Українська література. Рівень стандарту. 11 клас. Фасоля

Художній світ прози Олеся Гончара

Кожен художній текст Олеся Гончара нагадує мені прозору стіну щоглистого лісу, крізь яку видно широченні простори, залиті полуденним сонцем, вродливих людей, наповнених світлом благородства...

Дмитро Павличко

Письменник і його доба. Та доба, у якій жив і творив Олесь Гончар, умістила в себе воєнне лихоліття, утиски й переслідування української інтелігенції, період оновлення й активізації суспільного та мистецького життя, часи застою, роки боротьби за державницьку самостійність України та здобуття незалежності.

Керівні комуністичні органи намагалися впливати на творчість Олеся Гончара, однак він продовжував писати нові твори на актуальні проблеми. Саме Олесь Гончар, засвідчуючи свою патріотичну позицію, відкривав установчу конференцію Товариства української мови імені Т. Шевченка, Установчий з’їзд Народного Руху України.

Творчість. Олесь Гончар — романіст і новеліст, повістяр й оповідач. Розпочав свій творчий шлях він як поет, однак вірші, написані у воєнні роки, були опубліковані лише в 1985 р. у збірці «Фронтові поезії».

Перші прозові жанри, що їх почав освоювати Олесь Гончар на письменницькій ниві, — це новели й оповідання. Тематично твори 1940-х років — це звернення до подій Другої світової війни («Весна за Моравою», «Жінка в сірому»), змалювання краси людей праці («Соняшники»), розкриття духовної величі й духовної злиденності особистості («Людина в степу»), зображення краси й сили кохання («За мить щастя», «Модри Камень»), порушення важливих національно-суспільних проблем («Кресафт», «Чорний яр», «Ніч мужності», «Білі ночі», «Народний артист» та ін.).

Для новел та оповідань Гончара характерні такі риси, як філософічність, яскрава образність, лаконічність, психологічна переконливість змальованих картин й образів.

Тематика повістей Олеся Гончара — це відображення подій Другої світової війни, уславлення нескореності людського духу («Земля гуде»), змалювання краси людини праці («Микита Братусь», «Щоб світився вогник»), проблема виховання важких підлітків («Бригантина»).

Романи Олеся Гончара відзначаються багатопроблемністю, широтою авторського погляду на світ, актуальністю і злободенністю порушених проблем. Це романи «Альпи» (1946), «Голубий Дунай» (1947), «Злата Прага» (1948), що цілісно склали трилогію «Прапороносці».

До теми війни Олесь Гончар звертається й у таких творах, як «Людина і зброя» (1960), «Циклон» (1970). Письменник аналізує історію воєнних поразок і перемог, розглядає проблему морального обов’язку перед Вітчизною.

Особливо уславив Гончара-письменника роман «Собор» (1968), у якому глибоко розкрита проблема духовності підростаючого покоління.

У романах «Тронка» (1963), «Берег любові» (1976), «Твоя зоря» (1980) тема війни переплітається з темою мирної праці, наступністю поколінь, духовним багатством людини.

Індивідуальний стиль письменника. Творча манера Олеся Гончара — це планетарне мислення, риси поетичного реалізму, романтичний пафос, активна присутність автора у творі (ліричні та публіцистичні відступи). Усі компоненти його художньої майстерності служать єдиній меті — глибинно розкрити психологію персонажів, а відтак — ідейний зміст різних за жанрами творів.

Запитання і завдання

  • 1. Яке життєве кредо письменника в тоталітарний період його доби? Наведіть висловлювання знаменитих особистостей про Олеся Гончара.
  • 2. Стисло схарактеризуйте творчий доробок Олеся Гончара та назвіть ознаки його індивідуального стилю.
  • 3. Пригадайте визначення новели як одного з літературних жанрів. Які новели ви вивчали, а які — читали самостійно?

Читацький довідник

Новела (від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вираженою ідеєю.

Ознаки новели: лаконізм, яскравість і влучність художніх образів; наявність строгої композиції з чітко вираженим композиційним осердям (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст, паралелізм сюжетних мотивів тощо); сюжет простий, надзвичайно динамічний, містить момент ситуаційної чи психологічної несподіванки; мінімальна кількість персонажів; персонажі — цілком сформовані особистості, які потрапили в незвичайні життєві обставини; концентрація уваги на змалюванні внутрішнього світу героїв, їхніх переживань і настроїв.

Читацькі діалоги

Олесь Гончар — майстер психологічної новели у відтворенні почуттів, внутрішньої краси людини, діалектики душі своїх героїв. Спробуйте осягнути сутність психологічної новели «Модри Камень». Подумайте, чому історія про випадкову зустріч двох — його і її — «у великій драмі війни» не загубилася серед багатьох подібних історій, а бентежить, тривожить душу й нинішньому поколінню читачів.

МРІЯ І ДІЙСНІСТЬ У НОВЕЛІ «МОДРИ КАМЕНЬ»

У літературі, як і в житті, все зрештою виникає з любові...

Олесь Гончар

Новела «Модри Камень» (1946) — чи не найцікавіший твір воєнної тематики митця про кохання, про любов, яка не знає кордонів і єднає закохані серця всупереч війнам і заборонам. Це спогад солдата-розвідника про один епізод, який відбувся у словацькому містечку Модри Камень (словацькою Modry Kamen — Синій Камінь, назва невеличкого містечка в центральній частині Словаччини).

Тема новели: складність людських почуттів, трагічного кохання, якому не судилося внутрішньо розкритися між солдатом-українцем і дівчиною-словачкою в період війни й окупації.

Ідея: утвердження моральної сили й внутрішньої краси людини, сили кохання, нездоланої любові, яка сильніша за смерть.

Сюжет. Виконуючи завдання в тилу ворога, український розвідник був поранений у гірському словацькому містечку. Його врятувала словацька дівчина Тереза. Між молодими людьми зародилося палке кохання, яке не мало продовження, бо Терезу стратили поліцаї за переховування радянського воїна. Основна думка цього простого сюжету: сила кохання, нездоланна любов сильніші за смерть.

Композиційно-стильові особливості. Новела «Модри Камень» написана в романтично-піднесеному стилі. Мить кохання, що зародилося між радянським бійцем і словацькою дівчиною, виступає як засудження війни.

Розмова в новелі ведеться від першої особи. Діалог героя-оповідача з красунею Терезою не має чітких контурів.

Зав’язка — випадкова зустріч українського солдата в гірській словацькій оселі з дівчиною Терезою. В обох виникають перші почуття, які мали перерости у свято душі. Але Тереза гине від руки поліцая.

Радість і щастя обриваються вмить, залишивши тільки силует світлого почуття, яке так і не змогло розквітнути — це кульмінація.

Розв’язка новели — повернення радянського розвідника після визволення території, але він не застає Терезу живою. Її світлий образ продовжує жити в пам’яті солдата, в його мріях: «Померкло, стерлося все. Навіть те, що звучить незабутнім першим коханням. Чому ж це випадкова зустріч, єдиний погляд, єдиний у великій драмі війни, чому вона не меркне і, відчуваю, ніколи не померкне? Ти — як жива». Цією думкою Олесь Гончар стверджує, що кохання, наперекір усьому, переживає смерть.

Глибоко і проникливо змалював письменник образ Терезиної матері, яка втратила у війні двох дітей (брат Терези загинув у боротьбі з фашистами). Упізнавши солдата, згорьована жінка згадала про свою дочку, яка могла би бути щасливою із цим юнаком-розвідником.

Образи твору досконалі в зображенні, адже уособлюють чисті почуття, глибокі переживання. Автор знаходить іще один вдалий прийом зображення — художнє обрамлення, якими є перша та п’ята частини новели. Тут внутрішній монолог і діалог із Терезою доповнюється репліками дівчини й матері. Розмова з Терезою підводить читача до розуміння ідеї новели: утвердження невмирущості людської душі, освяченої почуттям кохання.

Система художніх засобів зображення підпорядкована яскравому розкриттю внутрішнього світу людини. Задушевністю, ліризмом пройнятий кожний рядок новели. Засобами образності мови Олесь Гончар передає глибоке душевне зворушення ліричного героя, його палку любов, усі нюанси настрою. Достовірність зображуваних подій підсилює в новелі відповідний контекст ономастики. Власні географічні назви ніби «прив’язують» зображувані події у творі до словацького етносу: Рудні гори, Модри Камень.

У новелі особлива символіка кольорів. Білий — як символ невинності, чистоти й радості. У ньому чарівна сила денного сонячного світла, що виражає спорідненість із Божественною силою («Білі стрункі ноги...», «...білі руки, біла легка сукня...»). Зелений — символ природи й молодості, це — колір надії на злагоду, мир і спокій. Однак його перебування на межі протилежних кольорів свідчить також і про його недовершеність, недозрілість («зелений дуб», «зелені спини гір»). Голубий — символізує благородство, ніжність і вірність, легкий сум, недосяжність вічного, як недосяжною є небесна блакить («Модри Камень», «небо весняне високе голубе», «блакитний дзвін»). Натомість чорний — символ темряви, зла і смерті («чорне згарище», «голий чорний димар», «чорна пов’язка на рукаві»).

Запитання і завдання

  • 1. Яке враження справила на вас новела «Модри Камень»? Поділіться своїми думками в класі.
  • 2. Визначте проблематику твору. Сформулюйте його провідну ідею. Чи актуальні події війни й трагедія людських душ у сучасному світі? Свою відповідь обґрунтуйте.
  • 3. Схарактеризуйте образ Терези. Що він уособлює у творі?
  • 4. Розкрийте, як зображує Олесь Гончар психологію душі людини в образі солдата-розвідника. Які його мрії?
  • 5. Яка роль пейзажу в новелі «Модри Камень»?
  • 6. Витлумачте символіку кольорів, які Олесь Гончар використав у новелі. Поясніть роль колористики в розкритті ідейного змісту твору.
  • 7. Який особливий психологічний зміст закладено в назві новели «Модри Камень»? Поясніть її назву.
  • 8. Як, на вашу думку, в новелі «Модри Камень» письменнику вдалося поєднати мрію і дійсність?

Культурно-мистецький контекст

Олесь Гончар високо поціновував творчість самобутньої української художниці, майстрині народного декоративного живопису Катерини Білокур (1900-1961). Так, у 1972 р. письменник написав вступне слово до альбому, присвяченому мисткині, де зазначав: «Твори Катерини Білокур назавжди увійшли в золотий фонд української культури. Вони з тих багатств, що їх Україна вносить до скарбниці мистецтва світового».

Катерина Білокур. Квіти на блакитному фоні. 1942-1943

Ваші читацькі проекти

  • 1. Створіть мультимедійну презентацію про життєвий і творчий шлях Олеся Гончара. Проведіть віртуальну екскурсію в музей Олеся Гончара. Розмістіть її на сайті свого навчального закладу або в соціальних мережах.
  • 2. Напишіть есей на тему «Найкращі майстри з усіх майстрів — це ті, що завжди приносять радість і собі, й іншим (Олесь Гончар)».
  • 3. У мережі Фейсбук започаткуйте обговорення на тему «Які найактуальніші проблеми позначив на суспільній карті України Олесь Гончар?».

Читацьке дозвілля

  • Тема кохання як рушійна сила гармонізації світу й людини глибоко психологічно й водночас романтично оприявлена у творчості Олеся Гончара. За його творами «Дівчина з маяка», «Берег любові», «Собор», «Все перемагає любов», «Золоті литаври» знято художні фільми. Перегляньте їх. До яких роздумів спонукали вас ці кінострічки?

Читацький самоконтроль

Проаналізуйте, наскільки успішним був ваш читацький шлях.

  • Перегляньте визначені на початку навчального року цілі: яких із них досягнуто, а над чим ще варто попрацювати. Обміняйтеся думками і враженнями з однокласниками й однокласницями.
  • Напишіть есей «Мій шлях до читацької компетентності». Поміркуйте, чи досягнуто поставлених цілей; що сприяло роботі; що ставало на заваді; який ваш найбільший успіх; які були найбільші труднощі; у чому ви змінилися як читач; якими знаннями й уміннями оволоділи; а як особистість — що зрозуміли про себе, світ, своє місце у світі; чи задоволені ви результатами своєї роботи; як плануєте працювати далі.
  • Здійснюйте такий самоаналіз і надалі.