Захопливий світ біології. 5-6 клас. Каліберда
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Рослинна боротьба і дружба
Щільно-щільно ростуть рослини в лісі чи на лузі. Так щільно, що, як вам уже відомо, ресурсів — світла, води, мінеральних речовин — усім може не вистачити. І тоді між ними виникає конкуренція: одні рослини намагаються пригнічувати ріст інших, подібно до того, як це було у пліснявих грибів.
Щоб спостерігати пригнічення одними рослинами росту інших, потрібні насіння вівса та ячменю й чотири горщики з ґрунтом, пластикова чи фанерна пластинка, здатна розділити землю в горщику навпіл.
У два горщики засійте окремо по десять зернят кожного типу. У третій посадіть по десять зернин обох рослин уперемішку. В останній горщик устроміть пластинку так, щоб земля в ньому була розділена на дві частини. В одну з них посадіть зерна вівса, в іншу — ячменю (рис. 220). Поливайте землю в усіх горщиках час від часу й спостерігайте за ростом ваших посівів протягом місяця. Порівняйте зовнішній вигляд і висоту рослин.
Змішана культура — штучно створене угруповання організмів різних видів, які мають сільськогосподарське, промислове чи наукове значення.
Ячмінь у змішаній культурі майже не відрізняється від того, що ріс окремо. Але з вівсом ситуація інша: при зростанні порад з ячменем у третьому горщику його пагони виростають меншими, ніж коли він росте окремо. Тобто ячмінь пригнічує його ріст! Але як ячменю це вдається?
Чи спостерігається пригнічення в горщику, де посіви розділені пластинкою? З огляду на це висуньте гіпотези, як же ячмінь пригнічує ріст вівса.
В останньому горщику земля, що оточує коріння рослин, була розділена перегородкою. І рослини виросли так, ніби розвивалися окремо, хоча вони знаходились у спільному горщику. А, значить, «пригнічувальні сигнали» передаються через землю. Дійсно, такий вплив найчастіше проявляється саме через речовини, що виділяються корінням рослин (але це бувають і леткі речовини, які переносяться повітрям).
То тепер зрозуміло, чому потрібно регулярно полоти грядки й городи або обприскувати поля гербіцидами!
Гербіцид (лат. herba — трава та caedo — вбиваю) отруйні для рослин хімічні речовини, якими обробляють сільськогосподарські угіддя з метою знищення бур’янів.
А й дійсно, чому? Наведіть не менше двох причин з огляду на обмеження ресурсів і взаємовплив.
Мутуалізм (лат. mutual — взаємний) — взаємовигідне співіснування двох видів.
Річ у тім, що знищення бур’янів сприятиме зменшенню їх негативного впливу на сільськогосподарські рослини, тобто останні ростимуть краще.
Однак не завжди рослини пригнічують одна одну. Часто дія протилежна, і спільне зростання деяких із них чинить мутуалістичний вплив і стимулює ріст та розвиток кожного з організмів. Думаєте, знову залучені речовини, що передаються через ґрунт? Не зовсім так!
Щоб дослідити цей вплив, потрібна лопата.
Помандруйте до лісу чи в рослинну посадку з великою кількістю різних деревних рослин, розташованих поряд (це можуть бути сосни, берези, дуби, клени тощо). Вирийте лопатою невелику яму, десь 1-1,5 м завдовжки та 0,5-1 м завглибшки між деревами, щоб знайти коріння. Якщо корені ще не були розкопані, то обережно прокопайте стінку вбік та дістаньтеся до них. Звільніть невелику частину кореневої системи від землі. Придивіться уважно до її вигляду. Повторіть розкопки в кількох місцях, щоб побачити різні типи коріння. Не забудьте загорнути землю назад після дослідження.
Як не дивно, але часто у сплетінні беруть участь корені кількох різних рослин (рис. 221). Ба більше, часто вони навіть зростаються! Фактично формуються підземні щеплення, подібні до тих, що ми штучно створили у темі «Рослинне щеплення: як створити химеру». Завдяки зростанню речовини передаються навіть не через ґрунт, як це було в досліді з ячменем і вівсом, а безпосередньо від рослини до рослини. Тобто ліс стає чимось на кшталт єдиного гігантського суперорганізму вагою в сотні й тисячі тонн, у якому одні рослини підживлюють інші!
А чи можна людське поселення (село, місто) уважати подібним суперорганізмом? Які риси роблять його подібним на нього? А чим воно відрізняється?
Часом буває навіть так, що пеньок від зрубаного чи спиляного дерева росте без розвиненого пагона. Усе завдяки міжкореневим контактам! У садівництві з метою збільшення врожайності подекуди висаджують кілька фруктових рослин поряд: наприклад, яблуню, грушу, сливу, горобину тощо й вони підживлюють одна одну.
Таке різноманіття відносин між рослинами у природі (пригнічення й підживлення) дозволяє підтримувати тривалий баланс в екосистемах. У результаті всебічної взаємодії рослин ніхто не може пригнітити решту, бо його теж завжди хтось пригнічує. А за несприятливих умов своє міцне плече «підставить» товариш, що росте поряд. Тож і для рослин справедлива приказка: «Грошей мало — не біда, як є друзів череда»!
Поміркуйте
- 1. Порівняйте себе до початку роботи із посібником і після проведення численних досліджень, описаних у ньому. Які нові вміння, навички, погляди та переконання ви здобули попрацювавши з книгою?
- 2. На початку книги ви вже міркували над наведеними далі питаннями, але спливло багато часу й ви суттєво змінилися відтоді. Тому пропонуємо відповісти на них ще раз. Ми переконані, ваша відповідь тепер відрізнятиметься! Тож, як змінить ваше подальше життя набуття дослідницьких навичок? Як це стане вам у нагоді?