Захопливий світ біології. 5-6 клас. Каліберда

Чим ростуть рослини

Усе росте, усе міняється... І рослини не виняток. З’являючись із невеличкої насінини (рис. 45), дуби, сосни й верби стають величезними деревами. Але де в рослині те місце, завдяки якому вона росте?

Назвіть відомі вам частини рослини. Припустіть, які з них можуть забезпечувати ріст.

Для того, щоб з’ясувати, яка частина пагона забезпечує його ріст, потрібні проростки квасолі чи соняшника, вирощені в горщику чи склянці із землею, чорний маркер чи фломастер із тонким стрижнем, лінійка.

Проростіть насінини квасолі або соняшника до появи перших чотирьох листків (ви можете виростити більше насінин, бо вони будуть потрібні для наступних експериментів у цій темі). Притуліть лінійку й маркером по всій довжині стебла нанесіть риски на відстані 2 мм одна від одної.

Поставте рослину в тепле затінене (але не темне) місце. Обережно, щоб не намочити стебло, поливайте землю щодня. За тиждень порівняйте відстані між мітками.

Пагін — надземна частина рослини (стебло, гілки, листки, бруньки).

Дослід прекрасно ілюструє, що рослина росте своїм вершечком.

Не читаючи текст далі, спробуйте обґрунтувати такий висновок.

Ви бачите, що між верхніми мітками відстань збільшилася значно більше, ніж між нижніми. Але де на верхівці є щось таке специфічне, що забезпечує зростання? Нумо шукати!

Для дослідження будуть потрібні п’ять проростків квасолі, вирощених на ґрунті до появи перших чотирьох листків, лезо або канцелярський ніж.

У чотирьох рослин відріжте різні за величиною частини від верхівки (попросіть допомоги в когось із дорослих, щоб не поранитись). Одну рослину лишіть без змін для порівняння.

Поставте всі горщики з рослинами в тепле затінене (але не темне) місце. Поливайте землю раз на два дні. Через два тижні порівняйте висоту рослин з обрізаними верхівками з висотою неушкодженої рослини.

Брунька — орган рослини, із якого розвивається пагін, квітка чи суцвіття.

Отже, рости без оцієї «бульбашки» на верхівці квасоля не може! Цей орган має назву верхівкова брунька. У ній весь час утворюються нові клітини, які ніби виштовхують донизу старіші — ті, що були утворені раніше (рис. 46). Останні, під час опускання стеблом, збільшуються й забезпечують швидке зростання саме верхнього кінчика рослини.

Але чи у всіх рослин ріст відбувається так само? Наприклад, у пшениці немає на кінчику пагона ніякої бруньки. Але вона ж росте! З’ясуймо, як їй це вдається!

Вам необхідний горщик із землею, насінини пшениці, маркер з тонким стрижнем, лінійка, вода.

Посадіть кілька насінин пшениці в горщик зі зволоженою землею. Поливайте насінини, а згодом і проростки час від часу, допоки в рослин не утворяться стебла з п’ятьма-шістьма листками. Повністю відірвіть один із листків від соломини одної з рослин і знайдіть ділянку стебла між двома потовщеннями — міжвузля (рис. 47). За допомогою маркеру й лінійки нанесіть на міжвузля мітки кожні 2 мм, починаючи від нижнього потовщення.

Соломина — порожнє усередині стебло трав’янистої рослини.

Міжвузля — частина стебла, розташована між двома вузлами — місцями кріплення листків.

Поставте рослину в затемнене місце на кілька годин. Порівняйте відстані між мітками.

О, виходить, що злакові рослини ростуть не верхівкою, а серединою! Відстань між мітками на міжвузлі зросла! Дивно, хіба ні?

Злакові рослини (злаки) — група рослин, плодами якої є зернівки. До злаків відносять пшеницю, жито, рис, ячмінь, кукурудзу, цукрову тростину тощо.

Де за такого типугосту мала би розташуватися брунька чи бруньки?

Твірна тканина — сукупність клітин, що постійно діляться, утворюючи нові клітини.

Просто в злаків твірна тканина, у якій виникають нові клітини, розташована не у верхівковій брунці, а біля вузлів — місць кріплення листків. Тому й ростуть злаки так незвично.

А як росте корінь? У нього ж немає ані бруньки, ані вузлів із листками!

З’ясуймо це, використавши пророслі на вологій тканині насінини гороху з двосантиметровими корінцями, серветку, маркер чи фломастер із тонким стрижнем, лінійку, скляну банку з кришкою, деревні ошурки чи вату.

Відберіть дві-три пророслі насінини з максимально прямими корінцями. За допомогою лінійки й маркера зробіть на них мітки через кожен міліметр, почавши від кінчика.

Налийте на дно банки тонкий шар води й накладіть вати чи насипте ошурок. Помістіть у заглибини у ваті чи ошурках насінини. Закрийте банку кришкою й поставте в тепле місце. За добу-дві подивіться на те, як змінилися відстані між мітками.

Результат схожий на той, що ми спостерігали на верхівці квасолі. Найшвидше розтягується зона біля кінчика кореня й чим далі ділянка від нього, тим повільніше вона росте. Усе тому, що роль верхівкової бруньки тут відіграє кінчик кореня. Саме в ньому багато клітин твірної тканини, які й забезпечують його ріст.

Отже, тепер ви знаєте: для того, щоб більшість рослин росла, їм потрібні живі кінчики пагонів і коренів.

Погляньте на рисунок 48 і поміркуйте, як вдалося виростити таке низьке дерево зі сильно розгалуженими гілками.

Тому дерево з відрубаною верхівкою ростиме своїми гілками у боки, що часто використовують для створення розлогості в паркових дерев (рис. 48).

Поміркуйте

• 1. У багатьох рослин є сплячі бруньки, що не ростуть роками. Навіщо вони можуть бути потрібними. За яких умов вони «прокидатимуться»?
• 2. Уважно розгляньте різні рослини у природі. Визначте чи завжди потрібні бруньки для росту листків чи квіток.