Українська література. Рівень стандарту. 11 клас. Фасоля

Художній світ прози Івана Багряного

Органічна національна свідомість стимулювала творчість Івана Багряного, а гаряча бунтівлива натура гостро реагувала на пригнічення української ідеї в різних формах її вияву.

Микола Жулинський, літературознавець

Письменник і його доба. На формування громадянської позиції Івана Багряного впливало багато чинників. Ще з дитячих років у його пам’яті закарбувалася страшна подія: «Це було 1920 року. Я жив тоді в дідуся на селі, на пасіці. Дідусь мав 92 роки і був однорукий каліка, але трудився на пасіці, доглядаючи її. Аж ось одного дня надвечір прийшли якісь озброєні люди, що говорили на чужій мові, і на моїх очах та на очах інших онуків, під наш несамовитий вереск, замордували його, а з ним одного сина (а мого дядька). Замучили вони мого діда за те, що він був заможний український селянин (мав 40 десятин землі) й був проти “комуни”, а дядька за те, що він був за часів національної визвольної боротьби — в 1917-1918 роках — вояком національної армії Української Народної Республіки... Ось так я вперше побачив зблизька більшовизм».

У роки навчання молодого письменника в Київському художньому інституті формуються його антирадянські націоналістичні переконання. Він захоплювався «занепадницькою» літературою, виступав на засіданнях Всеукраїнської Академії Наук про перспективи розвитку національного літературного процесу.

«Як письменник і поет належав до так званих “попутників”, тобто письменників “непролетарських” щодо ідеології», — зазначав Багряний. Тому в його творах не було возвеличення радянської влади, натомість відчувався спротив і бунтарський дух. Митець називав більшовицький режим антиукраїнським і терористичним. Його звинувачували в контрреволюційній агітації та ідеологічно «неправильних» творах.

У передвоєнний час та в роки Другої світової війни Іван Багряний продовжував активно обстоювати свою патріотичну позицію. Співпрацював з українським підпіллям. Займався пропагандистською роботою — писав листівки та статті, створював карикатури й агітаційні плакати, виїздив на Волинь і в Карпати в розташування бойових загонів УПА.

В еміграції Іван Багряний згуртував українців різних політичних сил навколо спільної ідеї — національної. У своїх політичних виступах, памфлетах, статтях і доповідях він наголошував на необхідності здобуття Україною державності, відстоювання національної ідеї, відродження національної свідомості, об’єднання національно-патріотичних сил в Україні та за її межами для боротьби за самостійну, незалежну державу.

У памфлеті «Чому я не хочу вертатись до СССР?» (1946) Іван Багряний, звертаючись до європейської громадськості, відверто розвінчував антигуманістичну політику радянської влади.

Цей публіцистичний твір, за визначенням літературознавця Л. Череватенка, став «документом доби» — правдивим викриттям радянської тоталітарної системи.

Творчість. Молодий письменник обрав псевдонім Іван Багряний під впливом творів Миколи Хвильового, якими захоплювався і у яких епітет «багряний» виражав революційно-романтичне поривання. У 1929 р. вийшла перша збірка поезій Івана Багряного «До меж заказаних», що була сповнена їдкої іронії та сарказму проти існуючої дійсності.

У 1929 р. Іван Багряний видав віршовану поему «Ave Maria». У 1930 р. опублікував історичний роман у віршах «Скелька», у якому розкрив проблему національного поневолення України.

У роки ув’язнення (1932-1940) були написані поезії «Золотий бумеранг» (1932), «Матері» (1933), «Аргонавти» (1936), «Рідна мова» (1937) та ін.

У 1941-1945 рр. з-під пера письменника виходять п’єса-антиутопія «Генерал» (1942), роман «Тигролови» (1944) та поема «Гуляй-поле» (1944).

1945-1963 рр. ознаменувалися памфлетом «Чому я не хочу вертатись в СРСР?» (1946), оновленою збіркою поезій «Золотий бумеранг» (1946), п’єсами «Морітурі» (1947) та «Розгром» (1948), романами «Сад Гетсиманський» (1950), «Марія Богуславка» (1957), повістю «Огненне коло» (1953) та іншими творами.

Романи «Тигролови» (1944) і «Сад Гетсиманський» (1950) стали бестселерами, їх перекладено багатьма європейськими мовами.

Запитання і завдання

  • 1. Схарактеризуйте громадянську позицію Івана Багряного.
  • 2. Розкажіть про творчість письменника. Які ідеологічні переконання знайшли відображення в його публіцистиці?
  • 3. Що спільного у творчій долі Івана Багряного та інших талановитих українських митців радянського періоду?
  • 4. Прочитайте роман «Тигролови». Поділіться своїми враженнями про твір, наголос робіть на епізодах, які вам найбільше запам’яталися.

Читацькі діалоги

У світ пригодницької літератури ви поринули на уроках зарубіжної літератури ще в 6 класі.

Ви вже знаєте, що головний герой пригодницьких романів — це яскрава особистість, «надлюдина», яка нерідко володіє надприродною силою, активно відстоює власні ідеали. Його характер розкривається у процесі розвитку сюжету. Він потрапляє в безвихідні ситуації, стикається віч-на-віч із могутніми ворогами, непереборними перешкодами та неймовірними небезпеками, бореться, долає випробування, відновлює справедливість — і завжди виходить переможцем, залишаючись при цьому звичайною людиною. Образи негативних героїв — це антиподи головного героя. Вони також сильні, розумні й винахідливі, однак мають злі наміри, виношують підступні задуми.

Щоб досягти ефекту вірогідності, автори пригодницьких романів використовують реальні географічні назви, дати, імена історичних особистостей та інші характерні прикмети зображеного місця і часу (соціальний статус, одяг персонажів, особливості їхньої мови тощо).

Традиції пригодницького роману знайшли яскраве втілення й у творі Івана Багряного «Тигролови» (1944) — першому пригодницькому романі в українській літературі. Він має виразний національний колорит й ознаки доби радянського тоталітаризму. Літературознавець Ю. Лавріненко зазначав, що роман «Тигролови» «став новим — й саме українським — словом у пригодницькому жанрі світової літератури».

Глибоко осягнути жанрову специфіку пригодницького твору ви зможете після прочитання «Тигроловів» та ознайомлення з матеріалом підручника про цей видатний роман Івана Багряного.

Читацький довідник

Пригодницький роман — великий епічний твір із динамічним сюжетом, захопливими пригодами, несподіваними поворотами подій, перетином кількох сюжетних ліній та ідеалізованими героями. Для твору цього жанру характерні мотиви переслідування й викрадення, атмосфера таємничості й загадковості, елементи інтриги, конфлікт добра і зла. Основний композиційний прийом — ефект несподіванки. У процесі розповіді автор постійно утримує увагу читачів.

Запитання і завдання

  • 1. Назвіть жанрові ознаки пригодницького роману.
  • 2. Пригадайте пригодницькі романи, з якими ви ознайомилися на уроках зарубіжної літератури, й ті, що їх ви читали самостійно. У яких творах українських письменників простежуються елементи пригодницького жанру?

ПРОБЛЕМА СВОБОДИ Й БОРОТЬБИ ЗА ВИЗВОЛЕННЯ В РОМАНІ «ТИГРОЛОВИ»

Цей роман Багряного... є епопеєю мужньої боротьби й перемоги нового українства над природою і над його ворогами... Твір високопатріотичний, високомистецький і по-вселюдському гуманний.

Василь Чорнограй, письменник, дослідник творчості Івана Багряного

Історія написання. У 1943 р. Іван Багряний перебував на Західній Україні. Переховуючись від гестапівців на одній із конспіративних квартир у Моршині, письменник розпочав роботу над романом «Тигролови», а вже за 14 днів його завершив. Багряний анонімно подав його на літературний конкурс у Львові.

Обкладинка книжки «Тигролови». 1992

У 1944 р. львівський часопис «Вечірня година» надрукував у скороченому вигляді цей роман під назвою «Звіролови», яку без згоди автора змінив головний редактор журналу. Твір здобув першу премію. У 1946 р. роман вийшов окремою книжкою у Німеччині, а згодом — у США.

Життєва основа роману «Тигролови» — це особисті враження Івана Багряного про роки перебування серед українців-переселенців Зеленого Клину на річці Уссурі в Хабаровському краї.

5 лютого 1944 р., перебуваючи у Львові, письменник виступив у «Літературно-мистецькому клубі» з доповіддю «Україна біля Тихого океану». Зокрема сказав: «Мені нічого не треба було вигадувати. Життя товпилося в моїй душі і виривалося, як Ніагара. Країну, про яку я писав, я любив, як свою другу батьківщину, хоч і потрапив у неї невільником... Я не просто писав, я — жив! І упивався тим життям, повтореним з такою страшною силою, що перевищує силу реальності на багато разів».

Читацькі діалоги

Про переселення українців до Сибіру ви знаєте зі шкільного курсу історії. Місце дії роману «Тигролови» — Далекий Схід, таємничий безмежний Зелений Клин.

У березні 1883 р. з Одеси на Далекий Схід вирушив пароплав з українськими переселенцями. Переселенцям давали великі наділи родючих земель, окрім того, на тривалий час їх звільняли від податків і військової служби. Та за освоєну землю довелося заплатити каторжною працею й життям сотень тисяч співвітчизників.

Були також й інші причини переселення наших співвітчизників: свободолюбиві українці не хотіли миритися з політично-економічним і національно-культурним поневоленням самодержавною владою.

Цим землям не лише судилося бути для українців «дивним золотим ельдорадо», тихим раєм, а й у 1930-х роках стати справжнім пеклом, концтабором для «ворогів народу» — учених, учителів, селян і робітників. Художнє відображення цих подій ви побачите в романі «Тигролови».

Краєвид Далекого Сходу

Жанрова специфіка. Пригодницький жанр роману «Тигролови» простежується в особливостях його змісту, в діях головного героя, а також у неймовірних пригодах, що їх він переживає. Сюжет твору насичений надзвичайними подіями, несподіваними поворотами й динамічним перебігом їх. Головний персонаж — Григорій Многогрішний — сильна особистість, герой, який спромігся кинути виклик тоталітарній владі. Читач із цікавістю й увагою спостерігає за втечами й переслідуваннями головного героя.

Інші ознаки пригодницького роману в «Тигроловах»: розмежування персонажів на позитивних і негативних, мисливські пригоди героїв, кохання до дівчини, яка зросла в умовах дикої природи, та щасливий фінал.

У романі «Тигролови» виявляються особливості й інших жанрів. Найбільш прикметні ознаки автобіографічного роману, оскільки автор використав для написання твору епізоди з власного життя.

Є тут також елементи родинно-побутового роману. Письменник на прикладі родини Сірків змалював життя та побут українців Далекого Сходу, які в умовах дикої тайги зберегли національну ідентичність.

Ознаки політичного роману виявляються в розкритті особливостей державного радянського устрою кінця 30-х років XX ст., позначеного репресіями, арештами та ув’язненням представників різних національностей.

Літературознавець із діаспори Ю. Шерех акцентував на національно-ідеологічній специфіці роману «Тигролови»: «Його автор стверджує жанр українського пригодницького роману, українського своїм духом. Усім спрямуванням, усіма ідеями, почуттями, характерами. Цим він творить нове слово в українському літературному процесі».

Отже, особливістю роману «Тигролови» є його поліжанровість. Іван Багряний створив оригінальний мистецький твір, у якому майстерно поєднав елементи пригодницького, автобіографічного, політичного й родинно-побутового романів.

Запитання і завдання

  • 1. Чи вразила вас історія створення роману «Тигролови»? Якщо так, то поясніть чим саме. Розкрийте життєву основу твору.
  • 2. Пригадайте, що вам відомо з уроків історії про українців — переселенців до Далекого Сходу. Порівняйте ці історичні події з художнім відображенням їх у романі «Тигролови».
  • 3. Як ви розумієте назву твору? Розкрийте символічний підтекст її.
  • 4. Проведіть роботу в одній із груп (за вибором), що передбачає визначення жанрових ознак роману «Тигролови». На основі матеріалу підручника, результатів власного дослідження та презентації іншої групи узагальніть інформацію й доведіть поліжанровість роману «Тигролови».

Сюжет і композиція. Роман «Тигролови» має дві сюжетні лінії. Перша, наскрізна, пригодницька, — це виживання Григорія Многогрішного в тайзі та перебування його в родині українців-переселенців. Друга лінія — уривчаста, але цілком реалістична — це сталінські репресії.

Композиція зумовлена особливостями жанру пригодницького роману: твір складається з двох частин, поділених на 12 розділів і підрозділів з інтригуючими назвами «Дракон», «Навзаводи зі смертю», «Memento more», «Заколот і капітуляція», «Бог кохання», «Не ходи босий» тощо.

В основі композиції твору — хронотоп дороги; саме в цьому часопросторі випробовується характер головного героя.

Твір має експозицію зі символічним підтекстом, надзвичайно захопливу зав’язку, яскраву кульмінацію та щасливий фінал.

Починається роман «Тигролови» зображенням потяга-дракона, який несе у своєму «череві» через усю країну виснажених, голодних, замордованих довгою дорогою й постійними перевірками в’язнів — ворогів тоталітарної системи — в концтабори Далекого Сходу.

Експозиція — відомості про причини арешту головного героя твору Григорія Многогрішного, про його життя до заслання.

Зав’язка — утеча героя-в’язня зі спецешелону, що його пильно стерегли конвоїри.

Розвиток дії — життя Григорія в тайзі; знайомство із сім’єю українців-переселенців Сірків.

Кульмінація — зустріч Григорія Многогрішного та майора Медвина в тайговому безлюдді; розправа головного героя зі своїм катом.

Розв’язка — утеча закоханої пари — Григорія й Наталки — у безпечне місце, їхній перехід із боєм кордону з Маньчжурією.

Позасюжетні композиційні елементи — історичні екскурси, паралелі у спогадах Сірків і Многогрішного про покинуту рідну землю, пейзажі (екзотичні панорами Сіхоте-Аліня, мальовничі краєвиди на Зміїній і Голубій Падях), портрети, ліричні відступи, вставні частини (про Дядорова), описи інтер’єру (побут української хати).

Ідейно-тематичний зміст. «Тигролови» — політематичний художній твір. Основною темою роману є зображення життя людини в умовах тоталітарного радянського режиму. Художнє увиразнення її досягається через майстерне відтворення широкої тематики, як-от: трагедія України за умов тоталітарної системи; жорстокість і ницість прислужників сталінського режиму; побут і традиції українців-переселенців у Зеленому Клину на Далекому Сході; романтичне кохання Григорія і Наталки.

Головна ідея роману «Тигролови» — возвеличення сильної особистості, нескореності українського національного духу в умовах радянського тоталітарного режиму.

Проблематика твору — виживання людини в умовах жорстокого терору; добро і зло; життя і смерть; злочин і справедливе покарання; моральний вибір; воля до життя; стосунки людини і природи; родинні взаємини; вірність національним традиціям; романтичне кохання.

Читацькі діалоги

Іван Багряний у романі «Тигролови» згадує про перших каторжників Сибіру, які були «відкривачами першої сторінки в епопеї невимовних людських страждань на цій землі»: «...було їх двоє, тих піонерів: навіжений протопоп Аввакум... Але цей розкольник був другим. А першим був... бунтар малоросійський, гетьман на ймення Дем’ян Многогрішний».

Дем’ян Многогрішний — гетьман Лівобережної України. 1668-1672

Дем’ян Многогрішний — гетьман Лівобережної України (1668-1672). Він відверто висловлювався проти імперіалістичної політики московської влади, наполягав на звільненні українських земель. Звинувачений у державній зраді, він був засланий на Далекий Схід.

Історію життя гідного нащадка славного гетьмана Многогрішного — Григорія розкриває роман «Тигролови».

Зверніть увагу на те, якими рисами характеру видатного предка наділив свого головного героя письменник. Подумайте, що засвідчує такий зв’язок поколінь. За аналогією наведіть приклади достойного спадкоємництва в нашій історії й нашому сьогоденні. Спробуйте побудувати діалог на цю тему з автором «Тигроловів».

Художні образи. Головний герой твору — Григорій Многогрішний — молодий українець, талановитий інженер-авіатор, якому доля підготувала багато випробувань.

Письменник, указуючи на генетичну спадкоємність головного героя, послідовно виписує його національний характер, людську гідність, мужність, рішучість. Григорій, як і його видатний історичний предок, зумів кинути виклик системі з її загарбницькою політикою, ідеологія якої не змінилася з тих далеких часів. Засудженому на 25-річну каторгу юнакові вдалося втекти, вистрибнувши на ходу із «дракона-поїзда», що віз політв’язнів на Сибір, туди, де свого часу побував і гетьман Дем’ян Многогрішний.

Поведінку Григорія зумовлює воля до гідного людини життя. Його сповнене небезпек блукання нетрями тайги символізує складну життєву дорогу й нездоланне прагнення свободи: «Краще вмерти біжучи, ніж жити гниючи».

Як типовий неоромантичний герой пригодницького твору, Многогрішний виявляє надприродні здібності: утікає з божевільні, робить «стрибок у смерть» на ходу «скаженого поїзда», виживає серед дикої сибірської природи, знаходить порятунок у родині Сірків — українців-переселенців, бере участь у таємній розвідці — рейді в місті Хабаровськ і здійснює разом із Наталкою майже неможливий перехід кордону з Маньчжурією. Вершиною випробувань головного героя стає полювання на уссурійських тигрів.

Визначальний життєвий принцип Григорія Многогрішного — вірність нормам загальнолюдської моралі. Глибока внутрішня порядність простежується в усіх його вчинках. Він не дозволяє собі бути просто гостем у Сірків, а швидко навчається їхнього мисливського ремесла, ходить із ними на полювання.

Делікатне ставлення виявляє Григорій до доньки Сірків — Наталки. Дівчина приваблює юнака зовнішньою вродою та рисами характеру.

У найскладніших ситуаціях Григорій робить гідний вибір, своїми вчинками засвідчує вірність високим людським цінностям: волелюбності, щирості, справедливості, лицарському ставленню до коханої, любові до людей, до рідного народу, до Батьківщини. Григорій Многогрішний — це тип сильної духом, національно свідомої людини з високими моральними чеснотами, це лицар української національної ідеї.

Образ Медвина. Слідчий НКВС Медвин — начальник етапу, «поїзда смерті», що везе політв’язнів на заслання в Сибір. Він — жорстокий і безсердечний тиран, фанатично відданий тоталітарному режимові, як справжній людолов, полює на людей, залякує, катує, принижує непокірних. За допомогою ретроспективи автор відтворює жахливі сцени допитів Многогрішного, що їх улаштував Медвин, й акцентує на виразній художній деталі — очах Григорія, глибоких, демонічних, із кривавими росинками на віях, що завжди нагадуватимуть слідчому про його злочини. Ницість, огидність цього образу відтворено в епізоді його фатальної зустрічі в тайзі з Григорієм. Медвин гине як боягуз, його спостигла справедлива помста заклятого ворога — Многогрішного. В образі Медвина автор уособлює тоталітарну систему.

Запитання і завдання

  • 1. Розкажіть про свої враження від роману «Тигролови». Про що ви дізналися з твору? Які епізоди найбільше вам запам’яталися? Чим саме?
  • 2. З якою метою письменник згадав у романі історичну постать Дем’яна Многогрішного? Чому автор дав своїм героям прізвища видатних історичних осіб козацької доби? Які вчинки Григорія Многогрішного вказують на його генетичну спорідненість із далеким предком?
  • 3. Знайдіть у тексті твору опис зовнішності Григорія Многогрішного. Які деталі в ньому привернули вашу увагу? У чому їх особливість?
  • 4. Чим прикметна біографія Григорія Многогрішного? За яких обставин і подій формувався його світогляд, життєві принципи?
  • 5. Як Григорію вдалося втекти від охоронців потяга? Розкажіть про блукання українця-втікача в тайзі. Чому так докладно автор описує його поневіряння серед дикого лісу? Якою людиною виявляє себе головний герой в екстремальних ситуаціях?
  • 6. Визначте епізоди, у яких розкривається характер Григорія Многогрішного. Які риси вдачі вберегли його від морального падіння? Які художні засоби використав письменник для увиразнення характеру головного героя? Поясніть їх функцію.
  • 7. Схарактеризуйте ставлення Григорія до членів родини Сірків. Як у поведінці й учинках головного героя виявляється моральна шляхетність? Аргументуйте власні твердження, звертаючись до тексту.
  • 8. Яке ідейне навантаження в романі мають епізоди полювання на ізюбрів та уссурійських тигрів?
  • 9. Порівняйте образи Многогрішного і слідчого НКВС Медвина. Які риси характеру є спільними для цих героїв-антагоністів? Відповідь подайте у вигляді діаграми Венна.
  • 10. Проаналізуйте останню зустріч Многогрішного зі своїм кривдником. Чи мав право Григорій так учинити з майором Медвиним та його супутником?
  • 11. Підготуйте міні-спіч на тему «За що я поважаю Григорія Многогрішного».

Родина Сірків — це українці-переселенці з Полтавщини. Письменник указує на генетичну спадкоємність національного характеру цих героїв твору. Ще від прадіда передавалися Сірковим нащадкам волелюбність, працьовитість, сміливість, мужність. Тому розповідь матері про родовід сповнена почуття любові й гордості, усвідомлення своєї сім’ї як частини великого дружного роду: «То є плем’я Сіркове!». Вони ніколи не цуралися свого походження, що видно з родинного побуту, позначеного українським колоритом. Сірки берегли пам’ять роду, вчили дітей відчувати генетичну єдність поколінь, плекали глибоке національне самоусвідомлення.

Кадр із художнього фільму «Тигролови» (реж. Р. Синько). 1994

Голова родини — Денис Сірко — справжній господар. Перші роки поселення на сибірських землях були тяжкими, але наполегливою працею сім’я зберегла свій добробут. Особистісні якості Дениса Сірка — відповідальне ставлення до праці, щира любов до своєї родини, піклування про забезпечення її — добрий приклад для дітей, тому вони й гордилися своїм батьком: «А батько у нас... Та от поживеш — побачиш...».

Мати-Сірчиха — дбайлива, вправна господиня, яка вміє по-хазяйськи тримати лад у хаті, поратися на городі та смачно готувати. Працьовитість матері підтверджує й докладний детальний опис родинного обійстя.

Особливу увагу письменник акцентує на образі дочки Наталки. Він майстерно передає її природну красу: «Яка вона хороша!.. Якесь дивне поєднання надзвичайної дівочої краси і суворості». Ключ до розуміння характеру дівчини треба шукати в рідкісному поєднанні жіночності з тими якостями, яких вона набула в тайзі. Дівчина дуже любила доглядати свій квітник, який був для неї крихітною часткою далекої України. Від матері вона перейняла секрети рукоділля. Окрім того, Наталка нарівні з батьком і братом відважно займається ловлею тигрів. У старшого брата Миколи, який загинув на полюванні, Наталка вчилася мужності, спритності, вправності в мисливстві.

Середній брат Грицько оберігає молодшу сестру, поступається їй, приносить гостинці, поважає її почуття любові до Григорія Многогрішного.

Наталка та Григорій щиро люблять і шанують своїх батьків. Підтвердженням дочірньої вдячності є епізод, коли Наталка з коханим Григорієм збирається в Манчжурію. Дівчина за прадавнім українським звичаєм просить у батьків благословення. Письменник ідеалізує образ юної героїні, наділяючи її найкращими рисами національного характеру українки.

Родина Сірків займалася незвичайною трудовою діяльністю. Вони володіли прийомами полювання на живих тигрів, були тигроловами. Автор розкриває їхню хоробру вдачу та захоплюється мисливською досконалістю.

Ця українська сім’я виявляла щире, милосердне ставлення до Григорія. Письменник показує їхню делікатність, здатність шанувати людську гідність несподіваного гостя.

У родині дотримувалися норм християнської моралі, українських традицій і звичаїв. Невипадково і батько, і мати повсякчас звертаються до Бога. Письменник відтворює величну красу святкування Різдва в родині Сірків. Ошатний празниковий одяг, традиційні різдвяні страви, українські народні пісні та колядки — усе це свідчення національної ідентичності сім’ї.

Сірки цінували товаришування, побратимство. Підтвердженням тому є їхня тепла зустріч із родиною Морозів. Гостинними були Сірки й до корінного населення Сибіру.

Найвиразнішими моральними чеснотами в родині Сірків були почуття власної гідності, людяність, доброта, милосердя, гостинність, щирість. Навіть у трагічні моменти свого буття ця українська сім’я зберегла традиційні родинні цінності, дбаючи про щасливу долю своїх нащадків.

Запитання і завдання

  • 1. Якою у вашій уяві постає родина Сірків? Назвіть причини їхньої еміграції на Далекий Схід.
  • 2. Стисло схарактеризуйте членів цієї сім’ї.
  • 3. Що є свідченням хазяйновитості й трудової майстерності цієї української родини?
  • 4. Які духовно-моральні цінності сповідували Сірки? Відповідь аргументуйте цитатами з тексту.
  • 5. Прокоментуйте авторський вислів «То є плем’я Сіркове». Якими рисами національного характеру наділяє письменник увесь рід Сірків?

Символіка роману. Зміст твору сповнений символічних образів. Уже сама назва роману є символічною. Змінивши її з початкової «Звіролови» на «Тигролови», Іван Багряний істотно поглибив змістові акценти твору. Тигролови в прямому значенні — сміливці, які ловили небезпечних диких звірів (родина Сірків). Але в романі є новітні тигролови — це ті, хто ловив утікачів зі сталінських таборів смерті (майор НКВС Медвин).

Значущими символами роману є образи трьох поїздів: експрес-дракон «Й.С.»-«Ф.Д.» — це символ зла, репресій, тоталітарної системи, символ нищення народів СРСР; Тихоокеанський експрес № 1 — символ позірного щасливого життя за соціалізму; потяг № 97 «Владивосток-Москва» — символ цілковитого зневаження людських прав у суспільстві.

Символічність простежується у прізвищах героїв твору. Прізвище Многогрішний мав славний предок Григорія — гетьман Лівобережної України, який відстоював національну незалежність своєї Батьківщини.

Прізвища Сірко та Мороз, оспівані у фольклорі, стали символами козацької доби, уособленням патріотизму, нескореності та волелюбності. Письменник використовує ці прізвища з метою увиразнити образи своїх героїв — показати силу й мужність українців в екстремальних умовах чужого краю, їхню тугу й любов до рідної землі.

Символічного значення набуває перемога Григорія у двобої з майором Медвином. Це вияв боротьби гордого й волелюбного українського народу проти жорстокого тоталітарного режиму.

Іван Багряний надає роману «Тигролови» узагальненого символічного змісту, утверджуючи думку про те, що за будь-яких обставин людина має жити вірою в перемогу добра над злом.

Світова популярність роману. Високий мистецький рівень пригодницького жанру, національне ідейне звучання та ознаки документальної вірогідності зображеного відіграли значну роль у тому, що роман «Тигролови» набув широкої популярності в багатьох країнах світу. На відміну від пригодницьких творів (Р. Кіплінґ, Джек Лондон тощо), Іван Багряний показав мужніх героїв, які протистоять не тільки суворій природі та складним життєвим обставинам, а й тоталітарному режимові. Читачі зарубіжних країн побачили образ українця як особистості незламного духу.

Твір було перекладено англійською, німецькою, голландською, італійською, іспанською, французькою та російською мовами.

У німецькому перекладі роман видавався під заголовком «Закон тайги» («Das Gesetz der Taiga»). Ця назва найбільше відповідала змістові пригодницького твору. Англійською мовою назва роману звучала як «Переслідувачі й переслідувані» («The hunters and the hunted»), а голландською — «Втеча в тайгу» («Vlucht in de taiga»).

Тогочасна зарубіжна преса так коментувала роман «Тигролови»: «Втеча на волю, сповнене небезпек життя ловців і ловлених, незнайомі звичаї, а також і ніжна історія зворушливого кохання творять напружений інтерес і чар цієї книжки» («Der Veberblik», Франкфурт-на-Майні, 1961); «Ці красномовні й хвилюючі пригоди — роман про лицарськість і хоробрість» («Die neue Buch», Бонн, 1962); «Красномовна та захоплива пригодницька повість, яка водночас є і не менш палкою гонитвою за політичною свободою. Це твір лицарства та хоробрості» («New York Herald Tribune», Нью-Йорк, 1957).

Запитання і завдання

  • 1. Розкрийте символіку образів твору. Підготуйте стисле повідомлення про іншомовні переклади «Тигроловів». Які, на вашу думку, художні переклади назви найбільш вдало передають її символічність?
  • 2. Що засвідчує популярність роману «Тигролови» серед українських і зарубіжних читачів? А в чому виявляється актуальність твору в наш час?

Ваші читацькі проекти

  • 1. Прокоментуйте життєве кредо головного героя роману «Тигролови» Григорія Многогрішного: «Сміливі завжди мають щастя». Чи поділяєте ви його переконання про те, що «краще вмерти біжучи, ніж жити гниючи»? Чи є підстави для проведення аналогій із сучасними реаліями? Свої роздуми презентуйте у формі есею.
  • 2. Українські родинні традиції відіграють важливу роль у вихованні національно свідомої особистості. Підготуйте презентацію «Сім’я Сірків — духовна святиня традиційної української родинної культури».

Читацьке дозвілля

  • Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте екранізацію роману Івана Багряного «Тигролови» (реж. Р. Синько, 1994 р.). Порівняйте розкриття ідейно-тематичного змісту твору засобами різних видів мистецтва — художньої літератури й кіно.