Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

ВІЙСЬКОВА ПРИСЯГА

Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю. Присягаю виконувати свої обов’язки в інтересах співвітчизників. Присягаю ніколи не зрадити Українському народові!

СУЧАСНЕ ОЗБРОЄННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Штурмова гвинтівка «Форт-221»

Пістолет «Форт-17»

Штурмова гвинтівка «Форт-224»

Оперативна портативна гвинтівка «Гопак-61»

Штурмова гвинтівка«Вепр»

Штурмова гвинтівка (автомат) «Малюк» («Вулкан-М»)

12,7-мм снайперська гвинтівка Barrett М82

7,62-мм снайперська гвинтівка ВТ APR308

12,7-мм снайперська гвинтівка СГМ-12,7

Кулемет КМ-7,62 (модифікації КТ-7,62, КТМ-7,62)

Снайперська гвинтівка VPR.308Win

Снайперська гвинтівка VPR.338LM

Бронеавтомобіль «Козак-2М» (2016)

Бронеавтомобіль «Барс-6»

Бронетранспортер «Дозор-Б»

БТР-4 «Буцефал»

БТР «Фантом-2»

БТР-3ДА

Основний бойовий танк Т-64БМ «Булат»

Основний бойовий танк Т-84У «Оплот»

Комплекс крилатих ракет наземного базування «Нептун», призначений для ураження бойових кораблів і берегових радіоконтрастних цілей

Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Грім»

Шановні друзі!

У цьому навчальному році ви продовжите вивчати предмет «Захист Вітчизни»: пригадаєте вивчене, набудете нових знань, умінь і навичок. Розпочнуться заняття з вивчення психологічних основ підготовки та проходження військової служби.

Значну увагу ви приділятимете тактичній підготовці: дізнаєтеся про обов’язки солдата та послідовність його дій у бою, усвідомите поняття рубежів і часу переведення засобів індивідуального захисту в «бойове» положення, засвоїте особливості дій солдата в складі бойових груп, дії відділення в основних видах бою й дозорі.

На заняттях з вогневої підготовки навчитеся прийомам стрільби зі стрілецької зброї, зрозумієте, як стати влучним стрільцем. Під час вогневих тренувань удосконалите навички стрільби. Відомості про різні статути ЗСУ сприятимуть поглибленню знань у цій галузі, вихованню поваги до військової служби.

Ознайомлюючись із навчальним матеріалом розділу «Домедична допомога», ви оволодієте знаннями про надання домедичної допомоги постраждалим, навчитеся користуватися індивідуальними засобами медичного захисту. Набуті знання потрібні не лише для того, щоб стати сильною, освіченою та ерудованою людиною, а й для формування свідомого ставлення до захисту свого життя, життя рідних, друзів і співгромадян.

Структура підручника чітка й зрозуміла. Запитання на початку параграфа налаштують на засвоєння нового матеріалу.

Деякі слова позначені символом «зірочка» (*): їхнє значення пояснюємо в словнику наприкінці підручника.

Запитання та завдання, запропоновані наприкінці параграфа, допоможуть ґрунтовно опрацювати матеріал. Вони згруповані за певним принципом і позначені піктограмами.

Під час навчально-польових зборів теоретичні знання набудуть практичного втілення: ви вправлятиметеся в тактичній, вогневій, стройовій підготовці.

Чимало вже відомо з курсів, які ви вивчали в минулі роки («Біологія», «Основи здоров’я», «Правознавство», «Історія України» тощо).

Хай щастить вам у навчанні! Автори

Розділ «Військова етика і психологія»

§ 1. Особистість військовослужбовця та її загальна характеристика

Як ви вважаєте, ви є особистістю чи ні? Чому?

Поняття особистості. Під особистістю розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, пов'язану із засвоєнням різноманітного виробничого та духовного досвіду суспільства.

У філософсько-психологічному аспекті особистість — це об'єкт і суб'єкт історичного процесу та власного життя.

Більшість психологів вважає, що людина особистістю не народжується, а стає.

Розвиток особистості відбувається в конкретних суспільних умовах. Особистість завжди конкретно-історична, вона — продукт епохи, життя своєї країни, своєї сім'ї, очевидець та учасник суспільного руху, творець власної і загальної історії, об'єкт і суб'єкт сучасності. Особистість — це складний комплекс індивідуальних своєрідних психічних процесів, властивостей і переважного настрою.

Особистість має свої зміст і структуру. Під змістом поняття особистості розуміють духовний світ людини, його індивідуальну свідомість, що є своєрідним відображенням суспільного, соціального та природного середовища. Елементами змісту поняття особистості є уявлення, знання, поняття, погляди і переконання.

Структуру особистості утворюють сукупність основних психічних якостей: направленість, характер, здібності й темперамент. Ці якості, притаманні всім людям, наділені завжди конкретним змістом. Особистість також характеризують якісні та кількісні прояви психічних особливостей, які утворюють її індивідуальність. Індивідуальність — це поєднання психологічних особливостей людини, що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. Вона проявляється в здібностях людини, інтересах, схильностях, рисах характеру, почутті власної гідності, у світобаченні, системі знань, умінь, навичок, рівні розвитку інтелекту, в індивідуальному стилі діяльності та поведінки, типі темпераменту, характеристиках емоційної та вольової сфер тощо. Індивідуальність формує важливу характеристику особистості людини, яка забезпечує властивий тільки їй стиль взаємозв'язків з навколишньою дійсністю.

Психологічні особливості особистості військовослужбовця. Військовослужбовець є повноважним і соціально захищеним громадянином суспільства. Він стає членом військового колективу і дотримується передбаченої Конституцією присяги, військових статутів і наказів командирів, виконує дії щодо захисту своєї Батьківщини від агресора. Військовослужбовець розвиває індивідуально-психологічні особливості з метою виконання навчально-бойових і службових завдань.

Центральну частину духовного світу військовослужбовця складає світогляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів і принципів, які визначають бачення та розуміння світу й місце особистості в ньому, зокрема її життєві позиції щодо патріотичної свідомості та військового обов'язку.

Важливе місце в змісті поняття особистості припадає на моральну та правову свідомість. До змісту поняття особистості належить також визначений обсяг знань, спеціальних навичок і майстерності, що є складовими компетентності військовослужбовця.

За ступенями об’єктивності, науковості, систематизації та упорядкованості в змісті поняття особистості, в індивідуальній свідомості воїна можна виділити два напрями:

- ідеологічний та теоретично усвідомлений змістом — це власна свідомість особистості;

- динамічний, нестійкий, певною мірою стихійний і суперечливий — створює емпіричний досвід особистості, безпосередньо відображає дійсність.

І свідомість воїна, і його поточний досвід мають психологічний механізм створення, існування, розвитку та керуючого впливу на поведінку. У цьому динамічному процесі функціонування особистості важливу роль відіграють її основні властивості.

Центральною властивістю особистості є спрямованість, тобто сукупність найбільш стійких життєвих і військових спеціальних цілей, ставлення до суттєвих сторін служби й інших соціальних цінностей, а також провідних мотивів діяльності та поведінки. Ядром спрямованості воїна є його ідейні переконання і моральні принципи, світоглядні погляди на основні військово-політичні та соціальні проблеми.

Ознаками спрямованості особистості є: рівень її духовної та інтелектуальної зрілості, широта, інтенсивність, моральна стійкість і дієвість.

Під рівнем зрілості спрямованості особистості розуміється її моральне обличчя, ступінь ідейності, громадської активності. Широта спрямованості особистості — це її творчий діапазон. У одної людини він вузький, в іншої — середній, у третьої — широкий тощо. Інтенсивність спрямованості особистості може коливатися від невиразних потягів, зрозумілих бажань і активних прагнень до повного переконання. Проте найінтенсивніша та найстійкіша спрямованість особистості може не проявитися в діях і поведінці людини, якщо слабка її дієвість. Дієвість спрямованості — це актуалізація ідейних спонукань людини. Вона проявляється в ступені вольової активності щодо здійснення своєї мети та намірів. Дієвість спрямованості залежить від стійкості мотивів, якими особистість керується у своїй діяльності.

Залежно від сфери прояву розрізняють соціально-моральну, військово-професійну, побутову спрямованість особистості військовослужбовця (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Спрямованість особистості військовослужбовця

Соціально-моральна

Військово-професійна

Побутова

Виражається у високій моральній зрілості, відданості Батьківщині, патріотизмі.

Виявляється в задоволенні вищих суспільних і естетичних потреб, вірності військовому обов’язку, культурі поведінки і громадській активності.

Виражається в стійких інтересах до служби в ЗСУ, вдосконаленні військової майстерності, повазі до товаришів по службі, військового колективу.

Виражається в різноманітних фізичних і матеріальних прагненнях особистості, може збігатися (розходитися) із соціально-моральною і професійною спрямованістю, але завжди вповні визначається моральними якостями особистості.

Визначити спрямованість особистості військовослужбовця — це встановити:

  • а) рівень ідейно-політичного та морального розвитку воїна, зміст, міцність його переконань, їх активність і ступінь впливу на повсякденну поведінку;
  • б) мету та мотиви, особистісні рішення, пов'язані з вимогами підвищення бойової майстерності, зміцнення дисципліни, підтримання постійної бойової готовності, а також ставлення до інших конкретних завдань військової діяльності;
  • в) інші стійкі важливі цілі, їх зміст та послідовність дій;
  • г) зміст переважаючих індивідуальних потреб, пізнавальних та естетичних інтересів, духовних запитів.

Воїн — не байдужа істота, яка може механічно запам'ятовувати особливості бойової техніки і способи її обслуговування. Одночасно в його підсвідомості та свідомості виникають емоційні процеси, почуття: в одному випадку він радіє, в іншому — зазнає страху; одні стани підвищують його активність, інші, навпаки, — знижують. Якщо воїн не зазнає ніяких почуттів до техніки, то він фактично не здатний оволодіти нею.

Найсуттєвішим для виховання і навчання особистості військовослужбовця є соціально-психологічні фактори, які виникають у процесі спільної діяльності з іншими військовослужбовцями. Ділові контакти, обумовлені технологічним процесом, контакти з різними спеціалістами, військові традиції та колективна думка формують військову структуру особистості військовослужбовця.

Отже, усі компоненти особистості військовослужбовця взаємозалежні та взаємообумовлені. З розвитком особистості відбуваються і зміни в її структурі. Разом із тим структура кожної особистості відносно стійка. Вона містить типові для індивіда системи властивостей, що характеризують його як людину, від якої можна чекати в тих чи інших ситуаціях цілком визначених вчинків і дій.

  • 1. Що дає аналіз визначення особистості для розуміння сутності особистості військового?
  • 2. Охарактеризуйте структуру особистості. Як її складові пов’язані між собою?
  • 3. Чому особистість воїна є одночасно суб’єктом й об’єктом виховання?
  • 4. Чи кожна людина є особистістю?
  • 5. Чи можна говорити про те. що одна «людина є більшою особистістю, ніж інша»?
  • 6. Що робить одну особистість більш значимою для суспільства порівняно з іншою?
Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст