Етика. 6 клас. Данилевська

Урок 12. Чому участь кожної людини важлива?

• 1. Яка справа згуртувала зображених на малюнку людей? Як ви думаєте, що спонукало їх долучитися до спільної роботи?
• 2. Прокоментуйте участь героїв малюнку: що роблять, який мають настій, чи є хтось, хто ухвалює рішення. Чи будь-хто може долучитися до їхніх дій?
• 3. Наведіть приклади життєвих ситуацій, коли важлива участь багатьох для досягнення бажаного результату.
• 4. Чи доводилося вам брати участь у спільних діях групи людей або й чималого гурту? Коли людей, залучених до спільних дій, називають командою?

Чому гуртом - ми сила?

Від найдавніших часів люди жили спільнотами: від їхніх злагоджених дій залежало виживання. Так у спілкуванні і взаємодії формувалося людське суспільство.

Усі ми - члени суспільства. З кимсь ми пов’язані родиною, з іншими - спільними справами (навчанням у школі, заняттями спортом, спільними інтересами). З багатьма людьми нас єднає місце проживання, належність до одного народу. Суспільство на певній території існує як сукупність малих і великих груп, члени яких пов’язані між собою численними зв’язками. На певному етапі розвитку суспільства виникає держава як спосіб організації суспільного життя.

Зв’язки між членами суспільства, що ініціюють державні органи й установи від вищого рівня до нижчого, називають вертикальними. Водночас ми можемо взаємодіяти без участі представників влади. Спільноти, у які люди об’єднуються на засадах довіри та взаємопідтримки для відстоювання своїх інтересів, тримаються на горизонтальних зв’язках. Такі спільноти є осередками громадянського суспільства. Що розгалуженіші горизонтальні зв’язки, то дієвіше громадянське суспільство. Громадянське суспільство - основа демократичного ладу.

Про традиції громадянськості в Україні свідчать прислів’я: Одна бджола меду не наносить; Дружній череді і вовк не страшний; У гурті і комар сила; В гурті робити - як із гори бігти; Гуртом і каша краще їсться.

Наш народ має давній звичай - толоку. Так називають добровільну і безкорисливу спільну працю задля взаємодопомоги. Толокою будували комусь хату, допомагали зібрати врожай тощо. Засади доброчинної діяльності втілено в українських прислів’ях: Добре роби - добре й буде; Світ не без добрих людей.

Розвиток громадянського суспільства забезпечує право на участь. Кожна людина, відповідно до Конституції України, має право об’єднуватися з іншими людьми для реалізації та захисту своїх прав і свобод. Кожен громадянин має право брати участь в управлінні державними справами, право долучатися до зборів, мітингів, демонстрацій, брати участь у розв’язанні питань місцевого значення. Кожен може приєднатися, але ніхто не може бути примушений до участі.

МОРАЛЬНИЙ ПРАКТИКУМ

В тій хвилі в тіснині пролунав крик тухольських вартових: «Монголи! Монголи!» - і вслід за тим прибігли вартові, голосячи, що монголи в незліченній силі показалися в долині. Безпечно підійшли вони аж під стрімку кам’яну стіну, в котрій прокований був вивіз.

- Ось перед вами вхід до вивозу, туди за мною! - ричав ярим туром Бурунда.

І, пхаючи перед собою цілу юрбу, він кинувся в темне гирло вивозу. Але тут чекала напасників добра стріча. Градом посипалось каміння на їхні голови...

Тоді нападники позносили з поблизьких хат драбин і позбивали їх півперечними жердками немов у широку стіну. Ось уже монголи з криком підняли свою збірну драбину і поперли її до камінної стіни. Камінням, стрілами і рогатинами стрітили їх тухольці, але не вдіяли нічого монголам, бо коли один та другий упав поражений, то інші двигали велику драбину дальше, а на місце зраненого прискакували свіжі. Тривога почала опановувати тухольців...

Недалеко від побоєвища, захищений кам’яною брилою від стріл, сидів на соломі Захар Беркут, занятий при ранених.

- Що ж я вам, діточки, пораджу? - сказав старий, але Мирослава схопилася з місця і побігла оглянути небезпеку.

- Не бійтеся, - сказала вона тухольцям, - живо ми поворожимо їм! Нехай собі стріляють, а ви ратища в руки, і плазом додолу! Аж коли передні покажуться до половини на горі, тоді разом на них! Самі вони заслонять вас від стріл, а обваливши передніх, ви обвалите й задніх.

Попадали тухольці ниць додолу, похапавши ратища в руки. Стріли ще сипались якийсь час, а відтак перестали - знак, що передній ряд почав спинатися горі драбиною. Ось чути вже скрип щаблів, сапання мужів, брязкіт їх оружжя - і звільна, несміло виринають перед очима лежачих мохнаті кучми, а під ними чорні голови з маленькими, блискучими очима. Голови піднімаються вище, чимраз вище; вже під ними видніються рамена, плечі, окриті мохнатими кожухами, широкі груди, - в тій хвилі з страшним криком зриваються тухольці, і ратища їх разом глибоко тонуть у грудях напасників. Крик, ревіт, замішання, тут і там судорожні рухи, тут і там коротка боротьба, прокляття, стогнання, - і, мов тяжка лавина, валиться ворог долі драбиною додолу...

І. Франко. «Захар Беркут».

Подано зі скороченнями

1. Об’єднавшись у групи, проаналізуйте текст за запитаннями та підготуйте повідомлення для обговорення в загальному колі.

Група 1

• 1. Як називається художній твір, уривок із якого прочитали? Хто його автор? Про які часи в ньому йдеться?
• 2. Поділіться припущеннями, навіщо письменник узявся оповідати цю історію.
• 3. З якою небезпекою зіткнулися мешканці села Тухлі?
• 4. Як вони боронилися? Що допомогло їм протистояти значно сильнішому ворогові?

Група 2

• 1. Чи рівними були сили нападників і мешканців села Тухлі?
• 2. Як люди знали, що їм робити?
• 3. Чи лишився хтось осторонь справи оборони?
• 4. Які деталі в тексті свідчать про взаємини в тухольській громаді? Припустіть, на яких цінностях вони ґрунтувалися?

Група 3

• 1. Яке з поданих у тексті параграфа прислів'їв відповідає змістові уривка?
• 2. Виберіть з уривка фрагменти, які доводять, що до оборони села долучилися всі його мешканці. Чи хтось примушував їх до цього?
• 3. Чому сучасні демократичні держави обстоюють право своїх громадян на участь у суспільному житті?
• 4. Пригадайте з уроків історії факти, які доводять важливість участі в житті спільноти.

Група 4

• 1. Мешканці Тухлі, про яких ідеться в уривку, розбили нападників, спинили їхній загарбницький похід. Повість, із якої наведено уривок, завершується словом Захара Беркута до селян: «Батьки і браття! Нинішня наша побіда - велике діло для нас. Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю». Яку думку утверджує повість?
• 2. Чи важливою є ідея громадянської участі для сучасної України?
• 3. Наведіть приклади участі громадян, їх відповідальності за долю держави із сучасного життя.
• 4. Як реалізовувати своє право на участь у суспільному житті у вашому віці?

2. Складіть перелік можливостей, які дають змогу реалізувати право громадян на участь у суспільному житті.

3. Обміняйтеся думками з приводу складеного переліку. Що означає бути громадянином? Чому забезпечення громадянських прав передбачає реалізацію права на участь у суспільному житті?

Гуртом можна і море загатити.

ЛЮДИ ТА ІДЕЇ

Π. Π. Чубинський. Кінець XIX ст.

Участь у рухові за права і свободи українців від середини XIX ст. була пов'язана із діяльністю громад. За сприяння громад зібрано та опубліковано численні матеріали про Україну - її історію, культуру, мову, географію тощо. Один із громадівців - Павло Чубинський (1839-1884), автор слів пісні «Ще не вмерла України...». Їй судилося стати гімном нашої держави. Вірш було написано в 1862 р. в Києві - і він одразу потрапив під заборону. Тож поезію поширювали, переписуючи і вивчаючи напам'ять. Так текст із Наддніпрянської України потрапив до Галичини, де його поклав на музику Михайло Вербицький. П. Чубинський досліджував звичаї та традиції українського народу, підготував до друку 7 томів матеріалів етнографічної експедиції, результати якої дали змогу встановити етнографічні кордони майбутньої української держави. Цікаво, що окремий, другий, том, містив народні казки, а до першого ввійшли легенди, загадки, прислів'я, завдяки чому ми знаємо багато перлин українського фольклору.

• Скориставшись додатковими джерелами інформації, довідайтеся докладніше про працю П. Чубинського на ниві української культури. Простежте на прикладі його життя зв'язок між словами «громада», «громадський», «громадянин», «громадянський». Чому таких людей, як Павло Чубинський, називають громадськими діячами?

• У яких словах українського гімну втілено ідею сили громади та визначено цінність участі кожного в розбудові держави? Наведіть приклади такої участі.

Якими є моральні засади діяльності спільнот?

Щоб загальна справа мала гідний результат, важливо, щоб у спільноті, яка її робить, склалися доброзичливі взаємини. Тож діяльність спільнот визначають правила, про які домовляються учасники. Важливо, щоб до випрацювання цих правил були залучені всі учасники спільноти і щоб усі їх приймали. У демократичних державах найважливішими принципами для об’єднань громадян є добровільність, самоврядність, рівність, відкритість. В основі цих принципів лежать моральні цінності. По-перше, довіра: лише довіряючи одне одному можна реалізувати перелічені вище засади та спілкуватися відкрито і щиро. По-друге, взаємоповага: вона дає змогу кожному зберігати свою індивідуальність. Не варто ідеалізувати інших, тобто приписувати їм позитивні риси, яких вони не мають. Так само не потрібно критикувати, прагнучи за всяку ціну наблизити їх до свого ідеалу. Цінуйте членів спільноти такими, якими вони є. Частіше дякуйте тим, хто поряд із вами робить спільну справу, будьте ввічливими і доброзичливими. Не нав’язуйте іншим свої смаки й уподобання і водночас не зрікайтеся власної позиції. Навчайтеся тактовно висловлювати незгоду. Згуртуванню спільноти, налагодженню товариських взаємин між усіма учасниками сприяє й відповідальність кожного за кінцевий результат. Спільно діяти - це не просто брати участь у проекті, виконуючи свої обов’язки. Потрібно усвідомлювати свій внесок у загальну справу.

1. Що означає брати участь у житті спільноти? Чому участь кожного є важливою?

2. Що сприяє ефективній взаємодії? Як люди досягають згоди у спільних справах?

3. Які цінності сприяють доброзичливим взаєминам у спільноті?

4. Укладіть перелік справ, до яких можете долучитися, реалізуючи своє право на участь.

5. Висловіть свої міркування про те, чому участь у спільній справі позначається не лише на загальному результаті, а й корисна для кожного учасника чи учасниці. Чого можна навчитися, беручи участь у спільних діях?

6. Обміркуйте ідею для спільного проекту в класі до святомиколаївського доброчинного ярмарку у вашій школі. Викладіть пропозиції за планом: 1) що передбачає захід; 2) яка його мета; 3) яких дій від учасників потребує виконання проекту; 4) якого часу потребує реалізація проекту; 5) чому участь кожного, хто схоче долучитися, важлива. Обговоріть у загальному колі.