Підручник з Географії (рівень стандарту). 11 клас. Довгань - Нова програма

Основні терміни і поняття

Абсолютна висота — висота точок місцевості, що відраховується від рівня моря (за початок відліку висот на картах беруть рівень Балтійського моря).

Азимут істинний, або географічний — кут, що відраховується за годинниковою стрілкою від північного напрямку географічного меридіана до заданого напрямку.

Азимут магнітний — кут, що відраховується за годинниковою стрілкою від північного напрямку магнітного меридіана до заданого напрямку.

Альбедо — відношення кількості відбитої енергії до загальної кількості енергії, яка падає на цю поверхню.

Антропосфера — частина географічної оболонки, що охоплює все людство як сукупність організмів.

Атмосфера — повітряна оболонка Землі, пов'язана з нею силою тяжіння.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених на території країни за рік незалежно від національної належності підприємств.

Вивітрювання — сукупність фізичних, хімічних та біологічних процесів, які ведуть до перетворення та руйнування гірських порід і мінералів у приповерхневій частині земної кори.

Висотна (вертикальна) поясність — закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів, пов'язана зі зміною висоти над рівнем моря, що характерна для гірської місцевості.

Відносна висота — висота будь-якої точки щодо висоти іншої точки, яка дорівнює різниці абсолютних висот цих точок.

Вільні економічні зони (ВЕЗ) — певна територія тієї чи іншої країни, де встановлюються пільгові умови економічної діяльності.

Всесвітній час — середній сонячний час початкового (Гринвіцького) меридіана.

Вулканізм — сукупність явищ та процесів, пов'язаних із підніманням магми в земну кору, а також її виливом на поверхню Землі.

Географічна довгота — кут, складений площиною початкового меридіана та площиною меридіана заданої точки. Відлік ведеться на схід та захід від початкового меридіана (0°) до 180-го меридіана.

Географічна оболонка — цілісна та безперервна оболонка Землі, у межах якої взаємодіють літосфера, атмосфера, гідросфера й біосфера.

Географічна широта — кут між площиною екватора та прямовисної лінії в заданій точці. Відлік широт ведеться на північ та південь від екватора (0°) до полюсів (90°).

Географічне (політико-географічне) місце — найнижча територіальна ланка, у якій, зокрема, починають проявлятися місцеві особливості політичної діяльності.

Географічний простір — земний простір, розташований на конкретній території, який розвивається в часі та охоплює всі сфери географічної оболонки (літосферу, гідросферу, атмосферу, біосферу) і соціосферу.

Географічні інформаційні системи (ГІС) — автоматизовані комп'ютерні системи, призначені для збирання, зберігання, обробки, аналізу та візуалізації (подання) інформації у вигляді тексту, карт, таблиць, графіків тощо.

Геоїд — фігура Землі, утворена рівневою поверхнею, яка збігається у відкритих морях та океанах із їх поверхнею (без хвиль, припливів і течій), і продовжена під материками.

Геологічне середовище людства — верхня частина літосфери, що перебуває під впливом інтенсивної господарської діяльності. До складу геологічного середовища входять гірські породи, корисні копалини, підземні води та рельєф земної поверхні.

Геополітика — наука, що досліджує питання застосування державою заходів, спрямованих на вирішення проблем її розвитку як територіально-політичної системи з метою стабільності та цілісності.

Геополітичні інтереси держави — система пріоритетів у діяльності держави щодо зміцнення економічного, політичного, військового й культурного потенціалу.

Гідросфера — водна оболонка Землі, сукупність усіх водних об'єктів планети.

Глобалізація — процес зростання взаємозалежності та взаємозв'язку між державами й народами на основі світової економічної, політичної та культурної інтеграції.

Глобальна економіка — процес перетворення світової економіки на цілісну систему, утворену величезною виробничою, глобальною фінансовою та планетарною інформаційною сферою.

Глобальні ланцюги доданої вартості — послідовність усіх виробничих стадій, що виконуються в різних країнах на різних підприємствах, об'єднаних у скоординовану мережу, у результаті яких створюється додана вартість.

Гори — дуже розчленовані ділянки земної поверхні зі значними перепадами висот і крутими схилами.

Горизонталі — уявні лінії, що проходять через точки місцевості з однаковою абсолютною висотою.

Ґрунт — тонкий поверхневий шар земної кори, головною властивістю якого є родючість.

Демографічне старіння — збільшення частки населення старшої вікової групи.

Демографічний перехід — послідовне зниження показників народжуваності, смертності та природного приросту, яке пов'язане із соціально-економічним розвитком світу.

Дирекційний кут — кут, що відраховується за годинниковою стрілкою від північного напрямку осьового меридіана або лінії, паралельної йому, до заданого напрямку.

Додана вартість — ринкова вартість готової продукції за вирахуванням вартості сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших ресурсів, що використовуються в процесі її виробництва.

Екзогенні процеси — фізичні та хімічні процеси й перетворення, що відбуваються на поверхні Землі або на незначній глибині під дією сонячної радіації, сили тяжіння та життєдіяльності організмів (вивітрювання гірських порід, вплив вітру, води на рельєф, діяльність льодовиків і талих льодовикових вод, вплив сил гравітації на рельєф, берегова діяльність морських акваторій).

Ендогенні процеси — фізичні та хімічні процеси й перетворення, що відбуваються в надрах Землі, передусім у земній корі та верхній мантії (тектонічні рухи, магматизм, метаморфізм).

Затока — частина океану або моря, що глибоко врізається в суходіл.

Зближення меридіанів — кут у заданій точці між її географічним меридіаном та осьовим меридіаном зони чи лінією, паралельною йому. Зближення меридіанів може бути східним (має знак «-») або західним (знак «+»).

Землетруси — раптові коливання земної кори, зумовлені природними причинами різного характеру.

Зсув — відрив і сповзання вниз по схилу мас гірських порід під дією сили тяжіння.

Індекс людського розвитку (ІЛР) — інтегральний (комплексний) показник суспільно-економічного розвитку держави. Основними складовими ІЛР є індекси довголіття (здатність прожити довге й здорове життя), освіченості й валового національного доходу на одну особу.

Інформаційно-комунікаційні мережі — багатофункціональні системи каналів зв'язку та комутаційне обладнання, які забезпечують якісну передачу даних на різні відстані.

Картографічна генералізація — процес науково обґрунтованого відбору й узагальнення об'єктів для відображення їх на карті.

Картографічні проекції — математичні способи зображення поверхні земного еліпсоїда на площині.

Кластери — сконцентровані за географічною ознакою групи взаємозалежних компаній, спеціалізованих постачальників, фірм зі споріднених галузей, а також пов'язаних із їхньою діяльністю організацій (наприклад університети, агентства зі стандартизації, торговельні об'єднання).

Клімат — багаторічний режим погоди, характерний для певної місцевості.

Літосфера — верхня тверда оболонка планети потужністю від 50 до 200 км.

Літосферні плити — величезні блоки літосфери, обмежені глибинними розломами.

Магнітне схилення — кут між географічним і магнітним меридіанами в заданій точці земної поверхні. Магнітне схилення може бути східним (має знак «-») та західним (знак «+»).

Масштаб — відношення, яке показує, у скільки разів зменшені лінійні розміри еліпсоїда або кулі при їх зображенні на карті. Масштаб може бути іменованим, числовим та лінійним.

Міжнародний ринок товарів — складова частина глобальної економіки, що являє собою процес купівлі та продажу з метою задоволення потреб у товарах та отримання доходу.

Мінеральні ресурси (корисні копалини) — гірські породи, які використовують у різних сферах господарства.

Місцевий (сонячний) час — час, який визначають для певного місця на Землі. Він залежить від довготи місця та однаковий для всіх точок на одному меридіані.

Море — порівняно невелика частина океану, яка врізається в суходіл або відокремлена від океану островами, підводними підвищеннями.

Національна економіка — історично сформована сукупність підприємств та установ, які працюють на території певної держави з метою задоволення потреб людей і підвищення їхнього рівня життя.

Океан — частина Світового океану, яка розташована між материками, має великі розміри, самостійну циркуляцію води та певний гідрологічний режим.

Платформи — великі, відносно малорухливі ділянки континентальної земної кори.

Плита — ділянка платформи, де кристалічний фундамент вкритий потужним (понад 500 м) чохлом осадових відкладів.

Погода — фізичний стан нижнього шару атмосфери в тому або іншому місці в певний момент часу.

Поясний час — місцевий час, що визначається для серединного меридіана певного годинного поясу та діє в його межах.

Природна зона — великий зональний природний комплекс, поєднаний спільністю кліматичних умов, рослинного та тваринного світу, ґрунтів.

Протока — водний простір, який розділяє дві ділянки суходолу та з'єднує окремі океани, моря або їхні частини.

Ресурсозабезпеченість — показник, що відображає ступінь забезпеченості території певним видом природної сировини. Виражається роками, на які вистачить того або іншого ресурсу за незмінних обсягів видобутку та використання, або кількістю цього ресурсу на одного жителя певної території.

Рівнини — великі відносно рівні ділянки земної поверхні з незначними коливаннями висот.

Роза вітрів — векторна діаграма, яка дає наочну уяву про режим вітру за певний проміжок часу (місяць, сезон, рік).

Рухливі (складчасті) пояси — тектонічно активні структури, що утворюються в зонах взаємодії літосферних плит.

Світовий ринок інвестицій — глобальний механізм розподілу інвестиційних потоків між територіями та країнами в глобальній економіці.

Світосистема — результат і процес формування глобальної геопросторової єдності в системі «суспільство—природа». У складі світосистеми розрізняють п'ять підсистем: демографо-екологічну, економічно-господарську, інформаційно-технологічну, соціально-культурну та політичну. Сонячна радіація — енергія, яку випромінює Сонце.

Соціосфера — людство із властивими йому виробничими й суспільними відносинами, а також освоєна ним частина природного середовища.

Тектонічні рухи — сукупність горизонтальних і вертикальних рухів літосфери. Територіально-політична система (ТПС) — взаємопов'язана сукупність елементів політичної сфери (центри управління, органи влади, кордони, партії, суспільні рухи тощо), що склалися на певній території, у їх взаємодії між собою та із географічним простором.

Течії (океанічні) — горизонтальні переміщення водних мас.

Топографічна карта — загальногеографічна карта, що відрізняється великою деталізованістю змісту та забезпечує високу точність вимірювань.

Транснаціональні корпорації (ТНК) — великі компанії, які мають виробничі підрозділи в багатьох країнах світу; сукупність підприємств (дочірніх фірм), розташованих у різних країнах світу й підпорядкованих одній «материнській» компанії.

Транспортно-логістичні системи — сукупність різних видів транспорту, шляхів сполучення, перевалочних і складських комплексів, рухомого складу і технічного обладнання, що забезпечує роботу транспорту, організацію, обслуговування та управління перевезеннями.

Широтна (горизонтальна) зональність — закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів від екватора до полюсів.

Щит — частина платформи, фундамент якої виходить на поверхню або перекритий малопотужним осадовим чохлом.

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст