Етика. 6 клас. Данилевська

Урок 3. У чому ми всі різні?

• 1. Яким настроєм перейняті герої малюнка? Чи відчувають вони втіху від життя? На підставі чого ви зробили цей висновок?
• 2. Чи потребують зображені люди занять, яким присвячують своє дозвілля? До яких груп можете віднести потреби людей, утілені в малюнку? Як ви розумієте вислови повноцінне життя, жити на повну?
• 3. Чого стосуються втілені в малюнку людські потреби?
• 4. Доповніть речення: Для повноцінного життя люди потребують...

Які потреби людини називають духовними?

Уявіть, що вам запропонували долучитися до флешмобу «Листи у Всесвіт». Щоб узяти в ньому участь, потрібно стисло й вичерпно розповісти про себе. Яким характеристикам, на вашу думку, варто віддати перевагу в тій розповіді? Чи зацікавила б організаторів проекту така інформація: «Склад: приблизно 50 кг кисню; 16 кг вуглецю; 2,4 кг азоту; 1,2 кг кальцію; 800 г фосфору; 200 г калію; 160 г натрію»? Але ж саме з таких хімічних елементів складається організм дорослої людини! Проте чи речовини визначають цінність кожного з нас? Звісно, ні. Більшості навіть на гадку не спадає оцінювати когось за такими ознаками. В усі часи люди прагнуть осягнути передусім особистість тих, із ким випадає спілкуватися, людську душу, як кажуть філософи, тобто внутрішній світ людини.

Внутрішня сутність властива не лише людині. Приміром, вивчаючи мови, ви зауважили, що слова втілюють певне значення, зміст, або сенс. Цей зміст - щось невидиме, його не можна виміряти. У багатьох випадках ми не можемо пояснити, чому те або те слово має саме таке значення, а не інше. Так само, маючи лише зовнішні характеристики, не можемо твердити, що знаємо людину. Натомість часто трапляються випадки, коли люди стають друзями, спілкуючись листами, навіть не бачачи одне одного. Отже, саме внутрішня сутність людини визначає наше ставлення: що багатшим є її внутрішній світ, то цікавішою вона видається.

Потреби, які визначають умови забезпечення та розвитку внутрішнього світу людини, називають духовними потребами. Оскільки внутрішній світ кожного і кожної унікальний, то й духовні потреби напрочуд різноманітні. Та за цим розмаїттям дослідники виокремлюють умови людського життя, пов’язані з розвитком здібностей, творчістю (потреби самовираження), спілкуванням, повагою. Усвідомлення особистістю своїх духовних потреб називають духовністю. Відповідно, нехтування духовними потребами є проявом бездуховності.

ДО СКАРБНИЧКИ СЛІВ

Духовний - нематеріальний, нефізичний; пов'язаний із переконаннями, поглядами, прагненнями людини, тобто з її внутрішнім життям, моральним світом.

Люди, які діють в ім'я доброї і шляхетної мети, здатні переборювати будь-які труднощі.

МОРАЛЬНИЙ ПРАКТИКУМ

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога. .......

Уже прокликали до паю,

А я собі у бур’яні

Молюся Богу... І не знаю,

Чого маленькому мені

Тоді так приязно молилось,

Чого так весело було?

Господнє небо і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Та недовго сонце гріло,

Недовго молилось...

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

Мов прокинувся, дивлюся:

Село почорніло,

Боже небо голубеє -

І те помарніло.

Поглянув я на ягнята -

Не мої ягнята!

Обернувся я на хати -

Нема в мене хати!

Не дав мені Бог нічого!..

І хлинули сльози,

Тяжкі сльози!.. А дівчина

При самій дорозі

Недалеко коло мене

Плоскінь вибирала

Та й почула, що я плачу,

Прийшла, привітала,

Утирала мої сльози

І поцілувала.....

Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє... Лани, гаї, сади!

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до води...

Тарас Шевченко. «Мені тринадцятий минало» зі скороченнями, 1847 р.

1. Об’єднавшись у групи, проаналізуйте текст за запитаннями та підготуйте повідомлення для обговорення в загальному колі.

Група 1

• 1. Як називається вірш? Хто його автор? Чи доводилося вам читати цю поезію раніше (можливо, вчили її напам'ять, тоді продекламуйте)?
• 2. Коли було написано цю поезію? Які деталі у вірші вказують на те, що він постав на основі фактів життя поета?
• 3. Поділіться припущеннями, які роздуми спонукали поета поділитися спогадами. Якими настроями сповнена поезія? Із чим пов'язана зміна настроїв ліричного героя вірша?
• 4. Чи подобається вам цей вірш? Чим саме? Які роздуми викликав?

Група 2

• 1. Виберіть із вірша слова, що стосуються потреб ліричного героя. Які з них уважаєте втіленням духовних потреб?
• 2. Чи є в поезії слова, які вказують на рівень забезпечення базових потреб ліричного героя?
• 3. Як впливає усвідомлення цього рівня на настрій героя вірша?
• 4. Як ліричний герой задовольняє свої духовні потреби?

Група 3

• 1. Поділіть поезію на частини відповідно до настрою ліричного героя.
• 2. Випишіть із кожної частини деталі, які вказують на настрій та світовідчуття героя.
• 3. Що сприяє світлому настроєві: усвідомлення реальності чи внутрішні налаштування?
• 4. Поділіться припущеннями, що називають силою духу людини. У яких рисах характеру виявляється, на вашу думку, сила духу?

Група 4

• 1. На прикладі ліричного героя вірша поясніть, чи пов'язані духовні потреби людини і сила її духу.
• 2. Поділіться припущеннями, чи змінюються духовні потреби впродовж життя. Чим це зумовлено?
• 3. Чи слушним уважаєте твердження, що, лише задовольнивши базові потреби, людина починає прагнути духовного життя? Відповідь обґрунтуйте, спираючись на вірш.
• 4. Чи здатна людина розвивати свій внутрішній світ? У чому це виявляється? Чи потрібно це робити? Навіщо?

2. Спираючись на текст, поділіться в короткому есе міркуваннями про те, як внутрішній світ людини впливає на сприйняття світу зовнішнього.

3. З яким рівнем потреб, розглянутих у схемі на с. 17, співвідносні духовні потреби людини?

Чому внутрішній світ людини по-іншому називають духовним?

На уроках етики в п’ятому класі ви дізналися, що внутрішній світ людини виявляється в її думках, почуттях, емоціях, переживаннях, характері, бажаннях та мріях. Усі вияви внутрішнього світу ніби «сховані» від світу зовнішнього. Те, що лежить поза матеріальним світом, узвичаєно називати світом духовним. У цьому сенсі слова «внутрішній» і «духовний» є синонімами. Для позначення свідомості, мислення людини слугує слово «дух». Саме в такому значенні воно вживається у висловах сильний духом (про морально стійку, витривалу людину), занепасти духом (втрачати бадьорість, надію на щось, зневірятися в можливості чого-небудь), підносити дух (надихати, запалювати, підбадьорювати кого-небудь), бути в дусі (перебувати в доброму настрої), одним духом дихати (бути перейнятими однаковим настроєм, мати однакові з ким-небудь наміри). Спорідненим зі словом «дух» є слово «душа» - так за давніми релігійними уявленнями називають безсмертну, нематеріальну основу в людині, те, що становить суть її життя і відрізняє від тварини. Утім, уявлення про душу вийшли за межі релігійних учень, ставши загальними. Про це свідчать чимало сталих зворотів мови, якими ми користуємося в повсякденні. Наприклад, щира душа, душа радіє, заяча душа, вкласти душу, з душею, не до душі, кривити душею тощо.

• 1. Як пов'язані внутрішній світ людини та духовні потреби?
• 2. У чому виявляється потреба в спілкуванні?
• 3. Наведіть приклади духовних потреб, пов'язаних із самовираженням.
• 4. Як впливає на нашу поведінку потреба в повазі?
• 5. До яких дій та вчинків спонукають людину духовні потреби?
• 6. Чого потребують люди для реалізації своїх духовних потреб?

ЛЮДИ ТА ІДЕЇ

Г. В. Ф. Гегель. Художник Я. Шлезінгер. 1831 р.

Ідеї німецького філософа Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770-1831) справили помітний вплив на розвиток уявлень про духовні потреби людини. Мислитель запропонував ідею абсолютного духу, який є основою життя людини та суспільства. Спираючись на цю ідею, він витлумачував етичні поняття «добро», «зло», «честь», «обов'язок», «щастя». Основними моральними цінностями вважав працю та силу духу, які виявляються в діях людини. Гегель дотримувався поглядів давньогрецьких філософів про те, що людина є мірою всіх речей, тож межі добра та зла кожен визначає для себе сам. Він поглибив уявлення про мораль та моральність, обґрунтувавши, що ці поняття мають різне значення. На думку вченого, у суспільному житті добро як загальна користь існує у двох проявах: право (закон і мораль) та благо (задоволення потреб). Етичні погляди Гегеля втілено в афоризмах: Людина є тим, що вона робить; Ніщо велике у світі не здійснюється без пристрасті; Історія повторюється двічі: вперше як трагедія, удруге - як фарс.

• Скориставшись додатковими джерелами інформації, довідайтеся, який сенс вкладав Гегель у поняття «абсолютний дух». Як ви думаєте, чи пов'язане це поняття з духовними потребами людини?

• Поясніть один із крилатих висловів філософа, який уважаєте суголосним своїм думкам.

1. Що називають внутрішнім світом людини?

2. Чого стосуються і в чому виявляються духовні потреби людини?

3. Чому духовні потреби людини, на відміну від фізичних, є напрочуд різноманітними?

4. Що маємо розуміти, знати та вміти, щоб усвідомлювати свої духовні потреби та забезпечувати їх?

5. Завершіть речення.

Серед своїх духовних потреб найважливішою вважаю...

6. Спираючись на досвід спілкування з дорослими, прочитані книжки або переглянуті кінофільми, підготуйте розповідь про сильну духом людину. Укладіть перелік якостей, притаманних такій людині.