Історія України. 8 клас. Дудар

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 10. Походи козаків першої чверті XVII ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Хотинська війна

Протягом 1596-1625 рр. найяскравішими постатями з-поміж козацьких ватажків були легендарний Самійло Кішка та уславлений Петро Конашевич-Сагайдачний.

Прочитайте матеріал про Самійла Кішку. Чому, на вашу думку, його позицію з козацького питання називали поміркованою?

Петро Конашевич-Сагайдачний

Значний вплив на історію козацтва початку XVII ст. здійснив Петро Конашевич-Сагайдачний.

Н. Павлусенко. Петро Конашевич-Сагайдачний. 2005

Розгляньте портрет Петра Конашевича-Сагайдачного. Поміркуйте, якими рисами був наділений козацький ватажок, якщо його сучасник Якуб Собеський, бaтькo майбутньoгo кoрoля Яна III Сoбeськoгo, характеризував гетьмана так:

«Цей Пeтрo Конашевич, муж рідкіснoї мужнoстi й зрілості у судженнях, винахідливий у словах і вчинках... в очах майбутнього потомства гідний стати поряд з найвизначнішими в Польщі людьми свого часу».

Відомості про походження та молоді роки гетьмана дуже обмежені. Учені вважають, що він народився у 1570 або 1578 р. у родині руського шляхтича з-під Перемишля. Імовірно, протягом 1589—1592 рр. Конашевич-Сагайдачний навчався в Острозькій академії, а у другій половині 1590-х років нібито служив у київського земського судді Яна Аксака. Перша достовірна згадка про Конашевича-Сагайдачного як козацького полковника зафіксована в джерелах за березень 1615 р. На Запорожжя він прийшов, імовірно, у 1600 р. А от початок його гетьманування припадає на період між 1605 і 1610 рр. Ще більше авторитет Сагайдачного серед козацтва зріс після 1614 р., коли під його проводом відбулося кілька гучних морських походів: у 1614 р. — на малоазійський порт Синоп; у 1615 р. — до околиць Стамбула; у 1616 р. — на Кафу (нині — м. Феодосія у Криму), Трапезунд (нині — м. Трабзон у Туреччині) та Босфорське узбережжя.

Невідомий художник. Козаки здобувають Кафу. Гравюра. 1622

Розгляньте гравюру із книги Касіяна Саковича «Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» та сучасну реконструкцію зображеної на гравюрі події Артура Орльонова. Які епізоди походу відображені на ілюстраціях?

А. Орльонов. Козаки гетьмана Петра Сагайдачного здобувають Кафу. 2010

Прочитайте, як описує події 1616 р. поблизу Кафи та Трапезунда дослідниця українського козацтва Олена Апанович. Визначте найважливіші подробиці описаних подій.

Інформація про козацькі успіхи поширювалася в Європі завдяки європейським диплoмaтaм, що перебували в Стaмбулi. Перемоги козацького війська трaктувaли як тріумф xристиянськoгo дуxу над начебто непереможною мусульмaнськoю імперією. Щодо українських земель, то на них завдяки рішучості і звитязі запорожців стали поширюватися перекази, головним персонажем яких був героїчний лицар-козак.

Розгляньте карту. Покажіть найважливіші походи початку XVII ст.

Із владою Речі Посполитої Сагайдачному вдавалося зберігати відносний спокій. По-перше, гетьман суворо карав запорожців за непослух. По-друге, він провадив компромісну політику, завдяки якій козацтво отримало легальне положення у державі. Сагайдачний уміло маневрував між противниками козацтва серед урядовців та радикально налаштованими низовиками. Наприклад, спочатку він поступався вимогам королівських комісарів щодо скорочення кількості реєстрових козаків і спалення свого флоту. Але невдовзі Військо Запорозьке знову отримувало раніше здобуті права, оскільки Річ Посполита вже не могла відмовитися від потужного, гарно озброєного козацького війська.

У 1617-1618 рр. король польський і великий князь литовський Владислав IV Ваза, який претендував на московський престол, зробив останню спробу захопити Москву. Однак шляхта, що брала участь у поході, відмовилася воювати, посилаючись на свої привілеї. Тоді король звернувся по допомогу до Сагайдачного. Згоду на участь у поході до Московського царства гетьман обумовив вимогою розширити козацькі права. Додалася, на думку дослідниці Олени Апанович, ще й неприязнь багатьох козаків до царського уряду Михайла Романовича (Михайла Федоровича). Його дипломати спонукали Османську імперію та Кримське ханство до нападів на Річ Посполиту з півдня, що загрожувало насамперед Україні.

Навесні 1618 р. Сагайдачний із двадцятитисячним військом вирушив з України до Московського царства — і козаки здобули міста Ливни, Єлець, Михайлов, захопили московське посольство, яке їхало до Криму, розбили військовий загін князів Пожарського та Волконського, знищивши біля Донського монастиря рать, що виступила з Москви. Сагайдачний майже без перешкод підійшов до царської столиці й розпочав її облогу. Вже визначено було час наступу — ніч проти свята Покрови. Однак коли козаки кинулися в атаку, Сагайдачний несподівано звелів її припинити.

Поміркуйте, що могло стримати гетьмана.

Існує версія, що два найманці-французи перебігли до московитів і розкрили польський задум підірвати вночі Тверські й Арбатські ворота — входи до Москви. Тож коли підривники прибули на місце, пролунав дружний гарматний залп. Так було провалено план захоплення Московського царства. Та вже у грудні 1618 р. було укладено Деулінське перемир’я, за яким Московія змушена була поступитися Речі Посполитій Смоленськом, Черніговом, Новгород-Сіверським, Стародубом та іншими містами. Сагайдачний же з козаками повернувся до України.

Хотинська війна

Важливу роль відіграло козацтво й у Хотинській війні 16201621 рр. У відповідь на зухвалі козацькі походи до Речі Посполитої вирушило стоп’ятдесятитисячне регулярне військо Османської імперії. У липні 1621 р. турки перейшли Дунай. А наприкінці серпня вони зустрілися під Xoтинoм із тридцятип’ятитисячною королівською армією, до якої в oстaнню мить приєдналося близько сорока тисяч козаків на чолі із Сaгaйдaчним. Виснажливі бої, основний удар яких прийняли на себе козацькі формування, тривали прoтягoм усього вересня. І лише на початку жовтня було укладено мир.

Сучасник тих подій вірменський хроніст із Кам’янця-Подільського залишив такі свідчення: «Якби козаків не було [під Хотином], один Бог знає, чи не були б поляки знищені за три-чотири дні».

Проте допомога козаків у важкому протистоянні мало вплинула на їхні відносини із владою Речі Посполитої. Тож після смерті Петра Сагайдачного у 1622 р. від поранення, отриманого у Хотинській кампанії, конфлікт знову загострився.

1. Визначте основні досягнення козаків під час морських походів початку XVII ст.

2. Поміркуйте, чому початок XVII ст. називають «добою героїчних морських походів».

3. Стисло охарактеризуйте діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного.

4. Виконайте онлайн-вправу.

Хотинська фортеця. Сучасний вигляд

Ю. Брандт Битва під Хотином. 1857

Домашнє завдання

1. Намалюйте ілюстрацію до теми «Героїчні морські походи козаків».

2. Складіть історичний портрет Петра Конашевича-Сагайдачного.