Захопливий світ біології. 5-6 клас. Каліберда

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Від чого залежить родючість ґрунту

Чорнозем — темний ґрунт, багатий на перегній (гумус).

«Там така добра земля, що дитину посади, то виросла б!» — стверджує українська приказка. Майже 10 % території нашої держави вкрито одним із найкращих для рослин типів ґрунту — чорноземом (рис. 39).

Але що ж таке є в ґрунті, що забезпечує його родючість? Мусимо детальніше дослідити землю, щоб дізнатися всі її секрети!

Для цього вам потрібно накопати землі в лісі чи на луці. Також візьміть збільшувальне скло (лупу), ложку, стару каструлю чи сковорідку, підготуйте газову або електричну плиту (можна використати й спиртівку), металеву кришку від банки, дві склянки, воду, лійку, ватку.

Родючість (ґрунту) — здатність ґрунту підтримувати ріст великої кількості рослин.

Спочатку уважно роздивіться ґрунт за допомогою збільшувального скла (лупи). Ви можете побачити залишки рослин: фрагменти стебел, листків, деяких комах. Далі перекладіть ґрунт у каструлю чи на сковорідку та нагрівайте на малому вогні. Над ґрунтом потримайте металеву кришку від банки. За деякий час на її поверхні з’являться краплинки води. Прогрівайте землю далі, увімкнувши витяжку чи відкривши вікно. Ви побачите, що почав підійматися дим та з’явився запах паленого. Намагайтесь ним не дихати! Продовжуйте нагрівання далі, допоки дим не зникне.

Розгляньте, що лишилося в каструлі чи на сковорідці. Ґрунт посвітлішав і став зовсім схожий на пісок. Пересипте частину залишку в склянку з водою, перемішайте. Ви побачите каламутну воду й осад на дні. Дайте суміші настоятися протягом доби. На наступний день пропустіть невелику кількість мутної води через ватку, покладену на дно лійки. Візьміть трошки води й крапніть на розігріту порожню сковорідку чи каструлю. Зауважте, що лишилося після випаровування води.

Спробуйте не підглядати в наступний абзац і зрозуміти, які речовини ви виявляли на кожному з етапів дослідження.

Конденсація (лат. condense накопичую, ущільнюю) — перехід речовини з газоподібного стану до рідкого. Зазвичай відбувається під час охолодження, часто на холодній поверхні якогось тіла.

Що ж ми маємо? По-перше, в ґрунті є вода. Ми бачили її сконденсовані краплі на металевій кришці. Під лупою були помітні, а потім горіли з димком речовини, що утворилися внаслідок перегнивання решток рослин і тварин. Саме ці речовини, що входять до складу гумусу (перегною), якраз і надають ґрунту темного кольору (рис. 40). А значить після їх згоряння земля стане світлою, як ми це й спостерігали в досліді. Освітлений залишок після випалювання — це мінеральні речовини. Серед них є нерозчинні глина й пісок (гірська порода), які ви могли спостерігати після змішування залишку з водою. А ось білий наліт, що виник після випаровування профільтрованого крізь ватку розчину, зумовлений розчиненими у воді мінеральними солями. Саме їх своїми коренями й поглинають рослини.

Перегнивання — руйнування решток організмів під дією мікроорганізмів.

Так ми з’ясували, із яких компонентів складається ґрунт: вода, гумус, глина, пісок, розчинні й нерозчинні у воді мінеральні солі. Також у ґрунті й порожнинах між його частинками є повітря, інакше комахи б задихнулися.

Гумус (перегній) (лат. humus — земля) — темний компонент ґрунту, що утворюється внаслідок розкладання рослинних і тваринних решток.

Але що ж із цього потрібно для високої родючості ґрунту? З’ясуймо це, порівнявши за виглядом і складом більш родючі різновиди ґрунту з менш родючими.

Зберіть в окремі пакети зразки темного ґрунту з лісу чи луки, з ділянки біля пожвавленої автодороги, з-під дерева чи куща на вулиці міста чи села (рис. 41). Зауважте різноманіття, а також щільність розташування рослин у місці, де ви берете зразки. Також для спостереження приготуйте кілька аркушів паперу, столову ложку й збільшувальне скло (лупу). Для визначення вмісту гумусу знову знадобиться стара сковорідка чи каструля та газова або електрична плита.

Розкладіть за допомогою ложки кожен вид ґрунту на окремому аркуші. Розгляньте їх за допомогою збільшувального скла. Визначте кількість гумусу в кожному зі зразків за його кольором.

Тепер покладіть кожен вид ґрунт по черзі в сковорідку чи каструлю й нагрійте. Що більше й триваліше димітиме зразок, то більше в ньому перегною.

Як видно з цього досліду, у ґрунтах із лісу чи лук гумусу багато.

Запропонуйте кілька пояснень такого збагачення гумусом.

І якраз там ви могли спостерігати найбільше різноманіття та щільність зростання рослин. Схоже, що саме від вмісту гумусу й залежить родючість ґрунту. Насправді, є й інші фактори, що впливають на родючість, але вміст гумусу дійсно є основним. Цій залежності є й інше підтвердження: у місцях старих багать ще довгий час не ростуть рослини. А все через вигорання гумусу й перетворення землі на неродючу.

Поміркуйте

  • 1. Запропонуйте кілька способів штучного підвищення родючості ґрунту.
  • 2. Як би ви рекомендували вести господарство, щоб родючість ґрунту не потрібно було штучно збільшувати?
  • 3. Восени та навесні селяни часто спалюють траву на луках із метою підвищення їх родючості. Скористайтесь отриманими знаннями про те, від чого вона залежить, та підтвердіть або ж спростуйте корисність такого випалювання трави.