Довкілля. 5 клас. Григорович

§ 43. Гірські екосистеми

• Що таке екосистеми?
• Як змінюється клімат у різних кліматичних поясах планети?

Гірські екосистеми

Гірська екосистема — це комплекс різних видів організмів та умов їх існування в межах гірської місцевості, що пов’язані між собою кругообігом речовин. Гірська місцевість відзначається різноманітністю місць існування, тож гірські екосистеми характеризуються значним біорізноманіттям. Прикладом таких екосистем можуть бути гірські річки й озера з їх мешканцями або екосистеми гірських старовікових лісів тощо (мал. 43.1).

Мал. 43.1 Синевир — високогірне озеро Українських Карпат

Проте гори важливі не лише своїм біорізноманіттям. Люди добувають там корисні копалини та деревину. Також гірські долини використовують для випасання худоби, для туризму й відпочинку.

Чому ж гірські екосистеми такі особливі та різноманітні?

Теплові пояси Землі

Пригадайте, як розподілене сонячне тепло на планеті, якщо просуватися від екватора до полюса.

Зміни освітленості та теплоти називають тепловими поясами (мал. 43.2).

Мал. 43.2. Теплові пояси Землі

У жаркому тепловому поясі (на екваторі та поблизу нього) тепло й переважно волого. Температура майже не змінюється впродовж року.

Якщо просуватися від екватора до полюсів, за жарким поясом в обидві боки від екватору розташовані помірні пояси, для яких характерні зміни пір року.

Найхолодніші теплові пояси — це зони навколо полюсів. На цих територіях завжди низькі температури, навіть улітку, а взимку лютують сильні морози й вітри. Також для цих поясів характерне чергування полярного дня і ночі.

У напрямку від полюсів до екватора на суходолі, залежно від теплового поясу, змінюються природні зони. Природні зони — це великі комплекси Землі, що сформовані під дією певного клімату (співвідношення вологи і тепла).

Виділяють десять основних природних зон, що мають певні особливості клімату та які формують біорізноманіття (мал. 43.3-43.6).

Мал. 43.3. Північні олені випасаються в тундрі

Мал. 43.4. Тварини в тайзі пристосувалися до короткого літа і довгої зими

Мал. 43.5. У савані живуть слони — найбільші тварини суходолу

Мал. 43.6. Австралійські евкаліптові ліси як приклад твердолистих і вічнозелених лісів

Природна зона	Основні характеристики клімату (температура і вологість)
Арктичні та антарктичні пустелі	Велика частина ґрунтів перебуває у вічній мерзлоті. Дуже низькі температури впродовж усього року: від +3° влітку до -60° взимку
Тундра та лісотундра	Висока вологість, тому на цих територіях багато озер і боліт. Температура повітря влітку від +5° до +10°, зима дуже холодна — до -30°
Тайга	Висока вологість. Основними сезонами є зима і літо. Різкі сезонні коливання температур: від +30° влітку до -30° взимку
Мішані та широколисті ліси	Відносно помірний клімат, родючі ґрунти. Середньорічна температура влітку від +16° до +24, взимку від +8° до -16°
Лісостеп	Помірна кількість опадів. Температура коливається від +16° до +24 та від +8° до -16° взимку
Степ	Вологи вже недостатньо для росту дерев. Улітку клімат жаркий і сухий. Узимку випадає мало снігу. Температура влітку від +21° до +23°
Напівпустелі та пустелі	Клімат посушливий, часто жаркий. Кількість опадів мізерна. Упродовж доби перепади температур сягають близько 30°
Савани	Посушливий клімат узимку, дощі випадають переважно влітку. Температура коливається від +16° до +25°
Твердолисті й вічнозелені ліси	Літо спекотне й сухе, температура влітку від +20° до +24° та вище. Узимку клімат вологий і прохолодний, середньорічна температура взимку від +8° до +16°
Екваторіальні ліси	Клімат дуже вологий і жаркий. Середньорічна температура +24° і вище

Висотна поясність у житті організмів гір

Організми, які мешкають у гірській місцевості, розміщені там нерівномірно. У разі піднімання вгору середня температура навколишнього середовища знижується на 6 градусів кожні 1000 метрів. І так само відбувається зміна природних зон, але не від екватора до полюсів, а від підніжжя гір до вершин. Таке явище має назву висотна поясність.

У підніжжя гір бачимо організми, характерні відповідній природній зоні. В Україні — це широколистяні мішані ліси (мал. 43.7), а організми в цих лісах формують власні екосистеми.

Мал. 43.7. Широколистяний ліс Карпат

Тут ростуть дуби, граби, липи, клени тощо, а також живуть тварини, які притаманні цій місцевості, зокрема вивірки, лисиці, вовки, сови, олені, ведмеді. Усі вони звикли до життя за умов помірного клімату, коли змінюються пори року: літо тепле, а зима сніжна й холодна. Рослини листопадні мають період запасання поживних речовин улітку та період спокою взимку. Тварини також запасають поживні речовини в теплу пору року. Одні наїдають підшкірний жир, як ведмеді чи їжаки, та впадають у сплячку. Інші роблять запаси їжі на зиму, як вивірки. Хижаки також відчувають певну нестачу поживних речовин узимку. Проте вони пристосувалися знаходити здобич під товстим шаром снігу, маючи гарний нюх та слух і швидко переміщуючись сніговими кучугурами.

Вище в горах, де прохолодніше, можна побачити хвойні ліси (мал. 43.8).

Мал. 43.8. Хвойні ліси Карпат

Вічнозелені сосни та ялини пристосувалися захищати своє листя (хвоїнки) від замерзання. Вони накопичують у клітинах листя велику кількість цукрів. Це природна версія антифризу — речовини, що не дає замерзнути воді в клітинах цих рослин.

Чим вище підіймаємося в гори, то стає холодніше. Там менше вологи для дерев, тож зрештою можна побачити чагарники та луки з невисокою трав’янистою рослинністю, яка взимку покривається снігом. Це захищає рослини від вимерзання. Натомість улітку рослини добре прогріваються Сонцем. Така рослинність відповідає природній зоні тундри. В українських Карпатах таке рослинне угруповання називають полонинами (мал. 43.9), а в горах Криму — яйли.

Мал. 43.9. Полонини використовують для сільськогосподарських потреб

Гірські екосистеми — це складні взаємозв’язки живих організмів як між собою, так і з довкіллям. У горах спостерігається вертикальна поясність, що демонструє пристосування організмів до певних умов навколишнього середовища.

• 1. Що таке висотна поясність?
• 2. Як виявляється висотна поясність в українських горах?
• 3. Як організми пристосувалися до життя в горах?