Захопливий світ біології. 5-6 клас. Каліберда

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Як забруднене повітря листки змінює

«Якщо ти чогось не бачиш, це ще не означає, що воно не існує», — писав Дуглас Адамс у своєму науково-фантастичному романі «Загалом безпечна». Ця цитата прекрасно ілюструє проблему визначення забруднення. Люди виходять на вулиці міст, дивляться в далечінь і кажуть: повітря чисте. Але насправді це не так! І допомогти визначити наявність забруднення можуть організми-біоіндикатори — рослини. Оскільки вони постійно перебувають у несприятливому середовищі, то контактують із забруднювачами довше, ніж люди, що виходять на вулицю час від часу. Тому й порушення в рослин проявляються набагато інтенсивніше, ніж у людей, що мешкають у такому несприятливому середовищі.

Забруднення — наявність у довкіллі непритаманних йому речовин чи звичних речовин, але в надмірних кількостях.

Біоіндикатор (англ. indicator — вказівник) — організм чи група організмів, за станом яких можна визначити властивості середовища чи наявність забруднювачів.

Для визначення ступеня забруднення на вулицях вашого населеного пункту потрібно вирушити в невеличку мандрівку. Візьміть із собою два пакетики для збирання листків.

Відправляйтеся на найбільш завантажену вулицю й знайдіть два дерева одного виду, одне з яких росте біля дороги, а інше — у дворі чи за більш ніж 50 метрів від найближчої дороги.

Чому для досліду важливо, щоб дерева належали до одного виду?

Зірвіть на рівні вашого зросту з кожного з них по 15 листків. Покладіть листки з одного дерева в один пакетик, а з другого — в інший.

Хлороз — пожовтіння ділянок листків.

Чому листки треба було збирати біля доріг? У цих місцях в повітря потрапляє багато різних речовин, що непоширені в природі, — забруднювачів. Листки рослин поглинають їх і з часом отруюються. Унаслідок цього вигляд і будова листків змінюються. Найпоширенішими порушеннями, спричиненими забрудненням, є хлороз (пожовтіння) і некроз (почорніння) (рис. 200).

Некроз — почорніння ділянок листків, спричинене відмиранням частини клітин.

Який механізм може мати хлороз? Що змінюється в клітинах під час його розвитку?

Для дослідження листків, які ви зривали з двох дерев, буде потрібен міліметровий папір (за його відсутності можна скористатися й зошитом у клітинку; одна комірка в ньому має площу орієнтовно 0,25 см2), олівець, ножиці, калькулятор, зошит і ручка, щоб записати результати. Відкрийте один із пакетів та викладіть листки. Покладіть листок на міліметровий папір і обведіть його контур. За кількістю квадратиків у межах обрису порахуйте площу листка. Це легко зробити, якщо знати площі квадратів на міліметровому папері. Площа найменшого квадратика — 1 мм2. У середнього, що складається з 25 маленьких (5 на 5), площа становить 0,25 см2. Найбільший, виокремлений найтовстішою лінією, складається з чотирьох середніх або 100 маленьких і займає 1 см2. Пам’ятайте також, що 100 мм2 = 1 см2 (рис. 201).

У зошиті намалюйте таку таблицю (таблиця 4). Запишіть у неї значення площі листка.

Тепер виріжте ножицями місця уражень і визначте їхню площу (це можна зробити всередині намальованого контуру листка, щоб не використовувати нові аркуші міліметрового паперу). Запишіть сумарне значення площі ураження в таблицю. Розрахуйте частку ураженої площі, поділивши площу ураження на загальну площу листка й помноживши результат на 100 (множення потрібне, щоб отримати результат у відсотках).

Здійсніть такі вимірювання для листків з обох дерев. Порівняйте частки площі уражень у листків із дерева, що росте біля дороги із площами уражень в рослин, розташованих далеко від автошляху.

Підрахунки чітко показують, що дерева біля дороги отруєні сильніше за ті, що ростуть далеко. Річ у тім, що двигуни сучасних автомобілів під час роботи спалюють бензин, у результаті чого утворюються вихлопні гази. Вони якраз і є тим негативним чинником, що впливає на стан листків.

Отже, тепер ви знаєте, що у визначенні чистоти навколишнього середовища варто довіряти не лише своїм відчуттям, але й стану організмів довкола!

Поміркуйте

  • 1. Забруднювачем може бути не лише штучна речовина, але й природна, якщо її забагато у довкіллі. Як це можна пояснити?
  • 2. Дослідіть листки різних рослин у парку чи лісі на наявність хлорозу чи некрозу. Яке порушення зустрічається частіше? З чим може бути пов’язана ця різниця?
  • 3. Учені розробили багато пристроїв для виявлення забруднення повітря. Але організми-біоіндикатори усе одно продовжують використовувати. Чому так відбувається? Які переваги живих індикаторів над технічними?