Саме такий плід, як треба (написано у співпраці з Дарією Вдовенко)

Хто з нас не любить соковитих полуниць, стиглого винограду чи ароматних персиків... Усе це приклади плодів рослин. Однак далеко не всі плоди такі соковиті, як вищезгадані. Є ще й такі, що мають суху і тверду оболонку: боби гороху, крилатки клену (рис. 193), сім’янки соняшника чи зернівки пшениці. Але чому плоди так відрізняються своїм виглядом і будовою?

Біб — тип плоду, у якому насінини розміщені на двох стулках, що розкриваються під час дозрівання (квасоля, горох, акація).

Крилатка — тип плоду, що має один або кілька плоских тонких виростів, подібних до крила (клен).

Зовнішній вигляд плодів — це не випадковість. Основна їхня роль — захист насінин, що містяться всередині. Утім вони мають ще одну функцію — сприяння розмноженню рослини. Спробуймо дослідити, як саме!

Зберіть колекцію різноманітних сухих плодів (таких, що не мають м’якої соковитої оболонки довкола насінин). Це можуть бути лісові горіхи ліщини (фундук; але не насінини — ядра фундуку, а плоди — насінини у твердій оболонці), сім’янки соняшника чи кульбаби, зернівки злаків, боби квасолі, гороху чи акації, крилатки клену, горішки липи, коробочки маку, стручки капусти тощо. Крім цього, буде потрібен вентилятор.

Увімкніть вентилятор та підкиньте в потоці повітря різні плоди. Розгляньте особливості будови тих, на падіння яких суттєво впливає повітряний потік від вентилятора.

Горішок — тип плоду малого розміру з твердою оболонкою й однією насіниною (гречка).

Коробочка — тип плоду, що складається з оболонки, яка лопається під час дозрівання, і численних насінин усередині (мак).

Про що свідчать отримані результати? Висловіть свою думку про функцію плодів, на політ яких впливає вентилятор.

Отже, деякі плоди мають таку будову, що сприяє їхньому поширенню вітром. Яскраво це видно у плодів кульбаби. Сам плід дуже подібний на плід соняшника, але має спеціальний виріст — «парашутик», що сприяє його поширенню (рис. 194). У клена ж оболонка довкола насінини має тонкий пластинчастий виріст — крило. Завдяки цим утворення та потокам повітря плоди відлітають якомога далі від батьківської рослини й проростають уже в нових місцях.

Навіщо рослинам проростати в нових місцях? Хіба їм погано у звичних?

Для наступного дослідження, крім сухих плодів, зберіть і соковиті: яблука, різні ягоди, вишні, мандарини тощо. Також підготуйте таз із водою, ніж.

Тепер покладіть у воду різні типи плодів й визначте ті з них, що плавають, та ті, що тонуть.

Розріжте ножем чи розділіть руками плоди на частини й визначте плавучість кожної з них.

Рослини, плоди яких плавають, частіше ростуть поряд із водоймами, ніж ті, чиї не плавають. А значить, вода для їхнього насіння може сприяти їхньому поширенню разом із плавучими плодами. Проте плавучість плоду може забезпечувати його шкірка (наприклад, як у плодів цитрусових рослин) або внутрішній вміст (як у яблук і груш). Ці частини містять багато порожнин, заповнених повітрям чи оліями, тож вони легші за воду й не тонуть.

Добре, ситуація з поширенням сухих плодів більш-менш зрозуміла. Але навіщо соковитим плодам усі їхні аромати, смаки та яскравий вигляд?

Висловіть свої припущення з цього питання.

Відповідь проста: щоб їх з’їли! Виявляється, багато рослин із соковитими плодами поширюють свої плоди через кишківник тварин. Але чому насінини не перетравлюються там?

Щоб розглянути насінини й кісточки докладно, будуть потрібні виноградина, вишня чи черешня, плід суниці й малини чи ожини, ягода чорниці або брусниці, чайна ложка, кухонне сито, марля, лупа.

За допомогою руків’я ложки дістаньте кісточку з вишні чи черешні и виноградини. Промийте їх. Решту плодів по окремо розітріть ложкою в кухонному ситі, застеленому марлею. Промийте тонким струменем води й зберіть насінини чи кісточки, що лишилися. Розгляньте під лупою отримані тверді частини плодів (рис. 195). Спробуйте їх розчавити пальцем.

Як ви бачите, насінини соковитих плодів мають досить тверду оболонку. У вишні, суниці й малини — це одна з оболонок плоду, а ось у винограду й чорниць захист забезпечує оболонка насінини. Тож у їдкому середовищі кишківника тварин ці оболонки не руйнуються. Буває, що воно ще й впливає на їх проростання.

Щоб дослідити як кислота у шлунку впливає на проростання насіння будуть потрібні кісточки вишні чи абрикосу, насінини винограду, суниць, малини тощо, банка з кришкою, оцет, пінцет, два горщики із землею.

Половину насінин кожного з видів помістіть у ємність з оцтом. Закрийте банку кришкою і тримайте там насіння протягом 4-5 годин. Потім кілька насінин кожного виду, які ви не поміщали в банку, посадіть у землю в горщику. У інший горщик посадіть кілька насінин кожного виду, вимочених у банці. Поливайте землю час від часу й спостерігайте, які насінини швидше проростатимуть.

Замочування у кислоті не те, що не знищило насінини, а навпаки сприяло їх швидшому проростанню! Річ у тім, що вплив кислоти зробив оболонку насінин менш міцною, що й полегшило їх проростання.

Рослинам таке поширення насінини вигідне, бо поки тварина перетравлює плід, вона переміщується. А потім, уже далеко від місця поїдання, неперетравлені насінини чи кісточки потрапляють у довкілля під час випорожнення кишківника.

Тепер стало зрозуміло, що плоди мають певну будову й вигляд не просто так. Усе для того, щоб насіння було захищене й добре поширювалося різними способами: вітром, водою чи за допомогою тварин.

Поміркуйте

1. Порівняйте різні способи поширення плодів і насіння за їх розповсюдженням у природі, витратами ресурсів із боку рослини, успішністю тощо. З огляду на зроблене порівняння визначте найкращий спосіб.
2. Чим відрізняються плоди дикого банана яблука чи кавуна від тих, які вирощує людина? Як ця зміна вплинула на виконання їх функції з поширення насіння?

Зміст