Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Філіпенко - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 19. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування

Практичне заняття 6

Інформація для учня

Ставлення суспільства до дітей відображає загальний рівень захисту та поваги до прав людини. Якщо держава піклується про своє майбутнє покоління, вона повинна створити належні умови для всебічного розкриття їхніх здібностей, закладення основи для їх повноцінного життя. На жаль, не всі діти в Україні живуть у сім’ях. Мова йде про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Так, відповідно до статті 52 Конституції України утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

У нашій країні поряд із звичними формами піклування про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (виховання в закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування), опікою та піклуванням, усиновленням існують такі форми виховання дитини, що втратила сім’ю, як патронат, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу.

Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»

Стаття 1. Визначення термінів

Дитина-сирота - дитина, у якої померли чи загинули батьки.

Діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти.

Робота в групах

Ознайомившись з нормативно-правовими актами, що подані нижче, порівняйте основні поняття теми з допомогою таблиць.

• Усиновлення - Опіка та піклування над дітьми.

• Опіка - Піклування над дітьми.

• Прийомна сім’я - дитячий будинок сімейного типу.

• Патронат — прийомна сім’я.

Критерії для порівняння	Усиновлення	Опіка та піклування над дітьми
Статус дитини
Орган, який встановлює певний спосіб влаштування дитини
Особи, які можуть бути усиновлювачем чи опікуном

Сімейний кодекс України

Стаття 207. Поняття усиновлення

1 Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.

Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами

1. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років.

3. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені в частинах п’ятій та шостій цієї статті. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.

4. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну й ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

5. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.

6. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

Стаття 243. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування

1. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

2. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

3. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Стаття 244. Особа, яка може бути опікуном, піклувальником дитини

1. Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

2. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Критерії для порівняння	Опіка над дітьми	Піклування над дітьми
Вік дитини, над якою встановлюється опіка чи піклування
Випадки припинення опіки чи піклування

Сімейний кодекс України

Стаття 243. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування (дивись документ до першої таблиці).

Стаття 76. Цивільного кодексу України. Припинення опіки.

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним 14 років.

Стаття 77. Цивільного кодексу України. Припинення піклування.

1. Піклування припиняється у разі:

1) досягнення фізичною особою повноліття;

2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності

Критерії для порівняння	Прийомна сім’я	Дитячий будинок сімейного типу
1. Кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яких забезпечують сімейним вихованням
2. Інші критерії

Сімейний кодекс України

Стаття 256-1. Прийомна сім’я

1. Прийомна сім’я - сім’я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Стаття 256-2. Прийомні батьки

1. Прийомні батьки - подружжя або особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

2. Прийомні батьки несуть обов’язки по вихованню та розвитку дітей... Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.

Стаття 256-3. Прийомні діти

1. Прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім’ї.

2. На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до прийомної сім’ї потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її влаштування до прийомної сім’ї з’ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, у присутності прийомних батьків і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.

3. Прийомні діти проживають і виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I—IV рівнів акредитації - до його закінчення.

4. За прийомними дітьми зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до прийомної сім’ї.

5. Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров’ю та моральному вихованню.

Стаття 256-4. Створення прийомної сім’ї

1. Рішення про створення прийомної сім’ї приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про створення прийомної сім’ї, на основі типового договору укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім’ї.

Стаття 256-5. Дитячий будинок сімейного типу

1. Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як п’яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

Стаття 256-6. Батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу

1. Батьки-вихователі - подружжя або окрема особа, що не перебуває у шлюбі, які взяли дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, для виховання та спільного проживання.

2. Батьки-вихователі несуть обов’язки по вихованню та розвитку дітей.

4. Батьки-вихователі є законними представниками дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.

5. Батькам-вихователям для потреб дитячого будинку сімейного типу позачергово надається обладнаний індивідуальний житловий будинок або багатокімнатна квартира за нормами, встановленими законодавством.

Стаття 256-7. Вихованці дитячого будинку сімейного типу

1. Вихованцями дитячого будинку сімейного типу є діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.

2. На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Згода дитини на влаштування її до дитячого будинку сімейного типу з’ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, у присутності батьків-вихователів і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.

3. Вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I—IV рівнів акредитації - до його закінчення.

4. За вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до дитячого будинку сімейного типу.

5. Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров’ю та моральному вихованню.

Стаття 256-8. Створення дитячого будинку сімейного типу

1. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, на основі типового договору укладається договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.

Критерії для порівняння	Патронат	Прийомна сім’я
*
*

* Критерії для порівняння понять підберіть самостійно.

Сімейний кодекс України

Статті 256-1 - 256-4. Прийомна сім’я. (Ці статті шукай в коментарях до попереднього порівняння)

Патронат над дитиною

1. Патронат над дитиною - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

2. Сім’я патронатного вихователя - це сім’я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі.

3. Патронатний вихователь - це особа, яка за участю членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї.

5. До сім’ї патронатного вихователя можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які є між собою рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї.

6. Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя встановлюється органом опіки та піклування і не може перевищувати трьох місяців.

Стаття 254. Права дитини, яка влаштовується в сім’ю патронатного вихователя

1. Для влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

2. Влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя здійснюється за письмовою згодою її батьків, інших законних представників. У разі якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя потрібна згода їхніх батьків.

3. Влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя здійснюється без згоди батьків, інших законних представників у разі відібрання у них дитини, відсутності відомостей про місце їх перебування, а також за наявності безпосередньої загрози життю чи здоров’ю дитини.

Стаття 255. Обов’язки патронатного вихователя

1. Патронатний вихователь зобов’язаний:

1) забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;

2) створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;

3) співпрацювати з батьками, іншими законними представниками дитини задля подолання складних життєвих обставин у межах та у спосіб, визначені органом опіки та піклування;

4) забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною;

5) сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.

Робота в групах

Обговоріть офіційну статистику із сайта Міністерства соціальної політики України.

Результати проведення профілактичних заходів (рейдів): «Діти вулиці», «Вокзал» за 2012 рік, а саме окремі статистичні показники щодо перебування дітей в притулках за 2012 рік.

Протягом 2012 року в притулках для дітей перебувало всього 7298 дітей. Після вибуття з притулку:

- 3434 дитини повернено в сім’ї;

- 200 дітей повернено в інтернатні заклади;

- 413 дітей влаштовано до сімейних форм виховання;

- 755 дітей влаштовано до інтернатних закладів.

1. З якою метою Міністерство соціальної політики проводить профілактичні рейди?

2. Який відсоток дітей, що позбавлені батьківського піклування, влаштовується до сімейних форм виховання?

3. Чи потрібно державі посилювати інформаційні соціальні заходи з метою влаштування дітей, що позбавлені батьківського виховання, до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу?

4. Ознайомтеся з інформацією, розміщеною на Всеукраїнському порталі Національного усиновлення «Сирітству - ні!» (http://www.sirotstvy.net). Яку роль відіграє інформування суспільства щодо проблем дітей, що позбавлені батьківського піклування?

Працюємо самостійно

Розв’яжіть ситуації, спираючись на законодавство України.

1. Сорокарічна медична сестра Нерідна Валентина, що не мала власних дітей, звернулася до служби у справах дітей у своєму місті, повідомивши про намір усиновити дитину (віком 1 місяць 5 днів), яку рідна мати покинула в пологовому будинку. Служба у справах дітей відмовила Валентині, мотивуючи тим, що в новонародженої дівчинки в місцевому інтернаті є рідний дворічний брат, тому служба має намір відправити дівчинку в той самий інтернат. Валентина виявила бажання усиновити хлопчика.

Надайте юридичну консультацію Нерідній Валентині. Крім запропонованих статей Сімейного кодексу, ви можете ознайомитися з рубрикою «Назустріч щастю або як усиновити дитину» на Всеукраїнському порталі національного усиновлення, де надається покрокова консультація з усиновлення дітей.

Сімейний кодекс України

Стаття 209. Усиновлення дитини, яку не забрали з пологового будинку чи підкинули, або яка була знайдена

1. Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку.

2. Дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усиновлена після спливу двох місяців з часу її знайдення.

Стаття 210. Усиновлення братів та сестер

1. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз’єднані при їх усиновленні. За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.

2. Якщо усиновлення для дитини не є таємним, брат та сестра мають право знати про нове місце її проживання.

Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами

2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою ніж вісімнадцять років.