Підручник з Географії. 7 клас. Довгань - Нова програма
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
ТЕМА 2. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ
§ 60. Забруднення навколишнього середовища. Міжнародне співробітництво в розв'язанні екологічних проблем
Ви дізнаєтесь:
• про види та джерела забруднення навколишнього середовища
• які міжнародні організації опікуються питаннями охорони природи
• чому для розв'язання екологічних проблем необхідне міжнародне співробітництво
Пригадайте:
• які види господарської діяльності людей є найбільш небезпечними для природи
Основна екологічна небезпека, викликана розвитком сучасного суспільства, — це забруднення навколишнього середовища. Зростання кількості населення Землі та подальше залучення дедалі більших обсягів природних ресурсів до господарської діяльності спричиняє потрапляння до навколишнього середовища різноманітних речовин, які є для нього чужорідними, а іноді навіть отруйними. Значна частина з них не включається в природний кругообіг, накопичується в географічній оболонці та зумовлює небезпечні екологічні наслідки.
1. Види та джерела забруднень.
Під забрудненням навколишнього середовища розуміють небажану зміну його властивостей у результаті надходження шкідливих речовин і сполук антропогенного походження. За характером та властивостями забруднюючих речовин виділяють фізичне, хімічне та біологічне забруднення (рис. 1).
Фізичне |
Хімічне |
Біологічне |
• Механічне • Теплове • Шумове • Радіоактивне • Електромагнітне |
• Пестициди (отрутохімікати) • Аерозолі • Хімічні речовини (чадний газ, пари бензину та ін.) • Важкі метали • Нафтопродукти • Пластмаси |
• Розмноження: • шкідників (щурів, тарганів, бур'янів); • хвороботворних мікроорганізмів (вірусів, бактерій) |
Таблиця 1. Види забруднень.
Рис. 2. Місто Ахваз в Ірані (Південно-Західна Азія) — одне з найзабрудненіших та найнебезпечніших міст на планеті (за рейтингом Всесвітньої організації охорони здоров’я). Ще 100 років тому цей промисловий центр був квітучим містом із розкішною архітектурою та багатою рослинністю. Причиною несприятливого екологічного стану міста є великі нафтопереробні та сталеливарні підприємства. Через постійний смог на вулицях майже неможливо дихати, тому більшість людей носить респіратори.
Найпотужнішими джерелами майже всіх видів забруднень є передусім великі промислові комплекси.
Фабрики, заводи, електростанції та автомобільний транспорт викидають у повітря величезну кількість газоподібних відходів, кіптяви й пилу (рис. 2). У багатьох великих містах важко дихати через забруднене повітря. Воно шкідливо впливає на стан серцево-легеневої системи людини. Промислові гази призводять до появи кислотних дощів, які завдають шкоди деревам, озерам, річкам і навіть будинкам (рис. 3).
Унаслідок промислового виробництва до атмосфери потрапляє значно більше газів, ніж утворюється природним способом. Гази, накопичуючись в атмосфері, не дають сонячному теплу, відбитому від земної поверхні, вийти в космос. Вони утримують його, як стіни парників, тому це явище називають парниковим ефектом. Парниковий ефект може викликати глобальне потепління, що матиме катастрофічні наслідки для планети.
Озоновий шар, що захищає все живе від шкідливого ультрафіолетового випромінювання, руйнується під впливом газів, які утворюються внаслідок згорання палива, викидів фреону, що міститься в холодильних установках та аерозолях. Пошкодження озонового шару призводить до утворення так званих «озонових дір» та збільшення випадків ракових захворювань шкіри в людей.
Однією з форм забруднення навколишнього середовища є скидання побутових відходів у природні басейни, однак ще більшу загрозу становлять промислові, сільськогосподарські й транспортні відходи. Промислові відходи інколи закопують у землю, але це вкрай небезпечно — отруйні речовини змішуються з підземними водами, які потім потрапляють в озера, річки, моря разом із пестицидами та мінеральними добривами, які змиваються з полів. Майже третина мінеральних добрив, що вносяться в ґрунт, вимивається з нього дощовими водами й прямує річками в моря та океани.
Рис. 3. Ліс, пошкоджений кислотними дощами. Кислотні дощі виникають унаслідок хімічної взаємодії оксидів азоту та сірки з водою в атмосфері. Ці речовини викидаються автомобільним транспортом, утворюються в результаті діяльності металургійних або хімічних заводів, а також при спалюванні викопного палива на електростанціях. Під час реакції з водою оксиди перетворюються на розчини кислот. Пізніше вони випадають у вигляді атмосферних опадів.
Найшкідливішими забруднювачами Світового океану вважаються нафта й нафтопродукти. Щорічно через вилив нафти під час її видобування з морських родовищ, аварій танкерів, берегового стоку тощо у воду потрапляє 5—10 млн тонн нафти.
Учені занепокоєні наслідками забруднення навколишнього середовища радіоактивними сполуками, адже такі речовини зберігають шкідливе випромінювання протягом багатьох тисяч років. Аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. та «Фукусімі» (Японія) у 2011 р. (рис. 4) показали людству, що небезпечнішими за природні катаклізми можуть бути катастрофи, які сталися з вини людей.
Вивчення причин виникнення всіх природних катастроф, від яких дедалі частіше страждає планета, привело вчених до сумних висновків: землетруси й повені, посухи й урагани в більшості випадків були так або інакше пов’язані з діяльністю людей.
2. Прогнози вчених.
У 80-х рр. XX ст. вчені Массачусетського технологічного інституту в США провели перше комплексне дослідження причин і наслідків збільшення кількості населення Землі, промислового розвитку й забруднення навколишнього середовища. Згідно з прогнозом, якщо зростання кількості жителів планети не вповільниться, а споживання ресурсів і викиди забруднень збільшуватимуться, то в найближчі 100 років виробництво продуктів харчування почне скорочуватися, що неминуче призведе до голоду. Через виснаження мінеральних ресурсів зменшиться кількість товарів і послуг. Унаслідок забруднення навколишнього середовища, появи нових хвороб і нестачі продовольства тривалість життя людей буде скорочуватися. Зрозуміло, що прогнози вчених — це ще не остаточне передбачення неминучої катастрофи. Існують цілком реальні шляхи розвитку, які нададуть людству можливість жити в гармонії з природою.
Рис. 4. «Фукусіма» після аварії. Після катастрофічного цунамі 2011 р., яке спричинило аварію на найпотужнішій атомній станції «Фукусіма», японський уряд допустив скидання в Тихий океан 11 млн літрів радіоактивної води. Через кілька днів за 80 км від берега почали виловлювати вражену радіацією рибу.
3. Міжнародне співробітництво в розв'язанні екологічних проблем.
Наприкінці XX ст. були винайдені такі промислові технології, які дають мало відходів і забруднень, розроблені ефективні очисні споруди й способи безпечного ведення сільського господарства. Багато розвинених країн досягли значних успіхів у питаннях застосування методів раціонального природокористування. На жаль, у бідних країнах проблеми охорони природи розв’язуються вкрай повільно через нестачу коштів. Однак екологічні проблеми не мають кордонів. Тому вирішення питань щодо вивчення, охорони та збереження довкілля потребує спільних зусиль людської цивілізації.
Уперше основні принципи міжнародного екологічного співробітництва були сформульовані на Стокгольмській конференції ООН у 1972 р. Країни, що брали участь у конференції, зобов’язалися співпрацювати задля збереження, захисту та відновлення цілісності екосистем Землі, приймати ефективні закони щодо охорони довкілля, дбати про інтереси розвитку наступних поколінь тощо. Прикладом успішної міжнародної співпраці є дослідження та освоєння льодового континенту — Антарктиди (рис. 5).
Рис. 5. Полярна станція в Антарктиді. Антарктида — материк міжнародного співробітництва, принципи охорони та використання якого були визначені ще в 1959 р. спеціальним договором про Антарктиду. Його основні положення — свобода наукових досліджень, заборона військових дій, охорона природних ресурсів.
4. Міжнародні організації з охорони природи.
У світовій практиці міжнародного співробітництва з питань охорони природи велику роль відіграють міжнародні міжурядові й громадські організації. Наприклад, така організація, як «Міжнародний союз охорони природи», своє основне завдання вбачає в розробці наукових основ охорони й відновлення дикої природи.
Протягом останніх десятиліть під егідою ООН були створені десятки органів, центрів і програм з охорони навколишнього середовища: «Міжнародна комісія з навколишнього середовища й розвитку», «Глобальний екологічний фонд навколишнього середовища», «Всесвітня метеорологічна організація» тощо. Широко відомою та впливовою екологічною організацією планети є «Гринпіс» (у перекладі з англійської — «зелений мир»). Вона існує за рахунок добровільних пожертвувань.
В Україні також діють представництво «Гринпіс» і багато аналогічних громадських організацій. Наша держава є учасницею понад 20 міжнародних угод, пов’язаних з охороною навколишнього середовища, а також більш ніж десяти двосторонніх договорів у цій сфері.
Головне
• Забруднення навколишнього середовища є наслідком надмірного антропогенного впливу на природу. Катастрофічна ситуація, що сталася, викликає необхідність докорінної перебудови відносин людини й природи.
• Світова громадськість уже усвідомила необхідність міжнародного співробітництва з питань розв’язання екологічних проблем планети. Велику роль на шляху до гармонійного існування суспільства та природи відіграють міжнародні організації з охорони природи.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. У яких районах нашої планети спостерігається найбільша концентрація населення? Чи можна вважати ці території областями, де рівень забруднення є найвищим? 2. Які забруднюючі речовини потрапляють в атмосферу у зв'язку з роботою промислових підприємств і транспорту? До яких негативних наслідків це призводить? 3. Яку небезпеку приховують побутові, промислові та радіоактивні відходи? Чи можна уникнути цієї небезпеки? 4. Чи можливо вирішити проблеми забруднення навколишнього середовища в межах однієї країни? Обґрунтуйте свої міркування конкретними прикладами. 5. Які міжнародні організації опікуються питаннями охорони природи?
Поміркуйте
1. Уявіть, що дві групи вчених дискутують щодо майбутнього Антарктиди. Перша виступає за її якнайшвидше господарське освоєння, друга вимагає зберегти континент у первозданному вигляді. Які аргументи наведе кожна зі сторін? Якими контраргументами скористаються учасники дискусії? На чий бік ви б стали в цій суперечці?
2. У чому полягає роль географії в розв'язанні проблем охорони природи?
Географічні дослідження
Шляхи розв’язування екологічних проблем (на прикладі своєї місцевості).
Порадник
1. Дізнайтеся: 1) які види природних ресурсів використовують у вашій місцевості; 2) які види господарської діяльності поширені у вашій місцевості; 3) які зміни природних комплексів викликає господарська діяльність.
2. Установіть, який вид природокористування (раціональне або нераціональне) переважає у вашій місцевості.
3. З'ясуйте: 1) які види забруднень є у вашій місцевості; 2) джерела надходження забруднень.
4. Назвіть головні екологічні проблеми вашої місцевості та запропонуйте шляхи їхнього розв'язання.
Працюємо в групах
Спрогнозуйте, що може очікувати на людство в майбутньому, якщо ставлення до навколишньої природи в усіх країнах: а) залишиться незмінним; б) значно погіршиться; в) зміниться з огляду на закони природи й буде спрямоване на досягнення гармонії з нею.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України