Захопливий світ біології. 5-6 клас. Каліберда

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Навіщо насправді поливати рослини

Ми знаємо, що поливати кімнатні рослини треба раз на кілька днів. А це означає, що за місяць одна рослина має поглинати 1—3 л води з ґрунту. Але ж при цьому вона не роздувається й не лопається! Куди ж дівається вода?

Ми теж постійно п’ємо воду і не поздуваємося. Як ми втрачаємо воду? А як рослина може втрачати воду?

Зробімо дослід, щоб про це дізнатися.

Для нього вам потрібні кімнатна рослина, маленький прозорий поліетиленовий пакет і нитка або видовжена прозора посудина і вата.

На листок чи гілку рослини надягніть поліетиленовий пакет так, щоб він не торкався листків, і щільно перев’яжіть його отвір ниткою (рис. 91) або обережно встроміть листок чи гілку кімнатної рослини в колбу (або іншу прозору посудину) і закоркуйте останню ватою.

Нехай тепер рослина постоїть у теплому світлому місці кілька годин. За цей час на внутрішній поверхні пакету чи посудини з’являться краплинки рідини — це сконденсувалася вода, що випаровується із поверхні листків.

Тож тепер ви знаєте, що рослина втрачає воду з поверхні своїх органів. Але ж ви поливали ґрунт, а не листки рослини! Якось вода, всмоктана коренем, через стебло потрапила до листків.

Які пристрої для підіймання рідини вгору вам відомі? Як вони працюють?

Перевіримо припущення експериментом.

Використайте для цього фрагменти пагону білої квітки (троянди, гвоздики, гербери) та листки селери із довгими черешками, склянку, воду, харчовий барвник або чорнила, ножиці або ніж.

У розчин барвника чи чорнил у воді в склянці поставте фрагменти стебел рослини з квіткою й листки селери. Лишіть так на кілька днів. За добу-дві колір пелюсток (рис. 92), а також жилок та країв листків селери забарвляться у відповідний колір. Це свідчить про те, що вода здатна підійматися вгору стеблом (черешками) до листків і квіток.

Черешок — невеличка стеблинка, що з’єднує листкову пластинку зі стеблом.

Щоб побачити «ліфт», яким кольорова вода «піднялася» вгору, обріжте «пофарбований» черешок селери за кілька сантиметрів від верху і низу. Уважно розгляньте зрізи — на них помітно крапки фарби. Це місця в стеблі, де проходять судини, якими вода, з розчиненими в ній речовинами, потрапляє з коріння в листки й квітки. Спробуйте обережно розрізати черешок селери вздовж (попросіть допомоги в дорослих), щоб побачити, що ці, заповнені кольоровим розчином трубочки, неперервно тягнуться знизу догори.

Судини (у рослин) — тонкі трубочки, що складаються з відмерлих клітин, якими вода з розчиненими речовинами транспортується вгору.

Тобто, у стеблі (чи черешках) є спеціальний «водопровід», що доставляє воду до листків. Але щоб він працював, потрібен «насос». Насправді їх аж два! Один із них нам уже знайомий. Це випаровування води з поверхні листків. Через нього води в листках стає менше, і нові її порції надходять у листок із судин стебла. Виходить, що листки ніби смокчуть воду крізь «соломинки» судин із кореня.

Другий же компонент «насоса» заховався на іншому кінці рослини — у корені! Вода, що надходить із ґрунту, тисне на воду, що вже є в корені, — виникає кореневий тиск. Зрештою, воді з кореня немає куди діватися, окрім як витискатися в судини стебла. Не вірите? Зробімо дослід.

Кореневий тиск — тиск, що виникає в судинах кореня через надходження туди значної кількості мінеральних речовин і води.

Візьміть кімнатну рослину з товстішими стеблами, тонку гумову трубку довжиною в 5-10 см, порожню невеличку посудину для рідини, ніж та скотч.

Одне зі стебел рослини обріжте на висоті 1 см від поверхні ґрунту (нам теж шкода рослини, тому ріжте той пагін, де менше листків чи який уже відцвів, і не робіть це, лишень щоб «побавитися»). На отриманий зріз стебла щільно натягніть гумову трубку, зігніть її, а вільний кінець приклейте скотчем до внутрішньої стінки посудини, що стоїть нижче місця зрізу (рис. 93). Добре полийте рослину й за кілька годин ви побачите, що з трубки в посудину почала потрапляти вода, яку витиснув кореневий насос.

Тож навіщо ви поливали рослину, якщо вода просто випарувалася з неї? От саме тому й поливали — щоб через випаровування вся вода не покинула рослину й та б не засохла. А припини рослина випаровувати (якщо рослина «вимкне» один із «насосів»), верхні листки залишаться без достатньої кількості води з мінеральними речовинами й теж засохнуть.

Поміркуйте

  • 1. У посушливих регіонах у ґрунті є обмаль води, тому рослини мусять її економити. Які відмінності є між цими рослинами й тими, що ростуть у більш вологих місцях (наприклад, листяних лісах)? Як можуть ці відмінності впливати на водозбереження?
  • 2. Чи випаровується вода з листків водних рослин? А чи поглинають вони воду з довкілля? Перед тим як відповісти на це питання згадайте про умови для здійснення фотосинтезу.


Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.