Довкілля. 5 клас. Григорович

§ 37. Технології обробки ґрунтів

  • Для чого люди розорюють степи?

Історія обробки ґрунтів

Із давніх-давен люди оселялися в місцях, зручних для господарської діяльності. Так, давні єгиптяни жили біля річки Ніл, щоб вирощувати сільськогосподарські культури на її замулених, а отже, здобрених і вологих берегах. А пращури українців оселилися на території степів. І стали одним із перших народів, які навчилися орати ґрунт і засівати його.

Раніше люди обробляли ґрунт вручну. Потрібно було важко працювати, особливо під час збору врожаю. Так тривало аж до середини ХХ століття, коли з’явилися перші механізовані знаряддя праці. Створення спеціальних машин, зокрема тракторів і комбайнів, значно полегшило сільськогосподарську працю людей і забезпечило збільшення врожайності (мал. 37.1).

Мал. 37.1. Розвиток знарядь обробки ґрунту та створення спеціальних машин забезпечило збільшення врожайності сільськогосподарських культур

Використання добрив

Людству, кількість якого швидко зростала, необхідно було дедалі більше їжі.

Спочатку люди підживлювали ґрунт органічними речовинами (гній, пташиний послід, мул тощо), а згодом було створено штучні (мінеральні) добрива.

До мінеральних добрив належать азотні добрива, що впливають на ріст рослини, фосфатні — допомагають пророщуванню насіння та цвітінню, калійні — упливають на утворення плодів. І хоча певні речовини активізують певні процеси, усі вони впливають на життєдіяльність рослини комплексно.

Використання добрив сприяє живленню та росту рослин, що дозволяє значно збільшити врожайність сільськогосподарських культур. Це дуже добре для людства.

Наступним етапом розвитку технологій вирощування сільськогосподарських культур стало винайдення пестицидів. Ці штучні речовини використовують переважно для знищення шкідників та бур’янів.

Але разом із цим з’явилася проблема забруднення довкілля надмірною кількістю добрив і пестицидів у разі нераціонального їх використання. Добрива та пестициди з дощовою водою потрапляють у природні водойми, де отруюють мешканців водного середовища.

Також сільському господарству загрожує нова проблема — зміна клімату. З кожним десятиліттям південний сухий і жаркий клімат дедалі більше просувається на північ України. І це загрожує рослинництву в нашій країні.

Ці проблеми потребують невідкладних сучасних рішень, тож працівники в галузі агрономії намагаються винайти ефективні й нешкідливі для довкілля технології вирощування сільськогосподарських рослин.

Теплиці

Для вирішення проблеми сезонності овочевих культур, ягід і квітів ще в давнину люди здогадалися висаджувати їх у спеціальні теплі приміщення — теплиці. Різноманітні теплиці використовують й сьогодні. Є маленькі парники для раннього посіву овочів. А є промислові теплиці, де рослини вирощують упродовж року. Також є вертикальні теплиці, де всі горщики розташовані ярусами (мал. 37.2).

Мал. 37.2. Вертикальні теплиці ефективніші за традиційні

У сучасних теплицях використовують найефективніші способи вирощування рослин. Одним із важливих винаходів є крапельне зрошення. Це метод економічної дозованої подачі води безпосередньо в кореневу зону (мал. 37.3). Крапельне зрошення забезпечує більш ранній урожай.

Мал. 37.3. Крапельне зрошення в теплицях — рішення проблеми своєчасності поливу

Гідро- та аеропоніка

І ще одним сучасним дивом рослинництва є гідропоніка — технологія вирощування рослин на поживному середовищі без ґрунту в теплиці (мал. 37.4).

Мал. 37.4. Гідропоніка дозволяє вирощувати рослини в субстраті з поживним середовищем

Рослини висаджують у дірчастий горщик, наповнений гравієм або тирсою. Цей горщик ставлять у більший горщик, наповнений до половини водою з розчиненими в ній поживними речовинами та мінеральними добривами.

Цей «коктейль» із поживних речовин забезпечує рослину всіма необхідними речовинами для росту й розвитку. Такий підхід дозволяє керовано й ощадливо вирощувати рослини.

Схожою технологією є аеропоніка (мал. 37.5). Рослини розташовують на спеціальних підпірках без субстрату, а коренева система постійно зрошується аерозольним поживним розчином. Рослини, які вирощують за технологією аеропоніки, отримують значно більше кисню, порівняно з гідропонікою та традиційним вирощуванням. Це економічні та ефективні способи вирощування рослин у будь-яких кліматичних умовах.

Мал. 37.5. При аеропоніці коріння рослин постійно зрошується розчином із поживними речовинами

Використання ГМО

Усі ви, певно, чули про ГМО, але що це за «звір»?

Генетично модифікований організм, або ГМО, — це організм, чия спадкова інформація була штучно змінена для надання йому корисних властивостей. Найчастіше ГМО створюють шляхом перенесення генів одного виду організмів до іншого. Після такого переносу отриманий організм називають трансгенним. ГМО широко використовують як у тваринництві, так і в рослинництві.

Сьогодні повністю протестовані та дозволені для масового вирощування понад 30 видів сільськогосподарських культур (мал. 37.6). Більшість модифікацій спрямовані на покращення врожайності. Так, рослини набувають стійкості до посухи й пестицидів, подовжується термін їх зберігання, збільшується вміст корисних речовин тощо. Наукова спільнота вважає, що використання генетично модифікованих організмів може подолати проблему голоду на планеті.

Мал. 37.6. Трансгенна соя дозволила знизити кількість використання пестицидів

Утім, незважаючи на позитивні аспекти використання генетично модифікованих організмів, є супротивники використання ГМО в їжу. Люди вважають, що таке втручання в природний стан речей може призвести до непередбачених наслідків.

Використовувати ГМО чи ні, кожен може вирішити самостійно. Головне — зважити усі «за» та «проти» і прийняти обдумане рішення.

Розвиток технологій рослинництва дозволяє збільшувати врожайність та економити ресурси. Це необхідно для забезпечення їжею людей на планеті.

  • 1. Якими бувають добрива?
  • 2. Які проблеми сьогодення спонукають до розвитку технологій вирощування?
  • 3. Якими бувають теплиці?
  • 4. Що таке крапельне зрошення?
  • 5. Що таке гідропоніка й аеропоніка?