Фінансова грамотність. Навчальний посібник

ВСТУП

Сучасний світ неможливо уявити без фінансів. Вони забезпечують функціонування усіх сфер людського суспільства. Використання фінансової інформації, застосування фінансових знань є необхідними елементами будь-якого напряму діяльності людини.

Фінансова грамотність допомагає зрозуміти ключові фінансові поняття і використовувати їх для прийняття рішень про доходи, витрати і заощадження, для вибору відповідних фінансових інструментів, планування бюджету, нагромадження коштів на майбутні цілі тощо.

Фінансово грамотні люди більшою мірою захищені від фінансових ризиків і непередбачуваних ситуацій. Вони відповідальніше ставляться до управління особистими фінансами, здатні підвищувати добробут за рахунок розподілу наявних грошових ресурсів і планування майбутніх витрат.

Навчальний посібник із фінансової грамотності дасть знання про фінансові інститути і пропоновані ними продукти, а також уміння їх за потреби використовувати з розумінням відповідальності за наслідки власних дій.

Навчальний посібник складається з 15 розділів, які об'єднують 30 взаємопов'язаних параграфів. Опрацювавши всі розділи, учні розумітимуть, що таке гроші і для чого вони потрібні, одержать базові знання про персональні фінанси, податки та податкову культуру, про пластикові картки, грошові перекази, іноземну валюту та валютні операції. Опрацювання таких тем, як власна фінансова безпека, депозити, інвестиції та пенсійні заощадження, допоможуть правильно розпоряджатися власним капіталом. Вивчення видів кредитів і кредиторів, а також ознайомлення з фінансовою та юридичною складовими запозичень, страхуванням та особливостями фінансового і бюджетного планування допоможуть правильно сформувати власний бюджет і захиститися від ризиків.

Окрім здобуття необхідних фінансових знань, навчальний посібник допоможе розвинути практичні навички їх застосування, що дозволить комфортно почуватися в сучасному світі та приймати правильні самостійні фінансові рішення.

Розділ 1. Історія і теорія грошей

§ 1. Для чого потрібні гроші

Ви ознайомитесь із сучасною теорією грошей, історією виникнення грошей та української гривні зокрема, а також із поняттями, що стосуються купівельної спроможності грошей, їх вартості в часі, з основними правилами користування грошима, з елементами захисту сучасних грошей, навчитеся розрізняти справжні купюри від фальшивих.

Ключові тези

1. Гроші - багатогранне унікальне явище. Еволюція грошей пов'язана з розвитком людства та зростаючими вимогами до якості, кількості та ролі грошей.

2. На кожному етапі розвитку суспільства виникали нові форми грошей, проте попередні не зникали і на сьогодні всі вони існують і можуть за певних обставин виконувати функції грошей.

3. Суспільна та економічна корисність грошей полягає в тому, що гроші дозволяють здійснювати обмін товарами та послугами, а також є вимірником корисності інших товарів і послуг.

4. Функції грошей можна ототожнювати з роботою, яку вони виконують для суспільства. З часом функції грошей змінювалися відповідно до їхньої суспільної корисності.

5. У результаті грошової реформи в Україні створено один із невід'ємних атрибутів державності - національні гроші. Введення української валюти - гривні - стало запорукою стабілізації української економіки.

Що таке гроші

Гроші - одне з найдавніших явищ у житті суспільства, які привертають до себе особливу увагу вчених.

ЦЕ ЦІКАВО!

Слово «гріш» походить від латинського «гроссус» - великий. Уперше монету з такою назвою відкарбували в ХІІ ст. у Генуї, Флоренції, Венеції. Пізніше ця назва перейшла до великих срібних монет Франції, Угорщини, Польщі. У Росії 654 року з'явився мідний гріш, що відповідав копійкам.

Першими монетами, якими користувалися наші предки, були грецькі монети, що поширювалися на українських землях Північного

Причорномор'я з IV ст. до н. е. У І ст. н. е. на території України з'являються монети Римської імперії. Більшість римських монет потрапляла на наші землі в результаті торгівельних операцій в обмін на продукти місцевого виробництва.

В останній чверті X ст. розпочинається карбування найдавніших українських монет - златників і срібляників. На лицьовому боці монет було зображено князя Володимира на троні і тризуб - родовий знак Рюриковичів.

Люди з давніх-давен проявляли неабиякий інтерес до грошей, навколо яких існує багато таємниць і парадоксів. Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість визначень грошей, сьогодні також існує багато думок щодо їх сутності та виконання ними функцій, а також їх ролі в житті кожного з нас і суспільстві в цілому.

Очевидно, усе це можна пояснити тим, що суть грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для визначення суті грошей потрібно з'ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення та існування грошей в економічному житті суспільства та їх еволюцію .

Нині грошима називають усе, що є носієм купівельної спроможності і приймається як плата за товари й послуги. Ось чому до грошей відносять банкноти, монети, банківські активи, боргові зобов'язання, а також товарні гроші, тобто споживчі товари, що можуть використовуватися як засіб обміну та платежу.

Які вихідні ознаки та концепції походження грошей

Ще на первісних сходинках історії людства виникла потреба у грошах як засобі обміну. Для цього використовували найрізноманітніші предмети в усіх куточках світу. Пір'я, мушлі, боби, какао, срібло, золото, паперові знаки - лише деякі з цих предметів.

Вихідні ознаки грошей:

• суспільне визнання;
• забезпечення збереження вартості;
• можливість використання як посередника при обміні.

Гроші не здатні прямо задовольнити будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано - гроші потрібно обміняти на товари або послуги, які потрібні людині для задоволення потреб.

Маючи здатність обмінюватись на будь-які цінності, гроші перетворюються в абстрактного носія вартості, в абсолютну ліквідність як абстрактну цінність чи багатство. У цій якості гроші здатні переносити вартість не тільки у просторі, а й у часі.

Розглядають такі дві концепції виникнення грошей: еволюційна і раціоналістична.

Представники еволюційної концепції вважали, що гроші виникли в результаті еволюційного процесу, який, незалежно від волі людей, призвів до виділення із загальної маси деяких предметів, що зайняли особливе місце, тобто отримали можливість обмінюватись на будь-які інші блага, стали загальним еквівалентом.

Представники раціоналістичної концепції стверджували, що гроші виникли внаслідок згоди між людьми. Вони називали гроші «продуктом правопорядку», творінням державної влади, встановленим законом платіжним засобом. На думку прихильників цієї концепції, створені державою гроші приймаються незалежно від їх металевого змісту, є умовними знаками, наділеними державною владою певною платіжною силою.

На ранніх етапах розвитку людського суспільства відбувався безпосередній обмін товару на товар (бартер). Спочатку це був випадковий і епізодичний обмін, коли в первісних людей унаслідок щасливого збігу обставин (наприклад, вдале полювання, риболовля) з'являлися деякі надлишки продуктів, якими можна було обмінятись.

ЦЕ ЦІКАВО!

У назвах сучасних грошей деяких країн збереглася старовинна назва тварин. Так, у Стародавній Індії худоба називалася «рупа», а сучасна грошова одиниця Індії - рупія.

Розвиток суспільного поділу праці, зокрема виділення скотарства і землеробства, сприяв подальшому розвиткові товарних відносин. Відбувся перехід від випадкового, епізодичного обміну до регулярного. Поступово із загальної маси товарів стихійно виділялися такі, які почали відігравати роль головних предметів обміну. Такими товарами в одних місцевостях була худоба, в інших - зерно, у третіх - хутро та інші найбільш ходові товари, які виконували роль загального еквіваленту.

У процесі подальшого розвитку обміну виділяється один товар на роль загального еквіваленту.

Слід зазначити, що ці дві концепції - еволюційна і раціоналістична - не виключають, а взаємодоповнюють одна одну. Отже, можна стверджувати, що гроші виникли у процесі еволюції, а люди прийняли закони, які забезпечують їх ефективне функціонування.

Як відбувалась еволюція грошей

Історія грошей по суті є процесом поступового відбору окремих товарів, які виконували функції грошей у певних умовах. Загальний процес еволюції форм грошей схематично показано на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Схема еволюції форм грошей

Які основні етапи еволюції грошей

Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей (які мають внутрішню вартість) до неповноцінних (не мають внутрішньої вартості), якими є сучасні гроші і які дістали назву кредитні. Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші). У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима.

ЦЕ ЦІКАВО!

На території Київської Русі найбільш поширеним різновидом товарних грошей було хутро. Слово «гроші» тут з'явилося лише в XIII ст., а до цього загальний еквівалент називався словом «куна», що означало «хутро». Саме хутро в цій ролі широко застосовувалося кілька століть.

Протягом тривалого часу в обігу використовували повноцінні монети, реальний вміст металу яких відповідав їх номінальній вартості.

Монета (від лат. moneta - гроші) - грошовий знак, викарбуваний зі золота, срібла, міді, інших металів чи їх сплавів, має законодавчо визначені форму, вагу, склад металу, певні зображення та написи, включаючи номінал вартості, і використовується як засіб обігу та платежу.

ЦЕ ЦІКАВО!

Від 2-ї половини XIX ст. в обігу з'явилися розмінні монети, номінальна вартість яких значно перевищувала їхню вагову вартість, вони отримали назву білонних монет.

Золотий обіг проіснував до Першої світової війни. Поступово золото зникло з обігу.

Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей - епоха використання їх мішаних форм. У той період в одних країнах використовували повноцінні гроші, в інших - неповноцінні. Крім того, в одних і тих самих країнах, поряд із повноцінними монетами, нерідко використовувалися неповноцінні - білонні - монети, а також паперові гроші, які не мали внутрішньої вартості. Проте вони тривалий час вільно обмінювалися на повноцінні монети і їх вартість, що формувалася в обміні, зближувалася з вартістю металу, на який вони обмінювалися. Тому такі банкноти були тотожні повноцінним грошам.

Неповноцінні гроші - це гроші, які не мають власної вартості. Основними формами неповноцінних грошей є білонна (розмінна) монета, паперові гроші (казначейські зобов'язання), банківські зобов'язання (банкноти), депозитні вклади, квазігроші. Не маючи внутрішньої вартості, усі вони застосовуються як гроші лише тому, що в людей, які їх одержують як платіж, є віра в можливість використати їх для здійснення своїх майбутніх платежів. Довіра до цих форм стає вирішальною для їх функціонування як грошей, тому часто їх називають кредитними грішми.

Кредитні гроші - це узагальнена назва різних видів грошей, що виникла внаслідок розвитку кредитних відносин. Залежно від форми виділяють паперові гроші, монети, депозитні гроші, квазігроші. Залежно від статусу емітента і характеру емісії - казначейські зобов'язання та банкноти.

Паперові гроші - вид нерозмінних на дорогоцінні метали знаків вартості, наділених примусовим курсом, і є обов'язковими до приймання для всіх видів платежів.

Депозитні гроші - різновид кредитних грошей, які існують у формі записів у бухгалтерських книгах банків на рахунках клієнтів і використовуються для платежів у безготівковій формі.

Електронні (цифрові) гроші - різновид депозитних грошей, платіжні засоби, що представлені й обертаються в електронному форматі, що зберігаються у формі записів у спеціалізованих системах електронних платежів.

«Квазігроші», або майже гроші, - специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. До них відносять векселі, чеки. Вексель з'явився і почав використовуватися як платіжний інструмент раніше, ніж банкнота, яка бере свій початок з векселя. Чек з'явився після того, як банки стали приймати гроші на вклади, тобто приблизно одночасно з банкнотою.

Що таке суспільна та економічна корисність грошей

Вартість грошей пов'язана з характеристикою їхньої економічної корисності. Корисність певного блага характеризується його здатністю задовольняти відповідні потреби людини. З урахуванням цього корисність грошей визначається опосередковано - через корисність інших товарів та послуг, що їх можна отримати на ці гроші.

Суспільна корисність грошей полягає у здатності бути загальним еквівалентом і формою вартості товарів, виражати затрати суспільно необхідної праці, що втілена в товарі, опосередковувати рух і обмін товарів, забезпечувати еквівалентність обміну між товаровиробниками.

Економічна корисність грошей полягає в тому, що вони виступають реальним зв'язком між товаровиробниками і визначають ефективність господарського механізму.

Наявність у розпорядженні окремої особи чи господарської структури певної суми грошей уже як така приносить їх власникові безпосередню користь. Це, по-перше, можливість з урахуванням абсолютної ліквідності грошей будь-коли замінити їх на інший товар; по-друге, гроші є найзручнішою формою нагромадження, а його зберігання в такій формі потребує мінімальних витрат; по-третє, безпосередня корисність грошей пов'язана з реалізацією їхньої унікальної функції - забезпечення зв'язку сучасного і майбутнього.

Корисність грошей безпосередньо пов'язана з їхньою купівельною спроможністю. Купівельна спроможність грошей - це кількість товарів і послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

Маса товарів, які можна купити за одиницю грошей, визначається рівнем їхніх цін: що вищі ціни, то менше товарів можна купити на грошову одиницю, і навпаки. Отже, між вартістю (купівельною спроможністю) кредитних грошей і рівнем цін на товари існує обернена залежність.

Зміна вартості грошей - надзвичайно важливий економічний показник, що відчутно впливає на економіку України в цілому і добробут кожної людини.

А тому слід зосередити увагу на тому, що попит на гроші як на специфічний товар формується на засадах «портфельного підходу» володіння активами.

У яких формах люди можуть зберігати гроші

Кожна людина визначає для себе залежно від поставленої мети, на що витрачати гроші та в яких формах їх зберігати: або покласти на депозит у банк чи іншу фінансову установу, чи в пенсійний фонд, чи застрахувати життя або ж тримати як готівку, цінні папери, золото тощо. Це формує портфель активів, які визначають потребу в доході і стимулюють трудову активність (рис. 1.2).

Отже, портфельний підхід розглядається індивідуально для кожного власника, який володіє певним фондом багатства і вирішує, в якій формі його зберігати протягом певного періоду.

Для грошей притаманні внутрішня і мінова вартість, що пов'язані між собою. Вартість - це виражена в грошах цінність будь-чого або величина витрат на будь-що.

Рис. 1.2. Схема портфельного підходу

Щоб показати, у скільки разів зросли ціни за певний період часу, обчислюється індекс цін. Індекс цін - це показник, що характеризує динаміку зміни середнього рівня цін у часі, або територіально-регіональному аспекті. Для оцінки динаміки ціни (P) конкретного товару обчислюється індивідуальний індекс цін (І).

де P₀, P₁ - ціна товару в базовому періоді, з яким робимо порівняння, та у звітному періоді.

Індекс споживчих цін - це показник динаміки вартості споживчого кошика, що містить фіксований набір товарів і послуг, які потрібні для задоволення мінімальних першочергових потреб людини й орієнтовані для встановлення мінімального прожиткового мінімуму. Індекс споживчих цін є основним показником рівня інфляції у країні.

ЦЕ ЦІКАВО!

Поняття споживчого кошика існує в багатьох країнах світу. Ціна і національні особливості споживчого кошика в кожній країні свої: споживчий кошик американця нараховує 300 продуктів і послуг, француза - 250, англійця - 350, німця - 475. Український споживчий кошик нещодавно був розширений до 297 найменувань.

У нашій державі згідно з чинним законодавством розмір прожиткового мінімуму щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів і періодично переглядається з урахуванням індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України.

В умовах зростання загального рівня цін купівельна спроможність кожної окремої грошової одиниці буде зменшуватись, тобто на кожну грошову одиницю можна буде придбати все менше товарів. Знецінення грошей, що супроводжується зростанням цін на товари і послуги, називається інфляцією.

Які функції виконують гроші

Функція - це прояв основного призначення грошей і її ототожнюють з роботою, яку вони виконують. Коли гроші мали внутрішню вартість, науковці визначали п'ять функцій грошей. На сьогодні ж виділяють три основні функції грошей (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Еволюція функцій грошей

Гроші як засіб рахунку. У цій функції гроші є вимірником вартості, у них виражаються ціни товарів і послуг, і вони служать посередником при визначенні ціни.

Не гроші роблять товари порівнюваними. Товари порівнювані за допомогою грошей тому, що вони, як і гроші, є продуктами людської праці. Виражена у грошах вартість товару є ціною.

Гроші як засіб обігу та платежу. Процес обміну товарами породжує потребу в грошах як засобу обігу і виражається формулою Т - Г - Т (товар - гроші - товар). Для виконання цієї функції гроші завжди повинні бути в наявності, тобто цю функцію можуть виконувати лише реально існуючі гроші.

Товари не завжди продають за готівку. Часто виникає необхідність купівлі-продажу товару з відстроченням платежу, тобто в кредит. Гроші як засіб платежу мають специфічну форму руху: Т - З, а через заздалегідь установлений строк: З - Г (де З - боргове зобов'язання). За такого обміну немає зустрічного руху грошей і товарів, погашення боргового зобов'язання є кінцевою ланкою у процесі купівлі-продажу.

У сучасних умовах господарство є кредитним за своєю суттю, тому кредитні гроші виконують функцію - гроші як засіб обігу і платежу водночас.

Гроші як засіб нагромадження. Гроші являють собою загальне втілення багатства, тому виникає прагнення до їхнього накопичення. У процесі виконання грошима функції обігу за продажем одного товару йде купівля іншого товару, проте певна частина грошей випадає з обігу і відкладається власниками, утворюючи заощадження в різних формах (готівка, депозити, золото, кредитні гроші, акції, предмети мистецтва, автомобілі, земля тощо).

Виконання грошима функції засобу нагромадження є важливою передумовою розвитку кредитних відносин, за допомогою яких стає можливим використання тимчасово вільних коштів, що утворюються в різних сферах господарства і населення для надання їх у позику підприємствам і організаціям інших галузей та окремим кредиторам. Кредитні відносини, що виникають і постійно відновлюються, сприяють доцільному використанню ресурсів господарства, розвиткові виробництва і більш повному задоволенню потреб населення. Такі результати використання грошей у функції засобу нагромадження в межах народного господарства.

При вирішенні проблеми доцільності нагромадження коштів слід ураховувати таке:

- можливість безперешкодного використання розміщених грошових коштів;

- надійність вкладень;

- мінімізація ризику;

- можливість отримання доходу від вкладених коштів.

Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального купівельного засобу і засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Отже, світові гроші - це комплексна функція, що повторює, по суті, усі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку. Ця обставина дала підстави взагалі не виділяти світові гроші як окрему функцію.

Усі функції грошей є проявом їх єдиної сутності як загального еквіваленту товарів і послуг, перебувають у тісному зв'язку та єдності. Логічно та історично кожна наступна функція є результатом розвитку попередніх функцій.

Сучасна гривня та елементи її захисту

ЦЕ ЦІКАВО!

Перші руські монети (златники і срібники) були викарбувані наприкінці X - на початку XI ст., у часи правління князів Володимира Святославовича (978-1015), Святополка Окаянного (1018), Ярослава Мудрого (1019-1054 pp.). За зразок для їхнього карбування було прийнято візантійські монети.

Мета випуску златників і срібників була суто пропагандистською і політичною, насамперед - проголосити на весь світ про суверенність Давньоруської держави. Ці монети були доволі поширені у грошовому обігу як на території Київської держави, так і поза її межами, а отже, мету возвеличення князя та його держави, можна вважати, було досягнуто.

Історія грошей незалежної України починається 1991 року з відривних купонів. Після розпаду СРСР Україна залишилася з рублями - грошима вже неіснуючої держави, емісія яких перейшла до Російської Федерації. З вересня 1991 року Центральний банк РФ перестав постачати в Україну готівку і молода незалежна держава, крім низки економічних проблем, постала перед проблемою відсутності власної грошової одиниці. У січні 1992 року паралельно з рублем в обіг було випущено тимчасову (як планувалося, на 4-6 місяців) грошову одиницю - купоно-карбованець багаторазового використання, який витіснив рубль і перебував в обігу до вересня 1996 року, до введення гривні.

Через гіперінфляцію - швидке знецінення грошей, - коли ціни зростали за день по кілька разів, виникла потреба в заміні тимчасової грошової одиниці на сталу. Національний банк підготував і провів грошову реформу, і 2 вересня 1996 року було введено в обіг гривні. Відповідно до Указу Президента України «Про грошову реформу», грошова реформа проводилася з 2 до 16 вересня 1996 року. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, яка обмінювалась у співвідношенні 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців.

ЦЕ ЦІКАВО!

Термін «гривня» був пов'язаний із нашийним обручем - жіночою прикрасою (гривна) із дорогоцінного металу. Пізніше він набуває нового значення - еквіваленту певної кількості (ваги) срібла, тобто з'являється срібна гривня. Найпоширеніші гривні - як платіжно-грошові одиниці - були трьох типів: київська, чернігівська, новгородська; іноді трапляються литовські й татарські гривні.

Введення гривні 2 вересня 1996 року

ЦЕ ЦІКАВО!

У 1992 році перші зразки української гривні були виготовлені в Канаді компанією Canadian Bank Note Company (105 контейнерів номіналами до 20 гривень) і британською компанією De La Rue plc, яка розміщувалася на Мальті (номіналами 50, 100 і 200 гривень) за ескізами В. Лопати за участі Б. Максимова.

У 1994 році на Банкнотній фабриці Національного банку України була введена в дію перша лінія з виготовлення банкнот. Банкнотну фабрику відкрито 1994 року, розташована вона в м. Києві. Монетний двір був заснований 1998-го. Тоді ж Національний банк України отримав власну виробничу базу з виготовлення монет масового обігу, пам'ятних і ювілейних монет, нагородної продукції.

Перші українські монети в 1992 році були виготовлені на Луганському заводі з виготовлення набоїв і на монетному дворі Італії. Були сумніви також щодо назви української монети: пропонувалися назви «сотий», «різана», «списівка», але 2 березня 1992 року Президія Верховної Ради затвердив назву «копійка».

Позитивні наслідки грошової реформи ще довгий час сприятимуть розвиткові економіки і ринковим перетворенням у господарському механізмі незалежної України.

Які форми грошей перебувають на сьогодні в обігу

• банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень;
• розмінні монети номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок;
• обігові монети номінальною вартістю 1 гривня.

Гривня має сім основних захисних елементів.

Водяний знак - зображення світлими лініями тризуба, яке повторюється по всій площі банкноти і видиме за розглядування проти світла (1, 2, 5, 10, 20 гривень); зображення портрета на білому полі, що повторює портрет на лицьовому боці банкноти і видиме за розглядування проти світла (50, 100 гривень).

Захисна нитка - вертикальна темна смужка шириною 0,8 мм у товщі паперу, видима проти світла, що має напис «Україна», який можна прочитати за допомогою збільшувального скла (50, 100 гривень).

Мікротекст - слова або цифри, що повторюються, які можна прочитати за допомогою збільшувального скла (1, 2, 5, 10, 50, 100 гривень). Суміщений малюнок розташований в одному місці на лицьовому і зворотному боці банкноти, усі елементи якого збігаються за розглядування проти світла (50, 100 гривень).

Рельєфні елементи - елементи зображення, які виступають над поверхнею паперу і відчутні на дотик (2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 гривень).

Знак для сліпих - рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті банкноти, який відчувається кінчиками пальців і визначає номінал банкноти (50, 100, 200, 500 гривень).

Кодовий малюнок - малюнок, зображення на якому змінюється за розглядування під різними кутами до поверхні банкноти (2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 гривень).

Платіжність банкнот і монет - це їх здатність бути законним засобом платежу за товари та послуги. Тут ідеться про те, що до ваших рук можуть потрапити фальшиві банкноти. Вартість перевірки банкнот на платіжність здійснюють банки і коштує практично в усіх однаково - 50 копійок за одну купюру. За значних сум перевірки на платіжність банки, як правило, надають знижки. Якщо при обміні в банку стодоларової купюри вам повідомили, що банкнота фальшива (не платіжна), а ви переконані у протилежному - обов'язково направте свою банкноту через банк в НБУ для отримання письмового висновку про фальшивість (для цього з банком складається окрема угода та акт приймання-передавання сумнівної банкноти).

ЦЕ ЦІКАВО!

Основні правила користування грошима:

• згідно зі статтею 99 Конституції України, гривня виступає єдиним законним платіжним засобом в Україні, який приймається всіма юридичними і фізичними особами без будь-яких обмежень на території країни;
• не розраховуйтеся за товари та послуги іноземними грошовими знаками (карається чинним законодавством України);
• гроші - не мета, а лише засіб досягнення мети;
• перераховуйте гроші, не відходячи від каси (інструкція НБУ);
• не виконуйте ніяких операцій із грішми без отримання підтверджувального документа (чек, квитанція тощо);
• не зберігайте гроші вдома;
• користуйтеся банківськими платіжними картками;
• багатство визначається не тим, скільки грошей ви заробляєте, а тим, наскільки добре ви можете прожити на зароблені гроші;
• ведіть облік своїх грошей;
• не витрачайте грошей більше, ніж заробляєте;
• частину зароблених грошей відкладайте.

ПІДСУМКИ

1. Грошима називають усе, що є носієм купівельної спроможності і приймається як плата за товари і послуги. До грошей відносять банкноти, монети, банківські активи, боргові зобов'язання, а також товарні гроші, тобто споживчі товари, що можуть використовуватись як засіб обміну.

2. Гроші в сучасній ринковій економіці виконують такі основні функції: засобу рахунку, засобу обігу та платежу, засобу нагромадження.

3. Гроші пройшли тривалий і складний шлях розвитку - від звичайних товарів широкого вжитку до сучасних електронних грошей. Кожна зміна форми грошей зумовлювалася більш високим рівнем розвитку суспільних відносин та істотним ускладненням вимог ринку до грошового еквіваленту.

4. У 1996 році національною грошовою одиницею стала гривня. Порядок її виготовлення і введення в обіг та підтримання товарно-грошової рівноваги розроблено Національним банком України. Усі гривні є банківськими білетами, тобто банкнотами, що дуже важливо. Банкноти забезпечені всіма активами Національного банку (золотом, коштовностями, іноземною валютою) і обмежено випускаються в обіг під реальні товарно-грошові угоди.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

• 1. Які існують концепції походження грошей?
• 2. Чим гроші відрізняються від звичайного товару?
• 3. Чим відрізняються неповноцінні гроші від повноцінних?
• 4. Які функції виконують гроші?
• 5. Звідки походить назва української національної валюти?

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

• 1. Який спосіб обміну продуктами вигідніший і зручніший для учасників ринку - у формі бартеру чи з допомогою грошей? Чому?
• 2. Чому золото було найпоширенішим законним платіжним засобом у багатьох країнах?
• 3. Чому змінюється купівельна спроможність грошей? Порівняйте, що ви могли придбати за 100 гривень торік і тепер. Що стало дешевше і що стало дорожче? Чому?

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Банкноти (банківські білети) - грошові знаки, що випускаються в обіг центральними емісійними банками, вони забезпечені всіма активами цих банків та масою товарів, що належить державі.

Вексель - цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити в певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві). Векселі бувають прості і переказні. Простий вексель містить зобов'язання векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму. Переказний вексель містить письмовий наказ векселетримача, адресований платникові, сплатити третій особі певну суму грошей у певний термін.

Грошова реформа - повна або часткова структурна перебудова чинної грошової системи країни з метою оздоровлення грошей і поліпшення регулювання грошового обігу.

Грошові реформи необхідні в разі:

• зміни державних устроїв;
• глибоких економічних криз фінансової системи;
• коли гроші перестають виконувати свої функції.

Інфляція - знецінення паперових грошей, що супроводжується зростанням цін на товари та послуги.

Казначейські білети - різновидність паперових грошей. Випускались для покриття бюджетних видатків і не обмінювалися на золото.

Квазігроші (або майже гроші) - специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм.

Монета (від лат. moneta - гроші) - грошовий знак, викарбуваний із золота, срібла, міді, інших металів чи їх сплавів, має законодавчо визначені форму, вагу, склад металу, певні зображення та написи, включаючи номінал вартості, і використовується як засіб обігу та платежу.

Споживчий кошик - набір товарів і послуг, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї. Використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету (прожиткового мінімуму), виходячи з вартості споживчого кошика в чинних цінах. Застосовується як база для порівняння розрахункових і реальних рівнів споживання.