Захопливий світ біології. 5-6 клас. Каліберда
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Життєдіяльність рослин
Немає світла — немає їжі
Чи добре ви сьогодні поснідали? А як ви думаєте, коли востаннє «снідали» рослини, що нас оточують? І ви не помилитесь, якщо скажете: «Вони не голодні!» А все через фотосинтез (рис. 64). Він якраз і забезпечує рослини їжею, оскільки завдяки цьому процесові утворюються глюкоза й інші поживні речовини. Згодом вони стають джерелом енергії для рослини. Так само, як яєчня або макарони, які ви з’їли вранці, забезпечують вас силами до обіду.
Але фотосинтез потребує «фотоумов», тобто світла («рhos» грецькою — «світло»), і без нього процес не відбувається.
Для підтвердження необхідності світла для фотосинтезу будуть потрібні: кімнатна рослина з невеликими листками, фольга, лейкопластир, яскрава настільна лампа, каструля з водою, бляшанка з медичним етиловим спиртом, пінцет, аптечний розчин йоду, посудина для обробки йодом.
Спочатку помістіть рослину на 2 дні в темне місце аби вичерпалися запаси поживних речовин у листках. На один із листків за допомогою лейкопластиру наклейте стрічку з фольги. Поставте рослину із заклеєним листком на яскраве сонячне світло, а на ніч включіть поряд яскраву лампу так, щоб вона освітлювала цей листок.
Глюкоза, або виноградний цукор (грец. glykys — солодкий) — солодка органічна речовина, що є основним джерелом енергії в природі. Належить до вуглеводів.
Наступного дня разом із дорослими приготуйте водяну баню з невеликої каструлі, у якій вода має бути в постійному стані кипіння (рис. 65).
Водяна баня — пристрій для нагрівання речовин шляхом передачі тепла від води.
В яких побутових приладах можна зустріти водяні бані?
У каструлю занурте бляшанку, наповнену спиртом. Будьте обережні, бо спирт — це летка горюча й отруйна речовина! Не нахиляйтеся низько, не вдихайте парів і не підносьте спирт до вогню. Крім того, спирт кипить за температури нижчої, аніж вода, тож ставте бляшанку в каструлю за допомогою плоскогубців лише після того, як вода закипить.
Обріжте листок із фольгою, зніміть її, а потім попросіть когось із дорослих пінцетом занурити листок на 1 хвилину в окріп. Після цього — на 5 хвилин у киплячий спирт. Листок, який змінив своє забарвлення, дістаньте пінцетом та промийте водою. Покладіть його в посудину і змочіть йодом, використовуючи піпетку. Поява синього забарвлення свідчить про наявність крохмалю.
Крохмаль — це запасна (резервна) речовина, що відкладається в клітинах рослин для отримання енергії згодом. Вона утворюється із глюкози, джерелом якої є фотосинтез.
Спробуйте не підглядати в наступний абзац і пояснити зв’язок між освітленням, фотосинтезом і утворенням крохмалю.
Тож виходить, що крохмаль утворюється лише тоді, коли відбувається фотосинтез. Добре видно, що запасної речовини утворилося багато там, де листок освітлювався, і майже немає в тому місці, куди світло не потрапляло. А, значить, на освітлених ділянках листка фотосинтез відбувався, а на прикритій — ні.
Ми з’ясували, що світло є необхідною умовою фотосинтезу, однак часто рослини ростуть навіть у затінку. Тож краще мало світла чи багато?
Щоб це з’ясувати, використаймо три приблизно однакових за площею листки із рослини, що провела 2 дні в темному місці, три блюдця або чашки Петрі, пластилін, воду й настільну лампу, а також обладнання й реактиви для визначення крохмалю з минулого досліду (каструля з водою, бляшанка з медичним етиловим спиртом, пінцет, аптечний розчин йоду, посудина для обробки йодом).
За допомоги пластиліну приклейте по одному листку до стінки кожної посудини так, щоб вони стирчали вгору. Налийте воду в блюдця чи чашки Петрі, зануривши нижню частину листкової пластинки в неї (рис. 66).
Поставте в затемненому місці (коморі, шафі) одну посуди ну з листком прямо під лампою, другу — на відстані 20-30 см, третю — за пів метра. Лишіть так листки на добу.
Через день проведіть визначення вмісту крохмалю в кожному з листків, як це було описано в попередньому досліді.
Листкова пластинка — широка плоска частина листка, у якій відбувається фотосинтез.
Добре помітно закономірність: що ближче до світла був листок, то активнішим був фотосинтез у ньому, а тому більше крохмалю утворилося. А де живе рослина: на сонячній галявині чи під пологом дерев у лісі, залежить від її здатності уловлювати світло: світлолюбні рослини роблять це гірше й тому віддають перевагу сонячним місцям, а тіньолюбні — краще, отже, і ростуть у затінку.
Поміркуйте
- 1. У кактусів листки перетворилися на колючки. Де ж в нього розташована фотосинтетична «кухня»?
- 2. Рослини отримують енергію з утворених у процесі фотосинтезу речовин. А тварини? Звідки береться енергія для утворення речовин, якими живляться тварини?
- 3. Спрогнозуйте наслідки дії яскравого освітлення на тіньолюбні рослини.