§ 47. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

1. Суб’єкти та об’єкти права інтелектуальної власності

Окрему групу відносин, регульованих цивільним правом, становлять відносини, об’єктами яких є продукти творчої діяльності людей. Безпосередньо процеси розумової діяльності перебувають за межами дії права. Проте результати діяльності, що має елементи творчості, стають об’єктами правового впливу.

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом та законами України. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права на об’єкт права інтелектуальної власності не означає перехід власності на річ і навпаки.

Суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до закону чи договору.

До об’єктів права інтелектуальної власності належать:

Об’єкти інтелектуальної власності можна поділити на групи, кожна з яких характеризується певними методами правової охорони, що пов’язано з особливостями створення та юридичною природою цих об’єктів.

До першої групи належать: літературні та художні твори, комп’ютерні програми, бази даних, виконання, фонограми, відеограми, передачі організацій мовлення. Відносини, пов’язані зі створенням і використанням цих об’єктів, регулюються інститутом інтелектуальної власності, який має назву «авторські і суміжні права».

Другу групу становлять об’єкти, які належать до іншого інституту права інтелектуальної власності - інституту патентного права. Це - винаходи, корисні моделі та промислові зразки.

Третю групу складають засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, виробленої продукції: комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазначення.

Четверту групу об’єктів, які формують інститут нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності, складають: компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, комерційні таємниці.

2. Особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності

Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності;
право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності;
інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, установлені законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об’єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. Ці права не можуть передаватися.

Майновими правами інтелектуальної власності є:

право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;
виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;
виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності;
інші майнові права інтелектуальної власності, установлені законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом. Майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, установлених Цивільним кодексом України, іншим законом чи договором.

3. Виникнення права на об’єкти інтелектуальної власності

Підстави виникнення права власності на результат інтелектуальної діяльності можна розподілити на дві групи: первинні та похідні.

Юридичною підставою для первинного виникнення права інтелектуальної власності на літературні, художні та наукові твори, виконавчу діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телепередачі є результат творчої діяльності. Коли цей результат отримує певну об’єктивну форму, виникає сукупність правомочностей щодо здійснення права власності. Для таких об’єктів, як винаходи, промислові зразки, торговельні марки, комерційні найменування, момент створення об’єкта інтелектуальної власності не збігається з моментом виникнення права інтелектуальної власності. Для виникнення останнього потрібна наявність сукупності юридичних фактів, необхідних для настання відповідних наслідків. Такими фактами є:

надання результату інтелектуальної діяльності об’єктивної форми;
подання заявки до державного органу спеціальної компетенції;
ухвалення позитивного рішення цим органом;
видача охоронного документа (патенту) на винахід, свідоцтва на торговельну марку.

Похідні підстави набуття права інтелектуальної власності - нечисленні. Основні з них - ліцензійні та інші цивільно-правові договори, спадкування, а також набуття права інтелектуальної власності в силу закону. При цьому в будь-яких випадках виключне особисте право авторства є невідчужуваним.

4. Патентування

Патентне право - це сукупність норм, що регулюють майнові й особисті немайнові відносини, які виникають у зв’язку з визнанням авторства на винаходи, корисні моделі й промислові зразки, з охороною прав, установленням режиму використання цих об’єктів, матеріальним і моральним стимулюванням, а також захистом прав авторів і патентовласників.

Об’єктами патентного права вважаються патентоздатні винаходи, корисні моделі й промислові зразки.

Суб’єкти патентного права - це насамперед автори винаходів, корисних моделей і промислових зразків. Однак можуть бути й інші особи - патентовласники, тобто особи, які не є авторами, проте одержали деякі патентні права за законом або договором.

Основним суб’єктивним правом автора об’єкта промислової власності є право авторства. Сам факт видачі патенту закріплює визнання особи творцем конкретного об’єкта. Право авторства є невід’ємним особистим правом і охороняється безстроково. Воно визнається за фізичною особою, творчою працею якої створено об’єкт промислової власності. Не визнаються авторами фізичні особи, які особисто не зробили творчого внеску до створення об’єкта промислової власності, а тільки надали технічну, організаційну чи матеріальну допомогу або сприяли оформленню прав на нього.

5. Авторське право. Суб’єкти та об’єкти авторського права

Авторське право - це сукупність норм цивільного права, якими регулюються відносини щодо визнання авторства й охорони творів науки, літератури та мистецтва, установлення режиму їх використання, наділення їх авторів немайновими та майновими правами, захисту прав.

Первинним суб’єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб’єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Авторське право на твір виникає в його творця завдяки факту його створення. Для виникнення та здійснення авторського права не потрібно реєстрації, іншого спеціального оформлення твору чи дотримання будь-яких формальностей. Об’єктами авторського права є:

1) літературні та художні твори; 2) комп’ютерні програми; 3) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; 4) інші твори.

Охороні підлягають усі твори, зазначені вище, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети.

Авторські права поділяються на особисті немайнові та майнові. Майнові права можуть переходити до будь-яких інших суб’єктів авторського права за законом чи договором спадкування. Особистими немайновими правами можуть володіти тільки автори творів. Ці права належать автору незалежно від його майнових прав і зберігаються за ним навіть у випадку поступки виняткових прав на використання твору.

6. Суміжні права

Інтереси артистів-виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення отримали правову охорону в межах правового інституту так званих суміжних прав.

Суміжні права - це права на результати творчої діяльності виконавців, їх спадкоємців та інших правоволодільців, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконання: права виробників на фонограми, відеограми, їх спадкоємців (правонаступників) та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права на фонограми та відеограми, а також організацій мовлення, що охороняються авторським правом.

Цивільний кодекс України визначає, що об’єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об’єктів і незалежно від їх призначення, змісту, цінностей тощо, а також способу чи форми їх вираження є виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення.

Законодавство чітко визначає коло суб’єктів суміжних прав. Це - виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. За відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограми, відеограми, програми організацій мовлення вважається особа, ім’я (найменування) якої зазначено відповідно у фонограмі, відеограмі, їх примірниках чи упаковці, а також під час передачі організацій мовлення.

Майновими правами інтелектуальної власності на об’єкт суміжних прав є:

право на використання об’єкта суміжних прав;
виключне право дозволяти використання об’єкта суміжних прав;
право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта суміжних прав, зокрема забороняти таке використання, та інші майнові права інтелектуальної власності.

Якщо інше не встановлено договором чи законом, то майнові права інтелектуальної власності на об’єкт суміжних прав належать відповідно виконавцеві, виробнику фонограми, виробнику відеограми чи організації мовлення.

Запитання для самоперевірки

1. Що є об’єктами права інтелектуальної власності?
2. Які особисті немайнові права інтелектуальної власності існують за законодавством України?
3. Які майнові права інтелектуальної власності ви знаєте?
4. Дайте визначення патентного права.
5. Що таке авторське право?
6. Які особи є суб’єктами суміжних прав?