Етика. 5 клас. Пометун

Унікальність і неповторність людини. Розвиваємо моральні навички

Василь Сухомлинський

«Кожна людина повинна»

Мати з Петриком сіли у вагон і їдуть у далеке південне місто, на берег теплого моря,— відпочивати.

Вечоріло. Мати послала на одній лавці собі, на другій — Петрикові. Хлопчик з’їв смачну булку з курячою лапкою і яблуко. Ліг на м’яку подушку й питає матір:

— Мамо, ви казали, що поїзд веде машиніст. А вночі хто?

— І вночі — машиніст,— каже мати.

— Як? — дивується Петрик.— Невже він уночі не спить?

— Не спить, синку.

— Ми спимо, а він ні? — ще більше дивується Петрик.

— Ні...

— Як же це так? — не може зрозуміти Петрик.— Йому ж хочеться спати.

— Хочеться, але він повинен вести поїзд. Кожна людина повинна.

— І я повинен? — питає Петрик.

— І ти повинен.

— Що ж я повинен?

— Бути людиною,— каже мати.— Це найголовніше.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

  • 1. Чи можна стверджувати, що машиніст у наведеному оповіданні — людина з розвиненою особистістю і виступає як особа? Поясніть свою думку.
  • 2. Наведіть інші приклади людей, про яких можна говорити, що це особистість і особа.
  • 3. Що, на вашу думку, автор хотів донести до читачів та читачок, стверджуючи, що кожен повинен «бути людиною»?

Василь Сухомлинський «Велике відро»

До школи прийшло чотирнадцятеро діток поливати сіянці яблунь — шкілку. Особливо щедро їх треба поливати восени, коли земля стає сухою від літньої спеки.

Учитель поставив біля шкілки чотирнадцять відер. Тринадцять маленьких, а чотирнадцяте велике.

Діти швиденько розібрали маленькі відерця. Залишилося одне велике. І один учень без відра зостався — маленький синьоокий Мишко. Був він повільний, задумливий.

— Ну, що ж, Михайлику,— мовить учитель,— бери велике, носитимеш по пів відра.

Діти стали поливати яблуньки. Усі носять маленькими відерцями, а Михайлик — великим. І набирає не по пів відра, а повне. Усім носити легко, а Мишкові важко.

А одна дівчинка й каже:

— Не треба ловити ґав, Михайле. Скоріше було б маленьке відерце брати.

А хтось і засміявся. Ось і закінчили поливати.

Учитель і каже:

— Тепер ідіть у сад, нарвіть собі по повному відру яблук і несіть додому. Пригостіть матерів своїх, бабусь.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

  • Висловіть думку про якості, притаманні Михайлику як особистості.