«Їсти» землю й рости

Земля, вода й сонячне світло — ніби ось і все, що потрібно рослині для живлення. Більшість рослин росте із землі (хоча й не всі, дивись рис. 42). Але чому? Можливо тому, що рослини не вміють літати? Чи не хочуть обтяжувати інші рослини або тварин своєю масою? Та й вітром не бажають бути знесені? То й чіпляються за ґрунт.

— Вода, — скажете ви, — ось навіщо рослинам пускати корені в землю.

Використовуючи знання, отримані із попередніх розділів, спробуйте висунути ще гіпотези стосовно того, навіщо рослинам потрібен ґрунт.

Що ж, спробуймо з’ясувати, навіщо рослинам потрібен ґрунт, провівши запропонований нижче дослід.

Для нього будуть потрібні орієнтовно 20 насінин пшениці, шість пластянок, пісок і миска для його промивання, шість шматків тканини, вода, мінеральні добрива: комплексне, азотне або натрій нітрат (натрієва селітра), калійне або калій хлорид, фосфатне; чотири півлітрові пляшки, маркер.

У теплому місці на вологій ватці чи шматку тканини проростіть 15-20 насінин пшениці протягом тижня. За цей час підготуйте чистий пісок масою близько 1 кг шляхом багаторазового промивання його водою в мисці допоки вода, що виливається, не буде чистою. Висушіть пісок і розподіліть у пластянки та підпишіть маркером: літерою «В» (вода), «КД» (комплексне добриво), «А» (азотне добриво), «К» (калійне добриво), «Ф» (фосфатне добриво), «Р» (разом). Приготуйте в півлітрових пляшках розчини добрив, відповідно до інструкції, яка є на їхній обгортці, підпишіть, де яке добриво, аби не переплутати згодом.

Мінеральні добрива — неорганічні сполуки або їх суміші, що містять необхідні для росту й розвитку рослини хімічні елементи.

Епіфіт (грец. epi- — а й phyton — рослина) — організм, що росте на поверхні рослини.

У кожну пластикову склянку з піском посадіть 2-3 здорові пророслі насінини. Полийте кожну пластянку відповідно до позначок (таблиця 2).

Прикрийте пісок у них шматком тканини, щоб зменшити випаровування, але водночас не накривайте паростків (рис. 43). Поливайте кожну пластянку раз на день протягом 2-Зтижнів. Згодом порівняйте, як виглядатимуть рослини в кожній із пластянок.

Цей дослід демонструє, що ґрунт для рослини — це не лише місце прикріплення або джерело води. Адже у пластянці «В», де було достатньо води, ріст пшениці однаково був неможливим. Так само додавання сполук окремих (але не всіх) необхідних рослині хімічних елементів не рятувало ситуацію. Саме тому в тих склянках, де не вистачало якогось елемента (Нітрогену в «К» і «Ф», Калію в «А» і «Ф», Фосфору в «А» і «К») ріст проростків був пригнічений. Ба навіть у пластянці «Р», куди потрапляли й сполуки Нітрогену, і Калію, і Фосфору однаково, ріст був далекий до ідеального. Тож і цих трьох елементів недостатньо для нормального розвитку рослин.

Річ у тім, що для життя рослині потрібні понад 20 різних хімічних елементів. І оскільки пісок був добре промитий, то він майже не містив потрібних елементів.

Хімічний елемент — різновид атомів з однаковим електричним зарядом ядра атома.

Дощі постійно «промивають» землю водою, але мінеральні речовини лишаються. Згадайте від чого залежить родючість ґрунту й поясніть, що тримає їх у землі.

Значить, єдиним їхнім джерелом були розчини для поливу. І лише один із них, приготований розчиненням комплексного добрива, був достатнім для нормального росту пшениці, бо містив усі потрібні хімічні елементи.

Виходить, що нестача хоча б якось одного хімічного елемента пригнічує ріст і розвиток організму. Цю закономірність у 1840 році вивів німецький хімік Юстус Лібіх, тому її називають законом мінімуму Лібіха. Нею активно послуговуються агрономи (рис. 44), підтримуючи потрібний рівень хімічних елементів у ґрунті, шляхом унесення добрив. І завдяки їхній праці на українських ланах вдається регулярно збирати рекордні врожаї численних видів рослин.

Агроном чи агрономка (грец. agros — поле й nomos закон) — фахівець або фахівчиня в галузі сільського господарства, який/яка займається вирощуванням рослин.

Поміркуйте

1. Чи може надлишок добрив, унесених у ґрунт, зашкодити рослині? А людині, яка споживатиме таку рослину?
2. На сільськогосподарських полях агрономи вносять добрива в ґрунт, щоб запаси мінеральних речовин не вичерпувалися. А звідки вони беруться в дикій природі, після того, як рослини їх поглинули?
3. Звідки ще, крім ґрунту, рослини можуть отримати мінеральні речовини? Як вони це роблять?

Зміст