Етика. 5 клас. Мартинюк
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Вступ. Розвиваємо моральні навички
Ефіопська народна казка
«Як гукнеш, так і відгукнеться»
Жили-були двоє братів. Вони все робили разом: спільно звели будинок на двох, купили в складку віслюка. Свої невеликі прибутки вони ділили порівну й жили, хоч і не в розкошах, зате в мирі та злагоді.
Та ось один із братів знайшов у землі скарб. Жадібність спалахнула в його серці, і він вирішив приховати знахідку. Збудував собі новий будинок і почав жити окремо. Запишався так, що куди там. Бідного брата він і знати більше не хоче. А скнара зробився такий, якого ще світ не бачив.
Прийшов він якось до бідного брата й каже:
— Я хочу забрати свою половину будинку. І половину віслюка також — буде сякий-такий харч собакам.
Почув бідний брат ці слова й почав просити багатого брата:
— Будь ласка, не роби цього! Коли ти зламаєш свою половину будинку, то й моя розсиплеться. Я тобі заплачу за твою половину будинку і за твою половину віслюка.
Але багатий брат не погодився:
— Ні, не хочу. Те, що належить мені, моє. А те, що моє, я хочу забрати й заберу. І не треба мені натомість ані грошей, ані чогось іншого.
Прийшли вони до судді.
— О суддя! — сказав бідний брат.— Вислухай нас і розсуди. Ми — брати. Жили бідно і все ділили порівну. Разом звели будинок, купили віслюка в складку. Тепер мій брат розбагатів! Він спорудив собі новий будинок — пишний-препишний. У нього тепер величезні отари худоби. І от він хоче зруйнувати наш старий будинок і забрати свою половину. Я просив його залишити мені будинок і віслюка, але він не пристає на цю пропозицію. Я пропонував йому гроші за пів будинка й пів віслюка. Але він і на це не згодний. Тому-то ми й прийшли до тебе, щоб ти розсудив нас.
Вислухав суддя бідного брата й звернувся до багатого:
— А що ти скажеш?
Багатий брат сказав таке:
— Справедливий судде! Хіба не може всяк робити зі своїм добром усе, що він хоче? Я ж не прошу, аби брат віддав мені те, що належить йому. А він зазіхає на те, що належить мені.
Суддя сказав бідному братові:
— Навіщо ти заважаєш брату робити зі своїм добром усе, що він хоче? Хай зламає будинок, заріже віслюка й візьме свою частку того й того.
Пішли брати від судді. Бідний — сумний та невеселий, а багатий — радісний та щасливий.
Бідний брат сказав:
— Це вирок нерозумного судді.
А багатий брат заперечив:
— Хай буде так, як постановив суддя.
Багатий брат зарізав віслюка, а тоді покликав слуг і звелів ламати будинок.
Тим часом бідний брат виніс зі своєї половини будинку таке-сяке майно й почав підпалювати будинок. Побачив це багатий і закричав:
— Не підпалюй будинку, бо загориться й моя половина!
А бідний на те:
— Ніхто не має права завадити мені робити зі своїм добром усе, що я хочу. А хочу спалити свою половину будинку й посадити на цій землі боби.
І знову вони пішли до судді. Вислухавши їх, суддя мовив:
— Те саме, що сказав вам минулого разу, скажу й тепер. Кожен має право робити зі своїм добром усе, що хоче. Один може ламати будинок, аби забрати свою половину, а другий — палити свою половину.
Пішли брати від судді. Багатий озвався:
— Це вирок нерозумного судді.
А бідний у відповідь:
— Хай буде так, як постановив суддя.
І він спалив свою половину будинку, а разом із його половиною згоріла й друга — братова.
Після цього бідний брат перекопав землю й посадив боби. Коли боби виросли, син багатого брата нарвав із грядки стручків і поїв їх. Бідний брат привів хлопця до батька і сказав:
— Твій син з’їв мої боби. Я розріжу йому живота й заберу свої боби.
Багатий брат почав прохати його:
— Ой, не вбивай мого сина! Я дам тобі інших бобів замість тих, які він з’їв.
Але бідний брат на те відповів:
— Ні, інших мені не треба. Я хочу мати свої боби.
Багатий брат упав навколішки й почав благати:
— За твої кілька бобів я віддам тобі цілий мішок — тільки не вбивай моєї дитини.
Але бідний брат стояв на своєму:
— Мені не потрібні твої боби — навіть цілий мішок. Мені потрібні ті, які з’їв твій син.
Пішли вони до судді. Вислухав суддя багатого брата і сказав:
— Мій вирок буде такий самий, як і доти. Кожен мас право робити зі своїм майном те, що йому заманеться. І коли твій брат хоче повернути свої боби, навіщо ти пропонуєш йому замість них інші? Забирайся геть і більше не приходь до мене!
Повернулися брати додому. Багатий покликав до себе найстарших і найпочесніших жителів села й почав їх просити:
— Заступіться за мого сина! Я віддам братові половину свого багатства, аби він зглянувся над сином.
Старі пішли до бідняка. І тоді бідняк сказав:
— Не треба мені його багатства. Мій брат, либонь, убив би мого сина навіть за одне бобове зернятко. Але я не збирався вбивати його сина. Я лише хотів провчити свого жадібного брата.
Отаке-то розповідають люди.
А хто прочитає цю казку, нехай запам’ятає:
- Якщо кинеш камінь угору — він упаде тобі на голову.
- Якщо зазіхнеш на чуже — утратиш своє.
- Якщо замислиш лихе діло — воно принесе спочатку нещастя іншому, а потім іще більше нещастя тобі самому.
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
- 1. Поясніть за змістом казки, як мораль вплинула на вчинки й поведінку братів.
- 2. Наприкінці казки наведено декілька важливих моральних правил. Поясніть, як ви їх зрозуміли, і наведіть підтвердження вашої думки з її тексту.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України