Захопливий світ біології. 5-6 клас. Каліберда

Бактерії бувають корисними

Слова «бактерії» і «хвороби» для багатьох людей є синонімами. Однак бактерій-паразитів, що спричиняють хвороби людей і тварин, всього 1 % від загальної кількості! Решта ж просто живуть у навколишньому середовищі, а подекуди в інших живих істотах, не шкодячи їм або ж навіть приносячи користь! Яскравим прикладом таких мікробів є бактерії нашого кишківника, які сприяють травленню й синтезують потрібні людині вітаміни.

Паразит (грец. para — поряд та sitos — їжа) — організм, який певний час використовує інший організм як джерело їжі й середовище мешкання.

Кишківник — трубчастий орган травлення у тварин.

Але не лише всередині організму є корисні бактерії. Уже понад 10 тисяч років люди використовують бактерії для отримання деяких потрібних їм речовин і харчових продуктів.

Травлення — процес розщеплення складних поживних речовин на прості.

Пригадайте, які продукти із мікроорганізмами вам відомі.

Таке використання живих організмів має назву біотехнологія. Скоріш за все, найдавнішими продуктами, отриманими за участі бактерій, були кисле молоко й домашній сир.

Біотехнологія — людської діяльності, у якій живі організми використовують ся для отримання потрібних людині продуктів.

Для отримання власної культури молочнокислих бактерій будуть потрібні банка з молоком (виключно домашнім), марля, піпетка, мікроскоп й обладнання до нього.

Спробуйте молоко на смак. Потому накрийте банку з молоком марлею й поставте в тепле місце на добу-дві. Скуштуйте отриманий продукт.

З верхньої сирнистої частини продукту (вершків) візьміть пробу піпеткою й виготовіть мікропрепарат. Розгляньте його на великому збільшенні.

Згортання білка — зміна будови білка, яка спричиняє його злипання.

Відчули, що молоко за добу стало зовсім іншим на смак — кислим? Отриманий продукт називають «кисляк», «самокиш» або «кисле молоко». Але звідки в молоці взялася кислота? Ми завдячуємо її появі тим ланцюжкам із дрібних кульок і паличок, які ви могли побачити під мікроскопом. Це і є молочнокислі бактерії (рис. 23). Вони, як і люди, полюбляють солоденьке! «Ласощами» для них є молочний цукор. Споживаючи його, вони утворюють кислоту, яка призводить до згортання білків. Ці білки, відділені від сироватки, і є основою домашнього сиру. Також молочнокислі бактерії, створивши кисле середовище, запобігають псуванню продуктів. Така їхня властивість використовується для квашення огірків, помідорів, капусти, і саме завдяки діяльності бактерій ці продукти стають кислими-кислими!

Крім кисломолочних продуктів, люди використовують бактерій і для отримання ще одного кислого продукту — оцту.

Щоб отримати оцет, потрібні сухе домашнє вино чи розливне пиво (попросіть когось із родичів купити їх вам, будьте обережні — ці продукти містять отруйний етиловий спирт), тарілка, піпетки, мікроскоп і обладнання до нього, аптечний розчин йоду.

Налийте вино чи пиво в тарілку шаром висотою у 2-3 см. Поставте в тепле місце. Спостерігайте за зміною поверхні й запаху напою протягом кількох днів.

Втягніть поверхневу плівку піпеткою, помістіть на предметне скло, крапніть на неї розчин йоду, але вже іншою піпеткою. Далі накрийте краплю покривним склом, відберіть надлишок води й розгляньте під мікроскопом.

Добре помітно, як на поверхні напою формується плівка із паличкоподібних оцтовокислих бактерій (рис. 24).

Що з потрібного для життя цих бактерій є на поверхні рідини й чого недостатньо в її глибині?

Оцтова кислота — сполука, що утворюється оцтовокислими бактеріями під час скисання цукристих речовин (соків, вина).

Вони використовують етиловий спирт, що є в алкогольних напоях, для свого живлення і перетворюють його на оцтову кислоту. Щоб отримати чистий оцет, такий прокислий продукт нагрівають: кислота випаровується, її збирають, розчиняють у воді й продають. Отакий він — «біотехнологічний» бізнес!

Якщо порівняти розвиток молочнокислих і оцтовокислих бактерій, то між ними є відмінності. Перші розвиваються в напої, а другі — на його поверхні. Це зумовлено відмінною потребою різних бактерій у повітрі: якщо його треба багато, то бактерії ростимуть на межі між рідиною й повітрям, якщо мало — усередині. Ця риса важлива й у біотехнології: молочнокислі бактерії розводять у слабо провітрюваних контейнерах, а оцтовокислі, навпаки, у збагачених повітрям.

Тож тепер, п’ючи кефір чи йогурт і додаючи оцет до салату, ви знатимете, що ці продукти «породжені» корисними й зовсім не злими та страшними бактеріями.

Поміркуйте

• 1. Які хвороби, що їх спричиняють бактерії, вам відомі? Як із ними борються лікарі?
• 2. Які ще біотехнологічні виробництва ви знаєте? Чи можна назвати сільське господарство біотехнологічною галуззю?
• 3. Чому в свіжому молоці бактерій мало, утім у кислому їх багато? Звідки вони беруться?