Тема 3. Екологічне право України

Ми - атомні заложники прогресу. Вже в нас нема ні лісу, ні небес. Так і живем од стресу і до стресу. Абетку смерті маємо - АЕС. Ще назва є, а річки вже немає. Усохли верби, вижовкли рови, і дика качка тоскно обминає рудиментарні залишки багви.

Ліна Костенко, українська поетеса

§ 15. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

1. Загальна характеристика екологічного права

Людина та природа як частини єдиного цілого взаємопов’язані й тісно взаємодіють. Але протягом останніх двох століть людина почала стрімко втручатися у природні процеси, що створило реальну загрозу для навколишнього середовища. З появою численних синтетичних і мінеральних речовин, із застосуванням нових технологій стан довкілля докорінно змінився. Лише в Україні функціонують 1700 шкідливих виробництв, що становлять екологічну небезпеку.

За показником дитячої смертності Україна посідає одне з перших місць у світі, як і за показником кількості онкологічних захворювань. З 1992 року в Україні смертність перевищує народжуваність. Тому дедалі гучніше лунають застороги про екологічну небезпеку.

Екологія (від грец. ойкос - будинок, житло, місцеперебування і логос - наука, вивчення) - одна з найдавніших наук. Це наука про те, як жити та господарювати у власному будинку. Для сучасної людини її будинок - це планета Земля та навколоземний простір.

Уперше поняття «екологія» використав у 1838 р. американський філософ, письменник Генрі Девіз Торо. Він вважав, що природу необхідно вивчати, тому що саме вона є справжнім житлом для людей.

Термін «екологія» запропонував у 1896 р. відомий німецький біолог-дарвініст Ернст Геккель. Він визнавав, що екологія досліджує життя тваринного та рослинного світу, який веде боротьбу за існування.

Сучасна екологія - складна, розгалужена наука. Вважають, що внесок в теоретичні основи сучасної екології зробив американський біолог і еколог Б. Коммонер, який сформулював чотири основні закони екології:

1. Все пов’язано з усім. 2. Ніщо не зникає в нікуди. 3. Природа знає краще - закон має подвійний сенс - одночасно заклик зблизитися з природою і заклик вкрай обережно поводитися з природними системами. 4. Ніщо не дається задарма (в оригіналі «Безкоштовних сніданків не буває»).

Сьогодні в суспільстві визріло розуміння, що людство повинне розробити та впровадити стандарти існування в навколишньому середовищі, які висуватимуть органи держави до діяльності підприємств, установ, організацій, громадян в інтересах охорони природи, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки суспільства.

Відносини, що виникають у результаті взаємодії суспільства та навколишнього природного середовища (екологічні відносини), регулюються самостійно галуззю права - екологічним правом.

Екологічне право - це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Суб’єктами екологічних відносин є сторони, між якими вони виникають. Об’єктом може бути як об’єкт природи в цілому, так і його частина. Залежно від об’єктів природи екологічні відносини поділяють на ті, що виникають у процесі використання та охорони земель, вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного світу, надр або природно-заповідного фонду.

Предметом екологічного права є нормативно врегульовані суспільні відносини щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Джерела екологічного права послідовно виражають і закріплюють екологічну політику держави. Основу екологічного права складають положення Конституції України, насамперед про право кожного:

на безпечне для життя та здоров’я довкілля;
на достовірну інформацію про стан довкілля;
на відшкодування збитків, завданих здоров’ю або майну екологічним правопорушенням.

Конституція України

Ст. 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави.

Ст. 66. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.

Центральне місце в системі екологічного законодавства України посідає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Положення цього Закону конкретизовано в численних кодексах і законах. В Україні діють екологічні нормативно-правові акти, основною метою яких є регулювання питань щодо використання та охорони окремих природних ресурсів. Це кодекси - Лісовий, Кодекс про надра, Водний, Земельний; закони - «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону атмосферного повітря», «Про екологічну експертизу» тощо.

За пропозицією відомого вченого - юриста В. Костецького систему екологічного законодавства України можна зобразити у вигляді дерева. Це дерево росте на ґрунті, основою якого є Конституція України. Коріння цього дерева - кодекси та закони, що регулюють відносини з використання, охорони та забезпечення об’єктів природи. Стовбуром цього дерева є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», а гілки дерева - це закони, які ще потрібно ухвалити.

2. Принципи правової охорони навколишнього природного середовища

Екологічне право ґрунтується на загальних і галузевих принципах українського права. Загальні принципи, які характеризують зміст права, його сутність і призначення в суспільстві, - це принципи взаємовідповідальності держави й суспільства, демократизм, гуманізм, законність, поєднання стабільності та динамізму, рівність прав і обов’язків суб’єктів правовідносин, відповідальність за вину.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

Ст. 3. Основні принципи охорони навколишнього природного середовища:

а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;
б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров’я людей;
в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;
д) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об’єктів і комплексів;
е) науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства;
є) обов’язковість оцінки впливу на довкілля;
ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;
з) науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;
и) безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;
і) компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної змінності територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;
к) вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.

Указаними принципами повинні керуватися учасники екологічних відносин - органи законодавчої, виконавчої, судової влади, фізичні особи. Закріплення та реалізація цих принципів є мірилом правового та соціального характеру держави, ефективності всієї її діяльності із забезпечення раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища, показником рівня цивілізованого суспільства.

3. Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища

Правове регулювання охорони чи використання навколишнього середовища здійснюється щодо конкретних об’єктів природи, сфери життя людини, усієї земної екосфери. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» установлює об’єкти правової охорони навколишнього середовища.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

Ст. 5. Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об’єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об’єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров’я і життя людей.

Держава бере на себе зобов’язання охороняти:

навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов і процесів;
природні ресурси, як ті, що залучені в господарський обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період: земля, вода, надра, ліс, рослинний та тваринний світ, атмосферне повітря;
території та об’єкти природно-заповідного фонду України та інші території та об’єкти, які визначено законодавством України;
здоров’я й життя людей від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки.

Запитання та завдання

Розв’яжіть ситуацію, користуючись кодом чи посиланням на статті Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n48.

Ситуація. Посівам фермерського господарства «Ранок» під час авіаційного обприскування лісових культур отрутохімікатами було завдано шкоди на площі 10 га. Крім того, було встановлено, що на обробленій отрутохімікатами території загинули зайці та інші звірі й птахи. Виявлено захворювання людей, які збирали чорниці на цій ділянці.

Укажіть об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища. Відповідь обґрунтуйте.

Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняття «екологічне право».
2. Назвіть джерела екологічного права.
3. Назвіть суб’єкти та об’єкти екологічних правовідносин.
4. Назвіть принципи охорони навколишнього природного середовища. Поясніть один з них.
5. Які види об’єктів існують в екологічних правовідносинах?