Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 103. Переломи кісток і вивихи суглобів

Чи відомі вам випадки переломів з вашого досвіду? І якщо так, то чому вони сталися; хто і у який спосіб надавав домедичну допомогу?

Поняття про переломи кісток, їх класифікація. Переломом називають часткове або повне пошкодження цілісності кістки, спричинене впливом на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також унаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення.

Класифікують переломи за видом, відкритий перелом — часткове або повне порушення цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покривів у проекції перелому (іл. 103.1); закритий перелом — часткове або повне порушення цілісності кістки без пошкодження шкірних покривів у проекції перелому (іл. 103.2); вогнепальний перелом відкритий (іл. 103.3).

Іл. 103.1. Відкритий перелом передпліччя

Іл. 103.2. Закритий перелом передпліччя

Іл. 103.3. Відкритий вогнепальний перелом гомілки

Ознаки перелому кісток кінцівки:

  • відкритого — • наявність рани в місці перелому; • кровотеча з рани; • біль в ділянці рани; • порушення функції ушкодженої кінцівки; • неприродне положення кінцівки; • патологічна рухливість у кінцівці; • крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому; • наявність уламків кістки в рані;
  • закритого — • неприродне положення кінцівки; • біль в ділянці рани/деформації кінцівки; • патологічна рухливість в кінцівці; • крепітація (хрускіт) в місці перелому; • гематома (крововилив) в ділянці перелому (збільшення розмірів кінцівки); • порушення функцій ушкодженої кінцівки;
  • вогнепального — • наявність рани в місці перелому, кровотеча з рани; • біль, набряк; • вкорочення та деформація кінцівки, патологічна рухливість та порушення функції кінцівки; • крепітація великої кількості кісткових уламків, які завдають додаткових травм м'яким тканинам з утворенням вторинних ранових каналів).

Поняття про вивихи суглобів, їх класифікація.

За ілюстрацією (іл. 103.4) та інформацією, яку ви засвоїли на уроках біології, складіть стислу розповідь про суглоби людини.

Іл. 103.4. Різні типи суглобів відповідно до рухів, які вони забезпечують

Іл. 103.5. Положення лівої ноги в разі задньо-верхнього вивиху стегна

Вивихом називають зміщення суглобових поверхонь дотичних кісток з порушенням цілісності суглоба — розривом суглобової капсули і пошкодженням всього зв'язкового апарату (суглобова капсула — це оболонка кісткового зчленування, яка формується зі сполучної тканини). Вивихи можуть ускладнюватися: а) переломом навколосуглобових або суглобових поверхонь кісток (переломовивих); б) пошкодженням судинно-нервових структур, м'язів і зв'язок.

Класифікують вивихи за збереженням цілісності шкірних покривів на відкриті та закриті. У разі відкритих вивихів утворюється рана, за закритих — немає розриву тканин і шкіри.

Основні симптоми вивиху: • різкий біль і деформація кінцівки; • порушення функцій ушкодженої кінцівки; • деформація (западання) ділянки суглоба; • фіксація кінцівки в неприродному положенні, що не піддається виправленню, зі зміною довжини кінцівки, найчастіше її укороченням (іл. 103.5).

Називають вивих за тою кісткою, яка розташована далі від ушкодженого суглоба (на периферії від нього): наприклад, вивих плеча, а не плечового суглоба; вивих передпліччя, а не ліктьового суглоба тощо. Винятком є вивихи хребців: вивихнутим вважають той хребець, що розташований вище.

Порядок надання домедичної допомоги постраждалим у разі переломів і вивихів визначає механізм її здійснення, якщо є підозра на травми кісток кінцівок чи вивихи.

Домедичну допомогу за всіх травм кінцівок треба надавати, як і за переломів, доки не стануть відомі результати рентгенограми. Не можна вправляти вивих, надаючи домедичну допомогу, бо часто важко встановити, вивих це чи перелом, а також тому, що вивихи можуть бути ускладнені.

Основним завданням надання домедичної допомоги під час переломів є проведення насамперед тих заходів, від яких залежить збереження життя постраждалого. Зокрема, важливо усунути дії основних ушкоджувальних чинників, що можуть спричинити травматичний шок*.

Зазвичай перебіг травматичного шоку має дві основних фази. У першій фазі в момент отримання постраждалим травми одночасно виникає різке збудження центральної нервової системи. Друга фаза супроводжується загальним пригніченням діяльності нервової системи, нирок, печінки, легенів і серця. Її поділяють на ступені.

Ознаки травматичного шоку.

  • I ступінь шоку (легкий) — блідість шкірних покривів постраждалого; свідомість ясна, можлива незначна загальмованість; задишка; почастішання пульсу до 100 ударів за хв.
  • II ступінь шоку (середньої тяжкості) — виражена млявість і загальмованість постраждалого, пульс до 140 ударів за хв.
  • III ступінь шоку (важкий) — постраждалий притомний, однак утруднене сприйняття навколишнього світу. Шкірні покриви — землисто-сірого кольору, покриті липким потом, кінчики пальців, носа і губ синюшні. Пульс сягає до 160 ударів за хв.
  • IV ступінь шоку (стан предагонії або агонії) — постраждалий непритомний, пульс не визначається.

Перед наданням допомоги необхідно переконатися у відсутності небезпеки на місці події для себе та постраждалого від травмувального чинника, що вже діяв, і загрози від зовнішнього середовища. Якщо місце небезпечне, то треба дочекатися прибуття рятувальників і усунення небезпек.

Іл. 103.6. Звільнення рани від: а — одягу; б — шкарпеток

Іл. 103.7. Зупинка артеріальної кровотечі накладанням джгута вище від рани

Перед оглядом та початком надання домедичної допомоги потрібно одягнути одноразові гумові або латексні рукавички і тільки після цього надавати йому допомогу.

Перед тим як надавати допомогу постраждалому, треба отримати від нього пряму або непряму згоду (якщо він притомний). А далі необхідно: • швидко провести огляд постраждалого для визначення, чи він притомний і дихає; • викликати бригаду ЕМД; • якщо в постраждалого відсутнє дихання, потрібно негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію; • визначити характер перелому (вивиху) — відкритий чи закритий.

За наявності в постраждалого ознак відкритого перелому (вивиху) треба: • звільнити рану від одягу, за необхідності — розрізати одяг над нею (якщо можливо, по шву) і визначити, чи дійсно потрібно накладати джгут на кінцівку для зупинки артеріальної кровотечі (іл. 103.6); • за необхідності зупинки артеріальної кровотечі, потрібно накласти джгут вище за рану, але не в ділянці перелому (іл. 103.7); • за відсутності артеріальної кровотечі, накласти на рану чисту, стерильну пов'язку; • допомогти постраждалому вибрати таке зручне положення, яке найменше завдаватиме йому болю; • для попередження виникнення в постраждалого травматичного шоку іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

Заборонено вправляти кінці та уламки зламаних кісток, накладати шину до рани або фіксувати до місця перелому.

• укрити постраждалого термопокривалом/покривалом, яке допоможе зберегти тепло організму постраждалого або, навпаки, захистить його від дії прямих сонячних променів; • забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; • за наявності, можна дати постраждалому ненаркотичний знеболювальний засіб; • надати постраждалому психологічну підтримку.

За наявності в постраждалого ознак закритого перелому або вивиху, треба:

• допомогти постраждалому вибрати таке зручне положення, яке найменше завдаватиме йому болю; • іммобілізувати пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів; • укрити постраждалого термопокривалом/покривалом; • якщо є підозра на вивих, на ушкоджений суглоб прикласти холод (змочені холодною водою рушник, хустку, а ліпше наповнені льодом кілька пакетів або грілку з тонкостінної гуми); • забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; • у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, повторно зателефонувати диспетчеру екстреної (швидкої) медичної допомоги.

За умови задовільного стану, постраждалий з вивихом верхніх кінцівок після проведення їх іммобілізації може прийти в лікарню сам або бути доправлений туди на будь-якому транспортному засобі в положенні сидячи. Постраждалого з вивихом нижніх кінцівок транспортують у положенні лежачи.

Постраждалого з вивихом необхідно швидше доставити до лікаря, тому що свіжі вивихи вправляти значно легше, ніж застарілі. Уже через 3-4 год після травми в ділянці пошкодженого суглоба розвивається набряк тканин, скупчується кров, що ускладнює вправлення вивиху.

Способи накладання шин. Накладання іммобілізуючої шинної пов'язки (шини Крамера на передпліччя, дерев'яної шини на стегно та з підручного матеріалу для створення транспортної іммобілізації з метою профілактики шоку), оскільки вона знерухомлює кісткові уламки в ділянці перелому, що зменшує біль і попереджає виникнення (посилення) кровотечі.

Іммобілізація — це знерухомлення пошкодженої або хворої частини тіла, зазвичай кінцівки або хребта та інших кісток, накладенням шин від моменту отримання травми до надання медичної допомоги. Для її проведення використовують стандартне обладнання (шини) або підручні засоби.

Іл. 103.8. Моделювання шини Крамера та накладання її в разі перелому плеча

Іл. 103.9. Укладання пораненого на довгу транспортувальну дошку в разі закритого перелому стегна

У разі травмування кісток плечового пояса треба іммобілізувати ліктьовий, променево-зап'ястний і плечовий суглоби. При цьому руку фіксують у зігнутому положенні в лікті.

Можна використовувати драбинчасті шини Крамера або підручні засоби (іл. 103.8). Перед накладенням шини необхідно обмотувати м'яким матеріалом, щоб запобігти стисненню м'яких тканин та утворенню пролежнів, а в холодну пору року — контактних відморожень. Шина повинна бути відмодельована до накладання на кінцівці того, хто надає допомогу, щоб додатково не травмувати ушкоджену кінцівку постраждалого і не посилити біль. Зверху шину або імпровізований каркас потрібно щільно зафіксувати ременями, тканинними стрічками, медичними косинками або бинтом.

У разі ушкодження стегнової кістки потрібно іммобілізувати нижню кінцівку повністю. Застосовувати шину Дітеріхса під час надання домедичної допомоги на сьогодні в умовах мирного часу фахівці вважають недоцільним. Вона є на забезпеченні лише в медичних підрозділах. Тому, при переломах стегна постраждалого кладуть на довгу транспортувальну дошку, що запобігатиме додатковому травмуванню пораненої кінцівки (іл. 103.9). За її відсутності використовують щит, зняті двері, широку дошку. Варто пам’ятати, що транспортування такого постраждалого без іммобілізації може призвести до шоку, а термін прибуття викликаної бригади швидкої допомоги на всій території України не повинен перевищувати 20 хв.

До сучасних шин належать гнучка шина зразка SAM, що виготовлена з тонкої пластини алюмінію, покритої шаром ізоляційного пінополіуретанового матеріалу (іл. 103.10); (США) та шина Kendrick (Китай) (іл. 106.11).

Іл. 103.10. Варіанти застосування шини зразка SAM

Іл. 103.11. Шина Kendrick

  • 1. Що називають переломом?
  • 2. Які є види переломів?
  • 3. Назвіть ознаки переломів кісток, зокрема ознаки вогнепальних переломів.
  • 4. Що називають вивихом?
  • 5. Які є види вивихів?
  • 6. За якою ознакою надають назву вивиху?
  • 7. Які ознаки вивиху кінцівок?
  • 8. Які ознаки вивиху хребців?
  • 9. З якою метою проводять іммобілізацію під час переломів і вивихів кінцівок?
  • 10. Що використовують для іммобілізації верхніх та нижніх кінцівок?
  • 11. Назвіть загальні принципи накладання шин.
  • 12. Що треба зробити перед накладанням шини в разі відкритого перелому за наявності сильної кровотечі?