострою гіповолемією внаслідок зневоднення організму та зниження судинного тонусу.

Тепловий удар — висока температура тіла, іноді досягає +41 °С, червона, гаряча суха шкіра, підвищена роздратованість і спалахи гніву, сильний головний біль, запаморочення, порушення зору, багаторазова блювота, часто виникає спрага, аритмія серцевої діяльності, втрата свідомості, прискорення пульсу та поверхневе дихання, розлади координації рухів. Цей патологічний стан виникає раптово і зумовлений розладами терморегуляції організму за тривалого впливу на нього високої температури повітря або інфрачервоного (теплового) випромінювання. Він становить серйозну небезпеку для здоров'я і життя людини, якщо вчасно не надати їй допомогу.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим від перегрівання немедичними працівниками. За теплових судом перемістити постраждалого в прохолодне місце та укласти його в горизонтальне положення, що забезпечить приплив крові до мозку; дати постраждалому випити прохолодної води; за можливості, обережно промасажувати ті м'язи, які судомить.

За теплової перевтоми і теплового удару, треба терміново понизити температуру тіла, тому постраждалого необхідно перемістити в прохолодне місце, якщо він знепритомнів, то укласти в протишокове положення — у горизонтальне положення з піднятими ногами (іл. 107.7), або опустити трохи голову нижче рівня тіла. Викликати бригаду ЕМД. Розстебнути одяг постраждалого, за можливості, зняти нагрітий одяг і залишити лише необхідний мінімум, щоб забезпечити доступ повітря до його шкірних покривів. У разі появи блювоти, проконтролювати, щоб він не захлинувся блювотними масами (повернути голову набік); дати постраждалому випити прохолодної води до зникнення спраги (не поїти кавою, міцним чаєм, алкоголем, хоча можна дати ледь теплий неміцний чай з цукром для підтримки рівня енергопостачання головного мозку та серця). Але давати пити до 250 мл з невеликими перервами у кілька хвилин. Накласти вологі, прохолодні компреси на ділянки, де проходять великі судини (бокова поверхня шиї, підпахвинні й пахові ділянки), та на лоб, для загального охолодження тіла можна використати вентилятори (іл. 107.2) та обтирати постраждалого прохолодними серветками. Не слід охолоджувати повним зануренням його у воду.

Іл. 107.1. Постраждала від теплового удару в протишоковому положенні

Іл. 107.2. Постраждала від теплового удару з накладеними вологими прохолодними компресами

Треба забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади ЕМД, у разі погіршення стану постраждалого до її приїзду повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

З метою профілактики теплового удару в спеку бажано уникати підвищеного фізичного навантаження, у т. ч. занять силовими видами спорту. Не допускати зневоднення організму і пити доброякісну воду до повного вгамування спраги, але не алкогольні напої, міцний чай або каву. У спекотний день на вулиці треба носити одяг з легких натуральних матеріалів світлих тонів. Для охолодження тіла добре періодично обтирати мокрими серветками (рушником) шкіру. Уникати перебування в задушливому, непровітреному приміщенні або в автомобілі, що стоїть під сонячними променями.

Сонячний удар за ознаками дуже схожий на тепловий удар. Однак він спричиняється сонячними променями, переважно інфрачервоними з довжиною хвилі 0,76-

Іл. 107.3. Постраждала від сонячного удару з накладеним холодним компресом на голову

Іл. 107.4. Вигляд шкірного покриву: а — нормального, б — ураженого електричним струмом

0,85 мкм. Вони, за останніми даними досліджень, проникають через тканини і навіть через кістки черепа в глибину тіла до 4 см й нагрівають внутрішні органи та підвищують загальну температуру тіла. Тривале опромінювання значної площі поверхні тіла та локальне перегрівання потилично-тім'яної ділянки й оболонок мозку та самого мозку — головного органу ЦНС, є особливо небезпечним. Розширяються кровоносні судини оболонок та самого мозку, у них падає тиск й гальмується рух крові, що спричиняє порушення мозкового кровообігу і його кисневе голодування та непритомність.

Симптоми сонячного удару: почервоніння обличчя, загальна слабкість; підвищення температури тіла до +39-40 °С; почастішання пульсу (навіть до 120-140 за хв) та дихання; головний біль, запаморочення; можливі нудота й блювота; у тяжких випадках — погіршення серцевої діяльності, зниження артеріального тиску крові, судоми, непритомність тощо. Небезпечно те, що ознаки можуть проявитися не відразу, а за кілька годин, коли людина вже не опромінюється сонячними променями.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим від сонячного удару немедичними працівниками.

Перемістити постраждалого в прохолодне місце, якщо він знепритомнів, та укласти в протишокове положення — у горизонтальне положення з піднятими ногами (іл. 107.1), або опустити голову трохи нижче від рівня тіла. Для попередження потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи повернути голову набік. Викликати бригаду ЕМД. Розстебнути стискаючий одяг постраждалого, за можливості, взагалі зняти одяг до певних меж, залишити лише необхідний мінімум, щоб забезпечити доступ повітря до його шкірних покривів. Постраждалому накласти холодний компрес на голову (іл. 107.3), можна обмити лице прохолодною водою та дати напитися води частими, але маленькими ковтками. За відсутності дихання та серцебиття виконати серцево-легеневу реанімацію. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади ЕМД, у разі погіршення стану постраждалого до її приїзду повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Щоб уникнути сонячних ударів у спекотну сонячну погоду, необхідно носити головні убори зі світлих матеріалів, які ефективніше відбивають сонячне світло.

Ураження електричним струмом, блискавкою. Вплив електричного струму на організм людини. Дію електричного струму на організм людини супроводжує зовнішнє ураження тканин (іл. 107.4) та органів. Проходячи через тіло людини, електричний струм діє не тільки в місцях контактів і на шляху його проходження через організм, але й на ЦНС, уражає внутрішні органи (серце, легені тощо). Під час дії струму на тіло людини виникає термічний, електролітичний та біологічний ефекти.

Термічна дія струму нагріває тканини і органи на його шляху, випаровує вологу, що спричиняє опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою, що утворилася з тканинної рідини і крові.

Електролітична дія струму проявляється порушенням біохімічних процесів у тканинах і органах, що є основою забезпечення життєдіяльності організму.

Біологічна дія струму подразнює та збуджує тканини організму, а також порушує перебіг внутрішніх біологічних та біоелектричних процесів на клітинному рівні.

Опір тіла людини мінливий і залежить від багатьох причин (незадовільний стан здоров'я, втома, голод, стан сп'яніння, емоційне збудження) та коливається в дуже широких межах. Що вища прикладена до тіла напруга, то більша небезпека ураження. Хоч саме по собі значення напруги не є критерієм небезпеки ураження.

Величина струму по-різному впливає на організм. Розрізняють порогово відчутний струм, порогово невідпускаючий струм, порогово фібриляційний струм.

Порогово відчутний струм — найменше значення того струму, який під час проходження через організм людини дає відчуття подразнення — до 10 мА і частоті 50 Гц відчувається неприємна подразлива дія струму, яку супроводжують судомні скорочення м'язів.

Порогово невідпускаючий струм — найменша величина електричного струму, , що викликає судомні скорочення м'язів руки, у якій затиснений провідник (10-18 мА при змінному струмі частотою 50 Гц; 50-80 мА при постійному струмі). При струмі 25-50 мА утруднюється дихання; при струмі 50-100 мА порушується ритм роботи серця — до паралічу дихання. Струм в 100 мА при 50 Гц і вище вважають смертельним для людини.

Порогово фібриляційний струм — найменше значення електричного струму, проходження якого через організм людини спричиняє фібриляцію серця (50 мА і більше за змінного струму частотою 50 Гц; 300 мА — за постійного струму).

На тяжкість ураження тіла (травми) впливає як сила, так і шлях струму через тіло людини, який назвали «петля струму». Небезпека зростає, якщо струм проходить через петлі з найбільш життєво важливими органами: серце, головний мозок, легені (наприклад, ліва рука — права рука) або головний мозок (голова — рука).

Небезпека ураження від змінного струму досягає максимуму за частот 50-200 Гц. Постійний струм з напругою до 600 В у 4-6 разів є безпечнішим, ніж змінний з частотою 50 Гц. Він, порівняно зі змінним того ж значення, коли проходить через тіло людини, спричиняє слабші скорочення м'язів і менш неприємні відчуття. За більш високої напруги постійний струм стає небезпечнішим від змінного з частотою 50 Гц. Умовно безпечною є напруга 12 В.

У випадку замикання фази на землю на поверхні землі з'являється електричний потенціал. У зоні розтікання струму людина може опинитися під різницею потенціалів, наприклад, коли вона стоїть між двома точками ланцюга електричного струму, які розташовані одна від одної на відстані кроку.

Напруга кроку — це різниця потенціалів між двома точками, у зоні розтікання струму на відстані кроку, на яких одночасно стоїть людина.

Електричні травми — це ушкодження, що виникають у результаті впливу електричного струму великої сили або розряду атмосферної електрики (блискавки). Електротравми умовно поділяють на місцеві та електричні.

Під дією електроструму (електродуги) місцева електротравма локально ушкоджує тканини тіла та кістки. Вона спричиняє електричні опіки, електричні знаки, електрометалізацію шкіри, електроофтальмію, механічні ушкодження. Електричні опіки можуть бути поверхневими (ураження шкіри) (іл. 107.5) та внутрішніми. Внутрішні опіки уражають внутрішні органи і тканини тіла. Електричні опіки виникають унаслідок нагрівання тканин тіла людини струмом величиною понад 1 А.

Іл. 107.5. Опіки від ураження

Іл. 107.6. Електрометалізація шкіри

Іл. 107.7. Електроофтальмія електричним струмом

Електрометалізація шкіри в разі просочування поверхні шкіри частинками металу під час його випаровування чи розбризкування під впливом електричного струму зображена на іл. 107.6. Електрометалізація шкіри є безпечною (за винятком очей) і з часом зникає.

Електроофтальмія — це ураження зовнішніх оболонок очей унаслідок горіння електричної дуги потужним ультрафіолетовим випромінюванням, яке енергійно поглинається клітинами організму і спричиняє в них хімічні зміни (іл. 107.7). У постраждалого з'являється різкий біль в очах, відчуття в них стороннього тіла або піску, осліплення, світлобоязнь, сльозотеча тощо. Для її попередження треба використовувати захисні окуляри, які не пропускають ультрафіолетові промені і захищають очі від дії розплавленого металу в разі виникнення електричної дуги.

Механічне пошкодження виникає внаслідок різкого мимовільного скорочення м'язів під дією струму, що вражає людину. Він порушує цілісність шкіри, кровоносних судин, нервової тканини, може спричинити вивихи і навіть переломи кісток.

Найнебезпечнішим видом ураження електричним струмом, який порушує функціонування серцевої, дихальної і мозкової системи людини, є електроудар.

Електричний удар — це збуджувальна дія електричного струму на живі тканини організму, яка зумовлює судомні скорочення м'язів.

Ураження блискавкою. Блискавка — електричний розряд між хмарами або між хмарою і землею. Ураження блискавкою можливе як під час перебування просто неба, так і в закритому приміщенні. Частіше страждають люди, що перебувають під час грози на відкритій місцевості, переховуються від дощу під деревами та поблизу працюючого електроустаткування (увімкненого в мережу телевізора, радіоприймача або мобільного телефона в активному режимі). Ураження блискавкою буває прямим, коли вона влучає в людину, і непрямим, коли блискавка влучає поруч або в об'єкт, до якого людина торкається. Тоді створюється ефект дугового розряду, коли основна частина струму залишається ззовні.

Принципова відмінність удару блискавки, що це надзвичайно короткочасний вплив постійного струму (0,0001-0,003 с), однак оскільки його сила досягає 100-200 тис. ампер, а напруга — 3-200 млн вольт, то ризик смерті дуже великий.

Головною небезпекою удару блискавкою стає ураження серця — може значно порушитися ритм аж до зупинки. Хоч рідко виникають глибокі ушкодження внутрішніх органів (тканин), тому що розряд поширюється не через тіло, а по його поверхні.

Ознаки ураження блискавкою: • порушення або втрата притомності від кількох хвилин до декількох діб; • зупинка дихання, серцевої діяльності; • судоми; • важкі опіки; • розлади зору, слуху, шкірної чутливості. На шкірі іноді чітко видні своєрідні гілкоподібні знаки багряно-бурого кольору по ходу судин — знаки блискавки, які зникають під час натискання (іл. 107.8). Через певний час ці знаки зникають.

Іл. 107.8. Знаки від ураження блискавко

Іл. 107.9. Діелектричні рукавиці

Іл. 107.10. Безпечний вихід із зони крокової напруги

Запобіжні заходи від ураження блискавкою. Під час наближення грози та коли вона вже розпочалася, необхідно: • заховатися в приміщенні або сісти в машину та повністю зачинити вікна; • плаваючи або перебуваючи в човні, найшвидше намагатися вибратись на берег; • не користуватися мобільним телефоном; • не наближатися до телеграфних стовпів або високих дерев чи других об'єктів; • намагатися не перебувати на вершинах пагорбів; • не наближатися до будь-якої техніки та малих транспортних засобів (мотоциклів, велосипедів); • не стояти поряд із залізною огорожею, лініями високої напруги, сталевими трубами та рейками, а також поблизу інших провідників електрики; • не триматися групи людей, а відійти на відстань один від одного та лягти на землю.

Надання домедичної допомоги ураженому електричним струмом і блискавкою. Послідовність дій немедичних працівників визначена Порядком надання домедичної допомоги постраждалим від ураження електричним струмом і блискавкою. Цей документ передбачає таке: • переконатися у відсутності небезпеки; • якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості, припинити його дію: вимкнути джерело струму рубильником (вимикачем).

Особа, яка надає допомогу, повинна ізолювати себе. Можна, наприклад, надіти діелектричні рукавиці (іл. 107.9), накинути на постраждалого прогумовану тканину або стати на гумовий килимок, що не проводить електричний струм, використати суху дошку. Відтягувати постраждалого від струмоведучих частин (лише під струмом напругою до 1000 В) можна тільки за сухий одяг, не доторкуючись при цьому до металевих предметів та відкритих частин тіла постраждалого.

Під час звільнення постраждалого від струмопровідних частин, що перебувають під напругою вище 1000 В, необхідно надіти діелектричні рукавиці, взути гумові чоботи і діяти ізоляційною штангою або ізоляційними обценьками. За відсутності таких засобів треба дочекатися прибуття рятувальників. У разі доторкання струмопровідної частини до землі слід діяти за правилами крокової напруги (іл. 107.10). Звільняти постраждалого від дії електричного струму бажано, за можливості, однією рукою.

Після звільнення від впливу струму постраждалого треба • винести з небезпечної зони; • провести огляд постраждалого, визначити наявність притомності, дихання; • викликати бригаду ЕМД; • якщо в постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР); • якщо постраждалий непритомний, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення; • накласти на місця опіку чисті, стерильні пов'язки; • забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; • у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади ЕМД повторно зателефонувати диспетчеру ЕМД.

  • 1. Що таке тепловий і сонячний удари, чим вони різняться?
  • 2. Які причини виникнення теплового удару та які його ознаки?
  • 3. Яку домедичну допомогу надають у разі теплового удару?
  • 4. Які причини виникнення сонячного удару та які його ознаки?
  • 5. Яку домедичну допомогу надають за сонячного удару?
  • 6. Назвіть різновиди електротравм.
  • 7. Як впливає електричний струм на організм людини та які є ознаки впливу?
  • 8. Якими є специфічні ознаки впливу блискавки на організм?
  • 9. Які правила безпеки під час допомоги в разі ураження електричним струмом і блискавкою?
  • 10. Змоделюйте заходи домедичної допомоги під час ураження електричним струмом чи блискавкою.